Головна » Матеріал для завантаження » РОЗРОБКИ УРОКІВ » ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ |

Мета: ознайомити учнів з вербою як атрибутом народних звичаїв, обрядів; навчити образно уявляти вербу на основі синтезу мистецтв; закріпити поняття про додаткові кольори та відтінки; розширити поняття про ілюстрування; виконати ілюстрації до творів Т.Г.Шевченка про вербу;поглиблювати знання учнів про життя і творчість Т.Г.Шевченка; розвивати художнє мислення, пам'ять, вміння добирати виразні мовні та художні засоби для передачі своїх спостережень, думок; прищеплювати естетичне ставлення до навколишньої природи; формувати національну свідомість.
Матеріал до уроку: ілюстрації різних дерев, дитячі малюнки з зображенням стовбурів дерев, вербові лозинки, твори Т.Г.Шевченка; альбоми, фарби, кольорові квачики, картон, пластилін.
Форма організації класу — фронтально-групова.
ХІД УРОКУ
I. Організація класу.
Колективне декламування вірша.
Вербичка невеличка
Схилилась над водою.
Цілий день милується
І тішиться собою.
II. Мотивація образотворчої діяльності.
Учитель. Цей урок ми присвятимо вербі. Спробуємо довести, що верба — один із символів нашої Батьківщини, а ваші вмілі рученята відтворять образ цього чудесного дерева, ілюструючи уривки з віршів Т.Г.Шевченка про вербу.
Звіти учнів. Хвилинка – цікавинка .
Краєзнавці.
Верба здавна використовувалась у побуті. З її деревини робили музичні інструменти: кобзи, бандури.
З вербового стовбура видовбували човни, виготовляли меблі.
З вербових гілок (лози) плели кошики. Кожен запорозький козак обов'язково мав вербову ложку.
Народознавці.
В Україні здавна святкують справжнє свято Верби. А називається воно Вербна неділя.
У Вербну неділю з верби роблять гарні букетики та освячують у церкві. А повернувшись додому, злегка вдаряють вербовими прутиками всіх присутніх, промовляючи:
Не я б'ю, верба б'є,
За тиждень — Великдень.
Уже недалечко червоне яєчко.
Освячена гілочка верби слугувала оберегом від грози й усякого нещастя в домі.
Розповідь вчителя
Про вербу, скромну нашу вербу, написано чимало творів. їй, «гнучкій та тонколистій», присвячені прислів'я й приказки, пісні та вірші.
Якщо, скажімо, хочуть комусь висловити приємне побажання, неодмінно згадають відоме прислів'я: «Будь високий, як верба, а багатий, як земля».
І навпаки, про того, хто полюбляє небилиці розпускати, обов'язково скажуть: «У нього на вербі груші ростуть». Про ненадійну людину, яка завжди зіпсує справу, говорять: «Куди не повернеться, то в нього золоте верб'я росте...».
Багато творів про вербу є у Т Г.Шевченка.
Про життєвий шлях поета приготували розповідь наші учениці.
Донька. Мамо, люба, глянь як сяють ясні зорі золоті.

Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:
Всего комментариев: 0 | |
|
|