Головна » Матеріал для завантаження » ВИХОВНА РОБОТА » ВИХОВУЄМО ПАТРІОТА

Тема. «Україна - моя Батьківщина».- урок - свято
(24.4 Kb) ] 13.01.2014, 21:25 Автор: Ткаченко Валентина Василівна - вчитель початкових класів Валківського ліцею ім. О. Масельського

Тема. «Україна - моя Батьківщина».
Мета: поглибити знання дітей про свою Батьківщину, про символи України, традиції українського народу, красу і неповторність рідного краю. Продовжити ознайомлення з Конституцією України;
розвивати увагу, уяву, мислення, словниковий запас, мовлення, вміння користуватися картою України;
виховувати любов до Батьківщини, української мови, бажання примножувати кращі надбання народу, берегти природу.
Обладнання: Карта України, Конституція України, зображення державних символів, вишиті рушники, український національний одяг, грамзапис, коровай, квіти вирізані з кольорового паперу, плакати з написами.
Тип уроку. Урок-свято
Хід уроку.
1.Організація класу.
2.Мотивація навчання, повідомлення теми, мети, задач уроку.
3.Робота над темою уроку.
Учитель. Дорогі діти! У світі немає нічого вищого, дорожчого, як рідна Вітчизна, бо вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як мати у світі – одна.
Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку – це наша найдорожча у світі Батьківщина. Вона для кожного з нас одна, як і мама, бо –
Можна все на світі вибрати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Так писав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот і мужній громадянин. Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов’ю на все своє життя. От ми з вами і почнемо нашу дорогу до знань з найсвітлішого – з любові до рідного краю.
Кожен народ любить свою батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. Ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди була вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.
(В клас заходять хлопчик і дівчинка в українських костюмах. Інсценізація вірша Ю.Шкрумеляка «Українські діти»)
Учитель. Хто ти, хлопчику маленький?

Учень. Син я України - неньки!
Українцем я зовуся –
Й тою назвою горджуся!

Учитель. А по чім тебе пізнаю?

Учень. По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла,
І відвага й духу й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.

Учитель. Хто ти дівчинко маленька?

Учениця. Доня України - неньки.
Українкою зовуся –
Й тою назвою горджуся!
Ой, вдягнуся у неділю
У вишивану сорочку,
У червону спідничину
І в коралі на шнурочку –
Заплету я свої коси
І візьму віночок з рути,
Ще й васильком заквітчаюсь,
Чи від мене кращій бути?

Учень. Всі ми – діти українські,
Український славний рід,
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ!

Учениця. Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе!

Разом. Присягаєм : наш край рідний
Над усе любити,
Рідний народ шанувати
І для нього жити.

(Учні сідають за парти, вчитель продовжує розповідь)

Учитель. Ось погляньте на карту Європи. Тут багато є різних країн. Кожна з них має свою територію і свої символи. Земля кожної держави – її недоторкана власність, яку вона готова оберігати від ворогів. Україна, наша Батьківщина, розміщена у центрі Європи. Вона також має свою землю, мову, культуру, історію, звичаї, традиції та державні символи.
Які ж державні символи України?
(Діти відповідають. Учитель вивішує на дошку плакати з зображеннями символів. Учні розповідають вірші)

1-й учень. Герб.
Наш герб – тризуб,
Це воля, слава й сила;
Наш герб – тризуб.
Недоля нас косила,
Та ми зросли, ми є,
Ми завжди будем,
Добро і пісню
Несемо ми людям.
Н.Поклад.

2-й учень. Прапор.
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави;
Це для всіх ознака сили,
Це для всіх ознака слави.
Синьо-жовтий прапор маєм.
Синє – небо, жовте – жито;
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня; знають діти.

3-й учень. Державний Гімн
Слова палкі,
Мелодія врочиста, -
Державний Гімн
Ми знаємо усі.
Для кожного села,
Містечка, міста –
Це клич один
З мільйонів голосів.

4-й учень. Це наша клятва,
Заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна,
Незнищенна,
Від неї лине слава навкруги.

(Прослухування Гімну України)

Учитель. Діти, як потрібно себе вести, коли вносять прапор України, та лунає Гімн України? Чому?
(Гімн – це урочиста пісня, символ патріотизму і національного єднання. «Гімн» - грецького походження – похвальна пісня).
Україна як самостійна держава має свої державні символи, про що записано в Основному Законі країни конституції України.
(Демонструю Конституцію Украйни. Зачитую статті)
Кожна країна має свою столицю. Як називається наша столиця?
(Розповідь про Київ, показ на карті, демонстрація ілюстрацій).
Україна – чарівний і квітучий край. Через усю Україну з півночі на південь, протікає Дніпро, одна з найбільших річок Європи, і впадає у Чорне море. З півдня нашу Вітчизну омиває ще одне море Азовське. На заході здіймають у небо свої вершини гори Карпати. На півночі ростіть густі ліси – це Полісся, а далі на південь поступово змінюються природні пейзажі, переходячи у степи. Ось така природа України, вона неповторна своєю красою.

5-й учень. Батьківщина.
Ось повзе мурашка,
Он хлюпоче річка.
Не зривай ромашку
Не топчи травичку.
В зелені діброва,
В китицях ліщина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна.
Журавлі над лугом
Линуть рівним клином,
Будь природі другом,
Батьківщині – сином.

Учитель. Для кожного із нас найдорожче те місце, той край де ми народилися, зробили свій перший крок, сказали своє перше слово, де ходили в дитячий садок, до школи.

6-й учень. Є багато країн на землі,
В них озера, річки і долини…
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди Батьківщина.

7-й учень. Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має,
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у Рідному Краю.

8-й учень. Є багато пташок голосних,
Любі-милі нам співи пташині,
Та завжди наймилішими з них
Будуть ті, що у Рідній Країні.

9-й учень. І тому, найдорожчою нам
Є і буде у кожну хвилину
Серед інших країн лиш одна, -
Дорога нам усім «Україна»!

10-й учень. Рідний край
Під рідним небом жайворонок співа.
Я рад би знати тих пісень слова,
Я слухав, чув: співала та пташина
Одне святеє слово: «Україна»!

11-й учень. На ріднім полі шепчуть колоски
Я рад би знати тихі їх думки.
Я слухав, чув, як кожна колосина
Шептала тихо слово «Україна».

12-й учень. У ріднім краю зелен-гай шумить.
Я знати рад, про що він мріє-снить…
Я слухав, чув, як кожна деревина
Шуміла ніжно слово «Україна».

13-й учень. Тепло долонь і розуму, і серця
Я Україні милій віддаю.
Люблю твої поля, річки й джерельця,
Люблю Вітчизну дорогу мою!

Учитель. А що треба для того, щоб наша Батьківщина процвітала, щоб росли ми у мирі і злагоді? Що треба для того, щоб відчути себе справжнім патріотом, громадянином своєї Вітчизни? (Відповіді учнів)
А зараз кожен із вас подумає, прислухається до свого серця і скаже заповітні і щирі слова про Україну. Слова, що йдуть від серця – найщиріші і найтепліші. Тому настав час скласти колективний вірш про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви добиратимете останнє слово другого рядка в риму. (Доповнення вірша)

Моя Батьківщина – це хата й…, (калина)
Що виросла біля …. (вікна)
Моя Батьківщина – це вся Україна,
Що в цілому світі …!(одна)

Моя Батьківщина – це села й містечка,
Й верба, що пустила ….(гілля)
І річка красива від нас недалечко…
Уся наша рідна …!(земля)

Моя Батьківщина – це будні і …,(свято)
І неба безмежного шир.
Щасливе дитинство, і мама, і …,(тато)
Це радість, це ласка і …!(мир)

Діти, скажіть а про що ми ще не згадали, що є необхідним для ознаки нашої належності Україні? Без чого не має українського народу? (Відповіді учнів)

Учитель. Так,вірно, без мови.

Учень. Мово моя, ти пречиста і славна,
Трепетна, наче ранкова роса.
Ти називаєшся нині – державна!
Все в тобі є і багатство, й краса!

Учениця. Мовою рідною я розмовляю,
Вільно живу я у ріднім краю.
І Україну мою прославляю,
Вірність і серце я їй віддаю.

Учитель. Так, мова наша прекрасна, співуча, мелодійна і ми повинні не цуратися її а любити і пишатися нею.

4.Підсумок уроку.
Учитель. Сьогодні я подарую вам, діти, цей хліб на вишитому рушникові, щоб була легкою ваша дорога до знань, щоб ви були здорові, щоб у синьому небі України був мир, а поміж людьми любов та злагода. Завжди пам’ятайте, що ви діти своєї рідної і милої України, зі своїми звичаями, традиціями, легендами, казками та багатою, як земля, українською мовою.
А зараз ми сплетемо віночок із квітів любові для милої і рідної України. Перед вами вирізані квіти з кольорового паперу, візьміть квіточку, підійдіть до дошки, назвіть слово, яке б характеризувало нашу Батьківщину і приклейте квітку.

(24.4 Kb) ] 13.01.2014, 21:25

Категория: ВИХОВУЄМО ПАТРІОТА | Добавил: nata2913 | Теги: Україна, батьківщина Просмотров: 31918 | Загрузок: 1939 | Рейтинг: 3.6/9
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК