Головна » Матеріал для завантаження » КОРЕКЦІЙНА ПЕДАГОГІКА » ЛОГОПЕДІЯ

Вади вимови звуків „Л”, „Ль”, „Р” „Рь” та методика їх подолання
23.12.2014, 18:41

Звук л - - твердий, передньоязиковий, щілинний, сонорний (голос переважає над шумом).

Звук л' -- м'який, передньо - або середньоязиковий, щілинний, сонорний.

Звуки л, а відрізняються від інших щілинних тим, що при їх творенні кінчик язика змикається з верхніми зубами, а бокові краї язика утворюють прохід для видиху струменя повітря. Тому ці звуки ще називають боковими, зімкнено-прохідними.


Мал. 1 Артикуляція звуків л, л'.

При артикуляції, звука л (мал.1) губи й зуби набувають положення наступного голосного. Кінчик язика змикається з верхніми зубами та початком альвеол. Бокові краї язика з одного або з обох боків опущені й і утворюють щілини з верхніми боковими зубами, крізь які проходить видихуваний струмінь повітря. Задня частина спинки язика піднімається в напрямі до м'якого піднебіння. Внаслідок підняття кінчика та задньої спинки язика передньо - середня його частина ввігнута (має сідлоподібну форму). М'яке піднебіння закриває прохід у носову по­рожнину. Голосові зв'язки вібрують.

В українській мові є й інша артикуляція, при якій кінчик язика загинається, змикаючись з верхніми альвеолами і навіть передньою частиною піднебіння. Задня частина спинки язика при цьому опускається вниз, внаслідок чого утворюється виразний специфічний шум.

Під час артикуляції м'якого л кінчик язика піднімається вище від альвеол, а середня спинка язика - до твердого піднебіння. Відчувається збільшення загальної напруженості м'язів.

Дорсально-альвеолярна вимова полягає в тому, що кінчик язика пасивний, опускається вниз, а передня частина спинки язика наближається до твердого піднебіння.

Більш поширені вади вимови твердого звука л. Характер вад різний: пропуск звука; спотворена вимова (міжзубна, губна, напівпом'якшена; заміна твердого л такими звуками: л', й, в, г, коротким у, р та ін.).

Пом'якшений л може вимовлятись як міжзубний (кінчик язика просовується між зубами) або замінюватись звуком й (яйка — лялька).

Щоб виробити в учня нову артикуляцію цих звуків, логопед повинен проаналізувати артикуляцію, властиву цим звукам,, визначити її основні елементи та з'ясувати, які з них дитина відтворює правильно,] а які необхідно сформувати.

Основними елементами артикуляції звука л є зімкнення кінчика язика з верхніми зубами та утворення щілини між боковими краями язика І боковими верхніми зубами. Решта положень і рухів органів артикуляції в учнів, як правило, сформовані (крім окремих випадків дефектної вимови, про що йтиметься далі).

На підготовчому етапі до вироблення правильної артикуляції звука л учні повинні:

а) засвоїти (повторити) назви таких органів артикуляції та їх частин: верхня губа, верхні зуби, альвеоли, кінчик язика, бокові краї язика;

б) навчитись виконувати та розрізняти такі рухи: зімкнення кінчика язика з верхніми зубами, альвеолами; утворення щілини між боковими краями язика й верхніми зубами; зімкнення кінчика язика з верхніми передніми зубами з наступним вдихом і видихом повітря через щілину між боковими краями язика і зубами;

в) спираючись на м'язові відчуття та відчуття тертя видихуваного струменя повітря, навчитись розрізняти зімкнення, утворене кінчиком язика і верхніми зубами, та щілину між боковими краями язика І верхніми зубами.

Переходячи до постановки звука, логопед зосереджує увагу дитини на основних елементах артикуляції: зімкненні кінчика язика і верхніх зубів та утворенні щілини між боковими краями язика І верхніми зубами. При такому положенні язика спочатку вдихається повітря через щілину, потім видихається так само через щілину, але з голосом. Наявність голосу перевіряється слухом і рукою, покладеною на гортань. Якщо голосу не чути, можна під час видиху вимовити голосний а, зберігаючи при цьому потрібне положення язика.

Для вироблення правильної артикуляції звука л також поєднувати його з голосними заднього Ряду: ал, ол, ул, ла, ло, лу. Оскільки під час вимовляння звука л і цих голосних положення задньої частини спинки язика подібне, утворюється правильне 3вУчання звука л. Вимовляючи склади з голосними, учні мають стежити за положенням губ при вимові голосних (губи в положенні голосного), інакше вимова звука л буде неприродною, що ускладнюватиме його автоматизацію.

Якщо учень правильно відтворює артикуляцію в поєднанні з голосним, можна переходити до автоматизації його вимови у словах, реченнях і зв'язному мовленні.

Артикуляція звука л' формується після завершення роботи над звуком л. При виробленні правильної артикуляції пом'якшеної фонеми спираються на здобуті знання учнів про диференціальні ознаки твердість м'якість, уміння розпізнавати їх та на м'язові відчуття і слух. При цьому спочатку треба перевірити знання учнів про Ці диференціальні ознаки, уміння вимовляти пом'якшені фонеми взагалі та зосередити увагу дітей на окремих елементах артикуляції м'яких приголосних (напруження м'язів, підняття до твердого піднебіння спинки язика, розтягування губ).

Вимову м'якого звука л діти засвоюють за аналогією до вимови інших м'яких: ті-ті - лі-лі, тя-тя -ля-ля або ні-ні — лі-лі, няня—ляля та ін.

Автоматизація л' здійснюється так само, як і твердого л.

Диференціюється звук л' з парним твердим а \ тими звуками, з якими учні плутають його (р, р', й).

Прийоми роботи для постановки звуків л, л, передбачені загальноприйнятою методикою, досить поширені.

Починається робота з підготовчих артикуляційних вправ.

Доцільно давати учням такі вправи, які є елементами правильної артикуляції: загинання кінчика язика на верхню губу, зуби; облизування кінчиком язика піднебіння із зупинкою біля верхніх передніх зубів; зімкнення кінчика язика з верхніми зубами та видихування повітря через бокові краї язика.

Якщо учневі важко утримувати кінчик язика біля верхніх зубів, його можна прикусити зубами.

Постановка звука здійснюється різними способами. Користуючись способом наслідування, логопед перед дзеркалом показує І пояснює положення язика, вимовляє звук і пропонує дитині наслідувати показані дії. Якщо використовуються інші звуки, учневі пропонують протяжне вимовляти голосний а (о, й, у} ' одночасно кінчик язика притискувати до верхніх зубів (або прикусувати зубами). Автоматизація в цих випадках починається із закритих складів (ал, ол .), якщо даний спосіб не ефективний; можна використати для вироблення правильної артикуляції приголосний б. Учень повинен кілька разів підряд вимовляти звук б і просовувати одночасно язик між зубами. Утворюється сполучення бл. Потім язик треба перевести між зуби і, нарешті, за зуби.

Губно-губна вимова л або заміна його звуком у усувається після того, як дитина усвідомить відмінність у положенні губ при правильній вимові і у випадках неправильної, що проявляється в надмірній активності губ. У даному випадку більш ефективний спосіб постановки звука л від голосного а. Важливо, щоб учень навчився робити зімкнення кінчика язика і верхніх зубів при відкритому роті (положення звука а) і, не змінюючи положення губ, вимовляти склади ла, ал лише язиком. Автоматизацію звука л у цих випадках краще проводити в сполученні з губними й губно-зубними приголосними (алпа, пла, алфа, фла). У випадках заміни звука л м'яким л рекомендують починати роботу з навчання відтворювати сідлоподібне положення спинки язика. Для цього треба загнути кінчик язика на верхню губу з подальшим видихом повітря по бокових краях язика. Потім пропонується аналогічна вправа, але кінчик язика загинається вже на верхні зуби. Після засвоєння цього положення кінчик язика переноситься в ротову порожнину (за зуби).

Можливий І такий спосіб, коли з учнем попередньо опрацьовують звук л'', навчають відчувати положення язика, напруження м'язів, а потім протиставляти йому артикуляцію л, при якій напруження м'язів ослаблюється, кінчик язика опускається нижче. Цей спосіб вимагає більшої активності учня.

Можна сформувати правильну вимову звука л механічним способом. При цьому сідлоподібну форму ^зика утворюють за допомогою палички, джгутика, робленого з стерильної вати. Для подолання вади звука л', яка проявляється у заміні його звуком й,треба максимально активізувати діяльність учня. Разом з учнем необхідно проаналізувати положення кінчика язика під час вимови звука й. Слід звернути увагу дитини на те, що при вимові й він змикається з нижніми зубами.


ЗВУКИ р, р'

Звук р -- твердий, передньоязиковий, альвеолярний, вібрант (дрижачий), сонорний. Звук р' — м'який парний звука р.

При артикуляції звуків р' (мал. 2) губи й зуби набувають положення наступного голосного. Широкий напружений кінчик язика вібрує в по­вітряному струмені (відбувається зближення кінчика язика та альвеол). Бокові краї язика зімкнені з верхніми кутніми зубами. М'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв'язки вібрують. При творенні м'якого звука р кінчик язика опускається і вібрує біля верхніх різців, а передня частина спинки язика наближається до твердого піднебіння. Відчувається більше напруження м'язів. Рот розтягується у посмішку.

Мал.2 Артикуляція звука р.

Вади вимови звуків р, р' поширені. Характер вад різноманітний. Частіше зустрічаються вади положення органів артикуляції. Найпоширенішим випадком спотвореної вимови є гаркава вимова. Вона виникає внаслідок неправильного положення язика: кінчик опущений до нижніх зубів, пасивний, а задня частина спинки язика піднімається вгору і утворює вузьку щілину з м'яким піднебінням. Повітря, що проходить крізь щілину, викликає вібрацію м'якого піднебіння або язичка. Можливі випадки двогубної вимови (з вібрацією губ і без неї), бокової, або щічної (кінчик язика наближається до щоки і вібрує разом з нею). До спотвореної вимови відносять і ті випадки, коли замість звуків р, р' чується нечіткий звук, що може нагадувати фрикативний приголосний г або голосні й, у,

Часто звуки р, р' замінюються звуками л, л', а в, д, г та ін.

Характерними ознаками правильної артикуляції звуків р, р' є вібрація кінчика язика, піднятого верхніх альвеол (коли вимовляється р) або верхніх зубів (при вимові р'). При цьому рот дитини має бути відкритим настільки, щоб кінчик язика міг вільно дрижати. Забезпечує дрижання кінчика язика інтенсивний струмінь повітря, що видихається крізь вузьку щілину між кінчиком язика і верхніми альвеолами або зубами.

Перед початком роботи учень повинен повторити назви таких органів: кінчик язика, верхні зуби, альвеоли, тверде піднебіння, нижні зуби (якщо гаркава вимова), бокові краї язика (у випадку бокової вимови) і вміти показати ці органи за словесною Інструкцією на схематичному зображенні артикуляційного апарату чи муляжі. Потім треба навчити дітей відтворювати та контролювати такі елементи правильної артикуляції:

а) наближення кінчика язика до верхніх альвеол (положення язика подібне до положення під час вимовляння звука д);

б) зберігаючи утворене положення, видихувати повітря через щілину, утворену між кінчиком язика і верхніми альвеолами.

Про оволодіння елементами артикуляції звука р свідчить уміння утримувати кінчик язика біля альвеол, утворювати з ними щілину та контролювати це положення на основі м'язових відчуттів.

Найефективнішим способом вироблення правильної артикуляції звуків р, р' є формування вимови фрикативного (без виразної вібрації) звука. Для цього логопед пропонує відтворювати засвоєне раніше положення язика (кінчик язика біля верхніх альвеол) і видихати повітря через щілину між кінчиком язика та альвеолами з додаванням голосу. У цьому випадку звук повинен нагадувати дзижчання мухи (середній звук між дз і дж),

Важливо уміти контролювати на основі м'язових відчуттів положення кінчика язика та своєрідне звучання. Після вироблення такого вміння можна переходити до вимови відкритих складів, в яких замість р дрижачого вимовляється фрикативний звук. Зразок такої вимови повинен дати логопед. У дитини такий звук утворюється лише тоді, коли правильно відтворюється положення язика.

Потрібна вібрація кінчика язика виникає мимовільно, внаслідок сполучення фрикативного р з іншими приголосними (я, б, к, г). Сполучення пра, бра, кра, гра вимовляються так, щоб чітко артикулювалися всі звуки. Склади із звуками д, т, н тимчасово це даються дитині.

Сполучення, в яких відчувається найбільш природне звучання, відразу вводяться в слова: брат бригада, бритва, бронза, брухт; правда, правий, прачка, премія, привіт; кран, крик, край, крапля, кривий, крига; гра, графік, граолі, граніт, гребінь, гримати.

Така робота (в тому числі і підготовча) проводиться на одному-двох заняттях. Часто дитина усвідомлює і контролює потрібне положення язика на першому занятті. Затримувати Ізольовану вимову фрикативного р не доцільно, оскільки такий звук може закріпитись у, вимові. Як показав наш досвід, правильна артикуляція твердого звука р формується за два-три заняття.

При застосуванні такого способу постановки звука учні навчаються свідомо відтворювати й контролювати артикуляційний апарат, крім того, у них, як правило, відразу утворюється звук, близький до природного.

Такий спосіб постановки звука сприяє успішному виробленню артикуляції м'якого р, який утворюється спонтанно внаслідок поєднання твердого р з голосним /.

Інколи в процесі постановки твердого р спонтанно вимовляється м'яке р. У такому випадку доцільно продовжити роботу над м'яким р, а пізніше перейти до твердого р.

Якщо артикуляція м'якої фонеми формується раніше від твердої, робота проводиться аналогічно тій, що описана для постановки твердого р. При цьому треба враховувати відмінність у положенні кінчика язика під час вимовляння р' (менш виразна вібрація кінчика біля верхніх зубів).

Автоматизація звука здійснюється так само, як і інших звуків.

Проте слід пам'ятати, що на етапі автоматизації у багатьох випадках доцільно зіставляти нову артикуляцію зі старою. Так, у випадках гаркавої вимови учням пропонують для порівняння дві артикуляції-правильну й гаркаву. Спочатку учні аналізують додані схеми, потім відтворюють правильну артикуляцію і на основі м'язових відчуттів описують правильне положення кінчика язика. Потім пригадують стар вимову звука і знову на основі м'язових відчуттів - описують положення язика та визначають відмінність в артикуляції. Як правило, учні, які свідомо засвоюють правильну артикуляцію, легко відрізняють її від неправильної.

Так само порівнюються артикуляції звука р і того, що раніше замінював звук р. У всіх випадках порівнюються дише ті елементи, які не збігаються з правильною артикуляцією. Здебільшого це положення кінчика язика.

Порівняння нової артикуляції з артикуляцією звука-замінника можна проводити й на етапі диференціації. При цьому важливо наголошувати на тому, що заміна звука веде до зміни значення слова.

У спеціальній літературі описано багато інших традиційних прийомів формування правильної вимови звуків р, р'. Деякі логопеди використовують велику кількість підготовчих артикуляційних вправ. Проте, на нашу думку, серед них багато зайвих, малопродуктивних і навіть таких, які не мають нічого спільного з правильною артикуляцією звука р, як, наприклад, вібрація губ (за допомогою пальця і без нього), вібрація язика на нижній губі, відтворення поєднання звуків прр, рухи висунутого язика вгору— вниз, вправо—вліво, облизування зубів (із зовнішньої сторони), губ тощо.

Продуктивними вважаються лише ті вправи, які фіксують увагу дитини на утриманні широкого язика, піднятого вгору. Це такі:

а) загинання широкого язика на верхню губу, зуби, піднімання його до альвеол {рот має бути відкритий так, щоб нижня губа, зуби не підтримували язик);

б) викликання легкої вібрації кінчика язика на верхній губі за допомогою струменя повітря {у разі Утруднень її викликають шпателем, зондом);

в) викликання вібрації кінчика язика, піднятого До верхніх альвеол (вправа подібна до попередньої).

У всіх випадках повітря не повинно проходити по бокових краях язика. Вправи проводяться доти, доки Учень не утримуватиме вільно широкий кінчик язика біля верхніх альвеол при відкритому роті, щоб добре було видно положення язика. Крім того, дитина повинна навчитись видихати інтенсивно струмінь повітря між кінчиком язика та альвеолами.

Постановка звука р полягає у виробленні вміння викликати вібрацію кінчика язика.

Наслідуванням таку вібрацію утворити важко, тему здебільшого вдаються до механічної допомоги. Суть її полягає в тому, що кульковим зондом або гортанним дзеркальцем малого діаметра (чи іншим предметом) викликають вібрацію кінчика язика. Це досягається рухами зонда вгору-вниз або вправо-вліво (під кінчиком язика). Щоб вібрація була природною, доторкуватись до кінчика язика треба в момент видихання струменя повітря. Добре, якщо видих повітря поєднуватиметься з голосом (звуком, що нагадує дзижчання мухи).

Поширений спосіб використання інших звуків. Здебільшого логопеди користуються звуком д або сполученням його з голосним (адд, дда, дде). Можна скористатися звуком з або ж (за умови, що ці звуки добре вимовляються дитиною).

Звук з краще використовувати в тих випадках, коли кінчик язика під час вимови добре піднімається вгору, а звук ж — навпаки, коли кінчик язика опускається до зубів. Проте слід звернути увагу учнів на те, що звук має лише нагадувати з, при вимові якого кінчик язика змикається з нижніми різцями, а коли вимовляється р, він піднімається до верхніх альвеол. Для вимовляння ж кінчик язика піднімається до твердого піднебіння, а для р - - опускається нижче до альвеол і навіть зубів. Звуки з і ж можуть використовуватися також у сполученнях типу; зза, азз, жжа, ажж, дз, дж, дза, джа, адза.

Щоб викликати вібрацію кінчика язика, у момент вимовляння звука (звукосполучення) роблять коливальні рухи під піднятим угору широким кінчиком язика. Учень весь час має стежити за тим, щоб кінчик язика утримувався в піднятому до альвеол положенні.

На практиці інколи використовують і інші звуки (т, с, ш). Але в такому випадку замість дзвінкого (сонорного) викликається глухий, який потім доводиться озвучувати. Такий спосіб не дуже ефективний.

Формування правильної артикуляції пом'якшеної фонеми після того, як сформована артикуляція твердого р, відбувається порівняно легко, здебільшого досить твердий р сполучити з голосним і дати склади та слова з цими складами.

 

 


23.12.2014, 18:41 --------------------------

Категория: ЛОГОПЕДІЯ | Добавил: yrok | Теги: вимови, „Ль”, методика, звуків, „Л”, Вади, їх, та, „Р”, „Рь” Просмотров: 5451 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:



Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 1
Гостей: 1
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ

Україна. Кривий Ріг