Головна » Матеріал для завантаження » НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКТ » ДОСВІД РОБОТИ

Проект учнів 4 класів з розвитку продуктивного мислення
02.11.2013, 14:34 Проект учнів 4 класів з розвитку продуктивного мислення на тему:
«Звідки до нас прийшла нумерація натуральних чисел? Що ми знаємо про десятковий запис натуральних чисел?»
1.Мотивація проектної діяльності учнів. Вчительська презентація.
Вчитель. Як ви думаєте, що означає напис на слайді? Подумайте, поспілкуйтесь та спробуйте згадати, що вам відомо з даного питання.
Чи хвилює особисто тебе звідки до нас прийшла нумерація натуральних чисел та що відомо про десятковий запис натуральних чисел? Якщо так, то ми запрошуємо учнів 5 класу для участі в проекті.
Приєднуйтесь!
Я пропоную вам самим знайти відповіді на це запитання. Можу лише сказати одне: від початку нашого літочислення, а можливо й набагато раніше, не було жодного покоління людей, яке б не хвилювало дане питання. Людей, які пропонували щось нове, зручніше для обчислення звинувачували в зрадах, переслідували і, навіть, вбивали…. Що ж це за нумерація? Який шлях вона пройшла, перш, ніж її почали використовувати ми? Чи користуємося ми нею сьогодні? Чи потрібна вона нам?
Якщо вас зацікавило, то пропоную приєднатися до мого проекту. Мені б дуже хотілося, щоб він став нашою спільною справою.
Ви, напевне, розумієте, я досить багато знаю про існування нумерації, але повірте, і мені є над чим попрацювати. Особисто мене цікавить таке запитання:які нумерації існують? Який шлях вона пройшла, щоб ми могли нею вільно користуватися сьогодні? Звідки до нас прийшла нумерація? Звідки до нас прийшли цифри? Задуматись над цими питанням, зрозуміти, що робити і почати активно діяти вже сьогодні допоможе вам даний проект. Можливо, це цікаво і вам? Отже, пропоную вам свою презентацію.
Якщо хочеш зрозуміти: що може зробити одна людина для поліпшення життя інших людей? Якщо тебе хвилює питання звідки до нас прийшла нумерація натуральних чисел…..
Визначся, до якої групи ти хочеш приєднатися?
Алфавітна нумерація
Отже, визначити, як записували числа за допомогою букв.
Десяткова нумерація
Отже, визначити як виконували дії за допомогою 10 цифр.
Римська нумерація
Отже, визначити як записували великі цифри за допомогою римських цифр.
Цифри та їх історія
Отже, визначити історію винайдення цифр та познайомити присутніх з цікавими фактами.

У процесі роботи ти навчишся: працювати з джерелами інформації, оформлювати дослідження, створювати презентацію.
А також від усієї душі:
на досліджуєшся, на навчаєшся, наспіл куєшся, на узагальнюєшся. Загалом, чудово проведеш час.

У тебе все вийде!
Тільки повір у себе та свої сили!
Захист проектів 15 вересня.
Успіхів вам друзі!
Отже, друзі, чи розпочинаємо ми роботу над проектом? В нашому проекті головною умовою буде те, що ви повинні працювати в команді, тобто об’єднуйтесь в команди за інтересами і працюйте над цікавою для вас проблемою. Кожен з вас буде мати свої обов’язки в команді. Закінчення проекту – учнівська конференція, на якій ваша команда представить результати своєї роботи. Це може бути і стінгазета, і публікація, усний журнал, тощо. Вирішуйте самі, яким буде кінцевий результат. Подумайте, кому він потрібен, хто зможе ним користуватися?
2. Опис проекту
Назва проекту. Звідки до нас прийшла нумерація натуральних чисел? Що ми знаємо про десятковий запис натуральних чисел?
Ключове питання. Чи потрібні нам нумерації натуральних чисел?
Тематичні питання
1.Які нумерації існують?
2. Який шлях вона подолала, щоб прийти до нас?
3. Якою нумерацією ми користуємося сьогодні?
Змістові питання
1.Як винайшли цифри?
2. Які нумерації ми використовуємо у своєму повсякденному житті?
3. Чи потрібно нам знайомство з цими нумерація ми?
Анотація
Це міжпредметний проект, який об’єднує історію, інформатику та математику. У ході своєї діяльності, учні повинні ознайомитися з різними нумераціями та вияснити чи потрібне їх вивчення в курсі математики 5 класу, а також ознайомитися з тим, як у нас з’явилася кожна цифра. Також під час роботи над проектом учні повинні зрозуміти, яка нумерація потрібніша і чому її вважають найкращою народи Європи.
Навчальні цілі і прогнозовані результати
У процесі роботи над проектом учні знайомляться з алфавітною, десятковою та римською нумераціями. Вчаться планувати свою діяльність, працювати в колективі, захищати свій проект, критично мислити, розмірковувати, робити висновки, приймати самостійні та аргументовані рішення, виконувати різні соціальні ролі, співпрацювати в команді, покладатися один на одного.
Вік учасників – 4 клас
Термін, необхідний для реалізації навчального проекту – 1 тиждень.
Діяльність учасників й етапи проведення проекту
Назва етапу Діяльність учителя та учнів
Підготовчий Презентація вчителя та мотиваційна діяльність учнів. Обговорення важливості даного проекту в курсі математики 5 класу та його головних питань.
Планування Об’єднання дітей в групи за інтересами: (алфавітна, римська чи десяткова нумерації, або цифри та їх історія). Ознайомлення з різними джерелами інформації, способами презентації, розподіл обов’язків між членами групи, складання плану роботи для кожної групи окремо.
Дослідницький Виконання запланованих кроків та їх корекція з боку вчителя. Збір інформації та аналіз даних, пошук відповідей на запитання. Визначення головного серед зібраної інформації та корегування вчителем пропонованих робіт.
Презентаційний Учнівська конференція.
Оціночно - рефлексійний На даному етапі відбувається само оцінювання, колективне оцінювання та оцінювання вчителем запропонованих вправ з даної теми.

Учнівська конференція. Захист проектів
Девіз:
Разом навчатися не тільки легше й цікавіше, а й значно ефективніше.
Е. С. Полат
Вступ
Первісна людина, що багато тисячоліть тому жила в печерах і не вміла користуватися вогнем, не вміла й лічити. Завдяки трудовій діяльності та розвитку суспільних відносин у неї виникла потреба в лічбі. Вивчаючи потребу племен, які існують майже в первісному стані в Африці, Австралії та Північній Америці, ми можемо припустити, що пальці на руках і ногах правили людині за рахівницю. Недарма з давніх-давен у нас зберігся вираз «можна по пальцях перелічити».
Спочатку людина вміла личити лише до двох. Кочове плем’я бакаїрі (у Бразилії ) знало лише два числа: «токале» - один, «ахаге» - два. Якщо їм треба було сказати три, то вони говорили «ахаге-токале»,чотири – «ахаге-ахаге». Так само вони складали числа п’ять і шість. Чисел більших за шість, бакарійці не знали. Щоб показати, що якихось предметів більше шести, вони ворушили волосся на голові. Це означало, що предметів - велика кількість.
Мовою зулусів число «шість»-«татізі мупа» означає «узяти великий палець правої руки», тобто людина вже перелічила пальці лівої руки і починає лічити на правій. Слову «укомбіл», що в перекладі означає «він вказав» відповідає число сім.
У племені американських індійців таманак з Оріноко слово рука означає число п’ять, дві руки - десять, один палець з ноги – одинадцять, людина - двадцять (оскільки у людини на руках і ногах загалом двадцять пальців).
Первісні люди, наприклад, афроамериканці, лічили по п’ять (тобто п’ятками), інші лічили по 20 (двадцятками), а деякі - по 12 (дюжинами). Ми зараз користуємося системою числення, в якій 10 одиниць нижчого розряду становлять одну одиницю вищого розряду.
Щоб під час лічби пам’ятати, скільки вийшло п’ятків або скільки разів узято по 12, наші предки робили зарубки на палиці або в’язали вузли на мотузках. Навіть у наш час деякі люди в’яжуть вузлики на хусточці – для «пам’яті». Цей звичай успадкувався від наших предків.
Виступ групи «Цифри та їх історія»
Слово «цифра» походить від арабського as – sifr – порожнє місце. Араби так називали знак, який показував відсутність одиниць певного розряду в записі числа. Найдавніші відомі нам цифри – це цифри вавилонян (ІІІ тисячоліття до н. е.), і єгиптян (3000 – 2500 рр. до н. е.). Римськими цифрами почали користуватися близько 500 років до н. е.
Назва «арабські цифри» для сучасних цифр не вірна, бо сучасні цифри і сучасна система числення з нулем були винайдені в Індії і від арабів потрапила до Європі.
Міська влада Флоренції у 1299 році заборонила використовувати арабські цифри у комерції, так як їх легко підробити в документах. Наприклад, нуль легко перетворити у дев’ятку або шістку, одиницю в четвірку або сімку. З того часу йде звичай писати суму на грошових паперах словами. Даний звичай зберігся і у наш час.
Цікаві факти, пов’язані з числами.
Був час, коли найбільшим числом вважали число 3. Про це свідчить той факт, що числа, менші від трьох, мали окрему назву: один – сонце або місяць, два – очі, вуха, крила, руки. Число 3 позначалося словом «багато». Звідси пішли різні прислів’я, заклинання, благословення: «Ходила три дні та виходила злидні», «Набрався три копи лиха», «Бог любить трійцю», «Тричі благословенний» і т. п. навколо числа три створювалися легенди, повір’я. Так, у Вавилоні поклонялися трьом головним божествам – Сонцю, Місяцю і Венері. У Єгипті також було три головних бога: Юпітер, Марс, Квірін – три бога долі та три бога краси. «Три» вважали числом божественним, священним, символом досконалості. У римлян богиня полювання Діана, а в Індії бог Шіва зображалися з трьома обличчями. Від релігії та міфів стародавнього світу християнська релігія також запозичила ідею три ликового Бога: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.
Числова містика проникла і в художню літературу. В казках злий цар посилає героя «за тридев’ять земель, в тридесяте царство». У казці «Ілля Муромець і Соловей Розбійник» три старці дають Іллі тричі напитися, після чого відразу зникає його недуга і в нього з’являється багатирська незвичайна сила…
Пізніше роль граничного (найбільшого числа) почало відігравати число 7. Про це прислів’я та приказки: «Сім раз відмір, один раз відріж», «Семеро одного не ждуть», «Сім п’ятниць на тиждень».
Щоб запевнити в непохитності даного слова чи клятви, часом говорять: «Міцно, як сім», а вираз «він на сьомому небі» означає «він безмежно щасливий». Через те, що число 7 відповідало кількості небесних світил, що вирізняються серед інших: Сонце, Місяць, Венера, Марс, Юпітер, Меркурій, Сатурн, його стали вважати «священним». На честь числа 7 було запроваджено семиденний тиждень.
Пізніше найбільшим числом стало 12 – дюжина, а наступне за ним число вважали вже зайвим, «від лукавого», нещасливим, і назвали його «чортовою дюжиною». У деяких містах не було 13-го трамвая і квартир № 13. У 1930 році в Лондоні кілька тисяч чоловік підписали петицію з вимогою про заміну на будинках всіх номерів 13. У США в деяких висотних будинках немає поверху № 13, а в готелях – кімнати № 13.
У стародавніх пам’ятках число 12 зустрічається дуже часто і завжди в дивній ролі. У пророка було 12 послідовників, герой повинен був здійснити 12 подвигів. Стародавні греки поклонялися 12 богам. Також люди давно знали шлях, який проходить Сонце за рік по зоряному небу. Тому вони рік поділили на 12 місяців.
У багатьох країнах деякі речі продають дюжинами. В столовий сервіз входить 12 глибоких, 12 мілких ,12 маленьких тарілок, а в чайний – 12 чашок, 12 блюдець і т. ін.
У далекому минулому числа позначали зарубками на паличках. Такий спосіб запису чисел був особливо поширений у торгівлі й побуті. На паличці робили надрізки, що відповідали сумі боргу чи податку. Потім її розколювали пополам і одну половину давали боржникові, а другу зберігав той, хто давав позичку. Правильність розрахунків перевіряли, складаючи обидві половинки палички.
Такий спосіб запису боргів існував до недавнього часу в Англії. У 1834 році було вирішено ліквідувати старі селянські боргові платежі, а нагромаджені палички спалили в печах парламенту. В результаті виникла така пожежа, що згорів і сам будинок парламенту. Разом з ним згорів еталон англійської міри довжини – фут, що зберігався в стіні, і з того часу англійці не мають точної довжини цієї міри.
Розповідають, ніби Карл VI, імператор так званої «Священної Римської імперії», дуже любив цифру чотири.
У країні було чотири столиці, в кожній з них сидів один з чотирьох великих князів. Жив імператор у чотирьох великих палацах, займаючи в них по чотири кімнати. В кімнатах було по чотири вікна, четверо дверей, чотири столи й чотири світильники.
В урочистих випадках імператор надівав чотирикутну корону, виготовлену із сплаву чотирьох металів. Імперію свою він поділив на чотири частини, армію – на чотири корпуси.
Він їздив у кареті, яка була запряжена чотирма кіньми, носив одяг чотирьох кольорів і розмовляв чотирма мовами, їв він чотири рази на день, їжа його складалася з чотирьох страв, запивав він її вином чотирьох сортів.
У Карла IV було четверо дітей. Коли він помирав ,біля його ліжка було четверо лікарів і четверо духівників, кожний з яких писав заповіт однією з чотирьох мов.
Бісмарк не поділяв уподобань Карла IV: його улюбленою цифрою була цифра три. Девізом на його гербі була латинська приказка «У троїстості сила». Бісмарк служив при трьох імператорах, брав участь у трьох війнах, підписував три мирні договори, був організатором Союзу трьох держав і зустрічі трьох імператорів, боровся з трьома партіями, володів трьома маєтками і мав трьох дітей.
Виступ вчителя: Окрім зарубок та вузликів була поширена лічба на зернах, камінцях, за допомогою черепашок і т. ін. Така лічба була зручна для відображення невеликих чисел та з розвитком землеробства, тваринництва й торгівлі такі способи лічби стали незручними, і для великих чисел стародавні народи почали вживати спеціальні позначки – ієрогліфи.
І ієрогліфічне письмо виникло не менш як п’ять тисяч років тому. Числових ієрогліфів було не так вже й багато, бо лічили тільки до тисячі.
На старовинних саркофагах, на уламках храмів іноді зустрічаються загадкові надписи: деякі вчені переклали на сучасну мову і встановили , як жили люди 4-5 тис. років тому.
Якщо єгиптянину треба було записати число 203413, він малював дві жаби, три квітки лотоса, чотири згорнутих пальмових листки, дві руки поруч та три палички. Зображення жаби позначало 1000000; квітка лотоса – 1000, згорнутий пальмовий листок – сотню і т. ін.
Мешканці Вавілону писали паличками на плитах сирої глини, які потім випалювали. Одиницю вони зображали загостреним донизу клином, звідки й пішла назва такого письма – клинопис.
Римляни зображали одиницю вертикальною рискою, п’ять - рукою з відігнутим великим пальцем, десять - двома руками.
Близько двох тисяч років тому плем’я майя, що жило в Центральній Америці, в основу системи числення поклало число 20. Числа від 1 до 20 вони позначили крапками та рисками. Згодом числа почали позначати не лише ієрогліфами, а й буквами. Цей звичай був особливим у слов’ян. Позначення чисел буквами було досить незручним, бо з буквами важко виконувати дії.
Виступ групи «Алфавітна нумерація»
У слов’янських народів колись використовувалася алфавітна нумерація. Алфавітне позначення виникло у Х ст. Її введення приписують укладачам слов’янського алфавіту, братам Кирилу та Мефодію. Це був церковнослов’янський алфавіт, або так звана кирилиця, тобто, азбука створена на основі грецького алфавіту для слов’янських народів Балканського півострова. На Русь її завезли разом з церковними книгами. Перші дев’ять букв, над якими стояв спеціальний знак (титло), відігравали роль перших дев’яти чисел.
Числа до тисяч називали майже так само, як і тепер, тільки з невеликою відмінністю у вимові: один – «один», двадцять – «два десять», і т. д. Десять тисяч називали «тьмою». У той час це число вважали дуже великим і позначали ним множину, яку не можна полічити.
В першому друкованому російському підручнику з математики, тобто в «Арифметиці» Л. П. Магницького для великих чисел використовувалися вже сучасні назви: мільйон, більйон, трильйон….
Виступ вчителя: Що сприяло виникненню потреби у математичних розрахунках саме в Єгипті і Вавілоні? Насамперед-географічне положення цих країн. Пустині Африки перетинає могутня ріка Ніл. Після того як вода в річці спадає, вузька смуга землі край берега вкривається родючим намулом. Бурхливі повені змивали кордони між ділянками, щоб знову ділити землю, потрібні знання з математики. Математика потрібна людям не лише для відновлення меж на затоплюваній території, а й підчас спорудження зрошувальних каналів, храмів, пірамід тощо.
На Середньому Сході у Міжріччі, жили вавілоняни, котрі так само, як і мешканці Єгипту, займалися землеробством. Тігр і Євфрат розливалися дуже бурхливо, і вавілоняни змушені були будувати дамби, споруджувати насипи, щоб захистити від повені селища і лани. Все це сприяло тому, що математика Вавілону і Єгипту досягли значних успіхів. Єгиптяни та вавілоняни найчастіше користувались готовими правилами вимірювань і обчислень, які було виведено в результаті узагальнення досвіду.
Більш як 2000 років тому римляни підкорили Грецію, Єгипет та деякі інші держави. Латинська мова, якою розмовляли стародавні римляни, стала міжнародною. До VIII ст. більшість наукових книг писали латинською мовою, а в медицині нею користуються й тепер. Римляни не зуміли опанувати надбань грецьких вчених і тим більше розвинути їх. Єдине, що дійшло від римлян до нашого часу, це так звані римські цифри, якими ми іноді користуємося.
Виступ групи «Римська нумерація»
Ця нумерація довгий час панувала в Європі. Вона є непозиційною. В ній відсутній нуль, тому вести обчислення дуже складно. Зараз всюди панує десяткова система, однак ми доволі часто зустрічаємося з римською нумерацією: наприклад, у назві школи І – ІІ ступенів використовується запис за допомогою римських цифр.
І – 1, ІІ – 2, ІІІ – 3, IV – 4, V – 5, VІ – 6, VІІ – 7, VІІІ – 8, ІХ – 9, Х – 10, L – 50, C – 100, D – 500, M – 1000.
В римській нумерації одну й ту саму цифру більше трьох разів підряд не записують. Якщо більша цифра стоїть перед меншою, то вони додаються, якщо ж навпаки, то віднімаються.
Римська нумерація й досі збереглася для позначення століть, пам’ятних дат, ювілеїв, чисел на годинниках.
Виступ вчителя: На зміну античному світу прийшло жорстоке середньовіччя. Це були тяжкі часи для розвитку науки, посилилося переслідування вчених, в тому числі і математиків. Релігія протягом усієї історії математики вороже ставилася до цієї науки, бо всяке точне знання викриває релігійні вигадки про створення світу та його кінець, допомагає людям пізнавати навколишній світ. Деякі грецькі вчені мусили втекти до Азії, де вони рятувалися від переслідувань церковників.
Математики Середньої Азії та Закавказзя, які писали свої праці арабською мовою, запозичили у індійців, де математичні науки досягли більшого розвитку, позначки для запису чисел - цифри, а також їхню десяткову позиційну систему числення. Ця система завдяки арабським та середньоазіатським ученим поширилась у країнах Європи.
Цифри і системи запису чисел, якими ми користуємось тепер, мають назву арабських, хоч правильніше було б назвати їх індійськими, бо саме Індія є батьківщиною позиційної десяткової нумерації.
Індійські цифри в Росії з’явилися в 1611 р. До того часу вживали слов’янську нумерацію що складалася з 27 літер алфавіту. Над буквами, що позначали цифри, ставили спеціальну позначку – «титло». На початку XVIII ст. внаслідок реформи, запровадженої Петром І, індійські цифри і система числення витіснили з ужитку слов’янську нумерацію й міцно увійшли в життя. Тепер народи всього світу користуються арабськими цифрами й арабською системою числення.
Виступ групи «Десяткова нумерація»
Перші записи арабо – індійськими цифрами зустрічається в іспанських рукописах ще в Х ст. А в одному рукописі цього часу з Сан – Гала (університетська бібліотека в Цюриху) є вже знак нуля. В Європі десяткова нумерація зустрічається в ХІІ ст. Цьому сприяло переклад арифметичної праці видатного вченого ал – Хорезмі, в якій було викладено спосіб позиційного числення. Нова нумерація у Європі зустріла відчайдушний опір, як з боку науковців, так і з боку влади. Купцям у 1299 році у Флоренції заборонялося користуватися новими цифрами у бухгалтерії і наказано користуватися римськими цифрами або записувати числа словами. В офіційних паперах аж до ХVІІІ ст. вимагалося користуватися тільки римськими цифрами. Переконаним прихильником нової нумерації у Європі був знаменитий італійський математик середньовіччя Леонардо Пізанський, відомий також під ім’ям Фібоначчі. Тим часом у Німеччині, Франції і Англії до кінця ХV ст. новими цифрами майже не користувалися.
З цього приводу видатний французький математик П’єр Лаплас казав: «Думка про зображення всіх чисел за допомогою десяти знаків, надаючи їм, крім, значення за формою, ще й значення за місцем, настільки проста, що саме через цю простоту важко зрозуміти, яка вона дивовижна».
Перша друкована індійсько – арабська арифметика на іспанській мові з’явилася у 1482 році. Найбільш ранні російські монети з арабськими цифрами відносяться до 1654 року, а в останній раз слов’янські числа з’являються на мідних монетах у 1718 році.
Підсумок проекту
Кожний із нас рано чи пізно замислюється над тим, як виник світ і звідки до нас прийшов той чи інший звичай? То як ви вважаєте, чи потрібне вивчення нумерацій в курсі математики 5 класу? А також, де ми зможемо її використати? Отже, підводячи підсумок, варто зазначити, що мова цифр є міжнародною. А залишки кожної нумерації ми помічаємо і сьогодні: в номерах шкіл, циферблаті годинників, номерах будинків, на монетах та паперових купюрах, позначеннях століть, ювілеїв, пам’ятних дат. Отже ця тема є важливою у вивченні математики. А чи засвоїли ви її зараз і перевіримо.
Проведемо гру «Бліцтурнір»
Спосіб гри
1. Вчитель проектує зображення запитань на екрані, а учні виконують завдання в зошитах.
2. Взаємоперевірка правильності виконання завдань відбувається після того, як всі учні виконають завдання. Відповідь теж проектується на екран.
3. Оцінки за «Бліцтурнір» виставляються в картку контроль і вираховується оцінка за проект.
Питання для гри
1. Перевести римське число в десяткове: ХХХІІ; ММІІІ; DXL.
2. Записати десяткове число римськими цифрами: 1012; 2049; 55.
3. Скільки чисел стоїть у натуральному ряді між числами 10 і 29?
4. Яка цифра не може стояти першою у записі натурального числа?
5. Запишіть усі трицифрові числа, які можна утворити із цифр 4, 0, 8 так, щоб в одному числі цифри не повторювалися.
6. Назвіть найбільше натуральне число.
Відповідь: 1 – 32, 2003, 540, 2 – МХІІ, ММIL, LV, 3 - 18, 4 - 0, 5 – 408, 480, 804, 840, 6 – не існує.
Домашнє завдання
Підготувати прислів’я та приказки в яких зустрічаються цифри.

Використана література
1. Баран О. І. Математичні мініатюри. – К.: Ленвіт, 2007. – 508 с.
2. Стадник Л. Г. Математика. 5 клас: Плани – конспекти уроків. – Х: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. – 416 с.
3. Математичні диктанти. Математика 5 – 6 класи / Т. Я. Корнієнко, В. І. Фіготіна. – Х.: Видавництво «Ранок», 2009. – 160 с. (Бібліотечка творчого вчителя)
4. Конфорович А. Г. та ін.. Математичні вечори в школі. – К.: Радянська школа, 1974. – 300 с.
02.11.2013, 14:34 --------------------------

Категория: ДОСВІД РОБОТИ | Добавил: Irinanov | Теги: проект Просмотров: 3056 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 5
Гостей: 5
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ

Україна. Кривий Ріг