Головна » Матеріал для завантаження » РОЗРОБКИ УРОКІВ » Я У СВІТІ

Відкритий урок з предмету "Я і Україна" (громадянська освіта) "Моє село - найкраще місце на землі"
12.01.2013, 12:29 Тема: «Моє село – найкраще місце на Землі.»

Виконала вчитель – методист Преображенського НВК
«Школа- дитсадок»
Петренко Тетяна Миколаївна

2012 рік
Мета : розширити знання учнів про рідне село, його мешканців. Виховувати стійке почуття національної свідомості і високої духовності ; любов до рідного краю; почуття гордості за славних земляків. Розвивати творчі здібності учнів
Обладнання : виконані ММТ-презентація«Моє рідне село - земля моїх батьків» (відео до пісні М. Гнатюка «Моє рідне село» ), краєвиди села.

Вступне слово вчителя :

Коли ми народилися, то першим побачили обличчя мами, відчули ніжність її погляду,тепло її рук. Для нас у ті перші хвилини, в ті перші дні - це все життя, весь Всесвіт, іншого не існує.
Але і цей материнський образ поки ще не чіткий. Проходить час, і ми починаємо сприймати найріднішу людину в окремих рисах, розрізняємо тон материнської пісні.
Іде час, і навколо материнського світу починає виростати інший світ, він стає близьким нам, перетворюється на дорогоцінні частинки нашого «я» , яке постійно утверджується.
Що це за світ? Він – наш дім, наша сільська вулиця, сусідські діти, автомобіль чи залізничний вагон, який мчить за межі нашого сприйняття. І щось уже підказує нам, що світ, земля набагато ширша за ту, що перед нами, що є інші села і міста.
Але й там, де ми з вами живемо, світ виявляється з кожним днем все багатшим, ніж учора. Ми впізнаємо найближчий магазин,дитячий садок, школу, навколишні поля.
На стінах кімнати нашу увагу привертають старі фотографії, і ми дізнаємося, що у наших бабусь і дідусів були свої мами і тата.
«Вчора» зникає далі і далі, відкриваючи нам простір далеких часів. Ми мріємо про майбутнє,завтрашній день теж віддаляється.
І ось настає той день, коли усе це маленьке і велике, що нас оточує, ми усвідомлюємо, що є для нас минулим і майбутнім, зливається в одне слово – Батьківщина.
1. Край, де ми народились,
Де ростем і живемо,
Батьківщиною ніжно
Із любов’ю звемо.
2. Одна Батьківщина, і двох не буває,
Місця, де вродилися, завжди святі.
Хто рідну оселю свою забуває,
Той долі не знайде в житті.
Чи можна забути ту пісню,що мати
Співала малому коли засинав,
Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав?
3. Є багато країн на Землі,
В них – озера, річки і долини.
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди Батьківщина.
4. Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
5. Є багато пташок голосних
Любі, милі нам співи пташині.
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у рідній країні.
6. Земле рідна! Мозок мій світліє,
І душа ніжнішою стає,
Як твої сподіванки і мрії
У життя вливаються моє.
Я живу тобою і для тебе,
Вийшов з тебе, в тебе перейду,
Під твоїм високочолим небом
Гартував я душу молоду…
Вчитель:Звивається стежиночка до рідного села
Та найдорожча жилочка, де молодість пройшла.
Та ниточка без вузликів, що в серці я ношу,
Та найсвятіша музика,якою дорожу.
Веде вона по споришахв калинові гаї,
До верб, де ночі не на жарт,співають солов’ї.
Де луг, де гайворін-трава,де гомонить струмок,
Де все дитинство оживавід згадок і думок.
Село моє, мій дивосвіт –колисочка подій,
Лишило ти глибокий сліду пам’яті моїй…
7. Багато гарних сіл на світі,
Але мені миліш за все
Моє село Преображенка
Таке прекрасне,найрідніше.
8. У цім селі я народився,
У нім живуть мої батьки.
Куди не глянь – дерева й квіти,
А в їх вінку блищить ріка.
Вчитель: село Преображенка. Рідний край. Воно немов чарівний дзвіночок звучить для кожного з нас. Ви підростете, пролетить дитинство. Залишите рідну домівку. Проте, де б ви не були, ким би ви не стали, його краєвиди, звичаї, люди на все життя залишаються у серці кожного з нас.
9. Преображенка ! Пісня колискова,
Мого ти серця вічний оберіг.
І цвіт ромашки, й материнська мова,
І щедра осінь пройдених доріг.
10. Тут народилась, в купелі купала
Мене матуся, наче з джерела
Прозору воду з Конки набирала,
Вода тоді цілющою була.
11. Духмяний запах хліба пам’ятаю,
Він,наче сонце, сходив у печі
Смачнішої донині не згадаю,
Ніж та хлібина,спечена вночі.
12. Була й на добрих ти людей багата,
Благословенна Богом сторона.
Вони любити вміли і співати,
Їх не зламали голод та війна.
13. Старенькі верби стомлено шепочуть,
Полощуть ніжні віти у воді.
А серце все змиритися не хоче,
Що вже минають роки молоді.
14. Так процвітай, село мого дитинства,
Я твій пагінчик, родом звідсіля.
Моя розрада ти й моя колиско,
Щедротна й добра матінко-земля!

Вчитель: А зараз прозвучать сторінки історії нашого села. Учні нашого класу провели велику дослідницьку роботу в рамках проекту «Моє рідне село – земля моїх батьків.»

Учень:Преображенка – раніше називали Литовське, Преображенське – центр сільської ради. Село засноване у ІІ половині XVІІ століття. Розташоване на правому березі річки Конка в 1 кілометрі від районного центру. За сільською радою закріплені ще села Васиновка і Червона Криниця.
На території села була центральна садиба колгоспу «Росія», який був утворений у 1959 році.Головою був І.В. Коляда. Садиба мала 8636 гектарів сільськогосподарських земель. Господарство вирощувало зернові культури, фрукти, овочі. Було збудовано свинарник, корівник, пташник.
Село мало 2 восьмирічні школи, 5 бібліотек, будинок культури, дитсадок, відділення зв’язку, магазини,відділення Ощадбанку, у 1961 -1963 рр. було збудовано сільську амбулаторію.
Учень, спогади бабусіСело Преображенка знаходиться на правому березі річки Конка. З 1772 року воно мало назву Литовське, з 1796 року стало називатися Свободою Преображенською на честь відкриття церкви під час свята Преображення та перебування Преображенського полку під час війни з турками. З того часу село має назву Преображенка. За переписом 2001 року населення становило 3710 чоловік.
15. Люблю я в рідному краю
Пропахлі вітром колоски
Таке чітке безмежне поле
І мамин хліб, і ті стежки,
Якими вранці йду до школи.
16. І перші проліски у гаю,
І щедре сонечко з блакиті.
Люблю Вкраїну я свою –
Вона найкраща в цілім світі.
17. Горджуся родом хліборобів,
Майстрами хліба і землі.
Шаную скромний їх доробок,
Діла великі і малі…
18. Ось дар священний – їх хлібина
Лежить у мене на столі,
Неначе пісня голубина,
Неначе сонце на крилі.

Відомості про колгосп «Росія», йго найкращих працівників. Повідомлення учня
На території Преображенкибув розміщений колгосп «Росія». Господарство спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур та виробництві кормів, розвинуте м’ясо-молочне виробництво, тваринництво, садівництво, овочівництво. Підсобне підприємство – пилорама.
60 передовиків сільськогосподарського виробництва нагороджені орденами та медалями СРСР. Доярка, депутат Верховної Ради УРСР 8, 9, 10 скликань Г.Є.Ратушна– кавалер ордена Леніна та ордена Жовтневої Революції. Орденами Леніна та Трудового Червоного Прапора нагороджений голова колгоспу М.К. Павленко, орденом Жовтневої Революції – бригадири тракторних бригад І.П. Білогуб, Н.Ф. Лисота, Н.Ф. Горушко. Головний інженер колгоспу В.І. Наранович – кавалер орденів Трудового Червоного Прапора і «Знак Пошани».
19. Є школа найкраща за всі на землі,
Одна у селі, і у мене єдина,
Над нею у вирій летять журавлі,
За ними – дитинства щасливі години.
20. Від дзвоника до дзвоника
Найкращі відкриття.
Цей дзвоник, ніби сонечко,
Веде нас у життя.
21. Школо, школо, наша берегине,
Найрідніша стежка до мети.
Там, де двір широкий,
Там, де небо синє,
Час веселим дзвоником летить.
Учениця : Відомості про заснування школи на територіі села.
Спогади жительки села, присвячені рідній школі
Стоїть вона у центрі нашого села,
І куди б мене дорога не вела,
Як матинці-землі, як колоску у полі,
Я низько кланяюсь своїй прекрасній школі.
Преображенська школа – найстаріший учбовий заклад Оріхівського району. Перша школа була відкрита у 1875 році, в ній навчалися тільки хлопчики. Школа мала трирічний курс навчання. У 1886 році було введено чотирирічний курс навчання. З уроків були : Закон Божий, російське читання, арифметика, співи, гімнастика, рукоділля. У школі заняття були на протязі 6 місяців. У 1881 – 1885 роках у Преображенській школі навчався 91 учень, з них уже 10 дівчаток.
З 1890 по 1900 рр. в селі Преображенка було відкрито вже 2 школи.
Учень: У Преображенці було 2 восьмирічні школи, але в кінці 80-х років ХХ століття виникла потреба побудови середньої школи. В 1990 році закінчилося будівництво шкільної споруди, яка стала окрасою села. 31 січня 1991 року відбулось злиття Преображенської ВШ № 1 та ВШ № 2, директором новоутвореної школи було призначено Дмитренка Павла Олексійовича.
22. Вузенька стежинка до рідної школи
Мене над ставками щоранку веде.
І я цю дорогу, цю стежку ніколи
Повік не забуду й не зраджу ніде.
23. Дитинство і радість, палкі сподівання,
Улюблена школо, під дахом твоїм!
Ти віра й надія, ти дружба й кохання,
Натхнення і мрії юнацькі мої!
24. До тебе колись я знов повернуся
У дітях своїх, у онуках своїх.
Ти вічна і юна, мов серце матусі,
Мов сонце і небо – одна для усіх.
25. Спасибі тобі моя ріднаяшколо!
І дай тобі Боже на тисячу літ!
Ти юність моя у цвіті бузковим,
Ти стежка моя, що прямує у світ!
Вчитель : Чудова осіння погода 19 вересня, ніби на замовлення додає святкового настрою преображенцям у цей день – День Визволення села від німецьких фашистів. Головними героями святкового мітингу є ветерани війни, яких на жаль, все менше і менше залишається серед нас.
Їм присвячуються щирі слова синівської вдячності й шани за ратний подвиг, за те, що звільнили нашу землю від загарбників. У віках залишиться світла пам’ять про тих, хто поліг на полях війни. Це потрібно, насамперед, нам, живим, щоб знати ціну миру, ціну людському життю.
Неподалік від нашої школи відкрито меморіал «Журавлик», який увічнює пам’ять жителів села, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни.
26. Ми землю любимо свою
Красиву і величну,
Яку в жорстокому бою
Нам зберегли навічно.
27. Вічна слава солдату-герою
І солдатові без нагород,
Хто загинув хоробро між бою,
Захищаючи рідний народ.
28. Вічна слава бійцю рядовому
Як і маршалу, слава оця.
Хто поліг біля отчого дому
Смертю мужності, смертю бійця.

Повідомлення учениці: На фронтах Великої Вітчизняної війни захищали Батьківщину 936 жителів села, з них 819 нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу. Наш односелець І.Н.Ємельяненко, пілот-винищувач, який захищав Ленінград, нагороджений 20-ма бойовими нагородами, в т.ч. орденом Леніна і 4-ма орденами Бойового Червоного Прапора.
У нашому селі є братська могила, в якій захоронено 43 радянських воїни, що загинули під час визволення села восени 1943 року.
29. Велике то щастя – сходити
Ту землю, що змалечку рідна.
Блискоче крізь вітер і віти
Синь Преображенки погідна.
30. Ми вчимося сьогодні у школі
І гартуємо наші серця.
З рідним краєм пов’язуєм долі,
Будем вірні йому до кінця.
31. Мені наснився тихий сад,
Роса ,спориш по стежці.
Юшить вода – три дні підряд
По грядці, мов мережці.
Сховалась яблуня в собі,
Порічки, сиззю вкриті
І віти яблунь голубі,
Неначе перемиті.
32. Я патріот, а значить це багато,
Бо почалося з перших днів життя
Із перших кроків, з батьківської хати,
Й стежини, що веде у майбуття,
З легенди дідусевої і казки,
І річечки,що сонцем виграє…
33. Із чистих вод,криниць із журавлями,
Та рушників у хаті на стіні,
Із щирої любові тата й мами,
Де завжди добре, затишно мені.
34. Із мови, що у серденько запала
І музикою дивною звучить,
Душа дитяча все запам’ятала
Зі мною це повіки буде жить!

Вчитель: Людське безсмертя з роду і до роду
Увись росте з коріння родоводу.
І тільки той, у кого серце чуле,
Хто знає, береже своє минуле,
Хто вміє планувать своє сучасне,
Лиш той майбутнє вивершить прекрасне.
Нашим сьогоднішнім святом, я сподіваюся, ми запалили у серцях вогник гордості за те, що ми – українці, жителі нашого прекрасного села.
Саме вам, діти, вивчати, берегти, шанувати і вивершувати нашу історію. Будьте горді, чесні, розумні, любіть свій рідний край!
Дорослішають діти, сивіють матері – такий закон буття, але ніколи не старітиме наша земля. Її майбутнє – у ваших руках.
Тож хай буде вічно благословенна і квітуча наша земля, радує нас щасливими голосами дітвори, золотою пшеницею, синім небом.
У подарунок усім гостям свята – відео до пісні М. Гнатюка «Моє село».
12.01.2013, 12:29 --------------------------

Категория: Я У СВІТІ | Добавил: ТетянаМиколаївна Просмотров: 4047 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 1
Гостей: 1
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ

Україна. Кривий Ріг