Головна » Матеріал для завантаження » РОЗРОБКИ УРОКІВ » ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Урок виразного читання. Українські народні казки.
10.12.2011, 10:47 Тема. Урок виразного читання.
Українські народні казки.

Мета: поглибити знання учнів про тематику народних казок, їхні
різновиди, особливості побудови; формувати навички
виразного читання і переказу казки, заохочувати дітей до
щирого її тлумачення; розвивати творчі здібності учнів;
формувати розуміння добра і зла, красивого і потворного;
виховувати позитивні риси вдачі, бажання творити добро.

Обладнання: збірки українських народних казок, ілюстрації до них;
презентація до уроку, таблиця«Будова казки».

Міжпредметні зв’язки: спорідненість українських
казок з казками світу.

Хід уроку

I. Організаційна частина.

II. Мобілізація уваги учнів.

Вступне слово вчителя.
- Відомий французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері у своїй філософсько-алегоричній притчі-казці «Маленький принц» зауважив: «Усі ми з берега дитинства, хоча здебільшого й забуваємо про це». І кожен із нас прийшов з такої країни. А казка теж звідти — з дитинства людства і з дитинства нашого народу.
Усі ми — принаймні переважна більшість — виховувались у царині казок, але з роками призабуваємо цей дивовижний виховальний пласт.
Не забуваймо казок: вони повертають нас у дитинство — країну мрій і високої поезії.
- Урок почнемо з давньої африканської притчі, що має назву «Як з’явилися у людей казки».
Жила собі колись миша. Бігаючи скрізь, проникала вона в будь-які будинки, у найпотаємніші сховища, а її очі ставали свідками багатьох подій. Одного разу миша вирішила сплести собі казки з усього того, що побачила на своєму віку. Кожну казку одягла в яскраве плаття – чорне чи біле, червоне чи синє. Так з’явилися казки в мишачій хаті.
Вони замінили миші дітей. Та якось по тому полю, де була мишача хатка, проходила отара овець, і якась вівця вибила ногою двері. Казки вибралися з хати і розбіглися по всій землі.
Тому й немає на землі народів, які б не знали казок, як немає, мабуть, і людей, які б їх не любили.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Інтерактивне навчання: технологія «Мікрофон».
Пропонуємо учням продовжити речення:
- Я люблю читати казки, тому що…
- Пригадайте відомі вам казки.
- Хто найчастіше є героєм народної казки?
- Кого висміюють, а кого прославляють казки?
- На які групи поділяються казки? Які з них найдавніші?
- Які особливості побудови казки?
- Що таке зачин і кінцівка? Які найвідоміші зачини і кінцівки ви знаєте?
- Чим казки подібні до легенд та міфів, а чим відрізняються від них?
- Як ви розумієте слова «Казка – це дитинство людства і його мудрість»?
Таким чином підводимо учнів до думки, щоК А З К А — це цікаве усне оповідання про вигадані повчальні події.
Є такі види народних казок: про тварин,
фантастичні та
соціально-побутові.
У них відображено народний побут, звичаї, господарську і громадську діяльність людей, їх взаємовідносини в суспільстві.
Казка виховувала, повчала, наводила на добрий розум не одне людське покоління. Немає жодного народу, навіть племені, в якого б не існувало своїх казок. Як і всі інші жанри фольклору, народні казки не мають одного автора. Їх протягом віків переробляв і шліфував народ.

2. Літературна вікторина. Гра « З якого це твору ?»

Вчитель демонструє ілюстрації до казок, на яких зображено дійових осіб народних казок, і пропонує назвати казки, в яких діють зображені персонажі.

ІV. Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності учнів.

V. Конкурс на кращого оповідача української народної казки.

Слово вчителя
- Розповісти казку - виявити майстерність.
Умови проведення конкурсу:
 вибрана для переказу казка має бути українською народною; за обсягом невеликою;
 можна переказувати епізод, але такий, аби всі розуміли його зміст (наприклад перед розповіддю сказати вступне слово);
 можна готувати переказ чи інсценівку групами, парами;
 по можливості сценічно відтворити образи з використанням костюмів героїв та оповідачів (наприклад, оповідач в образі дідуся Панаса).

Оцінюється розповідь за такими критеріями:
 логічність, послідовність викладу подій;
 виразність розповіді, її інтонаційна відповідність змісту казки;
 чистота мовлення (відсутність лексичних помилок, слів-паразитів, орфоепічна правильність вимови);
 артистизм, доречність міміки та жестів;
 оригінальність.

VІ. Оцінювання учнів.
Відкрите оцінювання.
Для цього необхідно, щоб кожен учень мав картки з балами або картки певного кольору ( червоний – сподобалося дуже; зелений – молодці; синій – можна попрацювати краще).

VІІ. Колективний підсумок. Рефлексія навчальної діяльності.

Заключне слово вчителя.
- Понад сто років тому відомий педагог К.Д.Ушинський писав: «Я рішуче ставлю народну казку недосяжно вище всіх оповідань, написаних навмисне для дітей освіченою літературою… В народній казці велика, сповнена поезії дитина – народ – розповідає дітям своїм дитячі мрії та принаймні наполовину вірить сам у ці мрії».

- Висловіть свої враження від уроку, продовживши речення:
- Я зрозумів, що …
- На наступних уроках мені хотілося б …

Луценко Наталя Олексіївна


10.12.2011, 10:47 --------------------------

Категория: ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ | Добавил: Svitla Просмотров: 6060 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 2.0/1
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 1
Гостей: 1
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ
haiduchokalexandr
Україна. Кривий Ріг