Головна » Матеріал для завантаження » ДОВІДНИК ВЧИТЕЛЯ » Методичний порадник

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ШКОЛЯРА ЯК ПРЕДМЕТНА ТА КЛЮЧОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ
05.09.2015, 18:26

Вступ

XXI століття - це час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіти й культури набувають вирішального значення для прогресу України.

У національній доктрині розвитку освіти в Україні у XXI столітті, у реформі про загальноосвітню школу підкреслюється, що необхідно створити умови для розвитку й самореалізації кожної особистості як громадянина України, формувати покоління, спрямовані навчатися протягом усього життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства. Реалізація цих задач неможлива без формування у дітей соціальної компетентності, оскільки ці знання стають нагальною потребою сьогодення.

Зараз наша країна швидко розвивається. Динамічному суспільству необхідні спеціалісти нових професій, ініціативні, цілеспрямовані, здатні орієнтуватися у світі, який постійно змінюється, спроможними самостійно вирішувати проблеми та спільно діяти у команді, іти на ризик. Прийняття рішень в усіх сферах життя потребує від особистості мати необхідний рівень трудової етики: культури праці, комунікабельності, обов'язковості, особистої відповідальності та інше. Таке виховання школярів є край необхідним для нашої країни.

У цьому зв'язку розвиток соціальної компетентності школярів набуває стратегічного значення. Специфіка сучасних умов в Україні зумовлює необхідність брати активну участь у різних сферах життя.

Питання сутності, змісту та структури соціальної компетентності є не достатньо розробленими у вітчизняній науці. Коло досліджень, присвячених цій проблемі, досить обмежене (С.Макаренко, О.Полуніна, А.Онкович, С.Козак, С.Демченко, М.Елькін, Н.Завіниченко та ін.), проте, слід зазначити, що перелічені дослідники торкаються поняття соціальної компетентності лише у зв'язку з професійною та комунікативною компетентностями.

С.Архипова, І.Єрмаков, Л.Лєпіхова, Л.Сохань більше уваги приділяють соціально-психологічній та життєвій компетентностям особистості; М.Гончарова-Горянська аналізує роботи зарубіжних авторів, присвячених проблемі структури та змісту соціальної компетентності, завдяки чому зарубіжний досвід став доступнішим.

Отже, проблема змісту, структури та формування соціальної компетентності учнів потребує подальшого вивчення. Крім того, проблема формування соціальної компетентності молодших школярів системно й глибоко досі не досліджувалася. Водночас недостатньо вивченими, на нашу думку, залишаються можливості позакласної виховної роботи з учнями стосовно формування їхньої соціальної компетентності.

Мета роботи – формувати навички відповідальної поведінки;  розвивати здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі; виховувати трудову та моральну творчу мотивацію, активну громадську позицію, уміння правильно орієнтуватися у різних життєвих ситуаціях, діловитість, підприємливість

 Формування соціальної компетентності учнів початкової школи  ґрунтується на вимогах Державного стандарту початкової освіти та на положеннях Концепції загальної середньої освіти.

Основна частина

Активним засобом розвитку соціальної компетентності учнів є використання інтерактивних технологій навчання.

Інтерактивні методи навчання дозволяють вирішувати  наступні  завдання :

  • Активне включення кожного учня в процес засвоєння учбового матеріалу.
  • Підвищення пізнавальної мотивації.
  • Формування навичок  успішного спілкування (уміння слухати і чути один одного, вибудовувати діалог, ставити питання на розуміння).
  • Розвиток навичок самостійної учбової діяльності: визначення провідних і проміжних завдань, уміння передбачати наслідки свого вибору, його об'єктивна оцінка.
  • Виховання лідерських якостей.
  • Уміння працювати з командою і в команді.
  • Переймати на себе відповідальність за спільну і власну діяльність по досягненню результату.

У своїй діяльності я використовую технологію кооперативної групової роботи, яка поряд із традиційними методами дозволяє вчителю істотно поліпшити якість навчання. Це нова галузь сучасної педагогіки, яка швидко розвивається.

На традиційному уроці вчитель повідомляє учням нову інформацію, діти пасивно слухають і, у випадку якщо їх запитують, відповідають на запитання. Бажані правильні відповіді. Тому учні змагаються один з одним за право висловити очікувану відповідь, визнання вчителя, певний статус у класі, гарні оцінки.

Об'єднані для виконання завдання в групи учні одержують нові можливості для навчання й виховання. Збільшується ймовірність того, що вони висловляться. Спілкуючись одне з одним, діти розвивають уміння слухати, думати й працювати разом. Це стає додатковим мотивом для навчання.

Переважну роль у роботі я надаю такому методу, як робота в невеликих групах (4-8 осіб), коли учні взаємодіють, вирішуючи колективну задачу.   Спільна робота в невеликих групах формує якості соціальної й особистісної компетентності, а також уміння дружити. Чотири важливих елементи роботи в групі є: позитивна взаємозалежність; особиста відповідальність за те, що відбувається в групі; взаємодія віч-на-віч: розвиток навичок роботи в групі.

Для втілення цього методу в життя, я роблю наступне:

  • об'єдную учнів у невеликі групи, попросивши сісти віч-на-віч:
  • надаю кожному певну роль (наприклад: читець, секретар, доповідач, хронометрист);
  • даю спільне завдання;
  • пропоную кожному поділитися своєю інформацією й матеріалами з іншими чле­нами групи;
  • надаю учням у групі можливість роз'яснювати одне одному незрозуміле, розробляти проблему, підбивати підсумки обговорення;
  • даю групі спільну оцінку (винагороду);
  • для контролю запитую по одному учню з групи і у випадковому порядку;
  • сприяю рефлексії учнів або аналізу подій, що відбуваються всередині групи в процесі її роботи.

На своїх уроках з метою стимулювання висловлювань дітей з теми або питання. використовую метод мозкового штурму. Прошу учнів висловлювати ідеї або думки без будь-якої оцінки чи обговорення думок. Ці ідеї фіксую на дошці. Наприклад, на уроках основ здоров’я «як піклуватись про себе?», на уроках природознавства «що належить до природи?», на уроках читання «ознаки осені» та ін. Це спосіб заохочення активності учнів і швидкого генерування ідей. Це прийом може бути використаний для вирішення конкретної проблеми або пошуку відповіді на питання.

Включити в активну діяльність дітей мені допомагає технологіяситуативного моделювання.Учні намагаються діяти так, як у реальному житті, чи, принаймні, так, як вони хотіли б діяти в реальності. Іноді я розподіляю ролі заздалегідь, а іноді тільки подаю дітям ідею і прошу їх імпровізувати. Наприклад, на уроці громадянської освіти пропоную завдання: покажіть, як поводиться біля дошки невпевнений в собі учень. На уроці основ здоров’я діти розігрують сценку «Ми відвідуємо хворого товариша». У цих видах діяльності діти тренують соціально бажану поведінку.

Вчу дітей співпрацювати один з одним, використовуючи технологіюкарусель. Утворюється два кільця: внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє кільце – нерухомо|непорушно| сидячі учні, а зовнішнє – учні через кожних 30 секунд міняються. Таким чином вони обговорюють тему і переконують в своїй правоті співбесідника|співрозмовника|. Наприклад, на уроці математики при вивченні таблиць множення і ділення, на уроках читання на етапі первинного сприйняття прочитаного.

Крім інтерактивних методів навчання я використовую у роботі багато цікавих і творчих завдань, що сприяють розвитку соціальної й особистісної компетентності учнів. Наведу приклади:

Гра “ Відгадай потребу ”. Учням надаються картинки із зображенням різних потреб (сюжети казок). Учитель читає уривок, діти відгадують потребу  (додаток 1).

Завдання «Розподіл на групи». На уроці природознавства, при вивченні теми «Жива і нежива природа», діти повинні розподілити природні ресурси на групи (додаток 2).

Гра «Яку фірму можна відкрити?» використовується в позакласний час та на уроках трудового навчання. Дітям пропонується зображення інструментів, а вони визначають сферу їх застосовування (додаток 3).

Задача від Бджілки-працівниці та Їжачка-банковичка на уроці математики сприяють вмінню правильно орієнтуватися у різних життєвих ситуаціях, діловитості, підприємливості (додаток 4).

Ділова гра «Кухарі». Діти об’єднуються в групи за допомогою вправи «Фруктовий салат». Кожна група допомагає білочці зліпити якомога більше горіхових колобків з пластиліну та квасолі( додаток 5).

Ділову гру «Як заробити гроші» використовую на уроці трудового навчання при роботі з цупким папером. Діти допомагають Ведмедику-бізнесмену зробити стільці для готелю «Олімп» і заробляють стартовий капітал для відкриття своєї фірми (додаток 6).

«Дерево досягнень класу» заповнюється на уроці громадянської освіти при вивченні теми «Самоповага». Діти розповідають про свої досягнення, а вчитель відображує їх (додаток 7).

Над проблемою розвитку соціальних компетентностей школярів я працюю вже 7 років. Стала тренером міжнародного проекту  «Корисні звички», який є основою нової програми курсу «Основи здоров’я».Приймаю участь у обласних семінарах з цієї проблеми, проводжу майстер-класи. Приймаю участь у реалізації регіонального проекту «Неперервна бізнес-освіта школярів». Є співавтором методичного забезпечення курсу з розвитку лідерських та підприємницьких якостей. Приймаю участь у наукових конференціях, конгресах, розповсюджую досвід на курсах підвищення кваліфікації серед вчителів початкових класів. Маю друковані статті в педагогічній періодиці.(додаток 8).

Підкріплю свій досвід результатами моніторингу навчальних досягнень учнів з навчальних предметів (додаток 9) та результатами роботи з обдарованими дітьми (додаток 10).

Висновки

Сьогодні в початковій школі, яка, безперечно, є найважливішою ланкою освіти, змінюються пріо­ритети навчання: на перший план виступає її розвивальна функція, культ нестандартної самос­тійної думки, а освітня реформа матиме успіх, якщо кожний учитель почуватиметься реформатором свого власного навчального досвіду. Чудовий перший крок на шляху до змін — вибір навчальних стратегій активного навчання. Бо сучасна школа не повинна давати тільки знання, уміння, навички, а й розвивати учня як гармонійну особистість, здатну застосовувати ці знання, уміння і навички у  сучасному житті, орієнтуватися в океані інформації, відрізняти факти від міфів і рекламних повідомлень, знаходити оригінальні рішення, продукувати свіжі ідеї.

ТКАЧ ЛІЛІЯ АНАТОЛІЇВНА


Макіївська школа № 62
Макіївка, Донецька область


05.09.2015, 18:26 --------------------------

Категория: Методичний порадник | Добавил: yrok | Теги: КЛЮЧОВА, школяра, як, ПРЕДМЕТНА, та, КОМПЕТЕНТНІСТЬ, Методичний порадник, СОЦІАЛІЗАЦІЯ Просмотров: 3499 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 3.3/3
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 9
Гостей: 8
Читачів: 1
yrok

СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ
yrok
Україна. Кривий Ріг