Головна » Матеріал для завантаження » КОРЕКЦІЙНА ПЕДАГОГІКА » КОРЕКЦІЙНА ПЕДАГОГІКА

Використання дидактичного матеріалу на уроках в школі для дітей із вадами зору
10.12.2014, 21:30

Тема досвіду:

Особливості використання дидактичного матеріалу на уроках обслуговуючої праці і соціально-побутового орієнтування в школі для дітей із вадами зору.

Автор: Кошарська Л.Л.

Луначарський А. В.
«Сліпа людина, при правильній допомозі їй, може і повинна стати розкішним співробіт-ником нашого оновленого життя»

 

Житомир - 2009

Зміст

Вступ …………………………………………………………………ст. 1

1. Використання дидактичного матеріалу на уроках обслуговуючої праці та соціально-побутового орієнтування в школі для дітей
із вадами зору ………………………………………………………ст. 4

2. Види та специфіка наочності в школі для дітей із вадами зо-ру………………………………………………………………………ст. 6

2.1.Вимоги до наочності у школі для дітей із вадами зо
ру…………………………………………………………………….ст. 11

2.2. Специфіка уроку:…………………………………………….ст. 13
а) організація уроку;
б) гігієна уроку;
в) методика роботи з наочністью.

3. Значення міжпредметних зв’язків на уроках обслуговуючої праці у школі для дітей із вадами зору. ……………………ст. 16

4. Використання усної народної творчості на уроках, як одного з видів дидактичного матеріалу. ………………………………ст. 18

5. Розвиток творчих здібностей учнів за допомогою роздаткового матеріалу. ………………………………………………………..ст. 20

Висновки. ..………………………………………………………ст. 22
Додатки.

Використана література.

Вступ

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та Концепції загальноосвітньої галузі "Основи виробництва” ( "Технології”) трудове навчання відіграє важливу роль у здійсненні завдань загальноосвітньої школи з опорою на культурно-історичний досвід людства.
Головною метою загальноосвітньої галузі «Технологія» є формування нової особистості учня, розвитку його здібностей, обдарувань, наукового світогляду, життєвої компетентності,уміння користуватися новітніми технологіями. Залучення учнів до активної участі у різноманітних видах конструкторсько – технічної діяльності є ефективним засобом розумового розвитку зростаючого покоління.
Трудове навчання за змістом є багатоваріантним тому, що крім загальнопринятих вимог до навчального предмета, доводиться враховувати стать учнів та виробниче оточення школи, а в школі для слабозорих ще й психофізичні особливості розвитку учнів.Розв’язання завдань предмета пов’язане з формуванням знань, умінь та навичок в учнів ( правила поведінки,навички приготування тих чи інших страв, сервірування стола, прибирання приміщення тощо).
Трудове навчання – це дисципліна, яка впливає на формування світогляду дитини, гармонійного розвитку особистості та формування її життєвих компетентностей, тобто розвиток умінь приймати нестандартні рішеня в різних життєвих ситуаціях.
Доведено, що 95% інформації про оточуючий світ мозок людини отримує через зір. Зір є визначним у формуванні уявлень дитини про предмети та явища, їх ознаки, просторове взаємовідношення. Отже, роль зору у психічному розвитку дитини неможливо перебільшити.
Головним засобом корекційно-розвивального впливу є організація активної діяльності дитини у співробітництві з дорослим. Для цього використовуємо такі прийоми:
- актуалізація досвіду та уявлень самої дитини щодо теми, яка вивчається;
- пріоритетність проблемних ситуацій на уроці, коли діти не одержують готових знань, які залишається лише запам’ятати, а здійснюють під керівництвом педагога активний пошук, коли вчитель, вдаючись до різних форм допомоги, поступово наближає учнів до правильної відповіді;
- стимуляція учнів до подолання перешкод.

Порушення у діяльності зорового аналізатора викликають у дитини труднощі у пізнавальній діяльності, обмежують її можливості. Таким чином, дитина отримує менше інформації про довкілля (як в кількісному, так і в якісному відношенні), ніж діти з нормальним зором. Навчання та виховання дітей з порушеннями зору у спеціальних загальноосвітніх закладах здійснюється на основі загальних принципів навчання та виховання. Та, поряд з тим, їх навчання має свої особливі задачі та принципи, спрямовані на відновлення, корекцію і компенсацію порушених й недорозвинених функцій, організацію диференційованого навчання, підготовку до життя в сучасному суспільстві. Слід відзначити, що специфіка навчання таких дітей проявляється в урахуванні загальних закономірностей й специфічних особливостей розвитку дітей, опорі на здорові сили і їх збереженні, можливості у використанні спеціальних форм і методів у роботі, перерозподілі навчального матеріалу й заміні темпу його проходження, використанні спеціальних посібників, приладів. Особлива увага звертається на створення санітарно-гігієнічних умов, поєднання корекційно-виховної роботи з лікувально-відновлювальною.
Слід зазначити, що навчання в школі для слабозорих має специфічні особливості. У зв’язку з порушенням зору процес засвоєння навчального матеріалу викликає деякі труднощі, тому виникає потреба постійного поєднання словесного пояснення вчителя з індивідуальним практичним показом прийомів виконання тієї чи іншої трудової операції. Знижені зорові можливості дітей обумовлюють більшу витрату часу на виконання технологічних операцій. Це потребує зміни змісту методів та організації трудового навчання. Тому перед вчителем праці та соціально-побутового орієнтування школи для слабозорих дітей стоять такі завдання:
 підбір найкращих видів наочних посібників;
 використання спеціальної методики роботи з наочними посібни
ками з урахуванням індивідуальних особливостей з різними
очними захворюваннями;
 використання наочності з метою реабілітації.
Спеціальні корекційні заняття з соціально-побутового орієнтування також спрямовані на практичну підготовку учнів до самостійного життя і праці, на формування у них знань і вмінь, що сприяють соціальній адаптації, на підвищення рівня загального розвитку учнів.
Запропонований матеріал містить в собі різні види дидактичного матеріалу, за допомогою якого учні у систематизованому вигляді одержують правильні уявлення про предмети і явища з якими доводиться зіштовхуватися слабозорим в самостійному житті; засвоюють навички правильної поведінки в різних соціальних ситуаціях і громадських місцях, отримують уявлення про способи спілкування з оточуючими людьми; вчаться аналізувати, систематизувати, узагальнювати програмовий матеріал.
Зміст даної роботи містить обґрунтування теоретичних аспектів використання дидактичного матеріалу в школі для дітей із вадами зору, вимоги до наочності, організації уроку та практичні матеріали: розробки уроків, позакласних заходів, роздатковий матеріал.

1. Використання дидактичного матеріалу на уроках обслугову-ючої праці та соціально-побутового орієнтування в школі для дітей із вадами зору .
Зовні фізично здорова дитина зі значною вадою зору не може стати повноцінним, повноправним членом суспіль¬ства, якщо не забезпечити їй спеціальну технічну, фізич¬ну, загальноосвітню та соціальну реабілітацію. Зорові порушення не ведуть до зниження інтелекту, але розкри¬ти всі його можливості і задіяти їх можна лише при забезпеченні для таких дітей відповідних, особливих умов розвитку ( життя , побуту,навчання, виховання).Це можна зробити як в умовах сімЇ , так і в умовах загальноосвітніх шкіл. Тифлопедагогіка виробила специфічні підходи до використання принципів та методів навчання дітей з порушенням зору. Це пов’язано з тим , що у дитини в наслідок первинного дефекту (слабозорості) виникають вторинні відхилення у розвитку - зміни процесів сприймання, своєрідність запам'ятовування, порушення особистісного розвитку (волі, впевненості, самооцінки, самостійності тощо). Крім того спостерігається недостатність орієнту¬вання в просторі, обмеженість та порушення адекватності предметних уявлень про оточуючий світ, своєрідність хо¬ди, міміки обличчя, деякі особливості характеру.
Якщо зниження зору незначне, то таким дітям легко інтегруватися у суспільство - вони можуть відвідувати масові школи, набувати вищу освіту, професію, користу¬ватися простими засобами корекції - окулярами, або від-новлюючи зір через хірургічне втручання. Однак, з того рівня, коли зниження зору, здатність розрізняти деталі предметів, форму, колір не може забезпечити розвиток соціальних навичок, мовлення, повноцінного спілкуван-ня з оточуючим світом, починається відставання дитини у мовному, інтелектуальному та соціальному розвитку.
Пристосування дитини з зоровою недостатністю про¬ходить за рахунок спирання на більш збереженні функції. Інтенсивно включаються у процес пізнання, встановлен¬ня зв'язків з оточуючим світом, збереженні аналізатори: слухові, дотикові, нюхові, смакові. За допомогою цих від¬чуттів дитина отримує різну інформацію, орієнтується у просторі. Тому необхідно створювати спеціальні умови для найбільш сприятливого використання збере-жених аналізаторів, зокрема використання різного виду дидактичного матеріалу.
Своєрідність розвитку слабозорих дітей визначаєть¬ся у двох напрямках: з одного боку спостерігаються нега¬тивні наслідки порушеного психічного розвитку; з іншо¬го - виникають риси позитивної спрямованості, які в ході навчання і виховання викликають компенсаторні присто¬сування. Компенсація - складний і багатогранний процес перебудови функцій організму. Для цього необхідно за¬стосування різних засобів. Одним із таких засобів є дидактичний матеріал. В залежності від виду він може сприйматися слабозорою дитиною різними аналізаторами: на слух, на дотик, на нюх, на смак.
Засвоєння предмету під час уроку полегшується, якщо учень не тільки сприймає пояснення матеріалу на слух, але ще розглядає наочні посібники. Для слабозорих школярів наочність у навчанні має особливе значення. Підвищенню ефективності навчальних занять багато в чому сприяє використання різних дидактичних матеріалів та раціональне вживання технічних засобів навчання (збільшувальні прилади, кінопроекційні апарати тощо.)

2. Види та специфіка наочності в школі для дітей із вадами зору.
Знання видів наочних посібників дає змогу учителеві правильно їх добирати і ефективно використовувати під час навчання, а також виготовляти самостійно або разом з дітьми потрібні наочні посібники. Проте потрібно пам’ятати, що наочність не самоціль, а допоміжний засіб навчання. Тому не слід зловживати застосуванням наочності, бо це гальмує активність учнів і затримує розвиток їх логічного мислення. Отже, треба уникати двох крайностей: ігнорування наочності і надмірного її засто-сування.

Дидактичні засоби навчання.

№п/п Засоби навчання Основні дидактичні функції
1. Натуральні наочні посібники 1) дозволяють отримати точну уяву про зовнішній вигляд, будову, взаємодію частин, властивості, вимоги до якості;
2) дозволяють вивчити способи застосування, регулювання об’єктів, що
вивчаються.
2. Зображувальні наочні посібники плакати,таблиці,схеми,фотографії тощо : 1) передають інформацію про процеси та об’єкти в різних формах:
- образній;
- графічній;
- схематичній;
- цифровій;
2) дозволяють показати: - зовнішній вигляд; - внутрішню будову; - принцип роботи; - якісні та кількісні показники об’єктів, процесів, явищ.
3. Об’ємні засоби навчання: -моделі; -макети; -муляжі;
1) дозволяють вивчати принципи дії, взаємодії частин, кінематику механізмів у дії;
2) дозволяють отримати чітку уяву про зовнішній вигляд, будову, форму, розміри.
4. Екранні засоби навчання: ек-ранне кіно , DVD
Засоби наочності, які виступають у ролі самостійного джерела інформації:
1) розкривають процеси та явища в динаміці їхнього розвитку;
2) дозволяють вивчати нові види техніки та технології
5. Дидактичні матеріа-ли для роботи учнів: картки завдання; узагальнюючі таблиці та інші матеріали на друкованій основі 1) Дозволяють швидко запропонувати учням різноманітні навчальні завдання, форми для заповнення при самостійному вивченні, закріплені та використанні навчального матеріалу;
2) дозволяють індивідуалізувати навчальний процес.
6. Звукозапис Дозволяють відтворювати через магнітофонні пристрої різноманітні звукові характеристики працюючих машин, механізмів, апаратів.
7. Інструктивні карти Включають інструктивні вказівки та пояснен-ня з правил, послідовності та технічних вимог щодо виконання трудових прийомів та видів робіт
8. Технологічні (інструкційно-технологічні) карти 1) Розкривають технологічну послідовність виконання, зміст інструктивних вказівок і технічних вимог;
2) Відображають технічні засоби та режими виконання робіт комплексного характеру.
9. Завдання для виконання лабораторно-практичних робіт Розкривають загальні теоретичні відомості про сутність явищ чи процесів, які досліджу-ють чи перевіряють засобами та послідовність виконання лабораторно-практичної роботи, способи фіксування результатів і висновків, характер звітності про проведення роботи.
10. Навчальні програми для ЕОМ
1) дозволяють індивідуалізувати процес нав-чання;
2) самостійне джерело інформації.

Також слід враховувати специфіку організації робочих місць для слабозорих учнів.
Крім природного освітлення робочих місць, необхідно використовувати також штучне освітлення:
• для приміщень — люмінесцентні лампи типу "біле” світло (ЛБ), або лампи "денного" світла (ЛЕ) — не менше 500 люкс.
• для дошки (фланелеграфа) — додаткове освітлення зверху лампою ЛЕ у вертикальній площині 500 люкс. Спеціальний козирок повинен спрямовувати світло вниз, на поверхню дошки (фланелеграфу).
На кожному робочому місці дитини повинен бути індивідуальний фланелеграф з контрастним фоном (темний фон рекомендується дітям з міопією, особливо високого ступеню; світлий фон рекомендується дітям з атрофією зорового нерва), розміром 20 х 30 см.
Для демонстраційної роботи використовують великий (70 ч 100 см) фланеле-граф з контрастними фонами, що встановлюється на рівні очей дітей.
При розміщенні дітей за столами необхідно звертати увагу на діагноз і гос-троту зору.
Для відновлення гостроти зору і розвитку зорових функцій вчителем використовуються спеціальні дидактичні вправи і завдання, які повинні тренувати зір, формувати у дітей певні уявлення про предмети і явища, розвивати зорову увагу, пам’ять.
Першим науковцем, який підвів наукову базу під застосування наочності в навчальному процесі, був Я.Коменський. Він висунув дидактичні принципи наочності, дав нове і глибоке теоретичне та практичне обгрунтування системного підходу до залучення різних органів людини під час прийняття тієї чи іншої інформації. "Усе можна представити органам чуття, а саме: що бачимо – зору, що чуємо – слуху, що можна їсти – смаку, а те що можна сприймати одночасно кількома органами чуття, то необхідно й представити декільком органам чуття”.
Ж - Ж Руссо звертав увагу на те, що з використанням наочності в навчальному процесі у дитини швидше і ефективніше розвиваються такі психологічні процеси, як відчуття, сприйняття, уява, мислення. Це має особливе значення для дітей із вадами зору.

Особливістю мислення слабозорих учнів є:
• знижені темпи формування пізнавальних процесів (узагальнення, систематизація, класифікація тощо);
• виникають утруднення в оцінці просторових часових зв'язків.

Тому в тифлопедагогіці наочність розглядається:
• як засіб формування предметних уявлень та адекватних уявлень про оточуючий світ;
• як засіб компенсації та корекції, тобто реабілітаці недоліків зору;
• для подолання прогалин у знаннях та подальшого закріплення знань;
• як засіб активізації розвитку логічного мислення;
• як засіб для подальшого розвитку різних способів сприймання та пізнавальних процесів;
• як джерело інформації;
• як засіб ілюстрації понять;
• як засіб доведення певних положень тощо.
Перед вчителями шкіл слабозорих дітей стоять завдання:
 підбір найкращих видів наочних посібників;
 використання спеціальної методики роботи з наочними посібник
ками з урахуванням індивідуальних особливостей з різними
очними захворюваннями;
 використання наочності з метою реабілітації.

Методика роботи з наочністю.
При використанні наочності необхідно враховувати 2 загальних моменти:
1) яку конкретну роль наочний матеріал виконує в засвоєнні та 2) в якому співвідношенні знаходиться предметна змістовність та засіб того наочного виразу стосовно до об'єкту вивчення .
Прийнято вважати що наочність виконує ілюстративну функцію, та ця функція далеко не поодинока. Наочний матеріал може виконувати функцію пояснювальну, операторну, тобто не тільки ілюструвати, показувати спосіб дії з матеріалами. Наочність є засіб матеріальної функції різного змісту засвоєння знань.
Плануючи урок з використанням дидактичного матеріалу , вчитель перш за все визначає дидактичну функцію наочності на уроці: «Для чого я її використовую, що вона дає дітям у розумінні матеріалу, поглибленні знань? Чому навчить?»
Використовуючи в якості учбового матеріалу малюнки, схеми учитель повинен старанно їх відбирати у відповідності з конкретними цілями засвоєння програмового матеріалу.
Для ефектного використання наочності в процесі засвоєння знань велику роль має не тільки старанний відбір наочних засобів у відповідності до отримання знань, а й організація їх сприйняття. Важливе значення має у зв'язку з цим постановка перед учнями сенсорних задач у момент пред'явлення наочного матеріалу. Припустимо, що учень аналізує креслення для того, щоб виготовити по ньому цікавлячу його модель. Для цього йому важливо звернути увагу на всі подробиці і особливості форми, розмірів, характер умовних позначень и т. п.
Отже, робота на уроках праці та соціально-побутового орієнтування з наочними посібниками дуже велика і обширна. Використання дидактичних матеріалів різних видів викликає значне зацікавлення в учнів під час відтворення знань, активує їх пізнавальну діяльність, сприяє повноцінному формуванню передбачених програмою умінь. Реалізуючи навчальний процес в різноманітній формі й різноманітними засобами, учитель підтримує інтерес до учіння протягом усього уроку, запобігає перевтомі дітей і водночас розвиває такі важливі якості як швидка реакція, кмітливість, логічне мислення, увага.

2.1. Вимоги до наочності у школі для дітей із вадами зору
Основні вимоги до спеціальних наочних посібників.
 Посібники, що їх використовує вчитель в школі для дітей із вадами зору, мають відповідати педагогічним, лікувально-корекційним та гігієнічним вимогам.
 Ілюстраційний матеріал повинен бути максимально наближеним до реальності. Неприпустимо використовувати стилізовані зображення.
 Посібники повинні мати чіткі форми, контур, достатню насиченість кольорів та правильне їх поєднання:
а) бажано уникати поєднання червоного і зеленого; синього та зеленого. В окремих випадках, коли цього уникнути неможливо (квіти: пролісок, тюльпан), необхідно використати контрастні відтінки ( темний – світлий), та чіткий контур, що буде відділяти ці кольори.
б) оптимальне поєднання кольорів при амбліопії: червоний – жовтий; при міопії: синій – білий, жовтий – чорний, зелений – білий.
 Демонстраційні посібники повинні мати оптимальний для сприйняття розмір — 8 х 12 см.
 Розмір індивідуальних посібників залежить від гостроти зору дитини та діагнозу захворювання.

Загальні дидактичні вимоги до наочності
1. Наочність повинна спрямовувати думку учня від конкретного до загального, від явища до його сутності.
2. У наочності повинні чітко виділятися головні озна¬ки предметів і явищ, над якими вчитель працює на даному уроці.
3. Наочність не повинна загромаджуватись зайвими деталями та лініями.
4. Необхідно обвести контури предметів і підсилити демонстрацію контрастним фоном.
5. При виготовленні наочності необхідно дотримува¬тись кольорової гами, яка полегшує сприймання,використовуючи зелені, жовті, коричневі, оранжеві тони і відтінки.
6. При використанні наочності потрібно використову¬вати дані оф-тальмолога про діагноз і особливості зорового сприймання.
7. Картка для індивідуальної наочності повинна бути оптимальних ро-змірів: 10x10, формат А4.
8. Наочність повинна відповідати сучасним нормам естетики.

У школі для дітей із вадами зору, де навчаються і виховуються хворі діти, урок несе не тільки навчально-пізнавальне навантаження, а й є однією з складових частин лікувально-реабілітаційної роботи. Головне - це не-обхідність індивідуального підходу до кожного учня на кожному уроці. Слабозорі діти часто мають травмовану психіку, розлади нервової системи, різноманітні порушення емо¬ційної сфери тощо. Виходячи з цього, необхідно, щоб учні відчували постійну увагу до себе з боку вчителя.
Як свідчать результати спостережень за навчальним процесом, нові знання, вміння й навички найкраще формуються і засвоюються тоді, коли учні здобувають і набувають їх у процесі самостійного пошуку. Тому на етапі вивчення нового матеріалу необхідно створювати якомога більше проблемних ситуацій, застосовувати пошукові методи навчання, таким чином спонукаючи учнів до самостійного пошуку знань, навчаючи школярів учитись.

2.2 Специфіка уроку.
Організація уроку
З метою збереження працездатності школярів під час уроку необхідна його правильна організація.
При плануванні уроку слід враховувати:
- відбір невеликої за обсягом кількості навчального матеріалу;
- максимальну розгорнутість та поділ складних понять і дій;
- опору на чуттєвий досвід учнів;
- керівництво діями учнів;
- побудову уроку з урахуванням вікових і психологічних особливостей учнів;
- підбір посильної для них роботи.
Під час проведення уроків слід частіше переключати учнів з одного виду діяльності на іншій. Наприклад, після роботи, пов'язаної з інтенсивною діяльністю зорового аналізатора, потрібно взятися до роботи, під час якої основне навантаження падає на слуховий аналізатор. Зміна видів діяльності сприяє підвищенню працездатності. Це пояснюється тим, що зі зміною характеру подразників до роботи залучаються "нестомлені" ділянки кори головного мозку, тому читання, письмо, малювання тощо доцільно чергувати з опитуванням, поясненням.
Необхідно також знати, як змінюється працездат¬ність учнів під час уроку. В перші 8-10 хв низька працездатність. Це пов'язано з трудністю включення в роботу. Потім працездатність підвищується. Найбільша працездатність спостерігається в проміжку між десятою і двадцять п'ятою хвилинами уроку.В останні десять хвилин працездатність знижується.
Виходячи з цього цього, найважчий для засвоєння матеріал потрібно пропонувати учням в ці моменти. Під час проведення уроку педагоги повинні враховувати допустиму тривалість безперервного зорового навантаження для слабозорих школярів і тривалість активної уваги різних вікових груп учнів. Для середніх і старших класів - 15 хв. Проте для деяких слабозорих, наприклад з атрофією зорових нервів, централь¬ною дистрофією сітківки, що супроводжуються глибоки¬ми змінами основних зорових функцій, може бути утомливим і таке навантаження. Тому до дозування зо¬рової роботи варто підходити індивідуально, неухильно слідуючи рекомендаціям лікаря-офтальмолога.
Правильна організація уроку вимагає обліку трива¬лості активної уваги, тобто часу, під час якого можна безперервно виконувати яку-небудь одну роботу (слухати пояснення вчителя, читати, писати, в'язати тощо). Вона залежить від віку дитини і його індивідуальних особ¬ливостей. Позитивний вплив на підтримку працездатності учнів на уроці і підвищення ефективності проведення навчаль них занять надають фізкультурні паузи. Їх потрібно проводити в середині уроку. (див. додаток)
Під час фізкультурної паузи виконують дихальні, хапальні, згинальні і розгинальні вправи для кистів рук, вправи на зняття зорової втоми. Слабозорі не повинні виконувати вправи, пов'язані з нахилом голови вниз і з різкими рухами тіла. Серед них звичайно зустрічаються такі, яким по характеру захворювань очей ці вправи протипоказані. Здійснити ж диференційований підхід до дітей під час трихвилинних вправ майже неможливо.
У школах для слабозорих дітей застосовують спе¬ціальну телевізійну збільшувальну систему. З її допомо¬гою, при необхідності, вчитель демонструє схеми, креслення, досліди тощо. Необхідну яскравість і контрастність телевізійного зо¬браження встановлюють залежно від стану зору учнів Тривалість телепередач на уроці не повинна перевищу¬вати 15 хв. Перегляд телепередач під час уроку слід проводити не в повній темноті, а при природному або штуч¬ному освітленні. В сонячні дні вікна слід закривати шторами.
Виключно велике значення для збереження працездатності і кращого засвоєння навчального матеріалу мають форма і методи проведення уроку. Краще і легше засвоюється і закріплюється той матеріал, який викладається жваво, цікаво і емоційно. І особливо добре, якщо в його сприйнятті беруть участь декілька аналізаторів. "Педагог, який хоче що-небудь міцно відобразити в дитячій памяті повинен піклуватися про те, щоб якомога більше органів чуття - око, вухо, голос, відчуття мускульних рухів і навіть., якщо можливо, нюх і смак - взяли участь в акті запам'ятовування" (К. Д. Ушинський).
Засвоєння предмету під час уроку полегшується, якщо учень , не тільки сприймає пояснення матеріалу на слух, але ще розглядає наочні посібники. Для слабозорих школярів наочність у навчанні має особливе значення. Підвищенню ефективності навчальних занять багато в чому сприяє використання різних видів дидактичного матеріалу та раціональне вживання технічних засобів навчання (збільшувальні прилади, кінопроекційні апарати тощо.)
Під час демонстрації навчальних кінофільмів або слайдів слабозорим учням дозволяється підходити до екрану на зручну для них відстань. Тривалість показу не повинна перевищувати 15 хв. При роботі на комп’ютері слід також дотримуватись певних правил та вимог.


Гігієна уроку
Освітленість на парті = 500 люкс.
Використання індивідуальних світильників.
Підсвітка класної дошки.
Свіжість повітря і температурний режим (<= 0,07x21°).
Спеціальні парти.
Наявність підставок для книг.
Матова класна дошка темно-зеленого кольору.
Якісна крейда, темна паста, м'який олівець.
Чітке охайне письмо, крупні літери.
Індивідуальна наочність, яскрава, контрастна, з використанням об
водки.
Вимірювальні прилади з чіткими шкалами.
Наочність на рівні очей.
Наявність засобів корекції.
Здійснювати режим зорового навантаження.
Чергувати усну і письмову роботу.
Фізкультпаузи.
Гігієнічне навчання.

Корекція
1. Психічний розвиток.
2. Фізичний розвиток.
3. Функції зору.
4. Компенсаторна спрямованість:
 виправлення уявлень, збагачення життєвого досвіду;
 ефективне використання "слова" і "наочності" у практичній діяльності;
 вплив мислення на розвиток.

3. Значення міжпредметних зв’язків на уроках обслуговуючої праці у школі для дітей із вадами зору.

Міжпредметні зв’язки в сучасній дидактиці й методиці навчання розгляда-ються як одна з найважливіших дидактичних умов будь – якого навчального предмета та підвищення ефективності всього процесу навчання.
Реалізації міжпредметних зв’язків у навчанні сприяє наступність в формуванні понять на уроках різних дисциплін.
Запровадження ефективних міжпредметних зв’язків сприяє розвитку світогляду учнів, їх мислення, пам’яті, уяви, здібностей. За цих умов ефектив-ніше здійснюються загальнодидактичні принципи – свідомості, систематичності, послідовності, доступності – в оволодінні учнями необхідними знаннями, уміннями, навичками, досвідом творчої діяльності.
Трудове навчання органічно пов’язане з вивченням фізики, математики, хімії та іншими навчальними предметами, що дає можливість знайомити учнів з основами наук під час вивчення техніки і технології виготовлення виробів.
Взаємозв’язок трудового навчання та фізики здійснюється у таких формах:
1. Використання на уроках трудового навчання знань, умінь, навичок, набутих учнями на уроках фізики.
2. Використання наочності, інструменту та обладнання кабінетів фізики на уроках трудового навчання.
3. Проведення деяких занять з трудового навчання у фізичному кабінеті.
4. Організація і проведення комплексних екскурсій.
У процесі здійснення міжпредметних зв’язків учні використовують та вдо-сконалюють певні узагальнені вміння і навички: вміння застосовувати знання, вміння і навички в умовах, відмінних від тих, в яких їх набували; вміння засто-совувати загальні методи дослідження ; вміння помічати природні явища, процеси, закономірності й застосовувати чи враховувати їх у практичній діяльності; навички користуватися довідковою літературою; вміння організовувати своє робоче місце; графічні вміння і навички; навички використання безпечної праці; навички самостійної раціональної праці та самообслуговування тощо.
Здійснення міжпредметних зв’язків у спеціальній загальноосвітній школі для дітей із вадами зору свідчить, що це дає педагогічний ефект. Знання та вміння учнів стають усвідомленими; вони використовують їх на уроках суміжних дисциплін, що допомагає поліпшити якість навчання.
При формуванні практичних умінь і навичок у слабозорих учнів на уроках праці та соціально-побутового орієнтування широко використовуються не тільки технічні знання учнів, а і знання загальноосвітніх предметів. На цих уроках учень отримує відомості із різних областей знань, використовує ці знання, повторює і поглиблює їх, набуває нових знань та умінь, закріплює ті, що отримав раніше.
Широкі зв’язки трудового навчання з математикою проявляються у виконанні учнями на заняттях та в процесі виробничої праці різних розрахунків – кінематичних, економічних, графічних, технологічних і т.д.

Такими розрахунками є:
1. Визначення припуску на обробку тканини;
2. Підбір за таблицями або аналогічні розрахунки;
3. Побудова креслення виробу.
Співпраця вчителів праці з вчителями інших предметів сприяє як по-глибленню теоретичних та практичних знань усіх предметів, так і підвищенню інтересу учнів до них.

4. Використання усної народної творчості на уроках , як одного з видів дидактичного матеріалу.

Одним із стратегічних завдань реформування змісту освіти є оптимальним поєднання її теоретичних та практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних завдань наукової думки, органічного зв’язку з національною історією, культурою, традиціями. Використання на уроках праці та соціально-побутового орієнтування прислів’їв та приказок мають посідати не останнє місце. Фольклор на уроках створює позитивний настрій, викликає пожвавлення в класі. А під час постійного використання прислів’їв і приказок учні незабаром самі починають застосовувати їх у своїй мові, що збагачує їхнє спілкування.
Особливо багаті педагогічними можливостями прислів’я та приказки, які можуть бути використані на будь – якому уроці, особливо коли з тих чи інших причин доводиться "виховувати” учнів, і щоб не виникало в цьому разі конфліктної ситуації, краще зробити слушне зауваження знайомими прислів’ями та приказками, наприклад: "Як дбаєш, так і маєш”, "Праця чоловіка годує, а лінь марнує”, "У сусіда ума не позичати” і т.п.
Чим більше мова учителя насичена прислів’ями, приказками, порівняннями, тим вона образніша, яскравіша, тим сильніше емоційне враження справлятиме на учня. Зокрема, багата народна мудрість прислів’ями та приказками про працю, вона розглядається як основа життя, внутрішня потреба людини: "Людина народжується для праці, як птиця для польоту”. Для виховання працелюбності використовують такі прислів’я та приказки: "Сталь народжується в огні, а людина в труді”, "Зробив діло, гуляй сміло”, "Діло майстра величає”. Їх можна записати на дошці ще до початку уроку або на окремих плакатах у вигляді ребусів, головоломок.
Можна підібрати прислів’я та приказки до будь – якого розділу трудового навчання та соціально-побутового орієнтування. Наприклад, під час виготовлення виробів з тканини використовуємо такі прислів’я: "Сім раз відміряй - один відріж”, "Тепер так, а після як ?” і інші. Ці прислів’я вчать, що перед тим як щось робити, наприклад, виготовити викрійку, розкроїти виріб та навіть зварити будь-яку страву , спочатку треба все прорахувати, змірити, а потім робити. Треба вчитися бути уважним і розсудливим.
Таким чином, завдяки прислів’ям та приказкам діти не тільки вчаться бути працьовитими, пізнають основні правила та вимоги до організацій праці, а й пізнають історію свого народу, його традиції, закони життя. Це є ще одним позитивним моментом уроків праці та соціально-побутового орієнтуванняна засадах народної педагогіки. Багато спільного з прислів’ями мають загадки. Їх об’єднує насамперед метафористичність, що грунтується на спостереженнях за природою та побутом, а також стислість і чіткість викладу. Адже загадки – це стислі твори, в основі яких лежить метаморфічне запитання.
Наприклад, на уроках до теми «Пошиття швейних виробів» застосовую такі загадки:
Чорні, білі, кольорові...
Шити все вони готові...
Плаття, шапки, рушники,
Допоможуть вам... (нитки)

Маленька, тоненька,
рук не має, а гарно вишиває.
(Голка)

Круглі вушка,
Гострі ручки.
Ніжки чик-чик –
Вирізали рушник.
(Ножиці)

Завдання, відібрані для роботи з учнями на уроках трудового навчання та соціально-побутового орієнтування, мають бути посильними та доступними. (див. додаток) Ця вимога прямо випливає із загальнодидактичного принципу доступності, який полягає в такому співвідношенні складності поставленого завдання з практичними можливостями учнів, яке б стимулювало активні розумові трудові зусилля, спрямовані на його вирішення давало б розвивальний ефект.

5.Розвиток творчих здібностей учнів за допомогою різноманітних карток – завдань.
Творчі здібності розвиваються протягом усього життя особистості завдяки засвоєнню нею суспільно – історичного досвіду. Особливо інтенсивно цей розвиток відбувається в школі. Саме тут у дітей часто виявляються здібності до найрізноманітніших видів діяльності, у тому числі й творчої. У цей період дуже важливо виявити і стимулювати такі прояви. І в цьому плані величезні можливості має освітня галузь "Технології”, предмети якої найбільш підходять для організації стимулювання творчого мислення. Але складність для слабозорих полягає в ускладненні сприйняття через певні за-хворювання очей.
Значний ефект у плані тренування і розвитку пізнавальних сил особливості щодо подолання різноманітних психолого– гносеологічних бар’єрів, а значить, і розвитку творчих сил і здібностей дає фрагментарне використання в курсі трудового навчання різнорівневих тестових завдань для стимулювання процесів мислення. При чому бажаних результатів можна досягти за систематичного використання. Різнорівневі тестові завдання можна застосувати для контролю рівня засвоєння нового матеріалу, а також для практичних робіт, враховуючи специфіку роздаткового матеріалу для слабозорих.
Завдання з технічним змістом, які найчастіше використовуються на уроках праці поділяються на такі основні типи:
• графічні;
• технологічні;
• конструкторські;
• розрахункові;
• контрольно – тренувальні.
Виходячи з вище сказаного, можна зробити висновок про значимість задач різних рівнів для розвитку творчих здібностей особистості. Задачі дають змогу вчителеві проконтролювати або закріпити рівень засвоєння на уроці програмового матеріалу. ( див. додаток)
Власноручно виготовлені вироби сприяють підвищенню ефективності засвоєння навчального матеріалу, бо досконало вивчаються учнями у процесі практичної роботи над їх створенням і більше ці


10.12.2014, 21:30

Категория: КОРЕКЦІЙНА ПЕДАГОГІКА | Добавил: yrok | Теги: дітей, школі, дидактичного, на, вадами, із, використання, уроках, для, матеріалу Просмотров: 7085 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 1.5/2
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 26
Гостей: 26
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ

Україна. Кривий Ріг