Головна » Матеріал для завантаження » ДОВІДНИК ВЧИТЕЛЯ » Методичний порадник

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ У 2016/2017 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
23.07.2016, 07:52

Методичні рекомендації

щодо викладання російської мови і літератури

в загальноосвітніх навчальних закладах

у 2016/2017 навчальному році

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти у навчальних програмах з російської мови через змістові лінії реалізується головний методологічний принцип – комунікативність.

Аналіз уроків і методичних заходів, виконання школярами олімпіадних завдань різних форматів дозволив зробити висновок, що рівень комунікативної компетенції школярів області в основному – достатній, рівень професійної компетенції і методичної культури вчителів-словесників –  достатній і високий.

Філологи раціонально організовують навчальний процес, забезпечують учнів різноманітним дидактичним матеріалом, активніше використовують мультимедіа, грамотно формулюють тематику усних і письмових висловлювань, вчать самостійно здобувати знання, працювати з навчальною літературою, словниками та довідниками, контролювати правильність і доцільність своєї мови, виховують в учнів мовний естетичний смак, розвивають творчі здібності школярів. Однак слід зауважити, що педагоги недостатньо швидко реагують на зміни, які відбуваються в сучасному освітньому просторі: необхідність оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями, інноваційними методами і прийомами роботи в умовах профілізації школи, технологією роботи з літературно обдарованими дітьми, технологією творчих майстерень як продуктивної педагогічної технології. Вчителю необхідно опанувати технології педагогічної підтримки учня, продуктивного навчально-методичного супроводу.

Сучасний освітній простір характеризується компетентнісним підходом до викладання навчальних дисциплін. А з точки зору компетентнісного підходу вчитель повинен по-новому розуміти свою професійну діяльність. Тому рекомендуємо словесникам внести корективи в моделі уроків, у їх змістову лінію, в діагностично очікувані результати; частіше проводити лабораторні роботи, комунікативні тренінги, творчі майстерні, міні-конкурси на звання кращого оратора.

Поняття «компетенція» як структура управління діяльністю опирається, перш за все, на здатність мислити, рефлексію, комунікацію і розуміння, які пов'язані з комунікативно-діяльнісним підходом до викладання. Для реалізації теоретичних положень пропонуємо апробувати в навчальному процесі незвичайний тип уроку - «урок-комунікація», який допомагає організувати мотивацію до засвоєння мови і продуктивно поєднувати вивчення системи мови з формуванням мовленнєвих навичок. Учитель пропонує читачеві-співрозмовнику подумати, поміркувати над прочитаним фрагментом тексту або згадати раніше вивчене для продуктивної роботи з текстом підручника надалі. Педагог має вибудувати навчальний матеріал таким чином, щоб учень сам був залучений до навчальної та комунікативної діяльності. Крім традиційних, необхідно пропонувати завдання для самостійної роботи учнів, які тренують здатність до продуктивних дій на основі самоаналізу, вчать порівнювати, зіставляти, аналізувати, систематизувати, узагальнювати і застосовувати методичні знання на практиці. Рекомендуємо проводити урок - дослідження. У цьому проявляється ще одна сторона комунікативно-діяльнісного підходу: на основі дослідження мовних закономірностей, які проявляються в тексті, стають зрозумілі стилістичні особливості мовних одиниць, а також необхідність вживання нормованої мови.

         Побудова навчального процесу на основі комунікативно-діяльнісного підходу дає можливість вирішувати завдання, поставлені сучасним суспільством перед школою. Комунікативно-діяльнісний підхід до навчання опирається на принципи розвитку, виховання активного діяча, а також спільної діяльності і спілкування, що сприяє формуванню нових життєвих установок особистості і виховання освічених, моральних людей, які можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їх можливі наслідки, людей, які здатні до співпраці і відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, володіють розвиненим почуттям відповідальності за долю країни.

Вибір принципів, засобів, методів і прийомів навчання вимагає від учителя знань і умінь, адекватних сучасним науковим досягненням. Основні поняття комунікативно-діяльнісного підходу: діяльність, діяч, комунікація, процеси читання, аудіювання, розуміння.

Аналіз помилок, що допускаються школярами при написанні письмових робіт,  показав, що найбільшу складність викликають завдання з синтаксису. У зв'язку з цим, потрібно звернути увагу на попередження і усунення недоліків в оволодінні відповідними навчальними вміннями. При комплексному мовному аналізі тексту слід перенести центр ваги з мовних видів розбору на змістовий, композиційний, структурний і стилістичний аналіз. Рекомендуємо частіше пропонувати учням вправи зі створення власних текстів на основі вихідного, так як це перший крок до вільного володіння російською мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Рекомендуємо на серпневих педагогічних конференціях, засіданнях методичних об'єднань вчителів-словесників розглянути наступні питання і обговорити такі проблеми:
•  створення умов для розвитку літературно-художніх здібностей школярів;
•  мотивація учня-читача до власної літературно-творчої діяльності;
•  ІКТ-компетентність педагогів російської словесності;
•  творчі майстерні як інноваційна форма навчання і виховання;
•  проектна діяльність як показник професійної компетентності сучасного вчителя;
•  майстер-клас (методичний десант, методичний вернісаж, методичне веретено, технопарк ) як продуктивна форма вивчення, узагальнення, поширення перспективного педагогічного досвіду та підготовки до участі в конкурсах професійної майстерності.

         У 2016/2017 навчальному році вивчення російської мови здійснюватиметься за програмами:

5-8 класи

• «Російська мова» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є. П., Озерова Н. Г., Михайловська Г.О., Статівка В. І., Давидюк Л. В., Викова К. І., Яновська Л. Г., Кошкіна Ж. О. - Київ : Видавничий дім «Освіта», 2013);

• «Російська мова» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н. Ф., Синиця І. А., Фролова Т. Я., Бойченко Л. А. - Київ : Видавничий дім «Освіта», 2013);

• «Російська мова» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) ( укладачі: Курач Л. І., Корсаков В. О., Фідкевич О. Л., Ґудзик І. П. - Київ : Видавничий дім «Освіта», 2013)

9 класи

• «Російська мова» для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (автори: Озерова Н. Г., Михайловська Г. О., Давидюк Л. В. та ін. - Чернівці : Букрек, 2005);

• «Російська мова» для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (автори: Баландіна Н. Ф., Дегтярьова К. В., Лебеденко С. А. - Чернівці : Букрек, 2005);

• «Російська мова» для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (автори: Ґудзик І. П., Корсаков В. О. - Чернівці : Букрек, 2006).  

            Звертаємо увагу, що у випадку вивчення російської мови (як предмета) за рахунок варіативної частини, необхідно користуватися навчальними програмами за ред. Н.Баландіної або Л. Курач, скоригувавши їх зміст до відповідної кількості годин, визначеної в робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу.

10-11 класи

на рівні стандарту - «Російська мова» для 10-11 класів (за ред. Н. Г. Озерової);

на академічному рівні - «Російська мова» для 10-11 класів (автор Т. Я. Фролова);

на профільному рівні - «Російська мова» для 10-11 класів (авт. Є. П. Голобородько та ін.).

Також російська мова у 9, 10-11 класах може вивчатися як курс за вибором і факультативно:

• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. Російська мова (курс за вибором) / Т. Я. Фролова. 2010;

•   Програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.  Російська мова.  Факультативний курс. 5-11 класи / Л. В. Давидюк. 2010.

Вивчення курсу «Література» (російська та зарубіжна)  здійснюватиметься за навчальними програмами:

5-8 класи

Література (російська та зарубіжна) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (зі змінами) (уклад.: Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Корнієнко О. А., Мельник А.О., Храброва В.Є., Мухін В.А., Данилова І.Н.)

9 класи

          Література (російська та зарубіжна) для 5-12 класів загальноос­вітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою ( автори: Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. - Чернівці: Букрек, 2005)

10-11 класи

рівень стандарту - Література (російська та зарубіжна) для 10-11 класів; академічний рівень для 10-11класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням російською мовою (автори Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. - Київ: Грамота, 2010);

профільний рівень - Література (російська та зарубіжна) для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою  (автори: Силантьєва В.І., Бучацька Т.Г. - Київ: Грамота, 2010).

Головним завданням для вчителя літератури в основнії школі має стати збереження і розвиток тих якостей і властивостей, які притаманні учням, - мобільність, гнучкість, відкритість всьому новому, самостійність, креативність, здатність діяти в ситуації невизначеності, вміння домагатися високих результатів в будь-яких видах діяльності.
        Навчальна програма загальної освіти збудована таким чином, що учень неодноразово звертається до творчості О.С.Пушкіна, М.Ю.Лермонтова, М.В.Гоголя, Ф. М. Достоєвського, Л. М. Толстого та інших письменників -классиків, поступово набуває уявлення про творчий і життєвий шлях письменників, аналізує стійкі для російської і зарубіжної літератури теми й проблеми. У початковій школі закладаються основи літературної освіти, коло читання забезпечується вивченням доступних молодшим школярам жанрів літератури. В 5-9 класах необхідно продовжувати роботу щодо вдосконалення навичок усвідомленого, правильного, швидкого і виразного читання, розвитку сприйняття літературного тексту, формування умінь читацької діяльності, виховання читача. В основній школі, відповідно до вікових особливостей учнів, умовно можна виділити три етапи. Напершому етапі формується потреба в систематичному читанні та аналізі художніх творів, розвивається емоційна сфера школярів. Одне з найважливіших завдань - залучення учнів до творчої діяльності та  надання їм самостійності. Новизна підходу полягає у специфічних властивостях літератури, які обумовлені в назвах розділів програми. Навчальний матеріал інтегрується на основі головних, властивих літературі понять, засвоєння яких є визначальним  у літературному процесі та розвитку школярів підліткового віку. На другому етапі формуються початкові уявлення про закономірності розвитку літератури. Здійснюється поступове оволодіння вміннями аналізу літературного твору, збільшується обсяг самостійних завдань, які мають виконати учні.

У старших класах формується читацька компетентність та усвідомлення учнем своїх інтересів і здібностей. На цьому етапі важливо навчити школярів осягати загальнолюдський і конкретно-історичний сенс художнього твору, давати самостійну оцінку художнім творам, формувати вміння і навички володіння літературною мовою.

  У програмі інтегрованого курсу «Література» розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» передбачає поступове і послідовне формування у школярів компетентностей, оволодіння якими на завершальному етапі навчання буде сприяти виробленню самостійності  мислення, більш вільному його самовираженню і здатності давати власну оцінку прочитаного.

  Уроки позакласного читання відіграють  важливу роль у літературному розвитку учнів. Позакласне читання - одне з найважливіших питань викладання літератури в школі. Від того, які книги читає школяр, залежить його настрій, напрямок думки, формування тих чи інших рис характеру. Безумовно, любов до книги, до красивого і розумного слова прищеплюється в сім'ї, перш за все. Учитель будь-якого предмета розширює коло читання школяра, але особлива роль належить словеснику, який є наставником у величезному світі літератури. Великі можливості виховання моральних якостей школяра надають уроки позакласного читання під час вивчення творів, визначених у програмі з літератури, а також позакласні заходи.

           Привернути увагу учнів  до книги вчителю допомагають нетрадиційні форми уроку або позакласного заняття, які мають свої особливості. Однією з умов проведення уроку позакласного читання є вільне висловлювання учнів по самостійно прочитаному твору. Це розвиває не тільки інтерес до книги, але допомагає  розвинути навички аналізу художнього твору. Так виконується завдання по вихованню свідомого читача. Від вчителя уроки позакласного читання вимагають методичної майстерності: визначити актуальну тему; підібрати твори; організувати читання до потрібного терміну; вибудувати ряд питань для обговорення певних тем.
Програма з літератури пропонує кілька творів з однієї теми або проблеми. І це правильно, тому що у школярів є вибір, що читати; бесіда в класі проходить цікавіше; формується світогляд учня.  

Методична  майстерність учителя на уроці позакласного читання полягає в умінні вести розмову про самостійно прочитаний твір в більш загальному плані, ніж на звичайному уроці аналізу твору, без докладного текстуального вивчення окремих його частин. Важлива атмосфера вільної бесіди, яка дає можливість висловити свою думку про прочитане, без поправок вчителя. Педагогу надається можливість вибудовування системи уроків позакласного читання за тематичним, жанровим принципом з основним курсом літератури. Бажано, щоб ця система давала чітке уявлення про список творів, які будуть прочитані учнями протягом певного періоду навчання. Наприклад, 5-6 класи; 7-8 класи; 9-12 класи; або: 5-8 класи; 9-12 класи. При складанні списків творів необхідно враховувати інтереси і можливості учнів конкретного класу; списки творів, зазначених у програмі; наявність книг в бібліотеці; обсяг твору.

Форми і види діяльності учнів –  різноманітні, обов'язково з урахуванням інтересів школярів: особистих вражень, переказів епізодів та сюжетів, виразне читання, читання за ролями, постановка проблемного питання, організація дискусії; індивідуальний виступ, групова робота. При організації уроку вчитель має враховувати навантаження на учнів. Вміла організація уроку, розподіл посильних завдань забезпечують досягнення певного результату кожним учнем, формують досвід моральних відносин, що необхідно для сучасного учня.

           Керувати позакласним читанням в даний час педагогу дуже непросто. Учень більше часу витрачає на комп'ютер, ніж на читання або «живе» спілкування. Тому завдання вчителя-словесника – активно пропагувати  книгу.

Література

1.Алексеева, О. В. Творческие мастерские как путь формирования коммуникативной компетенции учащихся [Текст] / О. В. Алексеева. // РЯШ. – 2010. – № 3.

2.  Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мови і літератури»  (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392)// Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. - №4-5. – С.3-56.

3. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності  старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. – 380 с.  

4. Концепція літературної освіти в 11-річній школі (наказ МОНУ від 26.01.2011 р. № 58)// Директор школи (Шкільний світ). – 2011. - №27-28. – С.58-63.

5. Соловйов Ю. І. Забезпечення якості освіти: регіональний аспект [Текст] / Ю. І. Соловйов. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2010. – № 3.

6. Чернишов О. І. Творчий обдарований учитель – учитель майбутнього [Текст] / О. І. Чернишов. //Директор школи, ліцею, гімназії. – 2009. – № 6.

 

 

Методист науково-методичного центру

суспільно-гуманітарних дисциплін ІППОЧО                         Л.І.Іванова                                                          

 

ПОГОДЖЕНО

Заступник директора з науково-методичної

роботи ІППОЧО                                                                     Т.С.БогачикМетодичні рекомендації

щодо викладання російської мови і літератури

в загальноосвітніх навчальних закладах

у 2016/2017 навчальному році

Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти у навчальних програмах з російської мови через змістові лінії реалізується головний методологічний принцип – комунікативність.

Аналіз уроків і методичних заходів, виконання школярами олімпіадних завдань різних форматів дозволив зробити висновок, що рівень комунікативної компетенції школярів області в основному – достатній, рівень професійної компетенції і методичної культури вчителів-словесників –  достатній і високий.

Філологи раціонально організовують навчальний процес, забезпечують учнів різноманітним дидактичним матеріалом, активніше використовують мультимедіа, грамотно формулюють тематику усних і письмових висловлювань, вчать самостійно здобувати знання, працювати з навчальною літературою, словниками та довідниками, контролювати правильність і доцільність своєї мови, виховують в учнів мовний естетичний смак, розвивають творчі здібності школярів. Однак слід зауважити, що педагоги недостатньо швидко реагують на зміни, які відбуваються в сучасному освітньому просторі: необхідність оволодіння інформаційно-комунікаційними технологіями, інноваційними методами і прийомами роботи в умовах профілізації школи, технологією роботи з літературно обдарованими дітьми, технологією творчих майстерень як продуктивної педагогічної технології. Вчителю необхідно опанувати технології педагогічної підтримки учня, продуктивного навчально-методичного супроводу.

Сучасний освітній простір характеризується компетентнісним підходом до викладання навчальних дисциплін. А з точки зору компетентнісного підходу вчитель повинен по-новому розуміти свою професійну діяльність. Тому рекомендуємо словесникам внести корективи в моделі уроків, у їх змістову лінію, в діагностично очікувані результати; частіше проводити лабораторні роботи, комунікативні тренінги, творчі майстерні, міні-конкурси на звання кращого оратора.

Поняття «компетенція» як структура управління діяльністю опирається, перш за все, на здатність мислити, рефлексію, комунікацію і розуміння, які пов'язані з комунікативно-діяльнісним підходом до викладання. Для реалізації теоретичних положень пропонуємо апробувати в навчальному процесі незвичайний тип уроку - «урок-комунікація», який допомагає організувати мотивацію до засвоєння мови і продуктивно поєднувати вивчення системи мови з формуванням мовленнєвих навичок. Учитель пропонує читачеві-співрозмовнику подумати, поміркувати над прочитаним фрагментом тексту або згадати раніше вивчене для продуктивної роботи з текстом підручника надалі. Педагог має вибудувати навчальний матеріал таким чином, щоб учень сам був залучений до навчальної та комунікативної діяльності. Крім традиційних, необхідно пропонувати завдання для самостійної роботи учнів, які тренують здатність до продуктивних дій на основі самоаналізу, вчать порівнювати, зіставляти, аналізувати, систематизувати, узагальнювати і застосовувати методичні знання на практиці. Рекомендуємо проводити урок - дослідження. У цьому проявляється ще одна сторона комунікативно-діяльнісного підходу: на основі дослідження мовних закономірностей, які проявляються в тексті, стають зрозумілі стилістичні особливості мовних одиниць, а також необхідність вживання нормованої мови.

         Побудова навчального процесу на основі комунікативно-діяльнісного підходу дає можливість вирішувати завдання, поставлені сучасним суспільством перед школою. Комунікативно-діяльнісний підхід до навчання опирається на принципи розвитку, виховання активного діяча, а також спільної діяльності і спілкування, що сприяє формуванню нових життєвих установок особистості і виховання освічених, моральних людей, які можуть самостійно приймати відповідальні рішення в ситуації вибору, прогнозуючи їх можливі наслідки, людей, які здатні до співпраці і відрізняються мобільністю, динамізмом, конструктивністю, володіють розвиненим почуттям відповідальності за долю країни.

Вибір принципів, засобів, методів і прийомів навчання вимагає від учителя знань і умінь, адекватних сучасним науковим досягненням. Основні поняття комунікативно-діяльнісного підходу: діяльність, діяч, комунікація, процеси читання, аудіювання, розуміння.

Аналіз помилок, що допускаються школярами при написанні письмових робіт,  показав, що найбільшу складність викликають завдання з синтаксису. У зв'язку з цим, потрібно звернути увагу на попередження і усунення недоліків в оволодінні відповідними навчальними вміннями. При комплексному мовному аналізі тексту слід перенести центр ваги з мовних видів розбору на змістовий, композиційний, структурний і стилістичний аналіз. Рекомендуємо частіше пропонувати учням вправи зі створення власних текстів на основі вихідного, так як це перший крок до вільного володіння російською мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Рекомендуємо на серпневих педагогічних конференціях, засіданнях методичних об'єднань вчителів-словесників розглянути наступні питання і обговорити такі проблеми:
•  створення умов для розвитку літературно-художніх здібностей школярів;
•  мотивація учня-читача до власної літературно-творчої діяльності;
•  ІКТ-компетентність педагогів російської словесності;
•  творчі майстерні як інноваційна форма навчання і виховання;
•  проектна діяльність як показник професійної компетентності сучасного вчителя;
•  майстер-клас (методичний десант, методичний вернісаж, методичне веретено, технопарк ) як продуктивна форма вивчення, узагальнення, поширення перспективного педагогічного досвіду та підготовки до участі в конкурсах професійної майстерності.

         У 2016/2017 навчальному році вивчення російської мови здійснюватиметься за програмами:

5-8 класи

• «Російська мова» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (укладачі: Голобородько Є. П., Озерова Н. Г., Михайловська Г.О., Статівка В. І., Давидюк Л. В., Викова К. І., Яновська Л. Г., Кошкіна Ж. О. - Київ : Видавничий дім «Освіта», 2013);

• «Російська мова» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н. Ф., Синиця І. А., Фролова Т. Я., Бойченко Л. А. - Київ : Видавничий дім «Освіта», 2013);

• «Російська мова» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу) ( укладачі: Курач Л. І., Корсаков В. О., Фідкевич О. Л., Ґудзик І. П. - Київ : Видавничий дім «Освіта», 2013)

9 класи

• «Російська мова» для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (автори: Озерова Н. Г., Михайловська Г. О., Давидюк Л. В. та ін. - Чернівці : Букрек, 2005);

• «Російська мова» для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (автори: Баландіна Н. Ф., Дегтярьова К. В., Лебеденко С. А. - Чернівці : Букрек, 2005);

• «Російська мова» для 5-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (автори: Ґудзик І. П., Корсаков В. О. - Чернівці : Букрек, 2006).  

            Звертаємо увагу, що у випадку вивчення російської мови (як предмета) за рахунок варіативної частини, необхідно користуватися навчальними програмами за ред. Н.Баландіної або Л. Курач, скоригувавши їх зміст до відповідної кількості годин, визначеної в робочих навчальних планах загальноосвітнього навчального закладу. Скоригована програма має погоджуватися на засіданні методичного об’єднання загальноосвітнього навчального закладу.

10-11 класи

на рівні стандарту - «Російська мова» для 10-11 класів (за ред. Н. Г. Озерової);

на академічному рівні - «Російська мова» для 10-11 класів (автор Т. Я. Фролова);

на профільному рівні - «Російська мова» для 10-11 класів (авт. Є. П. Голобородько та ін.).

Також російська мова у 9, 10-11 класах може вивчатися як курс за вибором і факультативно:

• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. Російська мова (курс за вибором) / Т. Я. Фролова. 2010;

•   Програми для середніх загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою.  Російська мова.  Факультативний курс. 5-11 класи / Л. В. Давидюк. 2010.

Вивчення курсу «Література» (російська та зарубіжна)  здійснюватиметься за навчальними програмами:

5-8 класи

Література (російська та зарубіжна) для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (зі змінами) (уклад.: Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Корнієнко О. А., Мельник А.О., Храброва В.Є., Мухін В.А., Данилова І.Н.)

9 класи

          Література (російська та зарубіжна) для 5-12 класів загальноос­вітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою ( автори: Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. - Чернівці: Букрек, 2005)

10-11 класи

рівень стандарту - Література (російська та зарубіжна) для 10-11 класів; академічний рівень для 10-11класів загальноосвітніх навчаль­них закладів з навчанням російською мовою (автори Сімакова Л.А., Снєгірьова В.В. - Київ: Грамота, 2010);

профільний рівень - Література (російська та зарубіжна) для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою  (автори: Силантьєва В.І., Бучацька Т.Г. - Київ: Грамота, 2010).

Головним завданням для вчителя літератури в основнії школі має стати збереження і розвиток тих якостей і властивостей, які притаманні учням, - мобільність, гнучкість, відкритість всьому новому, самостійність, креативність, здатність діяти в ситуації невизначеності, вміння домагатися високих результатів в будь-яких видах діяльності.
        Навчальна програма загальної освіти збудована таким чином, що учень неодноразово звертається до творчості О.С.Пушкіна, М.Ю.Лермонтова, М.В.Гоголя, Ф. М. Достоєвського, Л. М. Толстого та інших письменників -классиків, поступово набуває уявлення про творчий і життєвий шлях письменників, аналізує стійкі для російської і зарубіжної літератури теми й проблеми. У початковій школі закладаються основи літературної освіти, коло читання забезпечується вивченням доступних молодшим школярам жанрів літератури. В 5-9 класах необхідно продовжувати роботу щодо вдосконалення навичок усвідомленого, правильного, швидкого і виразного читання, розвитку сприйняття літературного тексту, формування умінь читацької діяльності, виховання читача. В основній школі, відповідно до вікових особливостей учнів, умовно можна виділити три етапи. Напершому етапі формується потреба в систематичному читанні та аналізі художніх творів, розвивається емоційна сфера школярів. Одне з найважливіших завдань - залучення учнів до творчої діяльності та  надання їм самостійності. Новизна підходу полягає у специфічних властивостях літератури, які обумовлені в назвах розділів програми. Навчальний матеріал інтегрується на основі головних, властивих літературі понять, засвоєння яких є визначальним  у літературному процесі та розвитку школярів підліткового віку. На другому етапі формуються початкові уявлення про закономірності розвитку літератури. Здійснюється поступове оволодіння вміннями аналізу літературного твору, збільшується обсяг самостійних завдань, які мають виконати учні.

У старших класах формується читацька компетентність та усвідомлення учнем своїх інтересів і здібностей. На цьому етапі важливо навчити школярів осягати загальнолюдський і конкретно-історичний сенс художнього твору, давати самостійну оцінку художнім творам, формувати вміння і навички володіння літературною мовою.

  У програмі інтегрованого курсу «Література» розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» передбачає поступове і послідовне формування у школярів компетентностей, оволодіння якими на завершальному етапі навчання буде сприяти виробленню самостійності  мислення, більш вільному його самовираженню і здатності давати власну оцінку прочитаного.

  Уроки позакласного читання відіграють  важливу роль у літературному розвитку учнів. Позакласне читання - одне з найважливіших питань викладання літератури в школі. Від того, які книги читає школяр, залежить його настрій, напрямок думки, формування тих чи інших рис характеру. Безумовно, любов до книги, до красивого і розумного слова прищеплюється в сім'ї, перш за все. Учитель будь-якого предмета розширює коло читання школяра, але особлива роль належить словеснику, який є наставником у величезному світі літератури. Великі можливості виховання моральних якостей школяра надають уроки позакласного читання під час вивчення творів, визначених у програмі з літератури, а також позакласні заходи.

           Привернути увагу учнів  до книги вчителю допомагають нетрадиційні форми уроку або позакласного заняття, які мають свої особливості. Однією з умов проведення уроку позакласного читання є вільне висловлювання учнів по самостійно прочитаному твору. Це розвиває не тільки інтерес до книги, але допомагає  розвинути навички аналізу художнього твору. Так виконується завдання по вихованню свідомого читача. Від вчителя уроки позакласного читання вимагають методичної майстерності: визначити актуальну тему; підібрати твори; організувати читання до потрібного терміну; вибудувати ряд питань для обговорення певних тем.
Програма з літератури пропонує кілька творів з однієї теми або проблеми. І це правильно, тому що у школярів є вибір, що читати; бесіда в класі проходить цікавіше; формується світогляд учня.  

Методична  майстерність учителя на уроці позакласного читання полягає в умінні вести розмову про самостійно прочитаний твір в більш загальному плані, ніж на звичайному уроці аналізу твору, без докладного текстуального вивчення окремих його частин. Важлива атмосфера вільної бесіди, яка дає можливість висловити свою думку про прочитане, без поправок вчителя. Педагогу надається можливість вибудовування системи уроків позакласного читання за тематичним, жанровим принципом з основним курсом літератури. Бажано, щоб ця система давала чітке уявлення про список творів, які будуть прочитані учнями протягом певного періоду навчання. Наприклад, 5-6 класи; 7-8 класи; 9-12 класи; або: 5-8 класи; 9-12 класи. При складанні списків творів необхідно враховувати інтереси і можливості учнів конкретного класу; списки творів, зазначених у програмі; наявність книг в бібліотеці; обсяг твору.

Форми і види діяльності учнів –  різноманітні, обов'язково з урахуванням інтересів школярів: особистих вражень, переказів епізодів та сюжетів, виразне читання, читання за ролями, постановка проблемного питання, організація дискусії; індивідуальний виступ, групова робота. При організації уроку вчитель має враховувати навантаження на учнів. Вміла організація уроку, розподіл посильних завдань забезпечують досягнення певного результату кожним учнем, формують досвід моральних відносин, що необхідно для сучасного учня.

           Керувати позакласним читанням в даний час педагогу дуже непросто. Учень більше часу витрачає на комп'ютер, ніж на читання або «живе» спілкування. Тому завдання вчителя-словесника – активно пропагувати  книгу.

Література

1.Алексеева, О. В. Творческие мастерские как путь формирования коммуникативной компетенции учащихся [Текст] / О. В. Алексеева. // РЯШ. – 2010. – № 3.

2.  Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Освітня галузь «Мови і літератури»  (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392)// Інформаційний збірник та коментарі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. – 2012. - №4-5. – С.3-56.

3. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності  старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури. – К.: Вид-во НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. – 380 с.  

4. Концепція літературної освіти в 11-річній школі (наказ МОНУ від 26.01.2011 р. № 58)// Директор школи (Шкільний світ). – 2011. - №27-28. – С.58-63.

5. Соловйов Ю. І. Забезпечення якості освіти: регіональний аспект [Текст] / Ю. І. Соловйов. // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2010. – № 3.

6. Чернишов О. І. Творчий обдарований учитель – учитель майбутнього [Текст] / О. І. Чернишов. //Директор школи, ліцею, гімназії. – 2009. – № 6.

 

 

Методист науково-методичного центру

суспільно-гуманітарних дисциплін ІППОЧО                         Л.І.Іванова                                                          

 

ПОГОДЖЕНО

Заступник директора з науково-методичної

роботи ІППОЧО                                                                     Т.С.Богачик

Джерело: http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/metodichni-rekomendatsiyi--shchodo-vikladannya-ros.html


23.07.2016, 07:52 --------------------------

Категория: Методичний порадник | Добавил: yrok | Теги: закладах, мови, навчальних, щодо, РОСІЙСЬКОЇ, викладання, рекомендації, методичні, загальноосвітніх, літератури Просмотров: 3126 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 2
Гостей: 2
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ

Україна. Кривий Ріг