Головна » Матеріал для завантаження » ДОВІДНИК ВЧИТЕЛЯ » Методичний порадник

Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів при вивченні української мови
06.03.2013, 13:25 Зміст

Вступ 4
Розділ I .Теоретичні основи формування поняття «інтерес до
навчання», його природа і сутність 6
1.1. Визначення терміну. Ознаки інтересу. 6
1.2. Розрізнення інтересів за характерними ознаками. 7
1.3. Умови розвитку пізнавальних інтересів до навчання . 7
1.4 Формування пізнавальних інтересів при вивченні української
мови. 8
1.5 Фактори впливу на дійсні інтереси. 10
Розділ II . Методичні та практичні рекомендації щодо розвитку
пізнавальних інтересів у молодших школярів при
вивченні української мови 11
2.1. Засоби розвитку пізнавальних інтересів при вивченні української
мови з використанням новітніх технологій 11
2.2. Дієві приклади вправ із засобами розвитку пізнавальних інтересів
при вивченні української мови 12
2.3. Робота зі словами, які мають багато значень як засіб розвитку
пізнавальних інтересів при вивченні української мови 14
2.4. Вправи на поширення речень 14
2.5. Вправи з логічним навантаженням як засіб розвитку пізнавальних
інтересів молодших школярів при вивченні української мови 15
2.6. Щоб писати твір було цікаво 18
2.7. Метод проблемно-пошукових ситуацій 20
2.8. Прийоми створення проблемних ситуацій 21
2.9. Застосування додаткової інформації для збудження пізнавального
інтересу при вивченні української мови 22

Розділ III. Роль гри у формуванні розвитку пізнавальної активності
при вивченні української мови 25
Висновок 29
Список використаної літератури 31
Додаток 1 Мовні ігри 32
Додаток 2 Громадський огляд знань. Орієнтовна добірка завдань з 37
української мови за рівнями

Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без сонця нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.
Володимир Забаштанський
Вступ
Найбільше і найдорожче добро у кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя і свої сподівання, розум, досвід, почуття. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – наша, українська, така співуча, багата і така чудова.
Минули десятиліття відтоді, як нашій мові надано статус державної. А де, в якому кутку сучасного села, не говорячи про місто, ви почуєте українську пісню? Де побачите наші українські традиції, такі, як славнозвісне в минулому, сватання, українське весілля з весільними піснями, свято Івана Купала? Хто з теперішніх молодих мам співає ніжну пісню колискову свого народу своєму немовляті? Та що там колискову, більшість батьків говорить із своїми дітьми мішаною недосконалою російсько-українською мовою. А як прикро чути, коли високі діячі нашої держави, перебуваючи із візитами в інших країнах, представляють Україну говорячи від імені народу українського на мові російській.
Місто Кривий Ріг – не виключення. Знаходячись майже в центрі України – це місто є здебільшого російськомовним.
Зважаючи на такі обставини, викладання української мови в школах з українською мовою навчання несе на собі великий обов’язок – привити несхитну любов до рідної мови, розкривати її чарівність, красу, влучність і багатство; виховувати гордість за свій народ, його героїчне минуле; розвивати прагнення говорити рідною мовою, збагачувати, досліджувати і передавати своїм нащадкам; боротися за статус державної не на папері, а у
повсякденному житті, дотримуючись Закону Конституції, де записано, що український народ має право на збереження мови, традицій і національних завоювань. Треба навчати дітей користуватися цим правом.

Розділ I
Теоретичні основи формування поняття
«інтерес до навчання», його природа і сутність

1.1 Визначення терміну. Ознаки інтересу.
Інтерес є могутнім засобом успішного навчання й виховання, необхідною умовою досягнення позитивних результатів.
Виховання в учнів інтересу до вивчення будь-якого предмета – одне з важливих питань, що стоїть перед учителем.
І н т е р е с – це вибіркове емоційно-пізнавальне ставлення особистості до предметів, явищ, подій навколишньої дійсності, а також до відповідних видів людської діяльності. Тут виступають в єдності об’єкт інтересу, що має захоплюючі, привабливі сторони, і суб’єкт, для якого ці сторони життєво важливі.
Іншими словами, уміння щось побачити, здивуватися, захопитися, захотіти негайно зрозуміти, що, чому і як відбувається, знайти в собі сили, щоб відшукати відповіді на ці запитання, не відступитися перед труднощами, а, діставши відповідь, знову прагнути вперед, у незвідане – все це, розумом узяте і є інтерес. Інтерес емоційний, він дарує радість творчості, радість пізнання, він міцно пов’язаний з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам’яттю, мисленням і волею.
П і з н а в а л ь н и й і н т е р е с – це не будь-який інтерес до об’єкта пізнання, це інтерес пов’язаний з ядром пізнавальної діяльності, це вічне і безкінечне наближення мислення до об’єкта пізнання.
Динамічність, поступальний рух, перехід від явища до сутності, встановлення глибоких зв’язків, оволодіння закономірностями є характерними ознаками пізнавального інтересу.

1.2 Розрізнення інтересів за характерними ознаками.
Інтереси різняться змістом, широтою, стійкістю, силою і дієвістю. Зміст інтересів визначається тим, на що вони спрямовані, наприклад: на читання,
математику, спорт; широта визначається різнобічністю, спрямованістю на різні об’єкти при наявності основного, стрижневого інтересу; стійкість характеризується часом, протягом якого вони зберігають свою силу і впливають на поведінку дитини.
Ознаки прояву пізнавального інтересу формуються і виявляються поступово. Збудником інтересу можуть бути: природа, певний вид діяльності, історичне явище.
Видатний педагог В.О.Сухомлинський вважав, що навчальний інтерес у сучасній школі повинен розвивати радість пізнання, а школа повинна бути справжнім «будинком радості»: «дати дітям радість праці, радість успіху у навчанні, пробудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання». [ 1, т.3, с.164]

1.3 Умови розвитку пізнавальних інтересів до навчання .
Щоб реалізувати цю вимогу, треба наперед знати, який навчальний предмет найбільше приваблює учня і чому; про що хотілося б учневі дізнатися на уроках; чим любить займатися дитина у вільний час; з якого шкільного предмета їй найбільше доводилося готуватися і чому. Необхідно звернути увагу й на те, чи задає учень запитання вчителеві, товаришам, батькам; які питання добре засвоїв, з якими труднощами зіткнувся; чи міг би вчитися краще і що йому заважає; чи бере участь у роботі предметного гуртка, в проведенні олімпіад, ранків.
Працюючи з дітьми майже тридцять років, я переконалася, що дитячі захоплення дуже різні. Багато учнів віддають перевагу урокам фізичного виховання, малювання, художньої праці та музики. Мотиви різні. Для одних урок – це своєрідне продовження позашкільної ігрової діяльності («Уроки проходять весело», «Думати не треба»); інші відчувають на уроці практичну значущість результатів своєї праці («Я сам зробив серветку»), на декого впливають родинні традиції(«У на с в сім’ї всі добре співають»); важливе значення мають і індивідуальні особливості («Не люблю сидіти на місці»).
І все ж таки частина дітей захоплюється мовою, бо їм подобається писати літери, читати, писати листи та твори, описувати явища природи, події, свої улюблені іграшки і навіть писати маленькі віршики.
Інтерес до навчання за новими програмами розвивається в учнів протягом усіх років навчання в початковій школі. Так у 1-их - 2-их класах інтерес в учнів до навчальних занять має переважно безпосередній характер. Він виявляється в зацікавленості учнів новими яскравими підручниками, кольоровими ілюстраціями до уроку, можливістю поспілкуватися із ровесниками. Навчальна діяльність приваблює дитину перед усім, як процес, що дає можливість виявити свою активність. У процесі виконання різних навчальних завдань інтерес до практичних занять на уроці поступово переходить у складні форми інтересу до розумової роботи, необхідної для її виконання, і до самого змісту пізнавальної діяльності. В яскравій формі цей інтерес починає виявлятися в учнів 3-х – 4-их класів.
Формування пізнавального інтересу є і результатом, і необхідною умовою шкільного навчання.
Інтерес до справи і пов’язаний з ним бадьорий і хороший настрій учня підвищує продуктивність його навчальної праці, рівень логічного мислення, полегшує розв’язання більш складних, ніж звичайно, навчальних завдань. І навпаки, відсутність інтересу, безперспективність знижує успішність роботи.

1.4 Формування пізнавальних інтересів при вивченні української мови.
Формування пізнавальних інтересів при вивченні української мови – процес тривалий. Учні оволодівають дійовими знаннями мови тоді, коли під
керівництвом учителя активно з інтересом працюють над джерелами знань – дидактичним матеріалом, підручником, наочними посібниками, таблицями, схемами, інструкціями, ребусами і т.д.
Все це є об’єктами дій, необхідних для виконання завдання, запам’ятовується міцно і точно. А те, що не є об’єктом дій, згодом майже зовсім забувається.
Головна умова формування інтересу – це розуміння дитиною змісту і значення виучуваного. Для цього я ставлю перед собою чітку мету: в чому я повинна сьогодні переконати учнів, як розкрити їм значення даного питання в наш час.
Друга важлива умова збудження інтересу – це наявність нового як у змісті виучуваного, так і в самому підході до його розгляду.
Тут хочеться сказати декілька слів про підручники з рідної мови для шестирічних учнів авторів Миколи Самойловича Вашуленка та Олександри Іванівни Мельничайко. Зміст поданого матеріалу повністю відповідає програмі. Підручники чітко поділені на задані теми. Правила стислі і влучно відтворюють сутність виучуваного. Тексти вправ мають цікавий зміст, розкривають красу рідного краю, багатство народних звичаїв і традицій, культуру та побут українського народу. Посібники вміщують матеріали усної народної творчості, що досить близьке дітям, та твори видатних письменників і поетів України. Підручники вдало і в міру ілюстровано, що привертає увагу учнів. В кінці кожної теми подаються запитання для повторення. З упевненістю можна сказати, що сам підручник є великим збудником інтересу до вивчення української мови, прагнення вільно володіти нею, збагачувати і милуватися її красою, влучністю і силою.
Третя умова виховання пізнавального інтересу – це емоційна привабливість навчання. Треба прагнути, щоб здобуті на уроках знання викликали в учнів емоційний відгук, активізували їх моральні, інтелектуальні та естетичні почуття.
Кожний захід, який викликає бодай епізодичний інтерес учнів до знань, має педагогічну цінність. Постійне ж створення умов, при яких виникає зацікавленість, забезпечить розвиток глибокого пізнавального інтересу, а це й вирішує успіх у навчанні.
1.5 Фактори впливу на дійсні інтереси.
На вихованні дитячих інтересів позначаються:
1. Глибоке знання вчителем свого предмета і любов до нього, прагнення до постійного вдосконалення педагогічної майстерності.
2. Висока ефективність кожного уроку, раціональна його побудова, використання наочних посібників.
3. Цілеспрямованість уроків, уміння вчителя зосередити увагу учнів на головному. Залучення всіх учнів до роботи шляхом створення проблемно-пошукових ситуацій. Створення в класі атмосфери справжньої захопленості предметом.
4. Практична спрямованість викладання з урахуванням вимог ринкових відносин та особистого досвіду учнів.
5. Індивідуалізація підходу до дітей і диференціація вимог до них.
6. Піклування вчителя про успіхи кожного учня.
7. Тісний зв’язок уроків з позакласними заняттями та різноманітність позакласних занять.

Розділ II
Методичні та практичні рекомендації щодо розвитку пізнавальних інтересів у молодших школярів при вивченні української мови

2.1 Засоби розвитку пізнавальних інтересів при вивченні української мови з використанням новітніх технологій.
Роботу з виховання пізнавальних інтересів на уроках української мови і в позакласних заходах доцільно будувати у такій послідовності: «цікаво», - «знаю», - «вмію».
Сьогодні замало «давати знання». З перших днів у школі дитину треба вчити вчитися, вчити думати, вірити в розум дитини, її можливості, в її право здобувати знання радісно. Урок-дослід, урок-роздум, урок-диспут, урок-відкриття , урок-лекція, урок-семінар, урок-суд, урок-есе (нарис), урок-новела, урок-залік, урок-конференція, урок - КВК, урок-розслідування, урок-екскурсія, урок-казка – це нові технології, які владно входять сьогодні в школу.
Збуджуючи пізнавальну активність учнів на уроках української мови намагаюся створити проблемні ситуації під час вивчення теоретичних питань та розв’язання практичних завдань. Практикую самостійне виконання учнями вправ та завдань, що передбачають застосування засвоєних знань, на практиці, в тому числі в зміненій ситуації. Проводжу індивідуальні навчання в двох напрямках: робота з усунення прогалин в знаннях учнів; робота з розвитку розумової діяльності дітей, їх інтересів і покращення якості знань, розширення їх кругозору та поглиблення знань. Впроваджую одночасне вивчення пов’язаних між собою питань та тем. Організовую змагання на краще виконання завдань з використанням елементів гри; оцінювання вищим балом оригінальних виконань вправ та інші заохочення. Люблю позакласну роботу з використанням предметних розваг, інсценівок, вікторин, казок, віршів, композицій, обрядів нашого народу. Великий ефект має пояснення матеріалу з так званим пунктирним просвічуванням. Це коли учні спонукаються напружено стежити за логікою міркувань вчителя, коли він передає різні погляди, думки з одного й того самого питання. Зіткнення учнів з пізнавальними суперечностями ефективний засіб підтримання інтересу в потрібному робочому стані протягом усього уроку. Практикую на уроці, крім запитань, із засвоєнням понять, вивченням правил, тренуванням пам’яті, ставити декілька нестандартних запитань, які вимагають довільної уваги, кмітливості, постійних роздумів і міркувань.

2. 2 Дієві приклади вправ із засобами розвитку пізнавальних інтересів при вивченні української мови.
Ось декілька вправ для використання на уроках української мови. Приступаючи до опрацювання правопису слів з ненаголошеними голосними е, и говорю учням: «Один хлопчик – ваш ровесник – під час виконання домашнього завдання хотів вжити слово вечоріє, але не знав яку букву писати в першому складі е чи и , і запитав про це в старшої сестри. Продовжуючи роботу, хлопчик задумався над правописом слова синіє, і знову хотів запитати, але враз спинився і вирішив: «Звернуся я краще до правила». Діти зацікавились: що то за правило? Так виник інтерес до пізнання нового.
Добрим засобом створення проблемної ситуації є операція порівняння.
Так на уроках української мови пропоную учням завдання на порівняння, на пояснення слів і висловів, відшукування стилістичних і інших помилок, що розвиває мовну пильність, логічне мислення дітей, їх інтерес. (Яке значення слова у словосполученнях добрий дід, добрий слух? Про жовтий колір часто кажуть золотий, бо золото жовте. Порівняйте: золоте листя, золота осінь, золотий клен. А чому люди кажуть золота голова? Золоті
Руки?) При вивченні прикметника читаю і пропоную порівняти два твори написані за однією картинкою: в одному творі вдало використано прикметники, а в іншому - їх майже немає. У процесі обговорення з’ясовується, наскільки важливо підмічати ознаки предметів і передавати їх у мові, використовуючи для цього прикметники. Діти зрозуміли, що вживання прикметників роблять опис більш яскравим, красивим. На наступних уроках підтримуючи інтерес до вивчення теми поглиблюю уявлення дітей про смислове значення прикметника й одночасно вчу учнів характеризувати предмети. Наприклад: «За ознаками впізнай тварину, запиши її назву.
Руда, хитра, проворна, хижа…
Рогатий, сильний, обережний, дикий…
Колючий, маленький, корисний…
Хижий, злий, колючий, сірий…
Косий, боязливий, сіренький, вухатий…
На дошці заздалегідь вивішуються малюнки із зображенням лисиці, їжака, вовка, зайця, лося.

Потім пропонується таке завдання: доберіть прикметники, які характеризують предмет з усіх сторін (на дошці вивішуються відповідні малюнки)

(яка?) (який?) (яке?) (які?)

Після цього діти виконують складніші завдання. Ввести в розповідь прикметники, що підходять по змісту і записати текст.
Під кущем затаїлась… тваринка. У неї … вуха,… хвіст. Вона має… зуби, але оборонятися ними не може. (Заєць)
Учні визначають про кого складено речення, називають потрібні за змістом прикметники і записують текст, вставляючи їх.

2.3 Робота зі словами, які мають багато значень як засіб розвитку пізнавальних інтересів при вивченні української мови.
Діти завжди з інтересом працюють над словами, коли йдеться про їх багатозначність. Наприклад , при вживанні слова коса. ( У Марійки руса коса. Вздовж правого борту була тонка коса. У діда Матвія завжди коса гостра.) Пропоную прочитати ці речення і пояснити значення слова коса. Пізніше, з моєю допомогою, діти дізнаються, що кілька значень можуть мати слова - назви дій, слова - назви ознак предметів.
Робота над багатозначністю слова дає змогу розкрити дітям поняття про пряме і переносне значення слова. Як приклад, пропоную дітям підібрати до слова золоте слова, близькі за значенням: золоте листя (жовте), золотий хліб (стигле колосся), золоті руки (вмілі), золоте серце (щире), золота каблучка (дорогоцінний метал). По закінченні цієї роботи діти роблять висновок, що у словосполученні золота каблучна прикметник має пряме значення, а у інших випадках – переносне.
На наступних заняттях треную учнів у знаходженні різних частин мови, вжитих у прямому і переносному значеннях. Доводжу їх до вміння самостійно утворювати словосполучення типу: чиста чашка - чиста правда, пустий ящик – пуста розмова, кисла ягода – кисла посмішка, глибока річка – глибокий сон та складати з ними речення.

2.4 Вправи на поширення речень.
Із задоволенням працюють діти над проблемними завданнями на поширення речень. Пропоную це зробити.
Подув вітерець. Учень сказав: «Подув сильний вітерець.» Діти не схвалили цього речення, бо слово вітерець не відповідає слову сильний. Про вітерець краще сказати весняний, легенький, літній, приємний. В результаті склали речення: З моря подув легенький вітерець.
Створення проблемно-пошукових ситуацій дає змогу учням працювати весь урок зацікавлено, активно. Діти відчувають радість творчості, відкриття, перемоги. Хай це буде відкриття давно відкритого, а перемоги почнуться із самостійного виконання вправи. Але маленька людина переживатиме ті самі почуття, що й справжній першовідкривач.

2.5 Вправи з логічним навантаженням як засіб розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів при вивченні української мови.
Досвід переконує, що на розвиток пізнавальних інтересів учнів при вивченні української мови позитивно впливають такі види завдань як завдання з логічним навантаженням:
1. Завдання з елементами дослідження. До них можна віднести вправи із словами: «порівняйте», «виділіть основне,» , «покажіть», «обґрунтуйте», «доведіть», «узагальніть» та ін.
2. Завдання при виконанні яких, учні відкривають нові для себе зв’язки, залежності, закономірності і переконуються в їх правильності. До них належать, зокрема, вправи на здійснення простих висновків, найпростіших класифікацій та групування предметів.
3. Практичні завдання і вправи, зокрема вправи на використання різних тверджень.
4. Цікаві вправи та ігри.
5. Самостійне складання вправ учнями.
Хорошу пізнавальну книгу ми часто перечитуємо з інтересом кілька разів, можемо з інтересом переглянути один і той самий фільм, причому щоразу цей інтерес підтримується тим, що:
а) нас схвилювала головна ідея;
б) ми відкриваємо для себе нові деталі, починаємо глибше розуміти зміст. Отже, головне не вправлятися в виконанні однотипних вправ, а розглядати
кожне завдання як своєрідний твір, своєрідний літературний жанр зі своєю специфічною формою, змістом і відповідним чином організувати роботу над цим «твором», не боятись по кілька разів протягом року звертатися до нього,
відкриваючи з дітьми все нові і нові деталі.
Ось декілька завдань з логічним навантаженням:
1. Загадки.
Зелена, а не чай, біла, а не сніг, кучерява, а без волосся. (Береза)
Заблудилась у бар лозі, дні і ночі ронить сльози.(Плакуча верба)
Сини в шапках, а батько без шапки. (Жолуді й дуб)
Чого в лісі найбільше? (Листя , дерев)
Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес)
Не чоловік, не звір, а має вуса (Ячмінь)
Хоч зубів багато маю, та нікого не кусаю. (Кукурудза)
Латка на латці без голки зшиті. (Капуста)
Товстий Гнат, при землі не знать. Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)
2. Загадки-вірші.
Перший я приніс весну,
Пробудив усе від сну.
Заспіваю під вікном,
Звуть усі мене…(шпаком).

Ростом він маленький,
Сірий, чепурненький,
Справжній молодець!
Хто він?...(Горобець).

Куцохвоста і рогата,
Молоко щодня дає,
Влітку, як не прив’язати,
Деревця гризе, псує, -
Винищить немов гроза,
А вона лише…(коза).

У саду малий Микитка
Захотів зірвати квітку.
А вона його вкусила,
Загула та й полетіла.
Що за квітка це була?
То не квітка, а …(бджола).
3. Яка тварина і який пароплав називаються однаково? (Броненосець)
4. Який рік має лиш один день? (Новий)
5. Що буває на кінці літа і на початку осені? (Літера о)
6. Якого каменя немає в морі? (Сухого)
7. Що я не так сказала?
На обмерзлих гілках висіли спілі вишні.
Хлопчик склав букет з пролісків, фіалок, яблуневого цвіту і чорнобривців.
8. З поданих слів спочатку випиши назви овочів, потім фруктів. Підкресли у назвах овочів м’які приголосні і трискладові назви фруктів.
Огірок, гарбуз, вишня, лимон, морква, апельсин, буряк, помідор, яблуко, мандарин, салат, картопля, черешня.
9. Випиши спочатку назви зимуючих птахів, потім перелітних і підкресли слова, в яких звуків менше, ніж букв.
Журавель, синичка, сойка, ластівка, горобець, ворона, дятел, грак, шпак, лелека, сорока.
10. Знайди зайве слово.
Ложка, виделка, олівець. (Олівець, бо інші слова – столові предмети)
11. Кінь ірже, а корова що робить? (Мукає)
Цвіте волошка, а квітує що? (Жито)
12. Добери кілька слів, у яких від заміни однієї букви змінюється значення слова (посидів – посивів)
Таким чином розвиток логічного мислення - неодмінна умова свідомого набуття знань учнями, формування їхнього пізнавального інтересу. Для цього необхідно вчити дітей визначати потрібне і відмінне між предметами і явищами, привчати їх до аналізу, синтезу, узагальнення, та інших розумових операцій.

2.6 Щоб писати твір було цікаво.
Під час вивчення іменника, пропоную дітям дізнатися, які установи знаходяться на центральній вулиці та як вони називаються. Наступного дня на уроці ми складаємо з учнями класу таке оповідання: «Ми живемо в Довгинцівському районі великого міста Кривого Рогу. Найкрасивіша вулиця нашого району Промислова. На ній знаходиться наша школа, бібліотека, магазини, перукарні. Поруч плавальний басейн, центр юнацької творчості, дитячий садок, парк».
Працюючи над завданням учні пересвідчуються, що іменники – елементи нашої мови, без яких не обійтися.
Щоб діти навчилися узагальнювати свої спостереження та виділяти в них істотне, на перших порах рекомендую складати оповідання за певним планом. Наприклад про тварин: зовнішній вигляд, звички, корисна чи шкідлива тварина, твоє ставлення до неї. Згодом школярі виконують завдання, які вимагають тривалих спостережень над домашніми рослинами,
тваринами і птахами, вчаться описувати свою сім’ю, свою кімнату, своє робоче місце. Для цього визначаю тему твору, об’єкти для спостереження, добираю слова, якими можна збагатити мову учнів, даю конкретне завдання по збору матеріалу для творчої роботи, організовую екскурсію по екологічній стежині. Діти читають оповідання на задану тему, ведуть спостереження, роблять висновки про побачене на екскурсії.
Ось як можна провести підготовку до написання твору в третьому класі на тему «Настала осінь», збуджуючи інтерес до навчання: на уроках читання діти вивчають напам’ять вірш про осінь, добирають загадки, виписують з творів образні вислови. На одному з уроків, присвячених темі «Цікава книга природи», повідомляю, що наступного дня діти всім класом підуть у парк спостерігати зміни, які відбуваються в природі восени. Загадую учням конкретні завдання: звернути увагу на дерева і кущі, землю, прислухатися до осіннього шуму. А ще підказую, як під час екскурсії записувати свої спостереження, думки, враження.
І нарешті настає заключний етап підготовки до написання твору. Розпочинаю урок вступною бесідою. Потім учні згадують оповідання, вірші Наталі Забіли, Катерини Перелісної, Ліни Костенко, ще раз розглядають картини Левітана «Золота осінь», Шишкіна «Тихий сад», слухають музику П.І.Чайковського «Пори року».
Ставлю ряд запитань, які примушують дітей пов’язати те, що вони вивчали, чули на уроці, з тим, що вони спостерігали.
Записую на дошці тему твору («Настала осінь»), пропоную дітям звернутися до своїх записів. Слова й вислови, що найбільше відповідають цій темі, учні записують на дошці. За колективно складеним планом кожний пише твір про свої особисті враження, використовуючи власні і колективні записи. Таким чином, тісний зв’язок виучуваного з життям сприяє вихованню інтересу до знань. Діти активніше опанують навчальний матеріал,
коли усвідомлять його важливість, зрозуміють, яке значення матимуть у їхньому житті набуті знання і навички.
Дуже важливо вміло поєднувати матеріал учнів, мови і літератури. Наприклад, на уроці української мови розглядаємо рядки вірша Ліни Костенко «Вже брами літа замикає осінь»:
Чорногуз поклонився лугам і садам.
Відлітаючи в Африку пакував чемодан.
Де ж ти, літо, поділось? Куди подалось?
Осінь, ось вона , осінь! Осінь, ось вона, ось.
Вчитель.
- Чим займався чорногуз?
Учень С. Поклонився лугам і садам.
Учень К. Пакував свої чемодани.
- В яку країну він збирався відлітати?
Учениця А. В Африку.
- Як зветься країна, де чорногуз народився?
Учень І. Україною.
Учень Д. Батьківщиною.
- А що ж таке для вас Батьківщина?
Учениця А. Це місце де ми народилися і живемо, де живуть наші родичі і друзі.
- Що ви відчуваєте коли я говорю слово Батьківщина?
Учень О. Я бачу свій будинок і дідуся біля нього.
Учениця О. А я чую як сумно співають пташки, бо їх чекає важка дорога у теплі краї.
Учень Є. А я згадав віршика «Рідний край».
Урок завершується самостійною творчою роботою на тему «Кривий Ріг моє місто». Ось для прикладу твір учня П.: «Я народився і живу у місці руди і металу. Моє місто зветься Кривий Ріг, але у ньому широкі, зелені і чисті
вулиці. У моєму місті багато новобудов. Воно кожен день стає все красивішим. Я радію, що моє місто росте разом зі мною».

2.7 Метод проблемно-пошукових ситуацій.
Ключову роль у формуванні пізнавальних інтересів при вивченні мови має створення на уроці проблемно-пошукових ситуацій. Проблемне навчання є психологічно доцільною системою роботи з учнями і характеризується такими особливостями:
а) нові знання не подаються у готовому вигляді, учні опановують їх у процесі активної самостійної діяльності, спираючись на раніше набуті знання і вміння;
б) разом з новими знаннями учні набувають уміння їх застосовувати за різних умов;
в) від дітей вимагається творча самостійність;
г) велике значення надається мотивам навчання і створенню в учнів відповідного емоційного стану;
д) створюються й розв’язуються ситуації аналогічні до життєвих.
Проблемне навчання ґрунтується на системі проблемних ситуацій. Проблемна ситуація на уроці в 1-4 класах – це постановка перед учнями певного пізнавального завдання, яке містить у собі протиріччя, викликає дискусію, спонукає до роздумів, пошуків і висновків.
Мета створення проблемної ситуації – це засвоєння програмового матеріалу, розвиток розумових здібностей, цілеспрямований виховний вплив на особистість учня, на формування його пізнавальних інтересів. В навчальному процесі проблемних запитання спрацьовує навчальна ситуація. Проблема зникає, як тільки учень набуває відповідних умінь.
У навчанні проблемна ситуація має цінність лише тоді, коли вона здатна викликати у дітей бажання вийти із цієї ситуації. А це виникає лише за двох умов: коли зміст ситуації становить для учня інтерес; коли учень відчуває,
що проблема для нього посильна.

2. 8 Прийоми створення проблемних ситуацій.
Найдоцільнішими і найпоширенішими прийомами створення проблемних ситуацій з метою розвитку пізнавальних інтересів дітей є:
а) зіткнення учнів з суперечливими фактами (у слові кінь пишемо букву і, у слові коня о; у слові ніс пишемо і, у слові носа о; у слові піч пишемо і, у слові печі е; Чому?)
б) показ помилок до яких приводить незнання певної теми (Мишко одержав від свого товариша листа: «У нас в силі виликий біля саду плід. Цей плід із лози. В саду гарні плоти. Наша умова зостається в селі.» Мишко нічого не зрозумів. Допоможіть йому.)
в) постановка перед молодшими школярами дослідницьких завдань. (Простежте за місцем наголосу в українських словах і зробіть висновок.)
г) спонукання учнів до узагальнення фактів. (Подивіться уважно на слова:
теплі′є - те′пло село′ - се′ла
темні′є - те′мно перо′ - пе′ра
сині′є - си′ньо о′зеро - озе′ра
Чи не можна вивести певного правила їхнього написання?
Порівняйте слова:
Бур’ян - буряк;
Пір’я - буря;
Подвір’я - рядки.
Сформулюйте певне правило на основі цього порівняння)
д) особливо корисно створити ситуацію, коли учні переконуються в недостатності своїх знань і відчувають потребу набути нових для того, щоб відповісти на поставлене запитання. (Виберіть слова одного кореня: лисиця, лис, лисий, рік, річка, річний, роковини.)
Створенню проблемних ситуацій завжди передує підготовча робота, у процесі якої стараюсь забезпечити учням мінімум знань, необхідних для
розв’язання проблеми, збуджую в учнів пізнавальний інтерес, стимулюю їх прагнення розв’язати проблему. Якщо учні не в змозі самостійно розв’язати її, використовую навідні запитання. За допомогою підказування регулюю час розв’язання проблеми, змінюю її складність і трудомісткість розв’язання, ступінь проблемності питання і ситуації.

2.9 Застосування додаткової інформації для збудження пізнавального інтересу при вивченні української мови.
Використання на уроках мови, при вивченні теми «Текст», художньої і науково-популярної літератури є джерелом додаткової інформації, що сприяє підтриманню інтересу, збудженню цікавості дітей; привертає увагу учнів своєю новизною, викликає здивування, захоплення, яке називають «початком розуміння і шляхом пізнання». Матеріал з допоміжної літератури повинен органічно входити в зміст уроку. Тут використовую народні прислів’я, приказки, або підтверджені наукою прикмети. Наприклад: «Від поганого насіння не жди доброго плем’я». «Гречка каже: «Сій мене хоч в воду, але в пору, а овес каже: «Топчи мене в грязь, то буду князь».
Стають також в пригоді тематичні добірки народних прислів’їв та приказок:
«У доброму колгоспі і на недобрій землі родить».
«Біліє колос, давай комбайну голос».
«Розпочались жнива, закачуй рукава».
«Цінуй у жнива хвилину більше, ніж узимку годину».
«Не той урожай, що в полі, а той, що в коморі».
«Один урожай збирай, а про другий дбай».
На уроках української мови доцільно використовувати і такі завдання:
1. На картках написано назви предметів. Пояснити зміст певного слова, а учні повинні відшукати це слово на картці і закрити її.
Орієнтовні слова для карток: космос, метро, гербарій, акваріум і т. д.
(Всесвіт, який скорили першими наші космонавти. Підземна міська залізниця. Колекція засушених рослин. Скляний посуд з водою для риб).
2. Виписати із тексту музичні слова, слова, в яких є сполучення букв, що відповідають назвам нот Наприклад: фабрика, помідор, берег, неділя, Асоль, дорога… .
3. Читаю речення: (Пишається над водою червона калина), учні ловлять підмет одним оплеском у долоні, а присудок – двома оплесками.
4. Називаю слова, вказуючи, які склади цих слів треба брати, щоб утворити нове слово. Наприклад, перший склад слова бетон, другий – слова вересень, а третій – слова ваза. Учні утворюють слово береза.
5. Учні одержують конверти з картками, на яких написано склади та окремі слова. З них треба скласти рядки з вірша.
6. Пропоную написати п’ять приказок, у кожній з них є по два дієслова. Виграє той, хто першим виконає завдання.
7. Відгадування загадок-жартів. Наприклад: яке слово однаково читається зліва направо?
Як підсумок вивчення курсу мови, в четвертому класі оправдовує себе проведення громадського огляду знань з української мови. Перевірка вивченого матеріалу здійснюється за картками, де розподілено завдання за середнім, достатнім і високим рівнями. Діти самі обирають картку, яка, на їхню думку, відповідає рівню засвоєних у початковій школі знань з української мови. Додаток 2.

Розділ III
Роль гри у формуванні пізнавальних інтересів при вивченні української мови.

Для успішного володіння рідною мовою дуже велике значення має ігровий матеріал у процесі навчання. Горький О.М. вказував: «Дитина до десятилітнього віку потребує забав, і ці потреби її біологічно законні. Вона хоче грати, вона грає всім і пізнає світ насамперед і найлегше в грі, грою. Вона грає і словом, і в слові. Саме на грі словом дитина вчиться тонкощів рідної мови, засвоює музику її і те, що філологи називають «духом мови».
[ 3,Т.2, с. 113]
Наповнюючи уроки мови ігровими елементами необхідно вдаватися до мовних ігор, не кажучи вже про позакласні заняття, де учні відгадують кросворди, ребуси, анаграми, шаради, метаграми та ін. Розв’язування цікавих завдань вимагає від школяра кмітливості, гнучкості розуму, змушує повторювати вивчене, заглядати в словник. Все це, безумовно, збагачує інтерес до мови, сприяє збагаченню лексичного запасу, запам’ятовуванню норм і правил літературної вимови та письма.
Ігри дозволяють включати в активне оперування учнів програмовий матеріал, що тільки сприятиме його міцному і свідомому запам’ятовуванню. Великий лексичний матеріал неодноразово можна використовувати у настільних мовних іграх (мовне доміно, орфографічна гра з таблицею, орфографічне лото, тощо) та цікавих вправах. Багаторазове сприймання «важких» слів, з яких складено ігри, розвиває зорову пам’ять і закріплює в ній їх графічні образи.
Ігрова форма навчальних завдань стимулює вольові дії дитини, допомагає долати труднощі в навчанні шляхом не тільки вольових зусиль, а й задоволення своїх емоційних потреб. Як і будь яка діяльність, що викликає
інтерес, гра сприяє успішному проходженню психічних процесів, кращому засвоєнню навчального матеріалу. У грі дитина намагається виконати взяту
на себе роль здійснити те, до чого дана роль зобов’язує. Відповідно до цього мотиву формується і мета – пізнання складу і порядку дій необхідних для виконання ролі. Саме система дій стає безпосереднім змістом активного усвідомлення дитини, а засвоєні знання, вміння і навички набувають особистісно значущого смислу. У результаті у грі навчальна мета досягається значно швидше і ефективніше, з меншою затратою енергії.
Діти часто спілкуються з героями казок. Буратіно, Веселий Олівець, звірятка вступають у діалог з учнями з приводу різних навчальних завдань – сперечаються, допомагають один одному, обговорюють те чи інше рішення, виконують прохання, доручення. Діти шукають помилки у розв’язанні Незнайкою вправ, прислухаються до порад горобця, який живе під вікном. Разом з Олівцем вчаться писати букви і цифри. Включаючись у сюжетно-рольову гру, діти із задоволенням виконують ролі продавця, покупця, касира, вчителя – намагаються зробити нескладні підрахунки та висновки. У грі можливості дитини проявляються більшою мірою, ніж у будь якій іншій діяльності.
В систему дидактичних ігор молодших школярів слід включати такі:
- на формування розумової інформації (аналіз, порівняння, виділення головного, аналогія, класифікація, узагальнення);
- на відновлення, доповнення цілого;
- на виключення зайвого;
- ігри-драматизації;
- ігри-конструювання;
- рольові ігри з елементами сюжету.
Велику активність дітей викликають рольові ігри:»Я – вчитель», «Я – директор телебачення, радіо», «Продавець і покупець», « Лікар і хворий»,
« Господар і гості» і т.д.
Після вивчення теми «Рід іменників» проводжу гру «Четвертий зайвий». Називаю чотири іменники, а діти повинні швидко сказати, який з них «зайвий». (Зима, весна, білка, ліс; агроном, бригадир, тракторист, сівалка; бригада, робітник, метал, бригадир).
Зрозуміло, що підготовлені до школи діти навчаються краще. Хто має гарну пам’ять, той швидше запам’ятовує. У кого добре розвинене мислення, той швидше міркує. Школярі з розвинутою уявою і мовою краще висловлюються як письмово, так і усно. Звісно, що і у грі такі учні домінують. Спираючись на це на уроках мови доречно використовувати так звані «цікаві хвилинки».
1. Хвилинка каліграфії поєднується з хвилинкою ерудита. На дошці записано речення:
Найбільша риба на землі … .
Найдовша у світі ріка … .
Найменші мавпочки називаються … .
Найкалорійніше молоко … .
Найшвидше плаває риба … .
Кого називають червоношкірими?
Найбільші метелики мешкають на … .
Діти повинні охайно без помилок списати речення після того, як знайдуть правильну відповідь із слів для довідок.
2. Хвилинки поезії бувають:
а) на складання вірша за кількома парами рим (Горобець – стрибунець; пшениця – молодиця) .
Жив на полі горобець, Раз на полі крав пшеницю
Невгамовний стрибунець. І побачив молодицю.
б) Гра «Рими». Діти добирають рими до поданих слів (річка – нічка, свічка – пічка, гайочок – дзвіночок, мовчить – мчить…)
Гра є гра. Швидкість, першість – одвічна основа будь-якого змагання, наявна і в мовних іграх, однак не вирішальна, на другому плані. Вирішальним стає правильність, безпомилковість, а при письмі – ще й каліграфія, охайність. В умовах нарахування очок цей принцип вирішальний. Єдине, на що вчитель не має права, то це лишати непоміченими й невиправленими мовні помилки під час ігор.
Твердження, що «викладання повинно бути цікавим», треба вважати принципом сучасного уроку. Проте інтерес немає нічого спільного з розвагою, яка не переслідує навчальних цілей. Йдеться про цікаву систему навчання, про постійну, клопітку й наполегливу роботу з формування стійкого інтересу. І полегшить цю роботу цікавий і могутній засіб, ймення якому – гра. Додаток 1.

Висновок
Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам’яттю, а гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними потребами дальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.
«Однією з найсерйозніших хиб нашої шкільної практики є те, що навчаючи дітей , працює переважно вчитель», - цю думку Сухомлинського можна застосувати до характеристики навчального процесу й на сучасному етапі.
Праця учня, який роками сидить мовчки за партою, слухає вчителя і намагається запам’ятати те, що йому говорять, не може забезпечити ні повноцінного формування особистості, ні найвищого щастя дитини від успіхів у навчанні.
Розвиток творчого потенціалу дитини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно розглядати учня не як суму зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. У цьому основна суть перебудови навчально-виховного процесу. Учень – не об’єкт, а насамперед творець свого власного «Я».
Отже навчальний процес слід будувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка освоює предмет. А використання цікавинок на уроках завжди викликає підвищений інтерес до виучуваного. Цікаві факти з історії, науки, уривки з науково-популярної літератури, предметні ігри, цікаві вправи, загадки, лічилки, народні прислів’я та приказки – все це зацікавить дітей, розширить їхні знання і сприятиме розвитку кмітливості та спостережливості.
Сучасність висуває серйозні проблеми розвитку й удосконалення освіти. Від якості, глибини, обсягу знань, якими оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить прогрес нашого суспільства. Підвищення наукового рівня загальноосвітньої підготовки випускників середньої школи
тісно пов’язане зі станом початкової освіти. У молодших класах в учнів формуються основні інтелектуальні уміння, необхідні для успішного оволодіння курсом середньої школи, розвиваються пізнавальні сили і здібності, зміцнюються їх уміння й навички самостійно засвоювати та осмислювати навчальний матеріал.
Найважливішою умовою виховання цих цінних якостей є підвищення пізнавальної активності дітей, розвиток у них пізнавальних інтересів.

Л І Т Е Р А Т У Р А
1. Бордачова А.Я. Дидактичні ігри на уроках навчання грамоти. // Нач . школа , №8, 2003
2. Демидова Е. Организация соревновательной и игровой деятельности детей. // Нач. школа, №6, 2004, с.62-64.
3. Горький А.М. Собрание сочинений в 2 томах.- М. 1967, т.1, с.312.
4. Підгорна Н.І., Бібік Н.М., Скрипченко Н.Ф. Дидактичні ігри і пізнавальні завдання в 1 класі.// Бібліотека вчителя початкових класів.
5. Попова В.І. Гра допомагає вчитися. // Нач. школа , №2, 1987. с.39.
6. Збірник наукових робіт. – Кр.Р. 2002. с.254-259.
7. Ушинский К.Д. Собрание сочинений в 11 томах.-М., 1950. т.10 – с.516.
8. Сухомлинський В.О. Вибрані твори // Київ, 1977. т. 3 – с.164
9. Нестандартні уроки в початковій школі. 3 клас / - Харків:
ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. – 112 с.
10. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. – К., 1990 .– 158 с.
11. Є.Чак. Мандрівка в країну слова. – К.: Веселка, 1986 – 167с.
12. Прищепа К.С. Навчання і виховання шестилітніх
Першокласників: 36 статей./ К.:1990.-255 с.
13. Обучение в начальной школе. Книга для учителя. Узд. 7 –е,
М., «Просвещение»,2003 – 480 с.

ДОДАТОК 1
Мовні ігри

Програмовий зміст: розвивати фонематичний слух, формувати уміння виконувати звуковий аналіз слів, називати в слові всі звуки, визначати місце наголосу, формувати уяву про співвідношення букв і звуків в рідній мові, вчити аналізувати предмети за їх формою, розміром, кольором, підбирати до них слова визначення.

Червоний – білий

Ігровий матеріал – по два кружечка (червоні та білі) у кожної дитини. Пропоную дітям уважно прислухатися до слова і визначати в якому з них є заданий звук. При наявності такого звуку у вимовленому слові учні піднімають червоний кружечок, при відсутності його – білий. (Додаток 1)

З якого звука починається слово?

Ігровий матеріал: іграшка Буратіно.
Я говорю: „Буратіно скоро піде до школи, а сьогодні він прийшов до нас на урок, щоб дізнатись, з якого звука починається його ім’я. Буратіно! З якого звука починається твоє ім’я? (Буратіно хитає головою)
Я говорю: „Ти не знаєш? Діти, підкажіть, з якого звука починається його ім’я? ” Після відповідей дітей я пропоную визначити з якого звука починаються імена людей (Гліб), з якого звука починається ім’я дівчинки з якою сидиш, назви тварин, предметів.

Загадка Котигорошка.

Я читаю листа , якого отримали учні 1 класу:
„Дорогі діти! Я ваш друг, Котигорошко, зараз відпочиваю на дачі, гуляю в лісі, збираю гриби. Багато грибів приношу додому. Відгадайте, які це гриби, якщо в їх назвах є звук [р] (рижики, сироїжки, боровики) , звук [с] (лисички…) і т.д.”

Знайди свій квадрат.

На прогулянці малюю разом з дітьми декілька квадратів на землі. Повідомляю, що в них „заховались” імена дітей, в яких є звук [к]. пропонується поміркувати, хто з дітей може стати в цей квадрат. У другому квадраті – імена, в яких чується звук [п] і т.д.

Знайди „смачне” слово.

Я говорю: „Уявіть собі, діти, що ми будемо святкувати день народження ляльки Наталки. Накриємо стіл до чаю, поставимо побільше смачних ласощів. Але вибираючи ласощі, треба пам’ятати, щоб назви складались з двох або трьох складів. Діти вимовляють двоскладні слова (вафлі, калач, булка, лимон, халва, пиріг), і трьохскладові (апельсин, шоколад, цукерки і т.д.) за вірну відповідь вручаю кожному учню фішку.

Купи іграшку.

Ігровий матеріал: іграшки (м’яч, лялька, лисичка, ведмежатко, лоша, машинка та ін.)
Дітям даю завдання: „купити” іграшку, у назві якої два склади. Я перша „купляю” іграшку, чітко вимовляю слово. Наприклад, ляль-ка. Ділю на склади, визначаю їх кількість. Після того , як іграшки, назви яких складаються з двох складів куплені, дітям пропоную купити іграшки, назви яких – односкладні та трьохскладові слова.

Ланцюжок складів.

Я називаю слово мама, діти визначають перший склад – ма – і вставляють його на набірному полотні; у слові калина діти визначають другий склад слова – ли – і вставляють, в слові горобина – останній склад – на. Потім діти читають нове слово – малина.

Живі слова.
До дошки визиваю трьох учнів (це діти, які виступають у ролі слів), а решті даю завдання скласти речення, в якому стільки ж слів, скільки дітей стоїть біля дошки.
За малюнком діти складають речення, наприклад: Їжак несе яблуко. Викликані діти вибирають собі слова із складеного речення. Класу даю завдання , поставити слова в такому порядку, щоб вийшло складене речення. Потім діти , які виступали в ролі слів, називають кожен своє слово по порядку, і всі чують речення яке склали колективно.

Які тварини заховались у валізах?

Малюю на дошці схематичні малюнки валіз, на яких зображені літери:

Діти повинні прочитати назви тварин, які заховались у валізах.

Підбери слово.

Питаю: „Діти, що можна шити?” Діти відповідають: „Плаття, штани, пальто, спідницю”.
„Зав’язувати?” – „шнурки, хустку, шарф, бантики.”
„Одягнути?” – „Пальто, панчохи, плаття, сорочку”.

Пізнавальні завдання на уроках навчання грамоти.
1. Назвати слова, в яких останній склад – ка (мишка, кішка…)
2. Чим пригощали гостей, якщо в назві кожної страви є звук [р] ? (торт, риба, краби …)
3. Знайди у школі назви предметів, в назвах яких є звук [у] (ручка, дуб…)
4. Підбери слово, яке починається на останній звук слова стіл (лінійка, ліс…)
5. Складіть речення з трьох слів. Всі слова повинні починатися зі звука [м] (мама миє Марину).
6. Назвіть слова , у яких один звук позначається двома буквами (сіль, день, кінь, тінь).
7. Яку літеру треба замінити у слові зуб, щоб отримати назву дерева? (дуб)
8. Як записати словосполучення суха трава одним словом (сіно).
9. Як записати словосполучення замерзла вода (лід).

ДОДАТОК 2
Картка 12. (Середній рівень)
1. Запиши користуючись малюнком:
назву предмета;
ознаку предмета;
дію предмета.

2. Зроби фонетичний розбір слова тік.

3. Розбери слово прибіг за будовою.

4. Підкресли головні члени речення, визнач частини мови.
Сестричка читає цікаву казочку.

5. Добери перевірне слово:
Кіска - тепло -
Молотьба - весло
Картка 5. (Достатній рівень)

1. Користуючись малюнком, склади речення.

2. Запиши, користуючись малюнком:
іменники;
прикметники;
дієслова.
Постав до них питання.

3.Зроби фонетичний розбір слова мить.

4. Розбери слово рибина за будовою.

5. Визнач головні і другорядні члени речення, розбери за
частинами мови.

Сірими хмарами вкрилося небо.

6. Встав пропущені букви, добери перевірне слово.

В…рхівка - ні...ка -
М…жа - су…чик -

Картка 8. (Високий рівень)
1. Запиши речення за схемою: (схема додається)

2. Зроби фонетичний розбір слова кує.

3. Запиши слово за схемою, поясни його будову: (схема додається)

4. Визнач головні і другорядні члени речення, розбери за
частинами мови, встанови зв’язок слів у реченні.
На грядці з’явилися зелені паростки.

5. Встав пропущені букви, добери перевірне слово.
Поку…ка с…чі –
Шу…ка - л…ни -

6. Розбери слово парта як частину мови.

7. Добери синоніми до слова співати.

8. Добери антоніми до слів кричить -
стигле -

9. Добери заголовок до малюнка 1, склади твір-мініатюру
назви частини мови, які ти знаєш, наведи приклади.

Мал..1
10. Прочитай і поясни прислів’я

Бджола мала, а й та працює.
06.03.2013, 13:25

Категория: Методичний порадник | Добавил: Заванна | Теги: українська мова, пізнаваьні, інтереси Просмотров: 15707 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 2.5/2
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК