Головна » Матеріал для завантаження » РОЗРОБКИ УРОКІВ » НАРОДОЗНАВСТВО

сценарій захисту проекту
12.04.2017, 17:45 Немає переводу добрим звичаям народу
( сценарій захисту проекту)
Мета: розширити знання про звичаї, обряди українського народу; розвивати пізнавальні інтереси учнів; виховувати повагу до національних звичаїв і традицій.
Швидкоплинний час минає,
Вік космічний відкриває,
Та немає переводу
Добрим звичаям народу!
Добрий день вам, добрі люди!
Нехай щастя вам прибуде!
На землі великій є одна країна:
Гарна, неповторна, красна, як калина.
І живуть тут люди добрі, працьовиті
І скажу по правді, ще й талановиті.
Землю засівають і пісні співають,
На бандурах грають і вірші складають.
- Діти, як ви думаєте про яку країну йде мова у вірші?
- Щоб бути справжнім патріотом своєї Батьківщини, потрібно не тільки любити свою рідну землю, а й знати її історію, вивчати культуру, звичаї, побут і традиції народу.
- Аби дізнатися більше про життя наших славних предків, про народні свята, а також про те, як їх святкували, ми розпочали роботу над проектом « Немає переводу добрим звичаям народу».
Ми маємо знати й вивчати
Свою Вітчизну – Україну!
Не будемо жити, будемо існувати
Без спадщини батьків, родини!
- Кожен народ має свої звичаї, що формувалися протягом багатьох століть і освячені віками. В усіх народів світу існує повір’я, що того. Хто забув звичаї своїх батьків, покарають люди і Бог. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку, бо загублений для свого народу.
Виступ 1 групи.
- Ми працювали над відповіддю на запитання: що таке « дідух», головним атрибутом якого свята він є? Працюючи в домашній і шкільній бібліотеках, звертаючись до Інтернету і з допомогою батьків, ми зібрали цікавий матеріал. Представляємо його у вигляді бесіди журналіста Микити з бабусею Антоніною.
- Здрастуйте, шановна Антоніно Миколаївно!
- Здрастуй, Микито!
- А чи не скажете нашим глядачам, що означає незрозуміле слово « дідух»?
- Коли я була маленькою, то пам’ятаю, як батько перед святою вечерею вносив до хати сніп із пшеницею і промовляв: « От дідух у хаті, бажаю родині веселих свят». Ставив дідух на почесному місці – на покуті під святими образами. « Дідух» - сніп із пшениці.
- А яке ваше улюблене свято?
- Різдво Христове. Свято розпочинається при заході сонця з першою вечірньою зіркою. До святкового столу готують святу вечерю. А чи знають ваші глядачі, скільки страв потрібно ставити на стіл? ( так 12)
- Чому саме дванадцять?( На честь дванадцяти апостолів)
- А яка головна страва?
- Кутя.
- Бабусю, а як готувати цю страву?
- Ячмінь або пшеницю спочатку сушать на печі, змочують водою і товчуть у ступі, висушують і очищають від луски, додають мак, горіхи, мед, цукор. Ця страва – поминок за померлими ( єднання всіх членів роду – живих та померлих).
- Шановний Микито, чи не дасте мені змогу поставити запитання глядачам?
- Із задоволенням! Шановні глядачі! Перед вами запитання від бабусі Антоніни.
Вікторина
1. Як називаються словесно – музичні твори, які виконують на Різдвяні свята?( колядки)
2. Коли сім’я сідає до святої вечері? ( коли на небі з’являється перша зірка)
3. Назвіть 12 пісних страв, які готують на Святвечір? ( борщ, вареники з капустою, голубці, риба, гриби, квасоля, горох, біб, узвар, кутя, пиріжки)
4. Як називається варена пшениця з маком та медом? ( кутя)
5. Коли і де народився Син Божий Ісус Христос? ( 7 січня, у Віфлеємі)
6. Як називаються пісні, які виконують під Новий рік?( щедрівки)
7. На яке число припадає Старий Новий рік в Україні? ( 14 січня)

Цього року учні нашого класу вітали колядками і щедрівками своїх батьків та учнів школи.
Ось так ми відзначали новорічні свята.
( На екрані слайд – шоу фотографій свята « Різдв’яні зустрічі» )
Виступ 2 –ї групи
- Наша творча група працювала над запитанням: яке народне свято називають Ордан?
- Ми звернулися по допомогу до батьків, працювали з етимологічним словником, народознавчою літературою. Весь зібраний матеріал представляємо у вигляді сторінки « Народознавчого довідника»
Ордан, Ардан, водохреща – так в народі називають свято Хрещення Ісуса Христа. Воно припадає на 19 січня. Церква називає це свято Богоявлення Господнє. Християнський Йордан – це пам’ятка про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан на початку його проповідницької діяльності.
Йорданська вода – це освячена вода, яка має чудодійну силу. Святу воду тримають цілий рік, і вона не псується. Нею кроплять будинки, квартири, все обійстя, щоб відігнати нечисту силу. Йорданська вода зцілює душу і тіло людини, очищає її від усякої скверни.
18 січня – у цей день дотримуються строгого посту. Надвечір люди ідуть до церкви, де відбувається святкова служба, що завершується освяченням води.
Великий хрест – його вирубували з льоду напередодні свята. Свято Водохреща відбувалося на ставку або на річці. Головний момент свята – занурення священником хреста у воду, після чого вона вважалася свяченою.
Святі образки – після свята священик обходив усі хати християн, кропив їх свяченою водою та роздавав дітям святі образки.

Виступ 3 – ї групи
Наша група працювала над запитанням: на яке народне свято сонце світить особливо і люди кажуть:» Сонце грає!»? нам допомагали батьки, вчителі. Працюючи в бібліотеках, ми зібрали багато матеріалу і подаємо його у вигляді повідомлення, вікторини та збірки легенд і переказів.
Повідомлення.
1 – й учень. Навесні до нас приходить одне з найвеличніших християнських свят – Пасха. Пасхальний день – святий день. Цього дня воскрес Син Божий – Ісус Христос. Він духом приходить до людей. До всього сущого, несучи здоров’я, щастя, добро! Тому сонце світить в цей день особливо, і люди кажуть: « Сонце грає!».
2 –й учень. Воскресіння Ісуса Христа всі християни святкують у Великодню неділю. Вночі люди йдуть до церкви. Там відбувається урочистий ритуал – святкова служба.
3 – й учень. Після служби Божої освячують паски. Навколо церкви розставлені сотні різноманітних кошиків зі святковою їжею, на різнокольорових рушничках – крашанки та писанки. Кожен з нетерпінням чекає свячення свого кошика. Після цього усі радісні та веселі повертаються до своїх домівок.
4 – й учень. Повернувшись додому із свяченою паскою, тричі промовляють: « Свята паска у хату, вся нечисть із хати».
5 –й учень. Великоднє снідання розпочинається поділом свячених яєць між членами родини із взаємними побажаннями. На великодні свята має зібратися вся родина, адже це – Великий день.
Невід’ємною частиною Великого свята є писанка. Це яйце, розписане малюнками, орнаментами різного кольору. Обираючи писанкові мотиви, перевагу надавали тим, у яких вшановувалися земля. Вода, сонце, зоря.
Писанка - це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом.
Традиція розписувати писанки на Великодні свята збереглася дотепер. Сьогодні ви маєте можливість побачити Великодні символи, зроблені нашими руками.
Кожна писанка – це витвір мистецтва. Вона є символом української культури, символом України. Тому й не диво, що серед тисячі тисяч неперевершених у своїй красі пам’ятників над землею височить і цей величний і неповторний пам’ятник українській писанці в далекій Канаді. Ця дивовижна десятиметрова писанка дивує всіх своєю красою .
Вікторина
1. Як називається четвер перед Великоднем? ( чистим)
2. Як називається попередня до Великодня неділя? ( вербна)
3. Чим і коли били матері дітей, приказуючи:
Не я б’ю, верба б’є,
За тиждень – Великдень,
Недалечко красне яєчко.
Будь здоровий, як вода,
Будь багатий, як земля,
Будь плідний, як лоза. ( вербою, у вербну неділю)
4. Що святіше за хліб? ( паска)
5. Які слова тричі промовляють люди. Повернувшись додому із свяченою паскою? ( « Свята паска у хату, вся нечисть із хати!»)
6. Як називається день, коли було розіп’ято на хресті Ісуса Христа? ( страсна п’ятниця)
7. У фарбах катається, до церкви збирається. Що це? ( крашанки)
8. Що означає яйце червоного кольору? ( радість, життя, любов) Яйце жовтого кольору? ( місяць, зорі, врожай) Яйце блакитного кольору? ( небо, повітря, здоров’я) Яйце зеленого кольору? ( відкриття природи, багатство і родючість землі)
9. У якій країні є пам’ятник українській писанці? ( у Канаді)
10. Коли жіноцтво в Україні розмальовувало писанки? ( у передвеликодню суботу)
Збірка легенд та переказів
Серед народу побутує багато легенд, переказів про день Воскресіння Христового, про те, як Ісус Христос ішов на Голгофу.
Як Христа вели на муки,
Хреста дали йому в руки,
І, зітхаючи о Бозі,
Хрест той ніс Він по дорозі.
Хрест важкий, а путь гориста,
Каплі поту, мов намиста,заблистіли дорогі
На Ісусовім чолі.
Так ступав Він у напрузі –
Десь поділись Його друзі,
А сторожа навкруги – всі кати і вороги.
Аж ось надійшов з гостинцем
Із синком своїм, мізинцем,
Чоловік марний , убогий
І вступається з дороги.
Він узяв яєць в ту днину,
Наскладав у кошелику,
Йшов до міста їх продати,
Щоб купити щось до хати.
А хлопчина каже: « Тату,
В Бога матимеш зарплату
І на рай заслужиш ти,
Як поможеш хрест нести».
І послухав він дитину –
Взяв, поніс той хрест на спині.
І влягнув Христові біль,
А синок поніс кошіль.
На Голгофі хрест лишає,
І до міста завертає:
Хоче яєчка продати.
В кошик глянув: « Рідна мати!»
Замість яєчок біленьких
Там сто писанок пишненьких!
Всі голосять: « Чудо, диво!»
І купують радо, живо.
За хвилину розкупили,
Дуже дорого платили,
А син каже: « Це дав Біг,
Бо ти Богові поміг».
Ще про крашанки мама розповідала мені таку легенду.
Коли Ісус Христос ішов на Голгофу, то його мати – Марія – принесла йому сніданок – яєчка. Коли Ісуса розіп’яли , вона поклала їх внизу під хрестом. Кров його стікала на них , і вони стали червоними. Вона забрала їх, коли Ісуса зняли з хреста. А в неділю вранці, дізнавшись, що Ісус Христос воскрес, вона давала кожному червоне яйце зі словами: « Христос воскрес!»
А мені бабуся також розповідала багато легенд. Ось одна із них.
Коли Ісус Христос воскрес, то перелякані воїни, які охороняли його гроб, побігли сповістити своєму сотнику про це диво. Сотник у цей час снідав, перед ним лежали варені яйця. Коли воїни сповістили йому, що Ісус Христос воскрес із мертвих, він дуже розлютився і закричав на них: « Як із мертвого може стати живе? Це все одно , щоб ці білі яйця враз стали червоними!»
І враз сталося диво. Яйця на тарілці почервоніли. Приголомшений сотник промовив: « Вірю вам, що той замучений воскрес». А на спомин візьміть собі по одному червоному яйцю. Вони вас врятували від покарання!»
Велике значення має свято Воскресіння Христа із мертвих для нашого українського народу. Українці, що ступили на шлях свого відродження, на шлях боротьби з неправдою, тьмою, вбачають у світлому Воскресінні Христовому символ свого відродження, національного воскресіння.
Виступ 4 – ї групи
Наша група працювала над запитанням: яке дерево наші славні предки називали Мареною і яке народне свято пов’язане з ним? Ми знайшли цікавий матеріал, який дає відповіді на ці запитання. Щоб слухачам було цікаво, ми вирішили інсценізувати народне свято – « Ой на Івана, ой на Купала».
1 – й. Свято Івана Купала – одне з найулюбленіших літніх свят слов’янських народів. Воно припадає на середину літа ( з 6 на 7 липня).
2 –й. У цей день наші предки збирали лікарські рослини, вбирались у вінки з квітів, купалися. Обливалися водою, а ввечері розпалювали вогнище і стрибали через нього , що начебто лікувало їх від хвороб, проганяло злі сили.
1 – й. На Купала прикрашали деревце стрічками, квітами, вінками і навколо нього водили хороводи, співали пісні, грали в різні ігри. Прикрасимо і наше деревце.
Діти прикрашають купальське деревце.
1 – ша дівчина ( встановлює деревце)
Поставлю я вербу,
Сама сяду зверху,
На вербі я сиджу, гукаю,
Дівчат на Купала скликаю.
2 – га дівчина Коло Купайла обметено,
Ще й барвінком обплетено,
Ще й васильочком обтикано.
2 –й ведучий. Для деревця найчастіше вибирали вербу і називали її Мареною, Купайлом, Купайлицею, гільцем, а біля деревця водили танки.
Входить хлопчик Купайло
Дівчата ( разом) Купайло, Купайло, де ти зимувало?
Купайло. Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі.
Зимувало в пір’ячку,
Літувало в зіллячку.
Дівчатка. Ой, Івану Купайлочку,
Не гордись!
А із друзями своїми разом веселись.
1 – й ведучий. На Івана Купала дівчата плели вінки і ворожили. Вони кидали їх на воду ф дивились: у який бік попливе, туди дівка заміж піде.
Дівчина. Піду я в садочок, нарву я квіточок.
Нарву квіточок, сплету віночок.
Я свій вінок візьму, кину у ставочок.
2 – а дівчина. Заплету віночок, заплету шовковий
На щастя, на долю, на чорнії брови.
3 – я. Пливи, вінок, за водою,
Пливе доля за тобою.
( дівчата кидають вінки у воду)
1 – й ведучий. Колись біля річки, біля купальського деревця, розкладали багаття. Люди вірили, що вогонь очищає душу від усього злого, недоброго і наділяє людину силою та здоров’ям. Біля вогнища проводились веселі забави, ігри, танці, лунали жарти і було багато сміху.
( діти розповідають народну смішинку – веселинку)
1. Летіла сова із чужого села,
Окропом очі завішала,
Соломою вуха затикала.
Та тому люди дивувалися.
2. Не дивуйтесь ж ви сьому люди!
Бо я бачила ще й дивніше:
Що щука – риба сукно ткала.
3. Рак – неборак півки шукав.
4. Муха – горюха їсти варила.
5. А комар пищить та у воду тащить.
6. На Йвана Купала жаба в борщ упала.
1 – й ведучий. Догорало вогнище. Свято Івана Купало закінчувалось. Закінчується і наше свято. Дякуємо всім за увагу, дякуємо вчителям, бібліотекарю, нашим батькам за допомогу у підборі матеріалів.



.
12.04.2017, 17:45 --------------------------

Категория: НАРОДОЗНАВСТВО | Добавил: lora321 Просмотров: 954 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:



Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 3
Гостей: 3
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ
oksanakrokos9557
Україна. Кривий Ріг