Головна » Матеріал для завантаження » НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКТ » ДОСВІД РОБОТИ

Рефлексія як внутрішній психологічний ресурс сучасного педагога
(52.0 Kb) ] 12.06.2018, 20:09 «Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог. Кожен для тебе Вчитель.»
Ш. Амонашвілі
Професія вчителя передбачає обов’язкове здійснення ним міжособистісних контактів з іншими людьми, зокрема з учнями та їхніми батьками, з колегами по роботі. Тому саме в цій щоденній, щогодинній взаємодії з оточуючими педагогу слід шукати та активно запозичувати наснагу, психологічну підтримку та психологічну розрядку, а також ідеї щодо розв’язання різних професійних задач, питань, проблем тощо. Сучасному педагогу слід постійно вчитися діалогічній взаємодії та партнерським стосункам зі всіма, хто його оточує.
Здатність людини встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми психологи називають комунікативною компетентністю. Для вчителя важливо володіти цим видом компетентності не тільки для здійснення самої взаємодії, а й для підтримки внутрішніх ресурсів, необхідних для побудови ефективної комунікації в його професійній діяльності.
Комунікативній компетентності, як складовій професійної компетентності, вчать у педагогічних інститутах, цьому питанню завжди приділяють увагу в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Ми зупинимося на питанні самовиховання навичок рефлексії, з якої починаються і якою мають завершуватися комунікативні дії вчителя.
Рефлексія визначається як осмислення суб’єктом того, якими засобами він діє на партнера по спілкуванню. Це – ніби здатність бачити себе очима інших. Розвитку здібностей до рефлексії, до усвідомлення власної поведінки в спілкуванні сприяє спостереження за власними комунікативними діями, за формами самовираження інших людей.
З чого починається робота щодо вдосконалення власної діяльності? З ревізії, осмислення цієї самої діяльності, тобто з рефлексії. Припустимо, вчитель в якості однієї з цілей своєї роботи визначив «розвиток комунікативних здібностей учнів». Вибрав відповідний метод (наприклад, регламентовану дискусію), підготував клас до уроку (парти розставив особливим чином, приніс у клас ноутбук) ... Начебто все врахував, а урок не вийшов, замість регламентованої дискусії – «дитячий крик на галявині». І ось тут, якщо вчитель не вміє рефлексувати, боїться рефлексії, він починає шукати причини своєї невдачі зовні:
– Урок зірвано - завуч винен! Адже я ж просив не ставити шостим уроком, діти втомилися, та ще прийшли на мій урок після фізкультури, яка вже тут дискусія.
– Урок зірвано - колега з сусіднього класу винна! Відпустила своїх на півгодини до дзвінка, вони під дверима шум-гам вчинили, заважали працювати.
– Урок зірвано - діти винні! У всіх діти як діти, а моїм тільки дай поговорити. Буде їм тепер «дискусія», як же, дочекаються, більше ніяких експериментів!
А ось тепер за допомогою рефлексії заглянемо всередину самої діяльності, пройдемо в зворотному порядку за всіма її елементам.
Підготовка класу до уроку ... На уроці використовувались інформаційні технології – це добре. Але до ноутбука бажано було б ще додати мультимедійний проект, щоб не тільки учні перших рядів, а й з останніх парт бачили презентацію. А може, парти невірно поставив? Так на курсах показували? Так, та не так: там вони стояли трохи під кутом, щоб учні бачили один одного, а в тебе половина класу спиною до дошки опинилася. А якщо і парти стояли правильно, і вся необхідна комп’ютерна техніка була? Що ж, за допомогою рефлексії йдемо далі. Що там наступне по порядку? Метод?
Так, регламентована дискусія – дуже ефективний метод для розвитку комунікативних здібностей школярів. А ти цілком його освоїв? Чи володієш чи цим методом? А може бути, зміст не дуже вдало підібрано? Ну, нецікаво учням дискутувати на цю тему! А може бути, і тема непогана, та не підвів, не підготував їх учитель до активного обговорення.
Після такої рефлексії з самим собою не важко зробити висновок, що в цій невдачі винні не тільки зовнішні обставини і недбайливі учні. Щоразу рефлексія дозволяє ставити конкретні завдання по корекції діяльності. Учитель рефлексуючий – це вчитель зростаючий. Якщо вчитель припиняє рефлексувати, уникає рефлексії, він неминуче зупиняється у професійному зростанні.
Наведемо деякі комплекси вправ, спрямовані на розвиток рефлексії.
Автопортрет.
Мета вправи: розвиток навичок опису інших людей за різними ознаками.
Уявіть собі, що у вас має бути зустріч з незнайомою людиною і потрібно, щоб вона пізнала вас. Опишіть себе. Знайдіть такі ознаки, які виділяють вас з натовпу. Опишіть свій зовнішній вигляд, ходу, манеру говорити, одягатися, жестикулювати. Робота відбувається в парах. У процесі виступу одного з партнерів, інший може задавати уточнюючі питання, для того, щоб «автопортрет» був більш повним. На обговорення в парах відводиться 15-20 хвилин. По закінченню завдання учасники сідають у коло і діляться враженнями.
Без маски.
Мета вправи: зняття емоційної та поведінкової скутості; формування навичок щирих висловлювань для аналізу сутності «Я».
Кожному учаснику дається картка з написаною фразою, що не має закінчення. Без будь-якої попередньої підготовки він повинен продовжити і завершити фразу. Висловлення повинне бути щирим. Якщо інші члени групи відчують фальш, учаснику доведеться брати ще одну картку. Приблизний зміст карток:
– «Особливо мені подобається, коли люди, що оточують мене ...»
– «Чого мені іноді по-справжньому хочеться, так це ...»
– «Іноді люди не розуміють мене, тому що я ...»
– «Вірю, що я ...»
– «Мені буває соромно, коли я ...»
– «Особливо мене дратує, що я ...» тощо.
Так.
Мета вправи: удосконалення навичок емпатії і рефлексії.
Група об’єднується у пари. Один з учасників говорить фразу, що виражає його стан, настрою або відчуття. Після чого другий повинен задавати йому питання, щоб уточнити і з’ясувати деталі. Наприклад, «Дивно, але я помітила за собою, що, коли перебуваю в такому стані, то колір мого одягу приблизно однаковий». Вправа вважається виконаною, якщо у відповідь на розпитування учасник отримує три стверджувальних відповіді «Так».
Карусель.
Мета вправи: формування навичок швидкого реагування при вступі в контакти; розвиток емпатії та рефлексії в процесі навчання.
У вправі здійснюється серія зустрічей, причому кожного разу з новою людиною. Завдання: легко увійти в контакт, підтримати розмову і попрощатися. Члени групи встають за принципом «каруселі», тобто обличчям один до одного і утворюють два кола: внутрішній нерухомий і зовнішній рухливий.
Приклади ситуацій:
Перед вами людина, яку ви добре знаєте, але досить довго не бачили. Ви раді цій зустрічі ...
Перед вами незнайома людина. Зустрітися з ним ...
Перед вами маленька дитина, він чогось злякався. Підійдіть до нього і заспокойте його.
Після тривалої розлуки ви зустрічаєте коханого (кохану), ви дуже раді зустрічі ...
Час на встановлення контакту і проведення бесіди 3-4 хвилини. Потім ведучий дає сигнал, і учасники зсуваються до наступного учасника.
Комісійний магазин.
Мета вправи: формування навичок самоаналізу, саморозуміння і самокритики; виявлення значущих особистісних якостей для спільної тренінгової роботи; поглиблення знань один про одного через розкриття якостей кожного учасника.
Пропонується пограти в комісійний магазин. Товари, які приймає продавець – це людські якості. Наприклад: доброта, дурість, відкритість. Учасники записують на картку риси свого характеру, як позитивні, так і негативні. Потім пропонується зробити торг, в якому кожен з учасників може позбутися від якогось непотрібного якості, або його частини, і придбати що-небудь необхідне. Наприклад, комусь не вистачає для ефективного життя красномовства, і він може запропонувати за нього якусь частину свого спокою і врівноваженості. Після закінчення завдання підводяться підсумки та обговорюються враження. На вправу відводиться 20-25 хвилин.
На якій я сходинці?
Мета вправи: допомогти учасникам вибудовувати адекватну самооцінку
Учасникам лунає бланк з намальованою на ній драбинкою з 10 сходинок. Дається інструкція: «Намалюйте себе на тій сходинці, на якій, як ви вважаєте, зараз знаходитесь». Після того, як всі намалювали, ведучий повідомляє ключ до цієї методики:
– 1-4 сходинка – самооцінка занижена;
– 5-7сходинка – самооцінка адекватна;
– 8-10 сходинка – самооцінка завищена.
Підводячи підсумок, слід сказати, що для того щоб краще організувати власну педагогічну діяльність, прискорити процес самовдосконалення, розкрити свій творчий потенціал, вільніше, висловлювати свої почуття на папері, як негативні, так і позитивні, кожен з нас може скласти свою програму особистісного зростання, яка по-новому розкриє межі міжособистісних відносин, підвищить рівень емпатії до оточуючих людей.
Сучасному педагогу слід частіше зазирати в самого себе, адже комунікативні навички можна і слід покращувати, рефлексучи та удосконалюючи власне «Я».

Бизяева А.А. ПСИХОЛОГИЯ ДУМАЮЩЕГО УЧИТЕЛЯ: ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ РЕФЛЕКСИЯ – Псков: ПГПИ им.С.М.Кирова, 2004. – 216 стр.
(52.0 Kb) ] 12.06.2018, 20:09 --------------------------

Категория: ДОСВІД РОБОТИ | Добавил: Наташа)) Просмотров: 945 | Загрузок: 172 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:



Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК