Головна » Матеріал для завантаження » РОЗРОБКИ УРОКІВ » СТАРША ШКОЛА

Позакласний захід з трудового навчання: «Щоб людиною стати – треба працювати».
(43.9 Kb) ] 26.03.2016, 22:04 Маріупольська спеціальна загальноосвітня школа – інтернат № 37 Донецької обласної ради.

Позакласний захід з трудового навчання:

«Щоб людиною стати – треба працювати».
(Традиції трудового виховання дітей на
Україні).

Вчитель – дефектолог:
Дубовик Інна Валентинівна

2016 рік 

Тема: «Щоб людиною стати – треба працювати». [/u]
Мета:
• На основі знайомства вихованців школи – інтернату з різними українськими фольклорними жанрами, формувати знання про традиції трудового виховання дітей на Україні.
• Сприяти формуванню комунікативної компетентності на основі розвитку зв’язного мовлення.
• Сприяти розвитку творчого мислення, рухової активності на основі інсценізації пісень та казок.
• Сприяти розвитку інтересу до української народної трудової культури.
• Виховувати любов до праці, старанність, наполегливість.

1 учень: Добрий день, шановні гості! Нашу зустріч ми присвячуємо традиціям трудового виховання діточок в українських родинах, духовній і трудовій культурі українського народу.
(Звучить українська народна мелодія)
1. Ведучий: Україна…Рідний край… Золота, чарівна сторона. Земля, рястом заквітчана, зелом закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її лани широкі, гаї зелені, про тихі ріки та озера.
2. учень:
Що таке Україна? За віконцем калина,
Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата, під тополями хата,
під вербою криниця, золотиста пшениця.
Серед лугу лелека і діброва далека.
3 учень:
Перше наше слово з нами повсякчас,
Мати-Україно, ти одна у нас!
Ниви і діброви, і садів окрас —
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж одна у нас!
4 учень:
Хай же мир і дружба поєднають всіх,
І дзвенить дитячий безтурботний сміх.
Нам зоріє доля світла і ясна.
Рідна мати Батьківщино,
Ти ж у нас одна!
(М.Сингаївський)


(Діти співають пісню «Україна, ти моя надія»).
Слова пісні «Україна, ти моя надія».

Одягну в неділю рано
Вишиту сорочку,
Вийду з хати, закружляю,

Запалю в таночку!
Засміється, заспіває
Сонце над ланами,
Прийме землю калинове
З дивними піснями.

Приспів:
В кожнім серці синьоока мрія,
Що для Тебе розквітає знов,
Україно, ми - Твоя надія!
Україно, ми - Твоя любов!

Ми веселі і завзяті,
Ми - одна родина,
Пригортає нас до серця
Мати Україна.
Під блакитним вічним небом
Розквітають квіти
І зростають у любові
Українські діти!

Приспів. (2)

Батьківщино наша рідна,
Красна і багата,
Тебе люблять українські
Хлопці та дівчата!
І від краю і до краю
Дзвінко пісня лине,
Бо її співає дружно
Наша Україна!

Приспів. (2)


2 Ведучий:
Праця, труд, робота. Ці слова означають одне і те ж – працювати. Все у світі здобувається людською працею: вирощується хліб, зводяться будівлі, будуються мости й заводи. І все це для людини, щоб вона була сита, здорова, весела і щаслива, а без труда – нема плода, так каже народна мудрість.
1 Ведучий::
Та для того, щоб усе було на землі, люди трудились віками, праця і зробила людину розумною. А наш український народ дуже працелюбний, любить свою Землю, вміє на ній працювати, кожен клаптик землі викохає, випестить, обсадить квітами, садами засадить.
2 Ведучий:
Та не тільки на землі трудитися уміє, а й усяку роботу знає. Все вміє і дітей своїх змалечку до праці привчає, та ще й приказує: «На дерево дивись, як родить, а на людину – як робить!». Це тому, що з роботящою людиною легко й добре жити.


1 учень:

Все від праці у світі цьому:
Залізниці, шляхи, мости,
Пам’ятай! На шляху земному
Вік трудитись повинен ти!
2 учень:
Бо у праці є дужі крила,
Що підносять людину ввись!
Ось поглянь навкруги, дитино, -
Всюди люди доклали рук!
3 учень:
Мчить ракета до зір невпинно,
Чути ніжний сопілок звук.
Всюди праця, важка робота,
Щоб в житті досягти мети.
4 учень:
Як трудитися є охота,
То людиною станеш ти!
Куй залізо, поки гаряче,
Змалечку працювати вчись!
Де б не був, як не жив, одначе,
У житті своїм не лінись!

1 Ведучий:
Сьогоднішнє свято відкриє перед вами, друзі, працелюбство, розум, мудрість, гумор нашого талановитого українського народу. Тому і запрошуємо вас на свято трудового виховання в українській родині «Щоб людиною стати – треба працювати».
2 Ведучий:
В українських родинах дітей змалечку привчали до праці: самостійно їсти, пити, вмиватися, одягатися. Слово праця і працювати діти засвоювали ще з колиски, коли мама наспівувала їм колискові пісні, пестушки, потішки, різні заклички, де все живе на світі працює, і тільки в праці – людини щаслива.
.

( Діти співають пісню «Колискова Міхрімах». В такт пісні танцюють).
Слова пісні:
Ой люлі, люлі,
Налетіли гулі, налетіли гулі,
Та й сіли на люлі.
Стали думать і гадать,
Чим дитятко годувать:
Чи бублечком, чи медком,
Чи солодким молочком...

Ми бубличка купим
Ай медочок купим
Ай кашки наварим
Ай молочка сварим.

Ай колисочка рип - рип
Ай дитинка спить - спить
Колисочка перестала,
а дитиночка устала.

2 Ведучий: Дитячі потішки висміювали нероб і ледарів, демонстрували шляхи їх виправлення. Ось послухайте, які дітки були у Сороки – Білобоки.
(Діти молодшого класу під акомпонімент інсценують потішку «Сорока – Білобока»).
Ведучий : У сороки - білобоки
П’ять малих сороченят
Усі часто хочуть їсти
Треба всім їм дати лад.
От сорока-білобока
Поскакала на поріг
І до хати працювати
Поскликала їх усіх.
(Входять Сороченята у шапочках із дзьобиками).
Сорока: Цей, здоровий, носить дрова,
Той, швидкий, пшоно товче,
Третій в чашку кладе кашку,
А малий млинці пече.
Ведучий: Тільки п’ятий хоче спати,
Помагати не біжить –
У садочку , в холодочку
Ліг на травці тай лежить.
У сороки - білобоки
Все вже зроблено, як слід –
Вся родина й господиня
Посідали на обід.
Сорока: Ви – до кашки,
Й ви - до кашки,
Ще й млинців по п’ять, по шість.
А ледаче хай поплаче! –
Хто не робить, той не їсть.
Діти: А ледаче хай поплаче! –
Хто не робить, той не їсть!
Ведучий : Як почув це братик п’ятий, -
Не схотів на травці спати,
Аж підскочив:
Сороченя: - Як це так?!
Ви в господі, я – в городі.
До роботи й я мастак.
(Сороченя, робить усе, що йому кажуть).
Ведучий : Ось він поле бараболю,
Й підгортає залюбки,
До городу носить воду,
Поливає огірки.
Ще й на вишню, на найвищу
Лізе ягідок нарвати.
Вже й приносить вишень досить,
Щоб усіх почастувати.
І сорока – білобока
Не нахвалиться сама.
Сорока: В мене діти працьовиті,
Зовсім ледарів нема.
1 Ведучий:
Такі гарні і працьовиті дітки були у сороки. Таке звернення до тварин збуджувало у дітей інтерес і повагу до праці. Старайтесь і ви, любі друзі, бути такими працьовитими і наполегливими в роботі та навчанні, допомагайте своїм рідним і близьким.
2 Ведучий:
Ігри теж закликали дітей до праці. Одну з них вам покажуть діти молодшого класу.
(Діти молодшого класу під музикальний супровід співають «Іди, іди, дощику», виконують дії.)
Іди, іди, дощику,
Зварим тобі борщику,
Поставимо в кутику
На терновім прутику.
Хлюп-хлюп, хлюп-хлюп!
Хлюп-хлюп, хлюп-хлюп!

Іди, іди, дощику,
Відром, цебром, дійницею,
Холодною водицею
Над нашою пашницею.
Хлюп-хлюп, хлюп-хлюп!
Хлюп-хлюп, хлюп-хлюп!

Іди, іди, дощику,
Зварим тобі борщику,
Собі зварим кашки,
Стрибати гопашки.
Го-па, го-па, га.
2 Ведучий:
У трудових родинах працювали всі без винятку, крім тяжкохворих. За розпорядком господарських робіт стежив батько. За вечерею збиралася вся сім’я. Батько підсумовував, що зроблено за день і давав завдання на наступний день кожному члену сім’ї.
1 Ведучий:
Робочий день розпочинався о 4 – 5 годині, взимку о 6 – 5 годині. З віком дитини змінювалися види тварин, яких вона випасала: кури, гуси, вівці, поросята, корови, коні. До випасання коней залучалися тільки хлопці. Дружну й наполегливу працю славить пісня «Два півники».
(Діти співають пісню та показують дії.)

Два півники,
два півники
горох молотили.
Дві курочки - чубарочки
до млина носили.

Цап меле,
цап меле,
коза насипає.

А маленьке козенятко
на скрипочку грає.

Танцюй, танцюй,
козуленько,
ніженьками туп-туп.

Татусенько з матусею
принесуть нам
круп, круп.

А вовчок-сірячок
з лісу виглядає
та на біле козенятко
скоса поглядає.
1 Ведучий:
Хто працював. Того й шанували. З особливою повагою ставились до людей, які вирощували хліб – хліборобів. Змалку у дітей виховували повагу до хліба, бо він святий. Жодна крихта не повинна була впасти з окрайчика хліба, бо цим самим зневажався рід людський. Коли ненароком падав шматок хліба, його потрібно було бережливо підняти і поцілувати. У народі казали так:
- Без хліба не до обіду..
- Хліб – батько, вода – мати.
2 Ведучий: В українських піснях відображається похвала ниві, врожаю, сонцю, господареві та трудівникам, повага до хліба.
(Діти співають пісню «Як діждемось літа»).

«Як діждемось літа»
Як діждемось літа,
Та й нажнемо жита.
Літечко тепленьке –
Жито золотеньке
Ой гоп гопака -
Жито золотеньке

З жита та пшениці
Гарні поляниці
Всіх ми почастуєм,
Ще і затанцюєм,
Ой гоп гопака -
Ще і затанцюєм.

Іжте, молодиці,
З медом поляниці,
Хлопцям та дівчатам –
Пиріжечки з маком.
Ой гоп гопака -
Пиріжечки з маком.

1.Ведучий:
На Україні, традиційно, посміховиськами були ледарі та нероби, а халатне відношення до праці засуджувалось.
(Діти співають пісню «Грицю, Грицю до роботи!», інсценізують дії).

«Грицю, Грицю до роботи!»

Грицю, Грицю,до роботи!
В Гриця порвані чоботи...
Грицю,Грицю,до телят!
В Гриця ніженьки болять...

Грицю,Грицю,молотити!
Гриць не здужає робити...
Грицю,Грицю,врубай дров!
Кахи-кахи!Нездоров...

Грицю,Грицю,роби хліб!
Кахи-кахи!Щось охрип...
Грицю,Грицю,до Марусі!
"Зараз,зараз,уберуся!"

Грицю,Грицю,хоч жениться?
"Не можу одговориться!"
Грицю,Грицю,кого взяти?
"Краще Галі не зіскати!

Галю,серденько моє,
Чи підеш ти за мене?"
"Стидкий,бридкий,не дюблю
І за тебе не піду!"


2 Ведучий:
Неробство до нічого доброго не приводить. Ось послухайте українську народну казку «Кому горня мити?».
Казка «Кому горня мити?».
Вчитель. Жили собі чоловік та жінка, та такі були ліниві, що й годі розказувати: навіть сінешніх дверей на ніч не засували.
Чоловік. Щовечора засувай, а вранці відсувай - хіба ж то не морока.
Вчитель. Одного разу зварила жінка каші, та й каже:
Жінка. Я кашу варила, а тобі, чоловіче, горня мити.
Чоловік. Не мели дурниць. Чи ж то чоловіча робота, горшки мити?
Вимиєш сама.
Жінка. І не подумаю!(Каже жінка)
Чоловік. Та і я не буду! (Стоїть чоловік на своєму)
Жінка. А … не будеш ти, то хай воно весь вік немите стоїть!
Вчитель. Постояло немите горня аж до вечора. Чоловік знову каже:
Чоловік. Жінко, гей, жінко, …треба горня мити.
Вчитель. А та в крик і каже:
Жінка. Сказала, то твоя робота, мий сам!
Чоловік. Ну от що! Нехай не буде ні на твоє , ні на моє. Умовимось так: хто завтра рано першим встане, тому й горня мити.
Жінка. Хай так, лягаєм спати – ранок вечора мудріший.
Вчитель. Полягали. На ранок ні те, ні те не встають, кожен лежить мовчки і не зворушиться. Сусіди давно корів подоїли і пастух чергу в поле погнав. Сусіди гомонять між собою.
Сусідка 1.Чого це Маланка сьогодні припізнялась?
Сусідка 2. І корову не вигонила. Чи не приключилось чого?
Сусідка 3. Треба її навідати.
Вчитель. Поки так гомоніли поміж себе - одна сусідка шусть до них. Стукнула в віконце - ніхто не озивається. Вона на подвір’я до хати, а двері на засув не замкнені.. Зайшла і бачить – хазяйка на лаві лежить.
Сусідка 4. Чого це ти тут лежиш?
Вчитель. А Маланка лежить і не ворушиться. Зазирнула на піч , а там господар простягся, тільки й очима блимає. Наполохалася сусідка й зі словами вибігла з хати:
Сусідка 1. Та що тут коїться! Ой людоньки! Біда сотворилась!
Вчитель. Та й стала розказувати. Збіглися сусіди в Меланчину хату.
Сусідка 2. Ой, що то з вами?
Сусідка 3. Може по фельдшера чи батюшку послати?
Вчитель. А хазяї мовчать. Погомоніли кожен про свої клопоти. Почали розходитись, а одна сусідка й каже:
Сусідка 4. Жіночки! Гріх їх самих лишати. Треба комусь побути біля них, поки десяцький та фельдшер прийдуть. Либонь, не жильці вони ,бідолахи, вже на цьому світі.
Вчитель. Проказала вона це, а баби всі до сіней та й в двері.
Сусідка 1.Ой, у мене тісто з діжі втече!
Сусідка 2. А я ще своїх дрібних діток не годувала.
Сусідка 3. А мене хоч озолотіть, не лишуся з ними!
Сусідка 4. Ну, гаразд! Коли вже так, то нічого робити, лишуся з ними. Люди вони були добрі, хоч і ледачі. Йдіть, та поквапте десяцького. А мені за те хоч Маланчиного кожушка не пошкодуйте. Їй його однак не носити.
Жінка. А ти не зазіхай не чуже добро!
Вчитель. Вигукнула Маланка і підхопилася з лави.
Жінка. Не тобою справлене, не тобі й його носити!
Вчитель. Тоді вже й чоловік спустив ноги з печі і каже:
Чоловік. Ну, Маланко, ти перша заговорила, тобі й горня мити.
Вчитель. Сусіди остовпіли, а спам’ятались, плюнули , та й пішли геть з хати. Про що ж з такими ледарями говорити?
1Ведучий:
У народі застерігають: якщо хочеш мати в своїй сім’ї виродка, дай синові чи доньці все, що вони хочуть і позбав можливості працювати. Адже від
« неробства до злочину один крок».
(Дівчата співають пісню «Чи я не хазяйка?», інсценують дії»).
Пісня «Чи я не хазяйка?».

Чи я не хазяйка,
Чи не господиня?
Сім день хати не мела, |
Печі не топила.

Правда люди
правда я господиня гарная | 2 р.

– Чи я не хазяйка,
Чи не господиня?
На городі лобода
А в хаті пустиня
Приспів

На городі лобода
А вся похилилась
А у хаті павуки
вікна заслонили
Приспів

Дощик накрапає
Листя поливає
Вітер повіває
В хату завітає
Приспів

Прийдуть люди с поля
Та й з мене сміються
Шо на моїх подушках
Ворони несуться
Приспів

Хай сміються люди
Якось воно буде
Оскубаю вороня
Та й перина буде

Приспів


2 Ведучий:
За голубими вітряками,
Де скачуть коники баскі,
Десь там в траві під лопухами,
Живуть бабусині казки.
1 Ведучий:
Ми запрошуємо вас помандрувати сторінками ще однієї казки. Ви дізнаєтесь , як висміювалися люди, які не працювали, а задарма їли хліб.
(Інсценізація казки «Дармоїд»).

«Дармоїд»

Казочку оцю
Розказав мій дід.
Правда чи неправда —
Жив-був Дармоїд.
І такий лінивий,

Лежебок такий,

До роботи не підніме
Ні батіг, ці кий!
Мав таку він звичку —
Жить на дурняка:
Ходить, жебракує,
По селу ника.

Там — поїсти випросить,
Там — п'ятака.
Була куца, як робити.
Була довга, як просити,
У нього рука.

Всім він набрид.
Цей Дармоїд.
Чує всюди
Кажуть люди:
— Де твій стид?

Проганяли од воріт,
Виганяли з хати.
І надумав Дармоїд:
— Не дають у сусід —
Піду в світ шукати!
Знайду землю таку
На білому світі,
Щоб лежати в холодку
І нічого не робити.
Щоб, як їсти схотів,—
Оближися ласо,
А тобі — прямо в рот —
Бараняче м'ясо!
А на перше — супи!
Киселі — на трете...
Тільки їж та сопи,
Катайся в кареті.
От знайти б такий світ!
— Земле та, яка ти? —

І пішов Дармоїд

Землю ту шукати.

От іде собі, йде.
День минає, нічка.
Чує, що там гуде?
Подивився — річка.
— Гей, куди це ледар диба? —
Запитала з річки риба
— Землю йду шукать таку
На білому світі,
Щоб лежати в холодку
І нічого не робити...

Щоб, як їсти схотів,—
Оближися ласо,
А тобі — прямо в рот —
Бараняче м'ясо.

— Хм... нема такого краю,—

Чуєш, лежебоко? —
Й каже рибка: — Горе маю,
Сліпне ліве око. —

Й каже: — В лівому плавці
В мене там застряв алмаз.
Накажи своїй руці —
Вийми! — й стану бачить враз

Заплачу тобі як слід:
Дам за це алмаз в подяку,
Збагатиться весь твій рід...
— Пхи! — скривився Дармоїд,—

Буду брати каміння всяке,
Як той кінь — тягтися в возі,—
Важко з ношею в дорозі!..—
Та й потьопав собі далі...

— Дурень! рибка вслід —
Видали?
Стан зігнуть боявсь...
Ну й ну —
Та й пірнула в глибину.

Йде — дрімає Дармоїд.
Дуб над шляхом скраю.
— Ти куди зібравсь
в похід? —
Дуб його питає.

— Землю йду шукать таку

На білому світі,
Щоб лежати в холодку
І нічого не робити.
Щоб, як їсти схотів,—
Оближися ласо,
А тобі — прямо в рот —
Бараняче м'ясо!..

— От чудний чоловік!

Зупинись,— біда у мене:

В'яне листячко зелене,

Усихає правий бік.

Чуєш? Там, на боці тому,
Що всиха,— заритий клад...
Вирий! В листі знов густому
Зацвіту, як рік назад.

Поможи, зігни свій стан!
Там, де вік трава росла, —
Викопаєш ти казан,
Повний золота й срібла.

Все віддам тобі, що є,
Злото й срібло — все твоє!
З цього золота й срібла —
Вся б рідня твоя жила.

— Пхи! — промовив лежебок,—

Буду брати казанок,
Як той кінь — тягтися в возі, —
Важко з ношею в дорозі!..—
Та й пішов, свій збивши чуб.
— От дурний! — промовив дуб

Йшов і йшов він,
Землю товк,
Аж назустріч — вовк.
— Ти куди це, каже,— га? — 

Став навпроти та й морга.

Як побачив вовка зблід,
Затрусився Дармоїд.

— Землю йду шукать таку

На білому світі,
Щоб лежати в холодку
І нічого не робити,
Щоб, як їсти схотів,—
Оближися ласо,
А тобі — прямо в рот —
Бараняче м'ясо!..

— М'ясо, кажеш?
З баранів?
Жду тебе я, дурню! —
Та схопив його і з'їв...

Цюю казку журну
Розказав мені мій дід, —
Правда, казка ловка?
Але я не Дармоїд —
Не боюся вовка!



1 Ведучий:
Якою ж повинна бути справжня батьківська любов? Що залишати в серцях синів і дочок, щоб виросли вони справжніми працьовитими людьми? Як домогтися, щоб батьківська любов запалювала в дитячих серцях невгасимі іскри трудолюбства, щоб золоті крупинки, які дарують мати і батько своїм дітям перетворювалися на золоті розсипи для людей?
Демонстрація мультфільму «Батьківська наука».

1 Учень:
Отже, виявляється, що без щоденної наполегливої праці жодна людина не може обійтися, суспільство загине, бо всі ми залежні один від одного, один одному потрібні.
2 Учень:
Всім дітям ми бажаємо успіхів в труді та навчанні. Навчитись перемагати свої лінощі — це так важливо у житті. Себе перемагати — це означає дотримуватися порядку, коли тобі цього навіть не дуже хочеться.
3 учень:
Учись себе перемагати — це так важливо у житті. Себе перемагати — це означає дотримуватися порядку, коли тобі цього навіть не дуже хочеться.


3 Учень:
Як важко голову підняти,
Щоб вранці з ліжка підвестись,
І все спочатку починати
Та слухати: «Учись! Учись!»
І знову ліжко застеляти,
І зуби чистити весь час.
День в день до школи простувати
У свій такий знайомий клас.
А як було б чудово жити.
Щоб спати, скільки захотів.
І щоб до школи не ходити,
Та не вивчати дієслів.
І щоб нічого не робити,
А тільки гратись у дворі.
Чи просто байдики побити
До темноти, аж до зорі!
4 Учень:
Оце то так!
Так ти ж ледащо,
Лінивець просто неземний!
Ну, не повірю я нізащо,
Що ти насправді є такий!
Без праці в світі не прожити,
І без порядку теж — ніяк!
Весь час потрібно щось робити,
Інакше — виростеш лайдак!
5 Учень:
Нам треба так багато знати,
Усе навчитися робить.
Учись себе перемагати —
Без праці в світі не прожить!
Як ще й науки не вивчати,
То як безграмотному жить?
Учись себе перемагати
І не вагайся ні на мить!
6 Учень:
Привчайся змалку до порядку
І силу волі виробляй!
Раненько встань, зроби зарядку
І гарно ліжко застеляй.
Відчуй водички прохолоду,
До школи з радістю біжи.
А не роби собі на шкоду,
Навік з порядком подружи!
Навчися сонце зустрічати
І відкривай чудовий світ.
Учись себе перемагати
З маленьких літ!
(Діти виконують пісню «І у вас, і у нас хай буде гаразд».

Пісня «І у вас, і у нас хай буде гаразд».
Слова: Валентин Лагода.
Музика: Григорій Верьовка).

Скільки б не співали,
А кінчати час,
Кращі побажання
Ви прийміть від нас.

Приспів:
І в Вас, і в нас |
Хай буде гаразд! |
Що б Ви, і ми |
Щасливі були! | (2)

Хай у всіх Вас буде -
В місті і в селі -
Радісно на серці,
Повно на столі!
Приспів.
Хай біда і горе
Обмина ваш дім,
Доброго здоров'я
Зичим Вам усім!

Література:
1. «Концепція національно – патріотичного виховання дітей та молоді». Наказ МОН № 641 від 16.06.15 року
2.http://teacher.iod.gov.ua/workFiles/1253/Традиції%20трудового%20виховання%20українського%20народу.docx
3. Мишач С., Пазяк М. Українські прислів’я і приказки. – К.:Дніпро,1983.
4. Українські народні казки. – К.: Веселка, 2005.
5.Касян Л. Г., Семенюченко «Українознавство у навчально – виховному процесі», науково – методичний посібник: Київ 2008.
6. Мультфільм «Батьківська наука». https://www.youtube.com/watch?v=gkF-ESTw0g0
7. Пісня «Як діждемо літа».
https://www.youtube.com/watch?v=orrnmx8oZM4
8. Інтернет – ресурси.
(43.9 Kb) ] 26.03.2016, 22:04 --------------------------

Категория: СТАРША ШКОЛА | Добавил: innadubovik2012 Просмотров: 2205 | Загрузок: 351 | Рейтинг: 5.0/2
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 1
Гостей: 1
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ

Україна. Кривий Ріг