I. Виступ класовода.

II. Анкетування батьків.

IІІ.Вибори батьківського комітету.

І. Виступ класовода.

Привітання з початком навчання дітей у школі. Знайомство з батьками (розповідь про себе: де навчалась, чим захоплююсь, що вмію робити, якими хочу бачити дітей класу тощо). Ознайомлення з умовами школи, контингентом учителів та учнів, з результатами діагностики визначення рівня готовності дітей до школи. Режим життєдіяльності першокласника в школі. Навчально-виховні завдання на рік.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту», з 2001 року в нашій країні функціонує єдина 4-річна початкова школа, до першого класу якої приймають дітей, яким до 1 ве¬ресня, як правило, виповнилося шість років і які за результатами медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для систематичного шкільного навчання, а також семирічні діти.

Навчальний рік розпочинається 1 вересня і закінчується 31 травня наступного року. Його тривалість становить 175 робочих днів. Рекомендується 5-денний робочий тиждень. Тривалість уроку — 35 хвилин (у 2—4 класах — 40). Тривалість перерв між уроками — не менше 15 хвилин; після другого уроку проводиться велика перерва (30 хв.), під час якої організовується харчування дітей у шкільній їдальні (чи буфеті),

З метою полегшення адаптації дітей до школи протягом перших двох тижнів навчання обмежується трьома уроками на день; починаючи з третього навчального тижня, щодня проводитиметься по чотири уроки.

Учням першого класу домашні завдання не задаються; навчальні досягнення оцінюються словесне. На кожного школяра складається характеристика, в якій зазначаються його успіхи (знання з окремих предметів та практичні вміння і навички), а також можуть додаватися продукти діяльності (малюнки, вироби, творчі роботи та ін.), результати діагностики тощо. Всі ці відомості заносяться до особової справи дитини.

У першому класі учні мають навчитися читати слова складами (окремі слова нескладної структури — цілком); читати букварні тексти цілими словами; правильно інтонувати речення, різні за метою висловлювання та інтонацією; записувати під диктування слова, речення з 3—4 слів, зв’язний текст обсягом 15—20 слів (вимова і написання яких не розходяться). Вони оволодівають уміннями правильно відтворювати ланцюжок звуків у почутому слові (з 2—5 звуків); складати графічні моделі простих речень (до 5 слів) і навпаки; визначати наголос у дво-, трискладових словах; формулювати запитання за змістом прослуханого та адекватно відповідати на запитання співрозмовника. Наприкінці навчаль¬ного року 6—7-річний учень читає напам’ять до 5 віршів (з Букваря або інших джерел).

Першокласники мають вміти порівнювати числа у межах 20; знати напам’ять таблиці додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10; виконувати додавання і віднімання чисел з пе¬реходом через десяток (у межах 20); розв’язувати прості задачі (на знаходження суми та різниці, збільшення і зменшення числа на кілька одиниць, різницеве порівняння чисел, знаходження невідомого доданка); креслити відрізок заданої довжини; розпізнавати плоскі та об’ємні геометричні фігури.

Учні першого класу ознайомлюються зі структурними елемен тами книжки (обкладинка, корінець, сторінка); вчаться добирати необхідне обладнання до занять; правильно сидіти під час читання і письма; користуватися навчальним приладдям. Вони мають вміти виділяти в предметах певні ознаки (розмір, форму, колір, смак тощо), порівнювати об’єкти за зовнішніми ознаками, перевіряти роботу шляхом зіставлення зі зразком, оцінювати її за орієнтирами, даними вчителем.

ІІ. Анкетування батьків.

Для отримання інформації про сім’ю першокласника та умови сімейного виховання доцільно запропонувати батькам табличний варіант анкети. Для цього необхідно заготовити розграфлені аркуші паперу із позначеними номерами кожної графи, а на дошці записати заголовки до них (див. додаток Д). Таку анкету зручно заповнювати, зберігати й аналізувати. Анкети можна розкласти за алфавітом або за мікроколективами, на які поділяться першокласники. Зошит з відповідними відомостями зберігається у вчителя, який тільки доповнює або змінює дещо у графах.

Кожна графа анкети несе важливу інформацію. Наприклад, графа про стан здоров’я. На жаль, часто в медичній картці написано «здорова», тоді як дитина скаржиться на головний біль, часто відволікається, не може зосередитися на предметі. Виявляється, причина — родова травма, алергія чи інші захворювання, які не вказуються в медичній картці. Тому вчителеві дуже важливо, що напишуть про здоров’я дитини батьки. Або ж частина малюків ще з п’яти років починає відвідувати гуртки (спортивні, музичні, мовні тощо). У зв’язку з цим педагогу варто знати, чим займається дитина. Кожного року вчитель дописуватиме, які гуртки почала відвідувати дитина. Таким чином буде складатися динаміка захоплень школяра.

Доцільно, щоб батьки заповнювали анкету в кінці зборів. Кожен із них не поспішаючи зможе попрацювати над запитаннями— відповідями стільки, скільки йому буде потрібно.

Добрим порадником може стати розроблена вчителем пам’ятка, її варто подарувати кожній сім’ї.

Пам’ятка для батьків першокласників

1. З початку навчального року привчіть дитину прокидатися

раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні

хвилювання. Вранці будіть малюка спокійно, лагідно, з усмішкою

на обличчі.

2. Не підганяйте. Розраховувати час — Ваш обов’язок; якщо

Ви цю проблему не вирішили — провини дитини немає.

3. Обов’язково привчіть малюка зранку снідати. Це важливо для запобігання хвороб шлунка.

4. Давайте дитині у школу бутерброд, фрукти; там вона перебуває тривалий час, витрачає багато сил й енергії.

5. Привчіть збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте,

чи не забуто чого-небудь важливого. Запитайте дитину, чи не передавав учитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час вона привчиться сумлінніше ставитися до своїх обов’язків і стане більш зібраною.

6. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів (без застережень, на кшталт «Дивись, поводь себе гарно!», «Щоб не було поганих оцінок» і таке інше). У дитини попереду — важка праця.

7. Зустрічаючи малюка зі школи, забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?!». Краще запитайте: «Що нового ти сьогодні дізнався?». Дайте дитині можливість розслабитися (згадайте, як вам буває важко після напруженого дня). Коли вона збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.

8. Обідній час — зручний момент для невимушеної розмови.

Школяр може розповісти про свій робочий день і в такий спосіб звільнитися від психологічного напруження. Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, — не вимагайте пояснень, хай заспокоїться. Потім вона сама все розкаже.

9. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з малюком спокійно.

10. Не варто навантажувати першокласника позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття

в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку переконайтеся, що у дитини вистачить на це сил і часу. Початок навчального року — період стресу, і перевантаження можуть тільки зашкодити.

11. Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) час для спілкування з дитиною. Для Вас особливо важливими мають бути справи малюка, його радощі й невдачі.

12. Важливо, щоб у сім’ї панувала єдина тактика спілкування

дорослих з дитиною. Всі розходження щодо виховання вирішуйте

без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом. Не завадить почитати літературу для батьків. Там Ви знайдете чимало корисного.

13. Завжди будьте уважними до стану здоров’я малюка. Головний біль, поганий загальний стан — найчастіше це об’єктивні показники втоми, перевантаження.

14. Батькам необхідне терпіння. Ентузіазм перших днів швидко минає, його місце займає втома. Допоможіть дитині зберегти нормальний ритм і не піддайтеся спокусі зробити їй маленьке по слаблення. Часті нарікання на малюка чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності. Навпаки, треба похвалити дитину, навіть коли у неї щось не виходить, дати їй невеличкий перепочинок і знову повернутися до виконання завдань.

15. У жодному разі на Ваші взаємини з сином чи дочкою не повинна впливати успішність. Гарні довірливі стосунки й усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на Вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня.

16. Дитина має відчувати, що Ви завжди її любите, завжди їй допоможете і підтримаєте.

IІІ. Вибори батьківського комітету.

Батьківський комітет — колективний орган. Він виконує такі функції: сприяє школі у здійсненні мети і завдань національного виховання; залучає батьків до активної участі в житті класу, школи; зміцнює зв’язки з громадськими організаціями; попереджує дитячу бездоглядність і правопорушення; організовує дозвіл¬ля дітей і батьків; відвідує сім’ї учнів і разом з класоводом надає їм допомогу у вихованні дітей.

Класний батьківський комітет обирають або переобирають на організаційних зборах. Очолює його голова батьківського комітету. Працює комітет під керівництвом класовода.

У шкільній практиці, на жаль, побутує традиція, коли обраний із 3—5 осіб батьківський комітет робить все сам і відповідає за все, а решта батьків залишаються пасивними спостерігачами.

Багаторічний досвід переконує, що співпраця батьківського комітету, учителя і батьків буде успішною тоді, коли вдасться об’єднати всіх батьків класу у найрізноманітніші комісії, наприклад:

?    спортивно-оздоровча (об’єднує тих членів родини, які люблять спорт, можуть вести гурток, підготувати фізкультурно-оздоровчий захід, організувати похід тощо);

?    культурно-масова (ті, хто любить придумувати й організовувати дитячі свята, культпоходи, екскурсії тощо);

?    навчально-виховна (уміють друкувати, малювати, виготовляти наочні посібники для уроків);

?    виробничо-господарська (ті, що вміють робити ремонт, лагодити меблі, майструвати різні потрібні для класу речі);

?    комісія педагогічної просвіти (батьки, які цікавляться педагогікою і психологією та можуть проводити бесіди з членами родини на різні теми, що їх цікавлять).

Такі комісії дозволяють усім бажаючим (татам, мамам, бабусям, дідусям та іншим членам родини) вибрати справу до душі і творчо себе реалізувати з метою допомогти класові та школі в організації навчально-виховного процесу.

Для того, щоб створити діяльні комісії, учителю варто володіти необхідною інформацією (анкети, бесіди, інтерв’ю, спостереження) про можливості членів родини (місце роботи, посада, зайнятість тощо). Мудре і творче керівництво роботою батьківських комісій дасть можливість зробити життя першокласників цікавим та веселим. Пізніше, коли учні поділяться на мікроколективи за інтересами, члени батьківських комісій стануть для них першими порадниками і помічниками.

Джерело: http://young-teacher.com.ua