Головна » Матеріал для завантаження » ДОВІДНИК ВЧИТЕЛЯ » Мнемотехніка

Процеси пам'яті. Основні процеси мнемотехніки
13.05.2016, 18:50

Для кращого розуміння психічного процесу пам'яті треба визначити, із яких процесів він складається.
 

Характеристика процесів пам'яті

Процеси пам'яті

Запам'ятову­вання

Це закріплення образів, уявлень, думок, дій, зв'язків між ни­ми завдяки кон­тактам нової інформації з на­бутим раніше досвідом.

Первинне враження - відіграє значну роль у запам'ятовуванні і є основою для закріплення матеріалу.

Мимовільне запам'ято­вування - умова здійснення практичних і пізнавальних дій або результат багаторазового повторення.

Довільне запам'ятовування - форма запам'ятовування, яка забезпечує запам'ятовування інформації в потрібний момент у необхідному обсязі.

Зберігання

Це процес утримання в пам'яті інформації, отрима­ної під час набуття досвіду. Залежить від якості і глибини запам'ятовування, використання її в діяль­ності.

Відтворення

Це процес відно­влення збереже­ної інформації для її викорис­тання в діяльно­сті і спілкуванні.

Упізнавання - відтворення інформації в умовах повторного її сприйняття.

Згадування - відтворення по­переднього досвіду відповідно до змісту та умов діяльності.

Забування

Це процес, протилежний зберіганню, який виявля­ється в тому, що актуалізація інформації утрудня­ється або стає неможливою.


 
Процес забування виконує захисну функцію пам'яті. Надлишок інфо­рмації може призвести до перевантаження пам'яті. Тому інформація, яка довго не використовується, може частково забуватися.
Для кращого запам'ятовування можна використовувати спеціальні прийоми (технології), які отримали назву на честь богині пам'яті Мнемозіни – мнемотехніку. Ці прийоми, засновані на використанні образного мис­лення, асоціацій, уяви. Користуючись ними, можна запам'ятати в півтора- два рази більше, ніж звичайним способом, без використання спеціальних прийомів. Слова «мнемотехніка», «мнемоніка» – грецького походження. Дві з половиною тисячі років тому грецький учений Симонід описав мне­монічний прийом: якщо треба утримати в пам'яті багато різних відомостей, треба подумки уявити місто, поділене на велику кількість вулиць. На кож­ній вулиці своя кількість будинків, а в кожній квартирі  кімнати. І в кож­ній з них «напоготові» той чи інший спогад.
У наш час вироблено багато мнемонічних прийомів. Це своєрідні хит­рощі, що полегшують запам'ятовування за допомогою штучних асоціацій. Наприклад, послідовність кольорів спектра школярі нерідко за­пам'ятовують за допомогою фрази «Каждій охотиик желает знать, где сидит фазан», де початкові літери слів кодують назви кольорів. Можна вико­ристати наступні прийоми:
Образне мислення - створення в уяві яскравого образу предмета.
Оживлення - надання уявному образові властивостей живої істоти. Наприклад, запам'ятовуючи ряд геометричних фігур, школяр розповідає: «Коли я дивлюся на коло, воно перетворюється на голову хлопчика. Хлоп­чик кудись дивиться і при цьому він витягує шию - це прямокутник. Далі бачу плечі - це трикутник. А його штанці - це квадрат». Таким чином фігу­ри за допомогою методу оживлення перетворюються на допитливого хлоп­чика.
Послідовні асоціації - створення за допомогою фантазії та образного мислення ланцюжка асоціацій.
Надлишковість - перебільшення властивостей або окремих рис обра­зу, відтвореного в уяві.
Трансформація - зміна образу для посилення його виразності та яск­равості.
Графічні імпровізації віднаходження асоціацій між графічними зна­ками (літерами, цифрами) та різними предметами. Наприклад, треба за­пам'ятати телефон 224-09-31. Для цього починаємо малювати обличчя лю­дини, якій телефонуємо: підборіддя і губи - 22; 4 - це ніс; 09 - окуляри, 3 - голова і вухо, 1 - шия.
Як розвивати пам'ять
1693 року англійський мислитель Джон Локк написав: «Кажуть, що дітей потрібно примушувати вчити напам'ять якомога більше для того, щоб поліпшувати пам'ять. Але це не так, бо силою пам'яті людина зобов'язана своєму організмові, а не поступовому поліпшенню завдяки вправам. Якби такі вправи могли підсилювати та вдосконалювати наші можливості, то в акторів пам'ять була б кращою, ніж у будь-кого. Але чи допомагають текс­ти занесені до голови таким чином, краще пам'ятати все інше, чи можуть їхні здібності поліпшитися пропорційно праці, затраченій на заучування, - це сумнівно».
Мабуть, проблеми, що хвилюють нас нині, були актуальними і в XVII сторіччі. Дійсно, заучування та зазубрювання користі не приносить, а заби­рає багато часу; виключає можливість правильно систематизувати матері­ал, що вивчається; стає на перешкоді формуванню та висловлюванню влас­них думок.
Головним правилом запам'ятовування є правильна організація мате­ріалу, щоб бути у змозі знайти цю інформацію, коли потрібно.
Наприклад, якщо нам потрібно запам'ятати ряд цифр: 1 4 9 1 6 2 5 3 6 4 9 6 4 8 1 1 0 0, то потрібно затратити час і зусилля. Але якщо організувати матеріал, то побачимо, що його можна запам'ятати за допомогою правила: у цьому ряді представлені квадрати чисел від 1 до 10.
Причому нам не доводилося запам'ятовувати весь ряд, ми запам'ятали тільки правило.


Правила
кращого запам’ятовування і тренування пам’яті
Звільніться від сторонніх думок.
Ставте мету запам'ятати надовго.
Учіться з інтересом, заучуйте з бажанням знати і пам'ятати.
Зрозумійте зміст, знайдіть головну думку в тексті, опорні слова, опорні сигнали.
Активно працюйте над матеріалом: складайте план, конспект, гра­фіки, схеми, порівнюйте, переказуйте.
Знайдіть логічний зв'язок між різними частинами матеріалу.
Обов'язково формулюйте висновки.
Змінюйте тип інформації: після математики вчіть історію, після фізики - літературу.
Не вчіть матеріал безпосередньо перед уроком, вивчайте його ра­ніше, а перед уроком лише повторіть.
Не забувайте, що повторення - мати учіння. Починайте повторю­вати до того, як матеріал став забуватися. Розвивайте пам'ять шля­хом вправ, тренування.
Повторюючи, не перевтомлюйтеся, робіть паузи.
Працюйте над пам'яттю, тільки якщо ви добре себе почуваєте.
«Школа ейдетики» пропонує ігри, що допоможуть будь-кому легко навчитися висловлюватися з будь-якого приводу і розвинуть вашу пам'ять.
Вправа 1
Допомагає поєднати вербальний апарат з роботою нашої уяви.
За 60 секунд назвати 60-100 будь-яких предметів.
4 умови ефективного тренування: назвіть ті предмети, які з'являються у вашій уяві; деталізуйте їх, ніби розглядаючи; не можна по­спішати - це викликає емоційне напруження; старанність заборонена - во­на теж напружує!
Наприклад: дерево - коріння, стовбур, гілки, листя, кора, бруньки, гніздо.
Тільки за вищезазначених умов через деякий час ви легко та чітко зможете передати будь-яку думку, переказати все, що уявляєте.
Майте на увазі, якщо сьогодні ви змогли назвати 30 слів за хвилину, то завтрашнє 31 - уже перемога!
Вправа 2
Метод динамічної відповідності
Цей метод моделює щоденну ситуацію, коли доводиться робити кіль­ка справ одночасно. Припустімо, ви їдете на велосипеді. Скільки справ ви­конуєте одночасно?
Тримаєте рівновагу.
Крутите педалі.
Керуєте кермом.
Оцінюєте дорогу.
Уявляєте мету поїздки.
Порахуйте, скільки справ одночасно виконує водій автомобіля. А що робите, коли вчитеся? Існує дві справи, що поєднуються дуже рідко, - це конспектування уроку чи лекції та паралельне запам'ятовування. Адже лег­ко, не замислюючись, виконуєте одночасно величезну кількість справ на «12», а на уроці вони, як правило, чомусь не поєднуються. Чому? Зверніть увагу. Усе, що ви робите добре, не супроводжується напруженням.
А тепер візьміть у руку кулькову ручку. Спробуйте щось написати. Відчули, як напружилися пальці?
Спробуйте напружити руки за кермом велосипеда чи кермом автомо­біля. А в'язати шкарпетки напруженими руками, дивлячись на екран теле­візора...
Ви пишете, як правило, напружуючи руку. На жаль, інакше не буває, а значить, ваша уява не спрацьовує.
Тому «Школа ейдетики» пропонує метод динамічної відповідності. У кожну руку потрібно взяти по ручці, що легко пише, та одночасно зобрази­ти правою рукою коло, а лівою - трикутник.
Звичайно, перший трикутник буде схожий на коло, а перше коло може мати форму, близьку до трикутника. Розслабте свої руки і спробуйте знову. Незабаром ви з подивом побачите, що робите це легко. Уже після 4-5 тре­нувань ви легко записуватимете лекції, уявляючи, про що в них ідеться. Зникне проблема вивчення того, що вже раз почули.


Вправа 3
Фотографічна пам’ять
Багато хто вважає, що пересічній людині недосяжне вміння поглянути раз, щоб потім детально відтворити побачене. Не помічаючи та не акцен­туючи уваги, порівнюємо образ побаченого із тим, що бачили вчора, поза­вчора...
І якщо щось незвичайне з'явиться перед очима і не збіжиться з «ета­лонною фотографією», ви здивуєтесь і можете вирішити, що не туди зайшли.
А скільки учнів та студентів не користуються шпаргалками, бо уявно бачать, що вони там написали! Отже, залишилося звернути на це увагу та потренуватися.
Тож візьміть сірники або горох та киньте на стіл не більше десяти штук.
Після того, як вони впали, подивіться на них не більше секунди і на­крийте аркушем. Після того, як накрили, уявіть, як вони впали, порахуйте їх та намалюйте, як вони лежать. Перевірте себе.
Таку вправу можна виконувати кілька разів на день, збільшуючи кіль­кість сірників чи горошин.
Можна тренуватися біля вітрин магазинів: коли проходите повз вітри­ну, погляньте на неї, а потім уявіть, що та як там розташовано.
Вправа 4
Підготуйте стос листівок (15-25 штук). Грайте удвох. Зніміть першу листівку, пов'яжіть її сюжет із наступною, оживляючи їх та обговорюючи найвдаліший варіант. Другу листівку покладіть на першу та знову пов'яжіть вже з третьою, третю - з четвертою, четверту - з п'ятою.
Після п'ятої листівки пригадайте, що було зображено на першій, та відкладіть її. Коли п'ята листівка ляже на шосту - пригадайте та відкладіть другу. Шоста листівка поєднується із сьомою - пригадується та відклада­ється третя... Таким чином перекладається весь стосик зображень. Після цього, перевіряючи один одного, легко пригадати всі листівки в тій послідовності, в якій вони були на початку гри. І знову під час перевірки можна підказувати, якщо в цьому виникає потреба.
Звісно, не все вийде одразу. Не думайте про стовідсотковий результат. У кожного успіх матиме власні, притаманні тільки конкретно вам, параме­три. Час вправи скоротиться, а уява та фантазія, розвиваючись, спрацьову­ватимуть миттєво, що обов'язково позначиться на навчальному процесі. Адже робота пам'яті - це вміння уявляти те, що бачив і відчував.
Джерело: Психофізіологічні особливості людини./укладач І. О. Олендер – Тернопіль: астон, 2004. – 64 с.


13.05.2016, 18:50

Категория: Мнемотехніка | Добавил: yrok | Теги: Основні, мнемотехніки, пам'яті., Мнемотехніка, процеси Просмотров: 1037 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК