Головна » Матеріал для завантаження » РОЗРОБКИ УРОКІВ » ПЕРШИЙ УРОК 1 ВЕРЕСНЯ

Урок патріотизму. Україна — мій рідний дім.
(19.7 Kb) ] 08.08.2015, 20:35

Мета. Зміцнювати патріотичні почуття учнів, спрямовувати духовний розвиток. 
І. Вступне слово учителя.

Дорогі діти! Ось і ще одні веселі канікули пролетіли на крилах теплого і ласкавого літа. І знову вересень, і шкільний дзвоник кличе вас до праці. Кожен наступний клас — це новий щабель вашого фізичного, розумового і морального зростання, яке не відбувається само собою, для цього потрібна праця мускулів, розуму, серця. Тож вітаючи вас, уже семикласників, із початком навчального року, я щиро бажаю, щоб ця праця не була для вас примусовою, хай вона приносить вам радість і хороші результати. У цьому допоможе усвідомлення високої мети, заради якої ви ходите в школу. Стати справжньою людиною, особистістю, — ось ваша головна ціль. До неї ви йдете не один рік, крок за кроком і на кожній вищій сходинці все більше усвідомлюєте у чому суть справді людського. І що цікаво: чим більше людина знає й розуміє, тим більше питань ставить перед нею життя, тим вищий ідеал особистості, тим вимогливіша вона до себе. 

Мине ще один рік — і ви станете на порозі юності, найпрекраснішої пори в житті людини. Якими ви вступите у цей чарівний світ, залежить від вас самих, від того, як успішно будете формувати своє "я", вибудовувати храм своєї душі. 

Нагадаю те, про що ми не раз говорили у попередніх класах: основним вихователем кожного з вас будете ви самі, адже без самовиховання неможливе втілення у життя високих ідеалів. 

У нас ще буде багато серйозних роздумів і розмов про ці ідеали. Сьогодні ж зупинимось на найважливішому з них. Цей ідеал багатьма людьми сьогодні потоптаний, знехтуваний, багато в ньому зневірились; немало й таких, у кого його, на жаль, і не було. Йдеться про патріотизм, любов до Батьківщини, — глибоку, щиру, не на словах, а на ділі. 

Поняття Батьківщини росте разом з вами, збагачується новим, усе глибшим змістом. Нещодавно для вас обмежувалось рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство — і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша — Україна, велика і прекрасна. Вам розповідала про неї перша вчителька. На уроках ви співали пісні й декламували вірші, знайомились з державною символікою, знаходили на карті її ріки, міста і гори, засвоювали мову, звичаї і традиції, читали оповідання з історії. Читаючи книги про минуле, ви захоплювались героїзмом і звитягою справжніх синів Батьківщини, якими уславлена кожна епоха: і княжа доба, і козацька, віки неволі і часи визвольних змагань. Та чим дорослішаєте ви, тим все більше здатні аналізувати минуле й сучасне. 

Чи не виникало у вас запитання, — чому доля нашого народу така трагічна? Прогорнімо сторінки історії — від найдавніших до новітніх часів. Чому не витримала татаро-монгольського іга Руська держава? Вистояла б вона, якби була монолітною, єдиною! Та річ у тому, що вона розпалась на окремі князівства ще до нашестя татаро-монголів. А удільні князі дбали не про єдність і могутність . держави Руської, вони воювали між собою за землі, за владу. 

Вже князі на поганих не ходять походами. 
Каже брат братові: "Се моє і те моє теж." 
Розлилось горе по Русі наругою 
І печаль нещадна русів мучила, 
І князі кували чвари гострі, 
А погані дикі в ту злощасну пору 
Йшли на Русь і били всіх гуртом і вроздріб, 
І данину брали . 

(Зі "Слова про похід Ігорів "у перекладі Івана Світлтного.) 

Русь, ослаблена міжусобицями, упала під навалою хижих ординців. 
Проглянемо сторінку з історії доби козацької. Якби всі полки пішли за гетьманом Іваном Мазепою, визволив би він Україну від московського поневолення. Проте зрадники допомогли ворогам і перемогли московити. Руїнами, кров'ю й пожежами, палями й шибеницями вибивали дух українства, усе загарбали й навіть назву нашу — Русь — присвоїли собі. 
Для чого ми згадуємо про це сьогодні? Щоб осудити зрадників чи тих,, які стояли осторонь, дбаючи про себе в той час, як треба було одностайно стати на захист волі Вітчизни? Ні. Своєю зрадою вони вже зганьблені навіки, і судитиме їх Найвищий Суддя, як і всіх нас, минулих, сучасних і майбутніх. Але історію потрібно знати й не повторювати помилок предків. 
Щоб зберегти дім свій — треба бути господарем, щоб мати Україну — треба бути українцями. Не малоросами, не хохлами, а українцями — синами і дочками України. 

II. Учні—декламатори. 

1-й: Земле рідна! Мозок мій світліє, 
І душа ніжнішою стає, 
Як твої сподіванки і мрії 
У життя вливаються моє. 

Я живу тобою і для тебе, 
Вийшов з тебе, в тебе перейду, 
Під твоїм високочолим небом 
Гартував я душу молоду. 

Хто тебе любов'ю обікраде, 
Хто тебе в турботах обмине — 
Хай того земне тяжіння зрадить 
І з прокляттям безвість проковтне! 
(В. Симоненко.) 

2-й: Україно, Україно, 
Нене моя, нене, 
Як забуду тебе, рідна,— 
Й ти забудь про мене. 

Як буде мені дорожче 
Що від тебе, нене, — 
Прокляни мене, о рідна, 
І забудь про мене! 

(Уляна Кравченко.) 

3-й: І яку я не вибрав би путь, 
І яка б не пробила година — 
Всі дороги до тебе ведуть: 
Ти на світі у мене єдина. 

Через гори, за ріки, моря 
Усміхається вечір погідно, 
І встає Кобзарева зоря 
Над тобою, моя Україно. 

4-й: Любіть Україну, як сонце, любіть, 
Як вітер, і трави, і води . 
В годину щасливу і в радості мить, 
Любіть у годину негоди. 

Любіть Україну у сні й наяву, 
вишневу свою Україну, 
красу її вічно живу і нову, 
і мову її солов'їну. 

5-й: Юначе! Хай для неї твій сміх 
і сльози, і все до загину . 
Не можна любити народів других, 
коли ти не любиш Вкраїну! 

Дівчино! Як небо її голубе, 
Люби її кожну хвилину. 
Коханий любить не захоче тебе, 
коли ти не любиш Вкраїну . 

Любіть у труді, у коханні, в бою, 
як пісню, що лине зорею . 
Всім серцем любіть Україну свою — 
і вічні ми будемо з нею. 

ІІІ. Виконується пісня "Синові" на сл. В. Симоненка. 

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, 
Виростуть з тобою приспані тривоги . 
Можна вибрать друга і по духу брата, 
Та не можна рідну матір вибирати. 

За тобою завше будуть мандрувати 
Очі материнські і білява хата. 
І якщо впадеш ти на чужому полі, 
Прийдуть з України верби і тополі. 

Стануть над тобою, листям затріпочуть, 
Тугою прощення душу залоскочуть. 
Можна все на світі вибирати, сину, 
Вибрати не можна тільки Батьківщину. 

IV. Заключне слово учителя. 

У кожного з нас є рідна хата. 
Подумайте, скільки потрібно праці, щоб утримувати в домі порядок і лад, щоб було в ньому чисто й затишно, щоб жилось заможно. 
Україна — наш спільний дім. Тож маємо дбати всі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне — не тільки хата й подвір'я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море. Якби кожен це пам'ятав, — чи були б засмічені лісосмуги, ниви і шляхи, отруєні водоймища, понівечені насадження, понищені святині? 
Україна з надією дивиться в завтрашній день, чекає на вас, завтрашніх господарів життя. Ви потрібні їй мудрі, умілі, дбайливі і людяні. Тож попри всі щоденні турботи пам'ятайте про головне — вибудовуйте храм своєї душі, формуйте себе як Людину, яку сотворив Господь подібною собі. 
Приступаємо до навчального року — нового етапу нашої праці. В українців, як і всіх християн, є добра традиція: новий день починати молитвою. Отож започаткуймо так новий навчальний рік. Помолимось до Всевишнього, до Матері 
Божої, попросимо Благословення на чесний труд. Помолимось за маму і тата, за родину, за мир у домі нашому, за здоров'я і радість. 

Помолимось за Україну. 

(Усі учні встають.) 

Учень читає урочисто напам'ять або з аркуша, усі повторяють подумки: 

Боже великий, Боже всесильний! 
Ми, діти твої, схиляємо в покорі свої голови, вислухай нашу щиру молитву, прийми благання наших сердець! 
Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших! Змилосердися, Господи, над нашими родинами, щоб були вони щасливими і здоровими. 
Благослови, Боже, наше навчання, щоб зросли ми добрими і мудрими — батькам на радість, Україні на користь, щоб у трудах щоденних збагачували і звеличували свій рід і народ! 
Дякуємо тобі за щастя учитися в рідній школі! Зміцни наш дух, даруй силу, терпіння, наполегливість, щоб ми навчилися жити за твоїми святими законами Любові і Милосердя. Дай сили нашим рукам, щоб могли ми добро творити, а злу протистояти. 
Молимо тебе, Господи, змилосердись над нашим українським народом! Зітри кривду й неправду, що неволить його, а дай йому, Предобрий, жити вільно на своїй землі, щоб не служив він нікому, тільки тобі, Отцю й Сотворителю, і прославляв тебе в словах і в ділах праведних. 
Матінко Божа, наша Заступнице й Покровителько! Заступись за нашу багатостраждальну неньку Україну, поможи їй вийти на шляхи волі й благоденства! 
Поверни додому наших матерів і батьків, братів і сестер, які блукають чужими краями! Зігрій, Отче, нашу землю теплом своїм і зроси дощами, відверни усякі лиха і нещастя! Прийми, Всевишній, нашу щиру молитву!

(Виконується, при можливості, або слухається в записі "Молитва за Україну".) 

Боже Великий, єдиний, 
Нам Україну храни, 
Волі і світла промінням 
Ти її осіни. 
Світлом науки і знання 
Всіх нас просвіти, 
В чистій любові до Краю 
Ти нас, Боже, зрости. 
Молимось, Боже Єдиний, 
Нам Україну храни, 
Всі твої ласки й щедроти 
Ти на люд наш зверни. 
Дай йому волю, дай йому долю, 
Дай доброго світа, 
Щастя дай, Боже, народу 
I многая, многая літа.

Джерело: http://szenki.in.ua/index.php/vse-dlia-vchytelia/godina-klasnij-kerivnik/923-pershyi-urok-2015-2016-navchalnoho-roku-ukraina-mii-ridnyi-dim-plan-konspekt


(19.7 Kb) ] 08.08.2015, 20:35 --------------------------

Категория: ПЕРШИЙ УРОК 1 ВЕРЕСНЯ | Добавил: yrok | Теги: урок, дім., рідний, Україна, патріотизму., ПЕРШИЙ УРОК 1 ВЕРЕСНЯ, мій Просмотров: 5432 | Загрузок: 807 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:



Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 10
Гостей: 10
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ

Україна. Кривий Ріг