Головна » Матеріал для завантаження » ВИХОВНА РОБОТА » ЗБІРНИК ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ

Рідний край – земний рай.
26.01.2018, 22:07 Тема. Рідний край – земний рай.
Мета. Вчити учнів з повагою ставитися до рідної землі, українського народу, його традицій та звичаїв; розширювати знання учнів про рідну херсонщину як культурний осередок української держави, поглибити зміст поняття «Батьківщи-на»; розвивати усне мовлення школярів; виховувати патріотичні почуття любов до рідного краю, до природи, до свого народу.

Обладнання: репродукції картин, фотоматеріали та ілюстрації з зображенням природи рідного краю; карта Херсонської області; колосся і калина;

Лунає мелодія "Пісні про Україну " на слова Дмитра Павличка, музика Олександра Білаша.
Читець:
Є щось святе в словах: мій рідний край.
Для мене — це матусі пісня ніжна,
І рідний сад, від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай.
Для мене - це твої стежки й мої,
В містах і селах стоптані любовно,
І пісень людські прозорі ручаї.
Усе, що серцю рідно невимовне.
1. Ведуча: Мій рідний край. Сонячне Приазов’я… Моя маленька батьківщина. Невеличке, затишне місто Генічеськ… Край неозорих степів, солоного вітру, теплого лагідного моря. (Слайд № 1)
Читці:
В Південних степах, на Херсонщині Славній
Живеш наше місто, де море й лани
Тебе пам`ятають і славлять по світу
Твої, наш Генічеськ, дочки і сини.

Під сонцем таврійським, під гул трамонтану,
Несеш свою славу нелегким шляхом
В часи лихоліть ти не вірив в оману
І труд прославляв в переддень перемог.

О, рідний Генічеськ, колиска талантів,
Прибоєм азовським освячуєш нас
Буяй наше місто в вінку України
І прийде з тобою наш зоряний час.

Ми будем Генічеськ пишатись тобою.
Любити, як батька, в піснях величать,
Надай же нам сили зостатись собою,
В життєвій дорозі любов не втрачать. (Г. Пархоменко)

2. Ведуча: Херсонщина – справжня перлина у степах півдня України. Тут на сотні кілометрів простяглися узбережжя Чорного і Азовського морів, Дніпра й Інгульця, безліч озер, заплави, острови, прекрасні місця для відпочинку.
Уздовж високого правого берега, вимальовується, розкинувшись майже на півто-ра десятка кілометрів, старовинний, овіяний славою, оспіваний у віршах поетів, сонячний Херсон –обласний центр. (Слайд № 2)
Читець:

Ой Дніпро голубий
Рідне місто цілує.
В вишині голуби —
Їх політ наше серце милує.
В серці гордість буя –
Це не казка, не сон,—
Як Вітчизна моя.
Розцвітає Херсон...( Леонід Куліш)

Я люблю Херсон, зелене місто,
За степи, за молоду траву,
Що у нас шумить трикутне листя,
Як ідеш на річку Кошову. (Арон Копштейн)


1. Ведуча: Любов до рідного краю – одне з освячених віками найчистіших людських почуттів. “Мала вітчизна тягне до себе, до неї весь час повертається пам’ять… ” - писав Костянтин Кудієвський.
2. Ведуча: Шановні гості, як ви зрозуміли, наша зустріч присвячена рідному краю. Не можна уявити собі людину нашого часу, серце якої лишилося б байдужим до рідної природи, до історії свого краю, до життя його людей.
1. Ведуча: Сьогодні ми хочимо повідати про сім унікальних, природних чудес нашого краю.
2. Ведуча: Мандруючи рідним краєм ми пропонуємо вам виділяти на карті Херсон-ської області ці дивовижні пам’ятки природи. (Слайд № 3)

Перше чудо. Біосферний заповідник Асканія-Нова (Слайд № 4) – один з найстарших заповідних комплексів України. Засновником заповідника є Фрідріх Фальц-Фейн, який в 1898 році за власною ініціативою першим в світі вилучив з господарського використання ділянку своїх угідь, яка і стала праядром теперішнього найбільшого в Європі заповідного типчаково-ковилового степу.
Зараз 11054 гектари заповідника відведено під заповідний степ, якого ніколи не торкався плуг. Особливо вражаюче степ виглядає влітку та на початку осені, коли вітер грається ковилою, збурює її сивими хвилями. Загалом в Асканійському степу проростають понад 400 видів трав і квітів. Навесні територія заповідника перетворюється на живий килим з тюльпанів, ірисів та гіацинтів.
Дендропарк Асканія-Нова - це своєрідний живий музей, який налічує 748 видів і 190 садових форм і сортів дерев, 1500 видів і сортів трав'янистих рослин, а також 121 вид - реліктових, рідкісних рослин, багато з яких занесені до Міжнародної Червоної Книги.
Зоопарк Асканія-Нова займає площа 61,1 га. Тут розташовані зелені насадження, водоймища, зимові приміщення для звірів, невеликі вольєри, де експонуються копитні і птахи зоопарку. Їх налічується більше 110 видів, чисельністю більше 4000. З них 27 рідкісних видів тварин Червону книгу України.
Друге чудо. Бериславський геологичеський пам'ятник. (Слайд№ 5 -6) Знаходиться пам’ятка недалеко від адміністративного центру міста Берислава, в районі пристані. Палеонтологічні залишки були знайдені в обриві берега Дніпра, під час проведення розвідувальних робіт в районі будівництва Каховського водосховища, у зоні затоплення берегів.
Під час розкопак, на площі біля 240 кв. м, було виявлено близько 4500 кісток, які налечали 90 різноманітних пізніше вимерлих тваринам. Найбільшою кількістю (32 тварини) представлені безрогі носороги-хілотерії. Багато серед тварин залишків жирафи-ахтіарії та велетенської свині (по 12 особин). Майже не поступаються їм кількісно залишки мастодонтів та предків коней – гіпаріонів (по 11 тварин). Широко представлені також і залишки газелей (9 тварин). Поодинокі скелети належать антилопі-трагоцерусу, жирафі-самотеріуму та собакообразному хижаку.
Вчені вважають, що загибелі тварин сприяла сильна спека. Тварини вимушені були в пошуках їжи їти до води. Сильні вітри визивали нагін води, яка затоплювала побережжя. В таких умовах і гинули тварини.

Третє чудо. Олєшківські піски. (Слайд № 7) Це– унікальний піщаний масив, розташований за 30 км на схід від міста Херсон. Назва походить від старої (до 1925 р.) назви міста Цюрупинськ — Олешки. Масив має розмір близько 15 км у діаметрі. Олешківські піски є найбільшим піщаним масивом у Європі. Складаються із безмежних барханів (тутешні мешканці називають їх «кучугурами»), висотою близько 5 м, і негустою рослинністю.
Олешківські піски у нинішньому своєму вигляді з’явилися досить недавно. У низинах Дніпра піски існували завжди, але їх просування стримував покрив степової рослинності. У ХІХ ст. сюди почали завозити овець (один лише барон Фальц-Фейн, засновник заповідника Асканія-Нова, володів величезними отарами до мільйона голів) які знищили траву, звільнили піски, а вітрова ерозія дала їм можливість розширюватися. Не зважаючи на те, що Олешківські піски часто називають пустелею, це не зовсім правильно. За температурним режимом та кількістю опадів їх можна швидше віднести до напівпустель. Тим не менше, кліматичні умови такі, що влітку пісок нагрівається до 75 градусів. Повітря над пісками прогрівається сильніше, тому влітку краплі дощу швидко випаровуються. Інтенсивність дощів (за деякими непідтвердженими даними) тут дещо менше, ніж в Херсоні, який знаходиться на іншому березі Дніпра. Хоча зараз піски стримуються лісами, іноді вони заносять околиці довколишніх поселень.

Четверте чудо. Поди та степові блюдця. (Слайд № 8) На території Лівобережної Херсонщини є група унікальних крупних подів округлої конфігурації, діаметром від 5 до 15 км, завглибшки до 10 й більше метрів. їх походження ще більш складне й цікаве. Вони утворилися з груп поруч розташованих подів, які разом потрапили до площ тектонічних та неотектонічних опускань земної поверхні.
Найбільш показовими та цікавими великими подами лівобережної Херсонщини є Великий Чорнянський, Чорна Долина, Зелений, Хрестовський, Асканійський, Агайманський, Успенівський, Сиваський, Петровсько-Павловський, Домузлинський. Особливо виділяється серед них такий унікальний гігант, як Агайманський под. Його площа 10 х 16 км, глибина до 15 м. Це найбільше подове утворення Європи.
Взагалі то степові блюдця й невеликі поди є і в інших регіонах України, переваж-но у південній її частині. Але кількість їх там невелика, заглибленість значно менша.
Результати наукових робіт показали, що за останні 30 тисяч років неодноразово створювалися умови за яких усі ці тисячі западин перетворювалися на степові озера. А степи Лівобережної Херсонщини перетворювалися на “Країну тисячі озер”. Відбувалося це через підвищення вологості клімату, зменшення випаровуваності опадів. Великі поди ставали озерами-гігантами.

П’яте чудо. Сиваш („Гниле море”) (Слайд № 9) Сучасний Сиваш – унікальне природне явище, як для України, так и для усієї Європи. Мало того, він є одним із трьох найбільших об’єктів такого роду на земній кулі.
Мелководна система, що складається з невеликих заливів в Азовському морі між Арабатською косою і берегами півострова Крим. Завдяки подвижному і м'якому грунту Азовського моря ця затока, яка в минулому була глибока, повільно замулю-валась. Сиваш географічно розділен на дві частини: меншу і більшу. Менша части-на Сиваша, яка має площу 800 квадратних кілометрів, розташована на захід від Чон-гарської протоки і має назву Західний Сиваш, а більша його частина площею 1700 квадратних кілометрів, розташована на сході і називається як Східним сивашем.
Незважаючи на величезні розміри в Сиваші дуже мало води. Найбільша його глибина -три метрии, а середня -70 сантиметрів. Вчені виявили, що якщо рівень во-ди знизиться принаймні на пів метри, на місці Сиваша буде багато невеликих соло-них озер. . На дні «Гнилого моря» в основному можна знайти сірий мул товщиною від 1 до 3 метрів.
На завершення треба зазначити, що Сиваш ще й важливий свідок історії України. Це унікальне природне утворення було протягом двох тисячоліть найважливішим східноєвропейським постачальником солі. Найдавніші сліди солепромислів припа-дають тут ще на 3 століття нашої ери. У пам’яті українців Сиваш пов’язаний із героїчними діями запорозьких козаків.

Шосте чудо. Чорноморський біосферний заповідник (Слайд № 10) Це найважливіший куточик заповідної природи півдня України.
Чорноморський біосферний заповідник простягається вздовж північного узбе-режжя Чорного моря від південного берега Дніпро-Бузького лиману до Тендрівської коси. Майже уся територія заповідника знаходиться у межах Голопристанського району Херсонської області, а також, частково в Очаківському районі Миколаївської області.
На заповідних ділянках можна зустрінути типових мешканців піщаних степів та пустель, лісових, прибережно-водних та солончакових співтовариств, прісноводних та солоно-водних водойм, шельфової морської зони.
Величезним розмаїттям на території заповідника представлена флора (понад 700 видів вищих рослин) та фауна (понад 3000 видів безхребетних та 452 види хребетних). Серед хребетних 306 видів птахів та 53 види ссавців. У водах заповідника знаходять притулок представники іхтіофауни, у т. ч. 86 видів риб, що складає біля 50% видо¬вого складу риб Чорного моря. На території заповідника зафіксовано 25 видів рослин та понад 100 видів тварин занесених до Червоної книги України.
Чорноморський біосферний заповідник – це ще й найбільший морський заповідник України. Акваторії заповідника, з точки зору збереження та відновлення морських біоресурсів, мають найважливіше значення як цілісний резерват генетичного фонду природно-аквальних комплексів Північного Причорномор’я.

Сьоме чудо. Скіфські кургани. (Слайд № 11) На території Херсонщини жили колись скіфи-землероби і скіфи-кочівники, тут кочували і царські скіфи.
Степи… Безкраї степи... Лише кургани оживлюють одноманітну рівнину. Різні за формою та висотою, зібрані невідомою рукою докупи або поодинокі, кургани завжди привертали увагу дослідників, мандрівників, поетів. Здавна у степах кургани вважалися сторожовими вишками, звідки спостерігали за наближенням ворога. Тут розводили величезне, здалеку помітне багаття, яке мало попередити родичів про небезпеку. А мовчазні, гордовиті кургани над степом протягом віків, тисячоліть зберігали свої таємниці. На територыъ Херсонської області відкрито понад п'ятсот поховань. Серед них Херсонський курган, Козел, Огуз, Діїв курган, Малолепетиський та Верхньорогачицький кургани, Мордвинівські кургани, Любимівські кургани, Червоноперекопські кургани.

Читці:

Моє серце в херсонських степах,
У притаєних скитських могилах.
Я в душі чебрецями пропах,
Випасаючи коней по схилах.

Степи таврійські – як саме життя,
Немов життя – ласкаві і примхливі.
Чайки за обрій в мареві летять,
Сміється сонце, і шумують зливи.
1. Ведуча: Ось такий казковий наш край, де все пашить простором, степом, морем та свіжим повітрям, а історія його круто настояна не лише на легендах, казках, а й на історичній правді про героїчне минуле і сьогодення народів, що населяють ці місця.

2. Ведуча: Любі друзі, ми впевнені у тому, що ваш інтерес до рідного краю буде посилюватися, і ми ще неодноразово зустрінемось з вами у краєзнавчих літературних мандрівках та змаганнях. Ми вдячні вам за приємне спілкування!

Читці:



Учися жити й пам’ятай,
Що скрізь живуть по світу люди.
Але найкращий — рідний край
І ліпше десь тобі не буде.
Бо тут твоя земля і дім,
Твої батьки і рідне небо.
І найсолодший хліб у нім,
А що людині більше треба?
Ніж радість, воля і краса —
Той оберіг з дитинства милий,
Прозора вранішня роса,
І погляд батька незрадливий.
І усміх мами чарівний,
І вірні друзі, добрі люди…
Ось тут і є той рай земний,
А кращого ніде не буде.
Надія Красоткіна

Список літератури

1. Артамонова М. І. «Сокровища скифских курганов», Ленинград — Прага, 1966 г.
2. Історія міст і сел Украйни, Херсонська область, Київ, 1983г.
3. Оленковський М. П. Сім природних чудес Херсонщини,– Херсон : Айлант, 2009.
4. Куліш Л.П. Нюанси //Куліш Л.П. Зізнання. -Херсон, 2000.
5. Колодько М. Н., Фортунатова Б. К.Степной заповедник Чапли — Аскания-Нова.
/Сборник статей, 1998.
6. Лєсков А. М. Скарби курганів Херсонщини. - Київ Мистецтво, 1974.
7. Нижеголенко В.М. Наш Херсонський рідний край: Вірші / - Херсон, "Персей",
2002.
8. Чмихнун Н. Геническ глазами журналиста.. Симферополь, Таврия, 2006
26.01.2018, 22:07 --------------------------

Категория: ЗБІРНИК ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ | Добавил: bondar7210 Просмотров: 2273 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:



Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 3
Гостей: 3
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ

Україна. Кривий Ріг