Головна » Матеріал для завантаження » ВЕСНЯНИЙ ПЕРІОД » ВЕСНЯНІ СВЯТА

виховний захід "Великдень"
(26.5 Kb) ] 17.02.2018, 09:38

Що то є за днина,

Що то є за свято,

Що сюди зійшлося

Гостей так багато?

 

Знаю, що за днина.

І всім варто знати –

Прийшли сюди діти

Весноньку вітати.

 

Бажаєм ми людям

І щастя і миру,

Усім наче сонце,

Ти світиш сама.

Із давніх давен в Україні урочисто відзначали настання весни.

 

Чому?

 

Тому , що наші предки вели відлік Нового року з перших весняних днів.

 

Так вони уявляли собі Весну вродливою дівчиною з вінком квітів на голові.

 

Лежать у полі ще сніги,

А води весняні шумлять,

І сонні будять береги.

Біжать, і грають, і дзвенять.

 

Іде весна, іде весна,

За нею ллється зелен – спів.

То лине вслід юрба гучна

Весняних днів, веселих днів.

 

 

 

 

Ось іде весна ланами,

Перелогами, лісами.

Де не ступить – з – під землі

Лізуть паростки малі.

 

Як опустить вниз правицю

Зеленіє скрізь травиця.

Як лівицю підведе –

Всюди листя молоде.

 

На берізку гляне зблизька-

У сережках вся берізка.

До верби підійде- ба!

В білих котиках верба.

 

А як здійме руку вгору

До блакитного простору –

З кожним помахом руки

Линуть з вирію пташки.

 

Розквітають в луках квіти,

Зеленіють в лісі віти,

Все зелене, молоде.

Ось до нас Весна іде.

 

А Весна іде, як фея,

В чарах шуму і пісень,

Біла – біла, як лілея.

В квітах яблунь і вишень.

Скрізь блукає – все вітає.

Йде і сіє дрібний цвіт,

Обсипає білий цвіт.

( виходить весна)

 

 

 

Я – красунечка Весна,

До вас я вже прийшла.

Я дарую кожному,

Що треба і що хочеться.:

Полям – сніги поталі,

Лісам – траву і листя.

Птахам, що повертаються,

Дарую рідні гнізда.

Принесла я вам літечко,

Щоб родило житечко.

Ще й озимая пшениця

І усякая пашниця.

Ще й чарівні квіточки,

Щоб квітчались діточки.

 

Спасибі тобі, весно!

Весно радості і надії.

Крокуй сміливо нашою землею!

Будь щедрою і розкішною!

 

Весна

Ви всі знаєте, що приходжу я не сама, а зі своїми братами, які допомагають мені розбудити матінку – землю від зимового сну.   Зустрічайте їх.

( виходять місяці – березень, квітень, травень)

Березень

Вітерець легенький тихо повіва,

Під сніжком м’якеньким дихає трава.

Все синиччин тенькіт чути звіддаля,

Пролісок синенький вічка розтуля.

Дощик – накрапайчик рясно припуска.

Я, як жвавий зайчик, вибіг уз ліска.

Глянув на полянку, там дзвенить ручай.

  • Друже, на світанку, весну зустрічай!

 

 

    Квітень

Я – місяць квітень – водолій.

Вся земля водою вмита.

На оновленій, на ній

Де –не – де вже перші квіти.

Неба чиста глибина

Опромінює простори,

Ходить павою весна

По ярах, низинах, горах.

Легким змахом вітерців

Ледь колише коси іви.

Слуха щебет горобців

Весняний, дзвінкий, щасливий.

Розкриваються бруньки,

Десь вже гілка рожевіє.

Сонцю й світлу завдяки

Скоро все зазеленіє.

 

 Травень

Я – третій місяць – травень,

Празникові землю вбрав.

В одяг свіжий та яскравий

Із рясних зелених трав.

В кожнім селищі і місті

Стоголосий спів луна.

В травах, квітах, свіжім листі

Переможно йде весна.

 

Пісня « Весна»

Весна

Зі мною настає одне з найбільших свят весни – Великдень. Але за тиждень до нього  - свято вербної неділі.

 

 

 

У вербну неділю святять вербу. Зранку на богослужіння сходилися всі – старі й малі, бо гріх не піти до церкви, як святять вербу. Якщо господарі, повернувшись із церкви, заставали когось, хто не був у церкві, то били того свяченою вербою.

 

Верба – красна б’є напрасно…

Верба біла – б’є за діло.

 

Не я б’ю – верба б’є:

Будь великий як верба.

А здоровий як вода,

А багатий як земля.

 

Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись од турбот.

І підіймає волошкові очі,

До вищих, до церковних позолот.

 

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі.

І повняться старання добротою.

На ранньому скоромному столі.

 

Великдень всіх нас на гостини просить.

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить

Христос воскрес! Воістину воскрес!

 

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми…

Христос воскрес! Воістину воскрес1

 

Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується  в Україні з Х століття навесні, пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.

 

Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим, або Вербним. У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, розмальовують комин, піч.

  ( виходить тітка Палажка)

Усі.  Добрий день, тітко Палажко!

Палажка  Чого це ви в такій одежі, як на вечорниці? Знімайте віночки, вдягайте фартушки. На досвідки приходять у чорній одежі, бо тут роблять чорну роботу.

( всі співають пісню « А вже красне сонечко»)

Палажка  Годі вже співати, бо ще мого старого нема. Де це він заподівся?

( звучить весела музика, з’являється мішок)

Ой лишенько, ще не вечір, а нечиста сила вже  починає свої прокази. Я ось візьму палицю та подивлюся, хто кого!

Дід ( вистрибує з мішка) Та це ж я , Палажко!

Вже і пожартувати не можна!

Палажка  Де ти був?

Дід  Були ми з хлопцями на подвір’ї у куми Горпини. Трішки їй допомогли.

( співають пісню « Ой, минула вже зима»)

Палажка  Гарно ви співаєте. Допоможіть наносити води. Наколіть дров.

Гриць  А я не хочу робити, хочу спати.

( пісня « Грицю, Грицю до роботи.»)

Дід  Дівчатка та хлопчики , ще ми з вами писанок не робили. Сідайте.

Оксана  Бабо Палажко, розкажіть нам про писанку.

Палажка  Із давніх  - давен люди святкували Великдень – Паску. Це день, коли воскрес Ісус Христос, якого ми бачимо на іконах в церкві та у хатах. Саме цієї пори настає справжня весна, все починає рости, квітувати. На паску розписують та фарбують яєчка,дарують їх дітям, приказуючи: « Христос воскрес!».діти відповідають « Воістину воскрес»

 

А хто може сказати, чим писанка відрізняється від крашанки?

Назва « писанка» походить від слова « писати». Крашанки – одного кольору, а писанки» писані» малюнками, орнаментами.

 

Діду! А ви що знаєте про писанку?

Дід  Сідайте рядком, бо розповім вам пригоди писанки.

 

У хліві десь курка квокче,

Ніби щось сказати хоче.

Хто вже нашорошив вуха,

Зараз казочку послуха.

 

Курка

Куд – куди та куд – кудах!

Півнику, злети на дах.

Кукурікни новину.

Розкажи про дивину.

Зазирніть в моє гніздечко-

Я вночі знесла яєчко.

Ой, яке ж воно гарненьке –

Тепле, кругле та біленьке!

Я до подруг побіжу.

Їм про диво розкажу.

 

Дід

Радісно курка розправила крила,

Сіном чистеньким яєчко прикрила.

Та й поспішила – побігла на двір…

Раптом у двір підкрадається тхір.

 

Тхір

Ледве з голоду не млію…

Онде наче щось біліє.

Що ж приховує сінце?

Подивлюся… ба – яйце!

( роздивляється, обмацує яйце)

Яйце  Що ви хочете зробити?

Тхір  Хочу я тебе розбити.

Яйце

Ні, не можна розбивати:

Маю я у сіні спати.

Бо життя в мені зроста –

Ніжно – золоте курча.

Тхір

Не маю охоти так довго чекати!

Мусиш сьогодні яєчнею стати!

Цить! Ані руш,  розмовляти не слід.

З тебе зроблю я смачненький обід.

Дід

Тут пес Бровко до хліва забігає.

Й гостя – заброду недоброго лає.

Бровко

Геть, злодюго- курохват!

Поклади яйце назад.

І тікай мерщій у ліс.

Доки цілий в тебе хвіст.

Дід

Тхір злякався і яєчко

Ухопивши із гніздечка

Від Бровка почав тікати.

Тхір        Відпусти!

Бровко    Не відпущу!

Тхір         Я яєчко упущу!

Яйце

Ой. Рятуйте, пропаду!

Розіб ‘юсь, як упаду!

( Бровко і Тхір тягнуть яйце кожен до себе.

 Потім відпускають  і яйце падає. Бровко і Тхір тікають.)


(26.5 Kb) ] 17.02.2018, 09:38 --------------------------

Категория: ВЕСНЯНІ СВЯТА | Добавил: yrok | Теги: Великдень, весняні свята, Виховний, захід Просмотров: 1507 | Загрузок: 265 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:



Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК