Головна » Матеріал для завантаження » РОЗРОБКИ УРОКІВ » УКРАЇНСЬКА МОВА

Подорож до країни Мовляндії
(7.89Mb) ] 03.12.2017, 16:18

Мета уроку: Виховувати у дітей любов до рідної мови.

Обладнання: інтерактивна дошка, картки.

Хід уроку :

1.Організаційний момент.

-Доброго дня, шановні батьки та діти!

Дозвольте розпочати наш урок, присвячений Дню української писемності!

-Сьогодні ми здійснимо цікаву подорож до однієї країни. А якої, ви дізнаєтесь, прочитавши вірш:

Мовляндія! Мовляндія!

Чудова є країна.

Цікаві там завдання

І мова соловїна.

-Тож до якої країни ми з вами сьогодні помандруємо? (Мовляндії)

-Що це за країна? (Країна про мову)

-На якому виді транспорту люди сьогодні подорожують? (відповіді дітей)

-А на чому люди подорожували в давнину, коли не було літаків, автобусів, машин, гелікоптерів? (кіньми,  човнами, вітрильниками та на повітряній кулі).

-У нас в Україні люди подорожували на човнах, верхи на конях. А ще люди подорожували на возах, запряжених волами. Цих людей називали чумаками.       -Хто такі чумаки і чим вони займалися? (відповіді дітей та батьків, які їм допомагають).

Чумаки – візники, торговці, які перевозили на волах хліб, рибу, сіль та інші товари для продажу.

-Подорож була довгою, часто небезпечною. Тому чумаки об'єднувались у ватаги.

Ватага — група людей, об'єднана спільною метою.

-Так і їхали чумацькі валки, подорожуючи Україною.

Валка – окрема група підвід з вантажем, що перевозився кудись.

-Зупинялись там, де заставала перша зоря. Часто їм доводилось ночувати під відкритим небом. Чумаки розводили багаття, готували куліш.

Куліш – страва української кухні, зварена з пшоняних круп.

-Дуже часто там звучали українські народні пісні, легенди, народні думи, українські казки, різні оповідки.

-Літньої ночі ви напевно бачили розсипи зірок, що нагадують дорогу. За легендою, з чумацьких возів розсипалась сіль, яка потрапила на небо, ставши зоряною дорогою, яку назвали Чумацьким Шляхом. Якщо придивитися, то на нічному небі можна побачити сім зірок, розташування яких нагадує воза – їх так і називають: Чумацький або Великий Віз (Велика Ведмедиця).

-Давайте разом з вами, як чумаки, сядемо на вози та поїдемо нашою славною Україною до чарівної країни Мовляндії.

- А відвідаємо ми з вами такі міста :

* Святкове

* Мовне

* Казкове

* Пісенне

* Загадкове

* Смаколикове

- То ж приготувалися, сіли зручно на вози.  Зараз ми відправляємося у путь до країни Мовляндії.

1 зупинка «місто Святкове»

Послухайте загадку :

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша – соловїна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься … (Україна)

- Україна – це наша земля, це країна зі славною історією. Це рідна мова, чарівна пісня, чудові народні традиції, мальовнича природа, талановитий народ.

- Цими днями наша країна відмічає свято – День української писемності. Це свято нашої української мови. Його ми відзначаємо 9 листопада.

Буква до букви –

І виникло слово.

Слово до слова –

Звучить рідна мова.

2 зупинка «місто Мовне»

- Чому нашу мову називають соловїною? (за милозвучність)

- Як ще можна назвати нашу мову? (мелодійна, ніжна, щира, ласкава)

- А ось як назвав нашу мову поет А. Малишко :

Буду я навчатись мови золотої

У трави – веснянки, у гори крутої.

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.

-Мова, якою ми розмовляємо – українська. Вона є державною мовою в Україні. Для нас, українців, наша мова найдорожча, найніжніша. Народ говорить : «Слово до слова – зложиться мова».

А поет В. Верба сказав:

Батько мені каже: - з книжкою дружи,

Рідну мову, синку, завжди бережи.

Мову ту, що люди рідною зовуть,

Ти ніде й ніколи, сину, не забудь.

Рідне слово – пісню завжди серцем чуй.

Як Вітчизну й матір, їх люби, шануй.

-Послухайте вірш про мову Любові Забаштої :

Розвивайся, звеселяйся,

Моя рідна мово,

У барвінки зодягайся,

Моє щире слово.

Колосися житом в полі,

Піснею в оселі,

Щоб зростали наші діти

Мудрі і веселі.

Щоб на все життя з тобою

Ми запам’ятали,

Як з колиски дорогої

Мовоньку кохали.

3 зупинка «місто Казкове»

- Казка – дуже поширений жанр народної творчості. Немає такого народу, який не мав би своїх казок. Кожен народ має свої казки і сюжети. Є фантастичні казки, казки про тварин, побутові казки. Свої казки має і наш народ.

- Казки знайомі ми згадаймо,

В цікаву гру зараз пограймо.

- Давайте пограємо у гру «Відгадай з якої казки ці слова»

*Бігла я через місточок,

Ухопила кленовий листочок,

Бігла через гребельку,

Ухопила води крапельку. («Коза – дереза»)

*Гуси – гуси, гусенята,

Візьміть мене на крилята,

Віднесіть до батюшки і матушки. («Івасик –Телесик»)

*Як же мені не плакати,

Коли в моїй хатці

Страшний звір сидить… («Зайчикова хатка»)

*Я по засіку метений,

Я із борошна спечений,

Я від баби утік,

Я від діда утік…

Та й стрибаю скік – поскік. («Колобок»)

-Хто виконав цю пісеньку і в якій казці?

- Давайте пограємо з вами ще в одну гру «Казка заблукала».

4 зупинка «місто Пісенне»

- Любов до рідної мови починається з маминої колискової пісні. В ній – материнська ласка і любов, світ добра і краси.

- Скажіть, будь ласка, чи ваші мами співали вам колискових пісень?

*Колискова пісня, колискова -

То найкраща материнська мова.

-Діти здавна любили не лише колискові, а й народні пісні, такі як «Десь тут була Подоляночка!»

-А зараз наші діти виконають цю пісню. (виконання пісні дітьми)

-Тепер давайте подивимось, як львівський художник Іван Сколоздра зобразив на склі дітей, які танцюють цей танок. (розгляд картини)

- Кажуть, що пісня – це душа народу. Доля українського народу не завжди була легкою, адже вороги хотіли позбавити його волі. Однак наш народ не здолати, не знищити його пісенну душу. Послухаймо пісню про незнищенність нашої України, про те, що вона завжди розправляє свої крила.

-На цю сцену я запрошую наших мам, які заспівають нам місню «Україночка». А допоможе їм Оксана Білозір. 

5 зупинка «місто Загадкове»

-Загадки – це один з найдавніших і найбільш поширених видів усної народної творчості.

-Подивимося, чи вмієте ви відгадувати загадки…

*Сидить баба, одягнулась,

В 100 сорочок загорнулась,

Ціле літо достигає,

До нас в борщик поспішає. (капуста)

*Під землею птиця

Кубло звила

І яєць наносила. (картопля)

*Я сама живу в коморі,

А коса моя надворі. (морква)

*Без очей, без рук,

А лізе на дрюк. (квасоля)

*Я кругленький хлопчик,

Як у мишки хвостик,

Червоненький я на вроду,

Хочу в борщик із городу. (буряк)

*Я гірка і завжди свіжа.

Всім подобаюсь, одначе,

Хто мене ножем уріже-

Неодмінно сам заплаче. (цибуля)

*Моє тіло під землею,

Кучерики – понад нею.

Любить мене кожна юшка.

Називаюся… (петрушка)  

-Капуста, картопля, морква, квасоля, буряк, цибуля, петрушка.

-Яку традиційну українську страву можна приготувати з цих овочів?

 -А що ми забули зробити, щоб борщ був смачним? (посолити)

-Послухайте ще одну загадку:

Кришталиночки тверді,

Світлі – аж іскряться.

Народились у воді,

А води бояться.  (сіль)

Г. Бойко

-Які ви ще знаєте українські страви? (відповіді дітей)

6 зупинка «місто Смаколикове»

-Ось і закінчилася наша подорож країною Мовляндією, яку ми здійснили разом з чумаками.

*Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

- Тож любіть свою мову, шануйте, оберігайте!

-А зараз я запрошую вас до класу, де ви скуштуєте українські смаколики


(7.89Mb) ] 03.12.2017, 16:18

Категория: УКРАЇНСЬКА МОВА | Добавил: yrok | Теги: українська мова, до, Мовляндії, Країни, подорож Просмотров: 136 | Загрузок: 11 | Рейтинг: 4.0/2
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar