Мета. Формувати у дітей розуміння цінності хліба, як мірила гниття, як святині, як одного з найважливіших харчових продуктів; розвивати усне мовлення, вміння виділяти ї ї йтиме з почутого шляхом аналізу інформації; виховува­ти бережливе ставлення до хліба, повагу до праці людей, що • зростили хліб».

Обладнання: вазончики з пшеничними колосками, колек­цій злакових культур, виставка зразків хлібобулочних виробів, таблички з назвами груп, ноти до пісні Є. Туманяна • Слива хлібу!» на слова С. Погорєловського, фортепіано, магні- тофон, касета з записом «Пісні про хліб» В. Вітліна ми слова П. Каганової.

Хід уроку

І. Організація класу.

1.Привітання.

(Учитель читає напам'ять уривок вірша Г. Мозо­лити:

Ми хлібом — сіллю друзів зустрічаєм.

Хай в світі буде більше в нас братів,

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.)

2.Перевірка готовності дітей до уроку.

( Учні сидять по групах. У кожної групи на столі — вазончик  із пшеничними (житніми) колосками та табличка з назвою групи: агрономи, історики, народознавці, робітники хлібозаводу (технолог, дієтолог, валеолог- таблички на грудях), читці.)

3.Створення ситуації успіху. Персональна винятковість.      Мобілізація активності дітей.

ІІ. Ознайомлення з темою й метою уроку. Створення ситуації успіху.

Гра «Оплески»

• Плескати долонею об долоню.
• Двічі обома руками об парту.

Спробуйте і ви повторити так.

Діти намагаються повторити спочатку повільно. Потім під час оплесків «рука об руку» вводиться рахунок 1-10. Отримуємо одночасний рахунок уголос і плескати: «один» – одночасно з плеском у горі, обома руками об парту «стук-стук», «два» - одночасно з плеском у горі, обома руками об парту «стук-стук», «три» - аналогічно, і так до «десяти». Темп можна підвищувати згідно з тим, як діти опановують певний ритм.

Учитель,: Сьогодні ми проводимо урок-конференцію

«Я  називаю хліб святим...». Здається,, що ми знаємо про хліб усе. Земля на зернятці стоїть... Хліб — мірило життя…Хліб - усьому голова. Але скільки цікавого розповісти про цей продукт харчування. Вважаю, що  урок-конференція, який ми проведемо викличе у вас інтерес. Бо кожна група дітей класу підготувала доповіді- повідомлення.

Запрошую керівників

груп взяти участь у лотереї: вияснити послідовність повідомлень.

(Учитель проводить лотерею. Першою виступає група істориків.)

III. Розповіді учнів про хліб.

1. Група істориків.

Вживати в їжу насіння диких злаків люди почали 15 тисяч років тому. Перш за все пращури навчилися розтирати зерна між каменями та їсти їх змішаними з водою. Минали віки. Люди почали використовувати вогонь для випікання значно смачнішої борошнисто - зернової каші. Перший печений хліб з'явився у єгип­тян. Це було 6 тисяч років тому. Саме в Єгипті поча­ли застосовувати ручні млини, ступки. Населення цієї країни навчилося розрихляти тісто способом бродіння. «Якщо я не дотримаю слова, — заприсягалися у дав­нину, — нехай я ніколи не побачу хліба.» Хліб оздоб­лювали насічками, малюнками. Найчастіше на хлібі зображали зерна, бойовий лук, стріли. Стріли і лук вважали захисниками злакового поля. До речі, греки знали 70 рецептів випікання хліба.

Який же шлях пройшло зернятко, поки не стало ¹ хлібиною? (Сире насіння => розтерте зерно, змішане з водою => випечена борошнисто-зернова каша пече­ний хліб).

Хліб — символ життя. З давніх-давен він у великій пошані народу. Певна річ, шанобливе ставленню до хліба виникло тому, що основним заняттям наших пращурів було землеробство, яке й давало значну частину продуктів харчування. Недаремно у молитві до Бога «Отче наш...» люди як великої милості просять не позбавляти їх хліба. Бо золото і срібло, говорили в старовину, всього-на-всього метали. Жито і пшениця — саме життя. Так вважають і зараз. Чому? Дізнаємось, прослухавши доповідь групи агрономів.

(Під час розповіді учні використовують колекцій злакових культур.)

     2.  Група агрономів.

Багато тисячоліть тому люди навчилися вирощува­ти жито, пшеницю, овес, просо, ячмінь та інші злаки. Нині зернові

займають величезні площі. Найбільшу масу продукції дає пшениця.

Пшениця — однорічна рослина. Є озимі та ярові форми. Основний хліб Землі — м'яка пшениця. Її озимі сорти сіють у районах з нежарким кліматом і достат­ньою вологістю. У різних сортів пшениці «вуса» — ос­тюки — мають свій колір. Вони бувають білі, жовті, червоні, фіолетові, чорні. Предки почали вирощувати пшеницю в 4 тисячолітті до нашої ери. Наша ж націо­нальна їжа — житній хліб. Ще стародавні люди пекли хліб з жита. Про це говорить і первинне значення слова «жито» — їжа взагалі, поняття «хліб» з'явилося пізні­ше і означало той продукт, який ми зараз називаємо бо­рошном. Цікаво, що навіть форма хлібини, характерна для українського хлібопечення — кругла, — пов'язана з давніми віруваннями слов'ян у життєдайну силу Сон­ця, яке обожнювалось. Литовський поет Едуардас Ме- желайтіс писав: «Хлібина — це справжній осколок Сон­ця на моїй землі.» І дійсно, рум'яна кругла українська паляниця (учень показує паляницю) чимось подібна до сонячного світила. Народження хліба сприймалося, як народження Сонця. Хліб готувався з пшеничного, житнього, ячного або іншого борошна, часто змішаних разом. Тісто вичинялось, кисло, для вичинки викорис­товувалися шишечки хмелю, відомого з сивої давни­ни. Про те, яке це велике свято — народження хліба, розповідає Оксана Неменша у вірші «Хліб». Слухаємо групу читців.

1. Група читців.

Хліб

Я прошу вас — не грюкайте дверима,

Як випікають хліб у отчім домі.

Поставте тихо на хідник святковий,

Розісланий на всю світлицю рівно,

Свою валізку з буднями міськими

Та скиньте екстрамодні черевики.

Які ж бо знову станете низькі.

Супроти сволока і світлих вікон.

Вклоніться матері, що садить хліб у піч,

Відчуйте серцем таїну роботи.

Тим часом ранок, перебрівши ніч,

 Легесенько постукає у ворота.

До нього вийдіть, як з добром до друга,

Покличте в хату, де

пахтить вже хліб — На рушниками засланім столі Квітує сяйвом паляниця кругла.

Оксана Неменша

Хвилинка відпочинку. Розучування дитячої народ­ної гри «Печу, печу хлібчик».

(Для проведення гри діти стають розірваним ко­лом лицем до середини. Перед кожним — умовна піч, під руками ніби діжа з тістом, праворуч лопата.)

Учні співають:

Печу, печу хлібчик

Дітям на обідчик.

У цей час вони вдають, що місять хліб у діжі. Коли співають слова:

Беру, беру папку, (хліб потрібен людині, як батько в сім'ї)

Кладу на лопатку,

Школярі трохи присідають, опускають обидві руки вниз, щоб набрати тіста, а потім усі піднімаються, тримаючи «тісто на лопатці» — ліва рука спереду, права трохи ззаду. На словах: Шусть у піч! Шусть у піч!

Кидають «тісто лопатою» у «піч», виступаючи лівою ногою вперед, а праву залишаючи на місці. Так повторюється кілька разів.)

Калачі

Я печу, печу, печу Діткам всім по калачу, Зверху маком притрушу, В піч гарячу посаджу. Випікайтесь, калачі, У натопленій печі!

Буду Васю, Олю, Нату Калачами частувати!

Галина Демченко

Хліб, як сонце

—  Хліб, як сонце, — каже мати.

—  Хліб, як сонце, — каже тато,

А сестра й собі до слова:

—  Хліба й сонця в нас багато.

—  Хліб, як сонце, — кажуть люди,

— Хліб, як сонце,  з нами всюди.

А сестричка знов до слова:

— Хліб, як сонце, завжди буде.

Микола Сингаївський

Колосок

«Колосочок-колосок,

Як тебе помолотити,

І зерно в млині змолоти,

А борошно через сито.

Просіяти, протрусити, —

Чим ти хочеш бути?»

«Хочу бути свіжим хлібом

Людям до обіду,

Паляницею-рум'янком

Людям до світанку,

І пампушком запашним,

Пиріжечечком смачним,

І бубликом, і книшем,

І солодким калачем

Людям до вечері.

Хочу бути на столі

В свято короваєм,

Щоб господарі раділи

Новому врожаю!»

Василь Грінчак

Учитель: Яка тема почутих вами віршів? Послухай­сь запис «Пісні про хліб» В. Вітліна на слова П. Каганової. Чому нас учить ця пісня? М виучить запис «Пісні про хліб» В. Вітліна на словп П. Кагонової.

Ким бути?

Той хоче стати капітаном,

Той космонавтом хоче буть...

Я теж подумав: ким я стану?

Яку мені обрати путь?

Звичайно, лікарем би добре...

Або артистом — слава й честь!..

Чи прикордонником хоробрим...

А можна інженером стати,

Учителем — дітей учить,

Складних наук їх научати

Й  науки головної — жить.

Професій безліч є цікавих,

Але свою вгадати як —

Щоб добре діло й добра слава?

І я собі міркую так.

Потрібно лікувать хвороби,

Водить у космос кораблі,

Та я із роду хліборобів,

І родовід мій — од землі.

Степ перейти — життя прожити,

То не такі прості слова.

Життя утворено від жита,

Бо хліб — усьому голова. ...

Раніш од сонечка устати,

Погладить колос на ходу!..

Ні, я, мабуть, не в космонавти —

У хлібороби я піду!

Олег Орач

Учитель: Чому ж хлопець обрав саме професію хлі­бороба?

4. Група робітників хлібозаводу.

   Технолог. Як хліб на стіл прийшов знає кожний із нас. Раніше процес випікання хліба був дуже трудо­місткий. Праця пекаря важка і виснажлива, її можна було порівняти з працею металурга. Звичайно, в наш час створена машинна технологія виробництва хліба, еє головне завдання технологів — зберегти якість хлібобулочних виробів на рівні, досягнутому тисячами невідомих майстрів минулого. Цікаво, що з одного зернятка пшениці можна одержати близько 20 міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолотити 10 тисяч зернят. Запрошую учасників конференції на виставку зразків хлібобулочних виробів. Але одна умова: ви відгадуєте загадку я демонструю роби.

Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще знайшов на столі. (Хліб)

Як навколо об'їси —

Серединки не проси.

Ми такі гостинці:

Дірка в серединці. (Бублики)

Грицько Бойко

У землю кидалося, на повітрі розгулялося, в печі гартувалося, запахом своїм усіх приваблює. (Булка)

У кожнім колосі зерно

Світиться янтарно,

Бо трудились на селі

Люди всі не марно

І на славу уродила

Золота пшениця.

Наче сонце, на столі

Свіжа... (паляниця)

В. Кириленко

Повен пень головень. (Галушки)

Химерний, маленький,

Бокастий, товстенький,

 Смачним чимсь напхався,

 В окропі купався,

 У дірку впав, — І пропав!

(Вареник)

Сидить у ложці, звісивши по ножці. (Локшина)

Дієтолог. Харчові смаки у кожного різні. Але без хліба, здається, не живе ніхто. Природа заклала в пше­ничне і житнє зерно комплекс життєво необхідних лю­дині поживних речовин: білків, вуглеводів, вітамінів, мінеральних сполук, без яких неможливе життя жод­ного з нас. Тому зернові продукти не лише забезпечу­ють нормальний розвиток організму, а й стимулюють фізичну та духовну діяльність людини, підвищують стійкість до різних захворювань.

Валеолог. Бажано споживати хліб, який випікається з борошна грубого помолу, а ще корисніше час від часу збагачувати свій раціон пророслою пшеницею. Про­рощені зерна пшениці — це цілюще харчування, яке додає бадьорості, підвищує опірність несприятливим факторам. У проростках значно більше поживних ре­човин у порівнянні з непророслими зернами.

Їстівна хвилинка. Робітники хлібозаводу пригоща­ють присутніх тістечками.

 5. Група народознавців.

Хліб з одного виду борошна, наприклад, пшенично­го, служив обрядовою їжею. Це знайшло своє. продов­ження і в український традиціях: весільний  коровай, паска, обрядове весільне печиво тощо. Більшість обрядових страв побутує і в наші дні. Серед 12 обов'язкових страв на свят-вечір подавали вареники та коржі з ма­ком. На Василя та Маланки (Новий рік) атрибутом

святкового столу були пироги. На Масницю головною обрядовою стравою вважались вареники з сиром і гре­чані млинці. До зустрічі весни, на Сорок Святих, випікалось обрядове печиво у вигляді пташок, називалось воно «голубцями», «солов'ями», «журавликами». Перед Великоднем, на Хрестю, готували хліб у вигляді хреста. На Благовіщення дітей частували коржами з маком. На Великдень поряд з крашанками освячу­валась паска. На Маковій пекли «шулики» — коржі з маком. На Дмитра випікали калиту — обрядовий хліб із отвором посередині або «балабушки» — хлібці для ворожіння.

IV. Проведення конкурсу на кращого знавця прислів'їв та приказок про хліб.

• ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЧИТАННЯ У 4 КЛАСІ ЗА І СЕМЕСТР
• Інтегрований урок - конференція з природознавства та англійської мови "Збережемо планету Земля!"
• Урок з літературного читання Г.К.Андерсен Ромашка
• інтегрований урок (позакласне читання, образотворче мистецтво, інформатика
• Урок з літературного читання для 2 класу на тему "Хліб на столі - щастя на землі. Т. Коломієць "Хліб"
• Відкритий урок " На сонці тепло , а біля матері добре"
• Урок позакласного читання «Дитяча періодика»

Всего комментариев: 0

Войдите:

• Отправить