Головна » Матеріал для завантаження » ВИХОВНА РОБОТА » НАОЧНІ ПОСІБНИКИ ДЛЯ СВЯТ

Презентація проекту "Криниці мого дитинства"
10.02.2014, 23:09 Ключове питання : Як виготовити макет криниці?
Тематичні питання : Для чого потрібна вода? Яке значення води для людини? Як і коли виникли криниці на планеті? Які способи будівництва криниць ? Як зберегти воду для наступних поколінь?
Змістові питання : Що таке криниці ? Які є види криниць?
Мета проекту : Вчити працювати в групах , вести дослідницьку роботу. Формувати уявлення про загальні закономірності в природі . Навчити створювати мультимедійну презентацію . Розвивати творче мислення .
Анотація : Працюючи над проектом , учні в результаті дослідницької діяльності дізнались про значення води в житті живих організмів, познайомились з історією створення криниць, навчилися самі виготовляти макети криниць, писати власні твори , вірші, створювати кросворди.
Передбачувані продукти проекту : макети криниць, малюнки дітей на тему « Чи потрібна вода на нашій планеті?» , збірка творів дітей « Вода в нашому житті », мультимедійна презентація дітей « Чи потрібна вода на нашій планеті?».
Етапи роботи над проектом.
І етап – Визначення мети проекту . Поділ на групи ( 1 група – «Дослідники», 2 група – «Творці» , 3 група – « Майстри макетів»);
ІІ етап – Вибір творчої назви проекту. Самостійна робота учнів з обговорення завдання кожного в групі.
ІІІ етап – Самостійна робота груп по виконанню завдань.
IV етап – Підготовка учнями звіту про виконану роботу.
V етап – Захист отриманих результатів та дослідів.

Презентація проекту
Тема : Вода найсмачніша у ріднім краю , з криниці , де батько і мати пили.
Мета : Познайомити учнів з уявленнями наших предків про воду і з обрядами, пов’язаними з водою. Формувати поняття гармонії людини і природи, людини і людини, бо тільки в єдності запорука життя. Розвивати бажання оберігати все прекрасне навкруги, що оточує дітей, і створювати власними руками нові дива на Землі . Виховувати пошану до криниць, до природи.
Обладнання : малюнки дітей « Чи потрібна вода на нашій планеті?», макети криниць, виготовлених учнями, збірка творів дітей « Чи потрібна вода на нашій планеті?», презентація Microsoft Power Point до теми уроку,

У нас сьогодні наче вечорниці:
Милують око диво-рушники,
Дівочий спів лунає у світлиці,
Як добре, що є звичаї такі.

Добре збиратися разом, співати, гуляти,
Про Україну - неньку розмовляти,
Дізнатись більше про традиції,обряди,
Культуру та історію – ми завжди раді.

А як же не згадать про пісню :
Сумну й веселу, радісну й тужну.
Вона то у блакить зрина небесну,
То серце крає від жалю.

Скільки багатства в нашого народу!
В криниці мудрості не висиха вода,
Свято шанують закони роду,
Душі народної скарбниця не згаса.

Там, де гори, де долини,
Де річки, потоки,
Жив дідусь, що звавсь Максимом,
Мав багато років.
Тільки сонечко сідає,
Йде у вікна вечір,
До дідусика приходить
Звідусіль малеча.

Дитина. Добрий вечір, вам, дідусю!
Дідусь Максим. То сідайте он на лавах – хата всім рада.
Мої пташки щебетливі – дідова розрада.
Дитина. А сьогодні яку казку будете казати?
Дідусь Максим. Про живильну , діти, воду, мої голуб’ята.
Дитина. То ви кажете, дідусю, що вода живая?
Дідусь Максим .
Воду люди шанували, бо вона – святая.
Коли в сиву давнину наші предки жили,
Вони добре знали воду, з водою дружили.
Вони її так любили, що казки складали
І Господніми очима її називали.
Бо на озеро чи річку задивилось Небо –
Бог дав воду цьому світу на різні потреби.
Вчитель. То підкажіть , діти, що це за дивина?
Є в природі дивина
Прісна, без смаку вона,
Запаху не має теж,
Її в руки не візьмеш.
Коли чиста, то прозора,
За що люблять її зорі.
Сіль чи цукор як ковтне,
Не знайдеш вже їх ніде.
Смаку тоді набуває,
Кожний з нас те добре знає.( Вода)

Виходять Дощові краплини, танцюють під мелодію пісні «Дощик довгоногий»

Всі разом. Ми Краплини дощові
Зійшли з Неба до Землі.
1 краплина . Ми пливем в підземні нори,
У струмки, річки, у море.
Живим гай, річки, поля,
Щоб цвіла навкруг Земля.
2 краплина . Щоб могла Землиця – Мати
Плід добротний людям дати.
І тваринам на споживу,
Щоб усе набралось сили.
3 краплина . Сонце гріє – і у вись
Краплі парою знялись.
Летимо до Неба знову,
Щоб набратися онови.
4 краплина . Там у небі спочиваєм,
Знову в крапельки збираємсь.
Ллються, ллються дощі дрібні,
Для життя ми так потрібні.
5 краплина . Незамінні у житті,
Кажуть, що ми – золоті.
Серед спек несамовитих
Нас за гроші не купити.
Хоч маленькі – нас мільйони,
В нашім царстві є закони.

Входить Цариця Вода
Я – Цариця Води,
Я – Цариця життя.
Бо без мене розруха настане.
Даю сили Землі,
Я є в кожнім стеблі,
Я нутрую в людині й тварині.
Із небес я несу
Всім живильну росу.
Й безперервний мій шлях,
Де я є – чистота і свобода.
Дитина . А чому вона так зветься – Цариця Води, Цариця життя?
Дідусь Максим . Бо як кров тече в людині, так по Землі води.
Як в людині мало крові, що її чекає?
Дитина. Певно, вона є нещасна, певно, помирає.
Дідусь Максим .
О так, діти, й на Землі – цілюща водиця.
Якби її не стало, прийшла б моровиця.
Повмирали б усі люди, тварини, рослини.
Тому її шанували з малої дитини.
Вчитель . Дорогі діти, ми сьогодні зібралися на свято «Вода - найсмачніша
у ріднім краю, з криниці, де батько і мати пили». З давніх-давен українці шанобливо ставилися до річок, озер, джерел, криниць. Берегли воду, бо вона в житті людей, тварин, рослин відіграє величезну роль. Безцінним даром природи є прісна вода, що знаходиться в земних глибинах. А наші помічники дідусь Максим і Цариця Вода допоможуть розібратися з багатьма тайнами природи.
Вчитель . Тисячі років може лежати в сухій землі зерно, та доторкнись його
життєтворча крапля води — воно оживає. В усі часи вода перетворювала засушливі степи на плодотворні поля, а спекотні пустелі — в квітучі оазиси. Діти, давайте пригадаємо, в яких трьох станах буває вода?
Вчитель. Все живе на Землі потребує води. Кожна краплина води –
дорогоцінний дар природи. Спробуйте перелічити, що не може жити без води? (відповіді дітей)
Вчитель. Вода — необхідний компонент життя. Вона потрібна для
життєдіяльності рослин, тварин, людини. А навіщо , на вашу думку, вода людині? (відповіді дітей)
Вчитель. – От, послухайте, що дізнались наші учні про воду і можливо дізнаєтесь щось нове.
Дослідник 1. Людина постійно використовує воду для життя, приготування їжі, миття, прання, відпочинку, спорту, транспортного сполучення і т.д.
Одна людина в середньому споживає близько 600 т прісної води за рік, ще 200 т щорічно їй потрібно на санітарні цілі.
Дослідник 2. Щодня дорослій людині потрібно 2—2,5 л питної води. А щоб організм справно працював, води необхідно в 4—5 разів більше, тобто 7—10 л. В організмі дорослої людини 68—70 % води, в тому числі: у крові — 90 %, м'язах — 75 %, кістках — 28 %.
Дослідник 3. Організм людини важко переносить обезводнення. При втраті 1—1,5 л води з'являється відчуття спраги. Якщо людина втрачає 6—8 % своєї маси за рахунок дефіциту води, в її організмі порушується обмін речовин, гальмуються окиснювальні процеси, зростає в'язкість крові, підвищується температура тіла, прискорюється пульс, червоніє шкіра, з'являється м'язова слабкість, головний біль, в'ялість. При втраті 10 % води патологічні явища стають непоправними. На шкірі з'являються тріщини, западають очні яблука, погіршується зір, спостерігаються спазми в горлі, людина втрачає свідомість. Втрата 21 % води призводить до смерті. Втрата людським організмом води небезпечніша, ніж позбавлення його їжі: без їжі людина може прожити до 40 днів, а без води вмирає на восьму добу.
Дослідник 4. Вода в мінеральних джерелах — це вода, що прийшла з великих глибин. Там вона піддавалася дії високих температур, високих тисків і, можливо, пройшла якусь ще невідому нам обробку. Пройшовши шлях із глибини до поверхні, вона зберегла (хай і частково) набуті нею властивості, а людство отримало від природи джерело бадьорості й здоров'я.
Вчитель. Вода є необхідною для тварин. Звичайно, це жителі водойм : риби,
лебеді, чаплі, ондатри, медузи, черепахи,дельфіни, морські зірки, фламінго, пелікани, крілі. Рослини водойм : латаття біле, кувшинки жовті, очерет, рогіз,
- Ще в сиву давнину люди трепетно відносились до води, обожнювали її, шанували її. Адже рух води безкінечний.
Вчитель . Живим джерелом енергії, яке убезпечує життя на землі, вважався дощ. З цього приводу народне прислів’я : «Два дощі в маю дарують на два роки хліба». Кількість опадів, вважалося залежала від наявності річок та озер. Про це побутувало повір'я : якщо після невеликого дощу з'являється на небосхилі веселка – «то вона воду п'є з річки, щоб знову зволожити землю».

Під блакитним небосхилом,
На узліссі, за селом,
Виграє між трав пахучих
Кришталеве джерело.
Дзюркотить мале джерельце,
Радує навколо всіх
І шепоче щось до квітів,
До травинок лугових.
Я піду до нього рано,
Тільки сонечко зійде,
Наберу води у збанок,
Від якого все цвіте.
Через воду кришталеву
Шле джерельце нам привіт,
Мріє річкою помчати
У широкий білий світ.
Дідусь Максим. Люди знаходили джерельце, навколо нього копали ямку, пили ту воду. Але ті копанки швидко замулювались і люди почали обкладати ямку камінням, колодками. Але були й такі місця, де вода проходила глибоко під землею.
Учень. Як же наші предки шукали воду в таких випадках?
Дослідник 1. Я розповім, як шукали воду. Майже у кожному селі був чоловік, який знав цю справу. Він брав два вербових прутики і обстежував ті місця, де ріс найгустіший спориш. Якщо листочки на прутиках тягнулися вниз, то можна на цьому місці копати криницю.
Вчитель. А що означає слово «криниця»?
Дослідник 2 У тлумачному словнику я довідався, що криниця – глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі.
Дослідник 3 . Нижня частина криниці називається цямринням. Його будували з гладенького каменю. Верхню частину викладали з колод. Отож і називали ще й колодязь.
Дідусь Максим. А хто знає, як копали криниці?
Дослідник 4. Криниці копали ще в глибоку давнину, коли техніки ще не було. Копали вручну. Дуже важко було копати. Особливо в тих місцях, де був твердий ґрунт, а іноді приходилося долати кам’янисті шари. Ось що писав у XVIII столітті поет Климентій Зіновіїв.
Немалу відвагу ті зокрема являють,
Що глибокі криниці для людей копають.
Сажнів , іноді, бува, двадцять доведеться,
В місці іншому – усі тридцять доведеться.
Де вже там, о Господи, страху не зазнати,
Коли трапиться таку глибоку криницю копати.
Дослідник 1. Нові криниці зазвичай копали до літнього свята Івана Купала. Першими пили воду з нової криниці хлопці, котрим цього року треба було йти до війська.
Дослідник 2. Відтак до природних животоків у народі було особливе ставлення. Їх обсаджували вербами, постійно цямрували криниці та копанки, очищали джерела від намулу. Дітям заборонялося гратися поруч. «Хто смітить і плює в криницю, - остерігали їх, - у того болячки на язиці з'являться!»
Біля нашої криниці
Проживає диво-птиця.
Довгонога, довгошия,
У криниці дзьоба миє,
Набира відром водицю,
Ставить її на криницю.

- Діставали воду з криниці жердиною з важелем – «журавлем», якого робили з дуба, щоб міцним був.

Дідусь Максим. А в тих краях , де вода глибоко, її діставали за допомогою пристрою, який дістав назву «коловорот». Поперек двох стовпів прикріплювали круглу колоду з ручкою – корбою. До колоди кріпили ланцюг з відром і діставали воду.
Учень. Зараз колодязі оснащують насосами . Біля криниці садили вербу, щоб вода була чистою, а щоб була приємною на смак – калину.

Розгляд фотографій криниць ( в давнину, найдревніша, найглибша криниця світу, сьогодення,)

Цариця Вода . Вода – це є безцінний дар природи. З водою починається життя (купають новонародженого), з водою і закінчується життя людини (купають тих, хто навіки залишив наше життя).
Водою, освяченою на Водохреща , «Йорданською» дуже дорожили, бо вона не псувалася роками. Нею святили хату, пили , щоб бути здоровим.
На Зелені свята організовували хресні ходи до польових криничок, священик освячував воду, бо нею вгамовували спрагу жниварі, пастухи та мандрівники.
Учениця. Всі, хто пив воду з криниці – відновлював сили.
Край стежки у полі,
В дзвінку косовицю,
Я викопав людям
Глибоку криницю.
Вода в ній прозора,
Як небо, ясна,
Ще й квітами, травами
Пахне вона.
В ній райдуга стрічки
Свої умивала,
І навіть, повірте,
Гарнішою стала.
Сюди прилітали,
Що й диво – жар - птиці,
Пили, смакували
Водиці з криниці.
Несли косарі
На луги її вранці,
Пили комбайнери,
Спітнілі у праці.
Скликає людей
Студениця - криниця.
У сонячну днину
Водиці напитись.
Всі хвалять цілющу,
В баклаги беруть.
І , далі, забувши про втому,-
У путь!
В людей веселіють,
Світлішають лиця,
Їм силу бадьору
Вернула криниця!

Цариця Вода.. А як потішаться трударі холодною, цілющою водою, то й пісню заспівають.
Пісня «Розпрягайте, хлопці, коней»
Цариця Вода . А ще , попивши води, ставали дужими і красивими.

Де стежина росяниста,
Де калина кучерява,
Там матуся своїх діток
Із кринички напувала.
Пий, синочку, по ковточку,
Набирайся сили.
Пийте, дочки, мов квіточки,
Будете красиві.

- Воду з криниць називали живою.
За селом у нас криничка,
Неглибока, невеличка.
Клен шумить над нею листом,
В ній вода холодна, чиста.
Йдуть із поля трудівниці –
Завертають до криниці.
Із відерцем ходить мати
Чисту воду з неї брати.
Знають люди : як нап'єшся,
Наче сили наберешся.
І говорять : то криниця,
У якій жива водиця! М.Сингаївський
Пісня «Криниця рублена, криниця копана»
Цариця Вода . Особливо любили збиратися біля криниці жінки. Там вони гомоніли, сперечалися, осуджували чоловіків, кумів, сусідів, діти веселили громаду своїми піснями, танцями.

Стоять жінки біля криниці,
Туманом тягне від ріки.
В садах шаліють пізні птиці,
У відрах плавають зірки.
Розмова. Свіжість вечорова.
Весна у рідній стороні.
І українська рідна мова
Звучить, як музика , мені.
Виходять дві учениці в народних костюмах.
- Кумо! Скільки буду я казати,
Скільки дорікати?
Скільки будуть твої кури
Мій буряк з'їдати?
- Ви мене не допікайте,
Бо люди сміються.
Я ж не суперечу,
Що курочки ваші
В мене в курнику несуться.
Приходить третя жінка.
- Добрий день, жіночки !
- Добрий день, …!
- А чого це ти з одним відром по воду прийшла?
- Дужка обламалася!
- В тебе ж чоловік – тракторист. Техніку ремонтує, а відра не може?
- Так само, як і твій, - не хоче. В руках двоє відер носиш, а коромисла не зробить.
- Щось давно вас , сусідку, на вулиці не видно було.
- Днів зо три хворіла , нездужала.
- А я бач, ніяк не зрозумію, чому це на моїй грядці червоних помідорів так багато стало?!
- Гріх вам, сусідонько, не я їх збирала!.
- Ой, кумо, чи не ваша Галя йде по воду?
- Моя.
- Як час летить. Виросла, гарна стала.
- А хто за моєю Галею йде? Чи не ваш, сусідонько, Іван?
- Здається, що мій синок…
Пісня «Несе Галя воду»
- А чиї ж то дівчатка по воду йдуть, та все пританцьовують, приспівують.
- Ви чиї будете, золотенькі?
- Та Вознюків. Я- Катруся, а оце - Тетянка.
- А де ж це ви так гарно танцювати навчились?
- А ми вже 4 роки в зразковому народному ансамблі « Волиняночка» танцюємо.
- Ай і гарно у вас виходить, а ще може і співати вмієте.
- Уміємо, бо родина наша співоча. Ось послухайте.
Дівчатка виконують « Веселі забавлянки»
Ми дівчатка голосисті
І співати любим,
Проспіваєм забавлянки
Усім добрим людям.
Я сьогодні підмітала
Віником долівку,
Все сміття чомусь попало
На мою голівку.
Брала мамині парфуми,
Пирскала на коси,
І на мене, як на мед
Позлітались оси.
Я учора у печі
Наварила каші.
Ой, наїлися її
Усі свині наші.
Ми весною на городі
Так садили огірки,
Що з собакою пізніше
Всі шукали ті грядки.
Проспівали забавлянки
Дівчата завзяті.
Будьте ви завжди веселі,
Щедрі та багаті.

Підбігає Грицько , звертається до дідуся Максима.
- Дідусю, у вас зуби є ?
Дід. - Та , дитино, вже давно немає!
Грицько. - Тоді, потримайте мій пряник , а я пострибаю.
Виходять дві дівчинки в українських костюмах.
Оце буджу свого чоловіка :
«Чуєш, час вставати!
Втретє півень кукуріка.
Годі тобі спати!»
А він : « Півень? –
Пита мене з ліжка,-
Невелика птиця.
Хай співає на здоров*я,
Коли вже не спиться».

А мій господар з відрядження
До двору заходить,
Та й не второпа,
Чию козу його жінка водить.
- Звідки ти її , красуне, отаку взяла?
- Я кажу : « Це ж я пляшки від горілки
- Всі твої здала».
- А він мені :
- «Чому, жінко, заважала пити?
- Можна було б вже давно
- Й корову купити!»
Цариця Вода. Ось такі історії траплялися біля криниці ввечері, коли сходилися люди.
Криниця у народі була символом чистоти і святості, тому найчастіше домовлялись тут парубок з дівчиною на побачення, а потім – і на весілля.

Пісня «Вишеньки-черешеньки»
Дідусь Максим. Криниці з давніх-давен символізують рідну домівку, Батьківщину, найщиріші почуття до батьків.
Під вишневим тихим літнім садом,
Де п'янить бузку пахучий цвіт,
Де звисають грона винограду,
Там криниця мамина стоїть.
Мов життя, криниця та глибока,
Наче свідок тихий, мовчазний,
В ній усе : і радощі, й неспокій,
І мого дитинства світ ясний.
І щораз, коли іду додому,
Чи з порога рідного іду,
Бачу я з дитинства ту знайому,
Мамину криницю у саду.
Вчитель. Найціннішим є духовне значення криниці, бо це є джерело наших душ. Цей домашній оберег є зв’язком між поколіннями. Він є невмирущим джерелом нашої пам’яті роду. Адже копалися криниці дідами, батьками, а п’ють з них воду діти, онуки і правнуки.
У бабусі
Стара хата і клен над криницею.
На криниці корба стара.
Ланцюгом залізним обмотана,
Як невільниця вікова.
Візьмеш в руки відро – жвавішає,
До води пошлеш – ожива.
Радо кільця із себе струшує,
Швидко оберти набира.
Я тримаю її долонею –
Відчуваю тертя тепло.
Вже ланцюг розкрутився повністю,
Начерпаю води відро.
Зараз витягну, переллю її,
Почеплю відерце на цвях…
Йду з водою. Щаслива я –
Я в бабусі в гостях. А. Остролуцька

Дідусь Максим. Криниця оспівана у легендах, піснях, у поезії. Які знаєте прислів’я про воду, криницю?

Зневажиш воду – накличеш шкоду, поможеш воді –зарадиш біді.
До доброї криниці стежка утоптана .
З глибокої криниці холодна вода.
Не брудни криниці, бо з неї ще будеш пити водицю.
Не знаєш ціни водиці, поки не висохне криниця.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Будь багатий, як земля, а здоровий ,я к вода.
Цариця Вода. А от зараз давайте подивимося , як оспівали криницю в живописі.
Розгляд репродукцій картин
Дідусь Максим. А скільки пісень про криницю створено в українській культурі.
Пісня « Ой у полі криниченька»
Учень. Але в щоденному ритмі життя ми інколи по-іншому дивимося на природу, забуваємо про рівновагу і гармонію.
В природі – рівновага .
Всім приділена увага :
Заєць має довгі ноги,
Має цап копита й роги,
Сокіл в лапах має силу,
Стриж в польоті швидкокрилий.
Черепаха не втікає,
Бо надійний панцир має.
В їжачка колюча шуба,
Їжачка і вовк не скуба.
Не вмирали ще від спеки
Ні ворони, ні лелеки.
Бо в природі є водиця.
Полети – скупайсь, напийся.
Сніг мете, мороз лютує –
Лис у хутрі не бідує.
Все навколо замерзає –
Цап про чоботи не дбає,
Ні сорока, ні синиці
Не вдягають рукавиці.
І птахи, і звірі, й квіти
У природі вільні діти.
Всіх природа не забула,
Всіх природа пригорнула.
Сонце світить, сонце сяє,
Пестить землю , зігріває.
Землю щедру і багату –
Велетенську нашу хату.
Все візьмемо до уваги,
Не порушим рівноваги. В. Косовський

Вчитель. Відомий французький океанограф Жак-Ів-Кусто писав: «Наш
батько — океан гине. Море стало стічною ямою, куди стікають усі забруднюючі речовини, що виносяться отруєними річками, і всі забруднюючі речовини, які вітер і дощ збирають у нашій отруєній атмосфері. Скидають такий бруд також танкери. Тому не слід дивуватися тому, що потроху з цієї стічної ями зникає життя. Мені важко сказати, який з океанів найбільше забруднений. Середземне море найбільш забруднене на Землі. Під загрозою життя не лише мешканців моря, а й людей, що мешкають на побережжі».
За підрахунками Морського агентства в моря і океани щорічно скидають понад 6 млн тонн нафти. Ця нафта — не дар природи. Вона з'являється тут з вини людей. Важко уявити, але 1 г нафти може вкрити 12 км2 поверхні води. А в океан щорічно потрапляє близько 1 % нафти, що транспортується.

(Розгляд слайдів про забруднення води)

Цариця Вода. В мої славні володіння втрутилися люди
страшним сміттям загатили мої води всюди.
Що ж не знають люди того, що, труючи воду,
Самі собі вік вривають і приносять шкоду.
Бо є строгими закони в моїх володіннях
Й отрутою вони нищать цілі покоління.
І отрута з хімікатів тече у криниці,
А людина хоче звідти святої водиці.
Дідусь Максим . Ой, біда, страшна біда. Що ж то сталось з світом?
Люди , певно,забувають , чиї вони діти.
Колись , знаю, всю природу свято шанували,
« Поможи всьому живому» - дітей научали.
Бо усе оте створив наш Отець Небесний,
Дав Закон Святий людині : живи собі чесно.

Вчитель. А щоб не сталося біди, людям потрібно докласти багато зусиль. Діти, а що ви можете зробити, щоб наші водойми, криниці не замулювалися, вода в них завжди була чиста, а ,отже , і цілюща.
( Роздуми дітей про можливу допомогу природі)
Цариця Вода. Вода жива, вода свята, вода – Господні очі, отож, і потрібно відноситися до води з повагою . Правильними були ваші відповіді. Чистити потрібно воду від намулу, сміттєзвалищ і вона завжди віддячить вам здоров’ям.
Діти підходять до Цариці Води, кланяються.

Кланяємось тобі, Водичко, за небесну вроду.
Щирим серцем ми жалієм за вчинену людьми шкоду.
Научав нас всіх дідусик Божими словами,
Ми не хочем тобі кривди – будь ласкава з нами.

Буду берегти тебе я , срібная водичко.
Дай-но вмию я тобою своє біле личко.

Ой водо із водоспаду, дай силу живую,
Най тобою я, пречиста, спрагу утамую.

Ой водичко із потоку, хочу тебе взяти,
Народженику на купіль – братика скупати.

Ой водичко із криниці, що при церкві зліва,
Будь до хворої бабусі дуже милостива.

Ой свята водо Йорданська, що зло відганяєш,
Освяти мою хатину силою, що маєш.

Освяти і поле наше на Зелені свята,
Щоб була землиця тая на дари багата.

Пам'ятаймо, люди, назавжди,
неможливо жити без води.
Це життя колиска, це дощі,
Це роса і квітка на межі.
Це тумани, ріки і моря,
Джерело у спеку, це – життя .
Це кришталь озер і джерело,
Це хмарки у небі, це село,
У тополях й вербах над ставком.
Це криниця, квітка під вікном,
шурхіт хвиль і шторму дикий рев,
Це струмок у травах між дерев,
Зелень трав, веселки кольори.
пам'ятайте, люди, назавжди.

Вчитель. То ж , діти, не будьте байдужими до природи, бо вона дала людям дивовижну воду. Без неї не виростуть рослини, не виживуть тварини, не зможуть існувати люди. Бережіть це диво для себе і для майбутніх поколінь.

Якщо ти віриш у майбутнє,
В його прийдешність, у життя,
Дзвони у дзвони, кричи людям,
Бо більш не буде вороття.
Хай ожива вода Дніпрова,
Правічні височать дуби,
І хай полин, трава – чорнобиль,
Не стане іменем біди.
Хай гуркотить прозора хвиля
І золотиться чистий пляж,
І щоб не дихав так натужно
Наш океан у латках плям.
Бережімо, люди, землі, води,
Кожну квітку в лузі, деревце,
Вбивцею не стань краси – Природи,
пам'ятаймо, діти, й ми про це. Р.Воробйова

Довго слухали всі гори, в квітах полонини,
Як ішли діти із співом від діда Максима.
Як ішли діти додому з щедрими дарами,
З прагненням добро робити своїми руками.

Учениця виконує пісню « Хай радіють усі»
Хай кожному нині присниться
Прозоре , немов би льодок,
Це слово співуче – криниця,
Дзвінкої води холодок.

В бджолинім настирливім гулі,
Де радість, а зовсім не зло,
Пив спрагло у липні минулім,
Там, біля верб, за селом.

Схилялась верба гостролиста,
Світили очима братки,
Й дитинство згадав я –
Колись-то читав я ті добрі казки.

Опеньки в беретах казкових,
Птахів заплелися сліди…
Поїдьте ж бо обов’язково,
Скуштуйте з криниці води!
Скуштуйте – і знову поманить,
До себе вона позове :
Хто пив її, той таки, мабуть,
Сто літ молодим проживе! Й. Курлат

Вчитель. Сьогодні ми захищаємо проект «Криниці мого дитинства». Вода – це є основа всього живого. Наші діти по різному проявили свою творчість. Ось подивіться, як зобразили діти в малюнках своє бачення значущості води. А ще зацікавились виготовленням рухомих моделей криниць, написали чудові твори, вірші, підібрали загадки, прислів’я.
Захист власних проектів дітьми.
Перчак Анна
В своїй роботі я показала мальовничий краєвид нашого українського села. В мене багато родичів і живуть в вони в різних куточках України : на Волині, Львівщині, Івано-Франківщині. І в усіх селах і містечках я бачила криниці-журавлі. Колодязі є на подвір’ї, при дорозі, і на перехресті вуличок.
У моєї бабусі Стефи, на Львівщині, є криниця при дорозі, близько знаходиться озерце. Там завжди живуть лелеки, майструють свої гніздечка на деревах. Вдень вони поважно ходять по воді, по полю, по городах шукають їжу.
Криниця при дорозі для того будували, щоб подорожній зміг напитися холодної водички, перепочити. Біля криниці завжди садили вербу чи калину, ставили лавку, щоб подорожній міг посидіти і перепочити в тіні. Всі криниці в селах чи містах освячувалися, як тільки їх викопали і на всі великі релігійні свята обов’язково знову освячували. Для того, щоб водичка була чистенькою, прозорою і корисною, на дно колодязя опускали срібні монети чи ложки. Гніздо лелеки ніколи не можна руйнувати – до біди. Лелеки приносили щастя людям. Майже в кожному дворі було гніздечко лелек, а якщо його не було – родина вважалася чи не щасливою, чи недоброю.
Калина, криниця, лелеки, тин, що огороджує криницю – це все наше рідне, українське. Це побачиш в кожному селі чи містечку. Це наша рідна Україна! Це те, що потрібно пам’ятати і шанувати!

Карпюк Аліна
Я зробила цю криницю за зразком тієї, що у нашому дворі. Наша криниця має такий вигляд і мені вона дуже подобається. Воду з криниці діставали за допомогою коловороту та корби. Щоб захистити воду у криниці від дощу, сміття, придорожнього пилу я зробила накриття з дверцятами. У нас неможливо дістати воду за допомогою журавля тому, що вода знаходиться дуже глибоко. За цієї причини мої прадіди використовували саме такий спосіб діставання води.

Чирук Анна
Я виготовила свій макет криниці, згадуючи ту, що в селі у моєї бабусі. Вона розташована біля в’їзду у село. На своєму макеті я хотіла відтворити мальовничу красу українського села. До цієї криниці сходяться всі дороги : від лісу, від поля, від саду. Кожен може відпочити в затінку верби, помилуватися круглими головами золотих соняшників, вдихнути п’янкий запах матіоли, почути веселу пісню соловейка.
10.02.2014, 23:09 --------------------------

Категория: НАОЧНІ ПОСІБНИКИ ДЛЯ СВЯТ | Добавил: zironka | Теги: проект, Природознавство, Криниці мого дитинства Просмотров: 6916 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 2.0/1
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:



Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 8
Гостей: 8
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ

Україна. Кривий Ріг