Головна » Матеріал для завантаження » ВЕСНЯНИЙ ПЕРІОД » ПРОЩАВАЙ, ПОЧАТКОВО ШКОЛО!

СВЯТО "ПРОЩАВАЙ ПОЧАТКОВА ШКОЛО!"
04.05.2015, 17:20

Прощання з початковою школою
Травень, весняне світання,
Погляди наші дитячі.
Радість і смуток прощання
Ми в оченятах бачим.
Всі ми доросліші стали
І за чотири роки
Дуже багато пізнали,
Стали міцні і високі.
Час підійшов прощатись
З першою ланкою школи.
Тільки хвилин найкращих
Ми не забудем ніколи.
Першу прочитану книгу
Й перше записане слово,
Першу класну годину
Й друзів найперших коло.
Першу свою оцінку
Й вчителя перший погляд,
Усмішку його чарівну
Ми залишаєм на спогад.
Інші займуть наші парти,
Сядуть за ними писати,
Квіти у класі нашім
Іншим тепер поливати.
Добре й відмінно навчаймось,
Дружбу цінуймо міцну,
Всіх вчителів поважаймо,
Гідність гартуєм свою.
Ну, а коли стане важко,
Чи вільний з'явиться час
Ми всі сюди завітаєм,
В цей незабутній клас.

 

 


Доброго дня, наші гості! Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве   сонце,   співають   пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням.
Час   летить   невблаганно   і змінює   все,   що   нас   оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі.
Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство   наших   дітей.   Однак сьогоднішній день проводить невидиму   межу   між   дитинством   і юністю. І саме той час прийшов до наших 4 класників.
Тож вітаємо їх і надаємо їм слово.
(Звучить музика). Моє дитинство
Дитинство наше радісним було
Та раптом відзвеніло й відцвіло,
Злетіло тихо в сині небеса
І, мабуть, не повернеться назад.
Приспів:
Зачекай, моє дитинство! Зачекай!
Не спіши летіти у далекий край!
Наче птаха, білі крилоньки згорни, |
Щоб по довше ми лишалися дітьми! | (2)

А я кричу дитинству: "Зупинись!"
А я його благаю: "Повернись!"
Воно сміється лагідно мені:
Я повернусь до тебе уві сні...
Приспів.
                                            Все далі в небі зірка осяйна,
Мені завжди світитиме вона,
Від лиха берегтиме у житті,
Освятить всі дороги і путі.

Ведучий.
Зібрались дружно ми на свято,
Сьогодні це в останній раз.
Ми рідну школу залишаєм
І переходим в 5-й клас.
 Ведуча.
Багато доброго, нового
Життя відкриє ще для нас.
Як перша сходинка до нього,
Для всіх нас був 4-й клас.

Ведучий.
У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Кажемо: «Середня школа — Здрастуй!
Початкова — прощавай!»
 Ведуча.
Тут усім турботу й ласку
 Дарували повсякчас.
В дім оцей, неначе в казку,
 Йшов уранці кожен з нас.

Ми всі були смішними малюками,
Коли зайшли уперше у свій клас,
Одержали ми зошит з олівцями,
За парту сіли перший в житті раз. Пісня №5

Є на світі країна,
Де щоранку лелеки
На сполоханих крилах
Нам приносять добро.
Є на світі країна,
Там дерева великі
І матусине слово
Зігріває теплом.

Приспів:
Країна, де завжди поруч
Диво казка
Країна, мене поклич
Назад, будь-ласка.
Там дитинства золоті літа
І мама зовсім молода.

Є на світі країна,
Теплим сонцем зігріта,
Я за нею сумую,
Та нема вороття.
Рідна батьківська хата -
Найдорожча у світі
І маленька стежина,
Що веде у життя.

Приспів. (2)

Учні.
Справа в тому, що сьогодні
Свято в нас велике,
 І про все, що вже минуло,
Можна сміло говорити.
І про те, як на уроці
Зовсім не сиділось,
І задачі розв'язувати
Чомусь не хотілось.

Ми букварик почали
В вересні вивчати,
 І багато встигли ми
Вже запам'ятати.
На урок до нас Сова
Часто прилітала.
Друкувать склади й писать
Нам допомагала.

 Виручайте, палички,
 Наші виручалочки.
Всі ставайте по порядку,
Мов солдати на зарядку.
За поля не вибігать,
Спинки прямо всі тримать.
Чому ж не привчаєтесь?
Важко так навчаєтесь?

Чом стоїте, як попало?
 Знову нам за вас попало.
Та не знає наш учитель,
 І не знає наша мама,
Як нам важко так зробити,
Щоб ви всі стояли прямо.
Такі муки ми терпіли,
Доки букв писать не вміли,

А тепер пройшли роки,
 Все запишем залюбки.
Ох, було мороки з нами
Вчительці багато.
Як по сто слів за хвилину
Вчились ми читати.
Математики нелегко
Було нас навчать.
Та табличку множення
Знаєм на «дванадцять».
 А про перші наші кроки
 І круті стежинки
Нагадають вам, напевно,
Веселі смішинки.
Плететься учень до класу: червоний, мокрий! Падає на стілець, стогне:
—  Ой, не можу, зараз вмру!
Підходить хлопчик, питає:
—  Петрику, що сталось? Тобі погано?
—  Ой, нема чим дихати, вмираю...
— Ти захворів?
 — Не можу, ой, ой, змучився....
—  Може, додому підеш? (Учень одразу сідає рівно).
—  Ти що? Чуєш дзвоник на урок? Ось на уроці і відпочину.

Молитва школяра
Молився хлопчик Богу, Просив про допомогу:
—  О Боженьку, не погуби!
Молю, благаю, так зроби,
 Щоб Наполеон із Данії
 Потрапив до Іспанії!
У Біле море щоб Дніпро
Впадав, молю, не в Чорне!
Бо на контрольній саме так
Я написав учора...
Прикметник у множині
— Придумайте речення, — Вчителька каже,
— З прикметником «чорний», Але в множині.
—  Придумала! — радісно скрикнула Маша.
— Два негри скакали удвох на коні.
!
Урок природознавства
— Тварини — наші друзі,
Та треба пам'ятати,
Що мацати руками,
Тим більше цілувати, їх небезпечно, діти,
 Бо можна захворіти! — Учителька повчала.
—  Є прикладів чимало... -Катренко встав з-за парти
 І каже:
—  Це не жарти! Сусідка наша, Алла,
 Кота все цілувала... — (Катренко просльозився),
Не витримав, сказився!

"Все не так просто..
Юлько, будемо дружити?
 Буду твій портфель носити,
І додому проводжати
, І від хлопців захищати!
— Добре, згода.
— То на здачу
Дай, перепишу задачу!
Не ті карти
Своїм горем Гриць із друзями діливсь І при цьому ледь не плакав, дуже зливсь:
—  Карти контурні принести задали, Я послухався, приніс, які були. Бац! В щоденник — одиницю! От напасть! Я: «За що?», а вчитель каже, що не в масі

Просив дружків своїх Семен:
—  Знаннями, хлопці, поділіться! Не знаю, скільки треба «єн»
Писать в іменнику «рушниця»?
—  Ех ти! — срамив його Миколка, — ; Порожня в тебе голова!
Одне - якщо це одностволка, А як двостволка — значить два.
*  * *
Вчитель бережно розправив Зошита у Вови...
— Чом ти знову не поставив Знаки розділові?
—  Ставив, — глянув той сміливо, — Як ви зошит брали. То вони, тоді, можливо, Десь повипадали?
— Ти ж, Петре, бачив, що кота Тягнув наш Вітя за хвоста! Чому його не зупинив?
— Та руки зайняті я мав!.. Кота за голову тримав.

Учні. Дозвольте нам рапортувати.
•   За час навчання вивчено 33 літери ук­раїнського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв'язувати приклади, задачі.
•  Ми провели разом 2450 уроків.
•  Ми провели 1800 годин за партою, і це не рахуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.
•   Учнями класу перечитано,  не дочитано,   зачитано  до  дірок художніх творів, книжок.

•    Списано,    не   дописано, переписано 1829 зошитів (але не кожен з них був показаний батькам).
•   Отримано   1600   оцінок високого    рівня,    2200    — достатнього, 1540 середнього (про   початковий  рівень   — , помовчимо).

•   Загублено 50 ручок, 60 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків, багато копійок і144 погані звички.
•  Списано 3 кг крейди,  12 штанів і З щоки.
•   Біля   школи   розбито   квітник,   6 носів і 2 шибки.
                                    

 

 

 

                                   Тисячу думок                                №9
На один урок,
Тисячу книжок,
Скоро вже дзвінок.
Ми разом весь час,
Друзі, рідний клас,
Знає кожен з нас –
Це найкращий час.
У цікавий світ
Кличе нас зоря навчання...

Приспів:
Дякую тобі, рідна школо!
Ти мій другий дім, – друзів коло.
Крила – це знання, літати будем,
Своїх вчителів не забудем.

Відкривали ми
Будучи дітьми
Загадковий світ
І думок політ.
Швидко плине час,
Зошити й книжки,
Нині свято в нас –
Ми випускники!
                                                     Школо, почекай,
Хочу бути тут назавжди...
Приспів (2)


Ірина Семенівна!
Сьогодні ми прощаємося з вами,
 Бо більше ви не будете нас вчить.
У клас до нас вже прийде інша «мама»,
Щоб за неправильні вчинки посварить.

У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Скажем разом:
«Старша школо, здрастуй!
Початкова школо, прощавай!»
6-й учень.
Чомусь сьогодні шкільний наш дзвінок
З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.
Певно, сумує наш рідний дзвінок,
Що нас не покличе уже на урок.
7-й учень.
Разом з дзвіночком сумуємо й ми.
З ним і здружились, й зріднилися ми.
Якось незвично, що нас на урок
В клас початковий не кличе дзвінок.
Пісня « Дзвоник золотий» № 15

Дзвоник золотий усіх скликає
На літо заснув порожній клас.
Дзвоник золотий іще не знає.
Що йому дзвеніть останній раз.
Приспів:
Дзілінь-дзілінь–останній дзвоник кличе,
дзілінь-дзілінь - веселі всіх обличчя,
Нам сонечко засяє
Канікули чекають.

Хмари голубі у небі тануть
Зоряні дощі в долоні б’ють.
Вже випускники дорослі стали
На урок останній раз ідуть.
Приспів…
Школо не сумуй я повернуся
За літо замітно підросту.
На уроці щиро посміхнуся
 І до класу радісно зайду.
Приспів….

1-а дитина.
Перша вчителько, добра, терпляча,
Наче мама, була ти малим,
А любов твоя щира, гаряча
Зігрівала серцям нам усім.
2-а дитина.
Дуже різна у всіх у нас вдача,
Та усмішка усім до лиця, Тож любов твоя щира й гаряча Буде гріти нам завжди серця.
3-я дитина.
Хочемо пробачення у вас попросити
 За те, що не завжди хотіли учитись,
Деколи ми пустували, бувало,
 Ваші напутні слова забували.


4-а дитина.
Та ми вже доросліші стали в цю мить
 І хочем хороше на згадку лишить.
Забудьте всі пустощі наші, жалі,
Пробачте нам, рідні, ми були малі.
Швидко мов птахи 4 роки пролетіли
І в пам’яті  спогади тільки залишим
 ми завжди згадаєм свій перший дзвінок
і 4 класу останній урок.


Ми тепер ідемо в п'ятий клас,
 Далі будемо продовжувати вчитись.
 Але хоч зустрінемось не раз,
Цьому більше вже не повторитись.
 І більше не буде тут нашого крику,
 І діти інші знову з'являться тут.
Так було завжди, так буде довіку,
До вас усі в гості прийдуть.

Як сьогодні сумно всім,
 Прощаємось ми з рідним класом.
Бо це наша домівка, рідний дім,
 Та прийдемо сюди лише з часом.
Розлучаємось ми сьогодні з ним,
Не забути цього класу нам ніколи,
Адже став для нас він дорогим
 З першого уроку у цій школі.

Тут чотири роки всі ми разом йшли,
Хвилювання й радість поділяли.
 Разом і навчались, і росли,
 День народження всі дружно відзначали.
Сьогодні тривожний і радісний день,
Зібрались ми всі в цьому залі,
Читаєм вірші і співаєм пісень,
 Ми зовсім дорослі вже стали.


Танець «Дощик» № 36

Хмарка біла-біла в небі голубім,
Раптом потемніла і почувся грім.
Дощик не барився, він співав пісні,
У вікно настукував мені.

 

Приспів:
Дощик капає зі стріхи, «кап, кап, кап»,
Я ступаю тихо-тихо, «кап, кап, кап»,
Сумно йти мені по суші, «кап, кап, кап»,
Я гуляю по калюжах, «кап, кап, кап».

Крапельки сріблясті, дощику привіт!
Умивають рясно цілий білий світ.
Всім навколо сумно – я одна сміюсь,
Я дощу ні краплі не боюсь!

Приспів 3 р
Кап, кап, кап.../ 3р


 Тут ми вперше вчилися писать,
 Малювати, думать, ставить плями,
Перші букви у склади складать,
І весь клас наш повнився піснями.
 Тут ми вивчили іменник, дієслово,
Дії з дробами навчилися складати.
 Знаєм точно, з правил не викинеш слова,
Лиш тоді отримаєш «дванадцять».
 Школа наша початкова,
Прощавай і будь здорова.
 Нових діточок стрічай
Та й про нас не забувай.
1-й учень.
Спасибі скажемо усім,
Хто научив любить цей дім,
Ту вулицю, де ми живем,
Все, що Вкраїною зовем.
Спасибі всім, хто дбав про нас —
У цей цікавий, гарний час.
 Всі. Спасибі! Спасибі! Спасибі!

Вальс випускників « Школо, прощавай» № 32


 Вчитель. 
Дорогі діти, шановні батьки, гості. Сьогодні у нас незвичайний день — прощання з початковою шко­лою. Чотири роки ми з вами разом піднімалися першими східцями Країни Знань. Вчилися читати, писати, рахува­ти, дружити, жити за правилами рідного шкільного дому. Непростими були чотири перші шкільні вершини. Хто стрімко і рвучко піднімався до них, хто довго і невпевне­но долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь допо­могу.
І ось сьогодні називають вас таким вагомим словом «випускники». Нехай буде безхмарним ваше життя, нав­чання легким, доля щасливою на своїй квітучій землі, поміж рідних людей.

Спілкувалися ми довго,
Розлучатися вже час.
Та не будем сумувати —
Все попереду у вас!
Ще попереду канікули —
Найвеселіші деньки.
На вас чекає п'ятий клас, дев'ятий,
Дванадцятий чекає теж, авжеж.
Розумнішайте й добрішайте,
І мене не підводьте теж.
Ось і закінчується наше свято. На згадку про закінчення початкової школи хочу вручити вам , дорогі діти , дипломи випускника.

Я думаю, що ми не назавжди прощаємось із вами. Будемо зустрічатись, цікавитись справами, інколи обмінюватись посмішкою, але більше ніколи я,  як господарка, не зайду до вашого класу, ніколи не запитаю уроку. Я твердо впевнена, що ви і у старшій школі будете гарно вчитися, виростете справжніми людьми. Щасливої вам долі!

 

Звучить пісня побажання № 39

І, якщо колись вам сумно стане,
На очах сльоза,
Заспівайте пісню разом з нами -
І мине гроза.
Пам'ятай, що кожного чекає
Сто доріг в житті,
Тільки щастя більшого не має,
Ніж назад прийти!

Приспів:
Ми бажаєм в кожну хату
Щастя і добра!
Гарним людям, добрим людям -
Сонця і тепла!
Хай душа дзвенить струною
Зранку й до зорі!
Хай обходять стороною
Біди і жалі!

І, якщо колись вам сумно стане
Від усяких бід,
Заспівайте пісню разом з нами
Й вас почує світ.
Пам'ятай, що кожного чекає
Сто доріг в житті,
Тільки щастя більшого не має,
Ніж назад прийти!

Приспів. (3)

 


Є на світі країна,
Де щоранку лелеки
На сполоханих крилах
Нам приносять добро.
Є на світі країна,
Там дерева великі
І матусине слово
Зігріває теплом.

Приспів:
Країна, де завжди поруч
Диво казка
Країна, мене поклич
Назад, будь-ласка.
Там дитинства золоті літа
І мама зовсім молода.

Є на світі країна,
Теплим сонцем зігріта,
Я за нею сумую,
Та нема вороття.
Рідна батьківська хата -
Найдорожча у світі
І маленька стежина,
Що веде у життя.

Приспів. (2)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дзвоник золотий усіх скликає
На літо заснув порожній клас.
Дзвоник золотий іще не знає.
Що йому дзвеніть останній раз.
Приспів:
Дзілінь-дзілінь–останній дзвоник кличе,
дзілінь-дзілінь - веселі всіх обличчя,
Нам сонечко засяє
Канікули чекають.

Хмари голубі у небі тануть
Зоряні дощі в долоні б’ють.
Вже випускники дорослі стали
На урок останній раз ідуть.
Приспів…
Школо не сумуй я повернуся
За літо замітно підросту.
На уроці щиро посміхнуся
 І до класу радісно зайду.
Приспів….

 

          Тисячу думок на один урок,
Тисячу книжок,скоро вже дзвінок.
Ми разом весь час,друзі, рідний клас,
Знає кожен з нас – Це найкращий час.
У цікавий світ
Кличе нас зоря навчання...
Приспів:
Дякую тобі, рідна школо!
Ти мій другий дім, – друзів коло.
Крила – це знання, літати будем,
Своїх вчителів не забудем.

Відкривали ми будучи дітьми
Загадковий світ і думок політ.
Швидко плине час,зошити й книжки,
Нині свято в нас – Ми випускники!
                                                     Школо, почекай,
Хочу бути тут назавжди...
Приспів (2)


04.05.2015, 17:20 --------------------------

Категория: ПРОЩАВАЙ, ПОЧАТКОВО ШКОЛО! | Добавил: yrok | Теги: ПОЧАТКОВО ШКОЛО!, свято, прощавай, ШКОЛО!, початкова Просмотров: 8714 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 5.0/1
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:



Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 9
Гостей: 9
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ
iradanylyuk1977
Україна. Кривий Ріг