Головна » Матеріал для завантаження » ВИХОВНА РОБОТА » ЗБІРНИК ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ

Свято-гра "У королівстві Зошита"
(700.5 Kb) ] 15.03.2015, 23:13 Добрий [u][i][i]день,любі малята,
Милі хлопчики й дівчата!
Сьогодні ми зібралися на святі,
Щоб шану нашу Зошиту віддати!

Ще, ніби вчора, учні 1 класу переступили поріг рідної школи, та пройшло вже не мало й не багато - 6 місяців навчання в школі. З несміливих, сором’язливих малюків вони перетворилися на учнів 1 класу. Ці діти опанували дві важливі науки у житті людини: навчилися читати і писати літери. Усі вони справні, розумні, кмітливі і навчаються з великим задоволенням. Тож запрошуємо їх до святкової зали!

(Під музику діти заходять до класу)
1. Чесна,кмітлива …Лізка.
2. Справедлива добра ...Даша.
3. Активний , розумний… Сашко.
4. Вихована, начитана …Діанка.
5. Сором’язливий, чемний …Андрійко.
6. Впевнена, кмітлива… Даша.
7. Скромний, працьовитий …Сашка.
8. Щедра , весела …Олюся.
9. Скромна, розумна …Вікуся.
10. Чесний, обізнаний …Павлик.
11. Сором’язливий, активний …Валерій.
12. Дружелюбна,розумна …Настуня.
13. Кмітлива, весела… Катруся.
14. Чесна, надійна …Алінка.
15. Добрий , говіркий …Вовчик.

Вчитель:
-У нашому класі Зошитове свято.
Зошит у нас — фігура головна.
Велика в нього є рідня:
Його братики маленькі,
І товстенькі, і тоненькі,
І старенькі, і нові —
Наші зошити дорогі.
Розмальовані чудово —
В платтях різнокольорових.
Вчитель:
Що ж , мої розумні малята,
Чемні хлопчики, красиві дівчатка!
Ви хутчіш нам розкажіть,
Як в країні Знань вам жить?
Діти:
1. В святково прибраному залі,
Де сяють очі школярів,
І звуки музики лунають –
Зібралися на свято ми!
2. В школу йшли ми не дарма.
Вчення – світло, невчення – тьма.
Ми прийшли знання здобути,
Хочем грамотними бути!
3. Бо знання нам необхідні,
Дуже-дуже всі потрібні!
Ну, а книжка нас навчить,
Як на світі треба жить!
. 4. І ось ми в школі – це наш клас!
Ми всі прийшли сюди учитись,
Життя цікаве вже у нас,
Та треба добре ще трудитись!
5. Школа, - вчителька казала –
Це не просто гарний дім,
І не просто класи, зали –
Треба вчитися у нім!
6. Школу дуже люблять діти-
Нам без неї не прожити.
Всі навчалися у школі: лікарі і шахтарі,
І поети , і спортсмени, вчились навіть вчителі!
7. Вивчайте мову українську,
Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,
Прекрасну, милу і чудову,
Як материнську пісню колискову.
8. Треба добре букви знати,
Їх читати і писати.
Щоб до комп’ютера змогли
Ми звертатися на «ти»!
9. Щоб нам правильно писати
Та висловлювать думки,
Рідну мову треба знати,
Треба вчитись залюбки!
10. Всі перлиночки народні
В зошит свій я запишу,
Вивчу загадки, прислів'я,
Вірш новенький я створю.


11. В небесах під час навчання
Вправно пишуть літаки!
Діти , сповненні старання,
Також пишуть залюбки!
12. Охайно рядок за рядочком
Виводять діти слова,
Недовно були в дитсадочку
А зараз, у школі – ура!
13. З творчістю уроки зовсім без мороки,
Нас ведуть в цікавий світ знання.
Гарно всі працюєм, зовсім не сумуєм,
Дружна і хороша в нас сім’я!
14. Недавно – дуже дивно
Здавалося мені:
І як писати рівно
Ці літери трудні?
І навіть з паличками
Не впораюсь – от гріх!
Криві та з карлючками,
Ну, просто, як на сміх!
15. Старались ми не марно –
Кривуль ніде нема,
І ручка пише гарно,
Виписує сама.
І літеру і коло
Ми можем написати,
І вже несем додому
«Відмінно»! Так тримати!
(Пісня «Школярики-школярі»)

Вчитель.
Нам усе ви розказали
Про свої старання.
То ж запрошуєм до зали
Короля змагання!..(Король не з’являється)
-Діти, відгадайте загадку, тоді ви зможете назвати ім’я нашого головного гостя свята.
Книжечки маленькі,
Аркуші біленькі.
В них вчимося ми писати,
І складати, і віднімати.
(Зошит)
Діти. Зошит!
Вчитель .
Щось не поспішає наш король Зошит на свято. Де він міг би забаритися!
(стукіт у двері,телеграма)
-Діти, нам прийшла телеграма. Від кого це вона?! Давайте її прочитаємо.
«Любі мої першокласники,прошу вашої допомоги. Зла Чаклунка сховала мене у своїй в’язниці і не хоче мене відпускати. Її вимога: ви повинні пройти певні випробування, якщо це вдасться, то Чаклунка мене відпустить, і я повернусь до свого королівства.Будь ласка, врятуйте мене! Король Зошит. »
- Ну, що ж , діти, допоможем нашому Зошитові?
Діти . Так ! Залюбки!
Вчитель. Але ж куди нам іти , де його шукати?
(лунає музика, заходить пані Каліграфія)
Пані Каліграфія.
Я —пані Каліграфія.
Я тих люблю, хто добре вчиться,
Запрошую вас в країну Знань!
Не треба тут вагань.
Країна ця, побачите самі, ,
Казкова і чудова.
Там, хто знань не має, плава дуже мілко,
Там роль важливу гратиме помилка.
Діти. Здрастуйте, шановна пані!
Вчитель. Ви, мабуть, прийшли нам допомагати ?
Пані Каліграфія. Так!
Вчитель . Яка допомога буде ваша ?
Пані Каліграфія. Вчора я була у місті Помилок, допомагала Настуні справитися зі своїми помилками і повернутися додому, ось послухайте…
(Сценка Настуня у місті Помилок)
Пані Каліграфія. Першокласниця Настуся терпіти не могла каліграфії. Коли доводилося писати, настрій у дівчинки одразу псувався, тому що ручка не слухалася, а пальчики, ніби навмисне, виводили якісь потворні каракулі, а не букви.
Настуся: Це все через ручку! Виводить карлючки!
Пані Каліграфія Дівчинка побачила перед собою дивовижні букви.
Але які! Вони були такі негарні, кривобокі, скалічені, потворні.
(Виходять букви)
Буква «я»: - Ох, як же болить шия!
Буква «ц»: А в мене хвостик ниє…Хтось так скрутив його, хоч плач!
Буква «о»: А я товста, неначе м’яч, живіт роздувсь- не повернусь!
Буква «у»: Ой, все болить! Не розігнусь!
Настуся: Та це ж мої букви! Я їх упізнала. Ох, як їм погано!
А я і не знала…Вони, бідолашні, страждають безвинно.
Я їх врятувати скоріше повинна!
Каліграфія: (дивиться і соромить)
Я – Каліграфія, а ти – Настуся, знаю.
Це через тебе я проблем багато маю!
Настуся: Пробачте, пані. Все це - через ручку:
Не я – вона виводить ці карлючки!
Пані Каліграфія: Ти цих бідолах врятувати повинна.
Вони через тебе страждають безвинно!
Ось тобі ручка, бери її в руки -
Пора припинити страждання і муки!
(Настуня виправляє помилки .)
Букви дякують:
Буква «о»: Більше я не роздуваюсь і так добре почуваюсь!
Припинились мої муки. Золоті у тебе руки!
Буква «я»: - Працювала ти не марно: я струнка тепер і гарна.
Припинились мої муки. Золоті у тебе руки!
Буква «у»:- Ну й гарнесенька петля! Видно навіть і здаля!
Буква «ц»: - Хвостик мій такий гарненький, і рівненький, і маленький.
Це і я тепер підтверджу: руки в тебе золотенькі!
Разом:
СПАСИБІ, НАСТУСЮ!
Настуся: - Пишу я бездоганно і кривульок не роблю!
О, пані Каліграфіє, я так тебе люблю!
Виконання вірша «Норовиста ручка»
Що писати треба чисто, дуже добре знає всяк.
Тільки ручку норовисту - не приборкаю ніяк.
Раз у раз її навчаю, ледь не плачу од відчаю,
Бо розмазує чорнило, аж дивитися немило!
Бо абияк дряпає, наче курка лапою!
Бо вилазить за лінійку, наче місця їй нема!
Через те їй ледве трійку ставить вчителька з письма.
Ой та ручка! Їй, невірній, мабуть , всоте говорю:
- Знай, що я також настирний, я тебе таки скорю!
Кинеш свій поганий норов, не ганьбитимеш мене.
І мені не буде сором за письмо твоє брудне!
Пані Каліграфія. Настав час для вашого першого завдання.Любі мої, ви усі любите писати охайно та каліграфічно? Тож у вас є час нам усім це показати.
Діти ви повинні знайти серед карлючок-паличок писані літери , які ви учили. Готові? Бажаю вам успіху!

üüðñaÑ &&&@e€£¥ü «@@@jo5%%%%
Ωℓ₩£yQ@&₩ љћЉЂi@ü¥€ ¥€¥üиΩℓ₩£

Вчитель. -Які букви ви знайшли?
-Які звуки вони позначають?
-Давайте пригадаємо вірш про ці літери:
А,О,У,Е,И,І-
Це є звуки голосні!
Шість всього їх кожен зна –
Це для нас не новина!

Вчитель. Молодці, ви справилися з цим завданням!
Забігає Буратіно. Друзі, ви знаєте як мене звати?Так! Я хочу, щоб ви показали, які ви кмітливі, розумні. Для цього вам потрібно відгадати загадки - це ваше друге випробування. Готові? Почали!
Хутко стрибне на папір,
І, хоч вір, а хоч не вір,
Враз напише нове слово.
Ось і речення готове.
Вправно пише у руці,
Бачать всі старання ці.
(Ручка)
Я негарно написала,
А вона усе злизала.
Олівців моїх сусідка,
Ця вертлява-буквоїдка.
(Гумка)

Довгі палички кругленькі –
Сині, жовті, червоненькі.
На папері походили,
Кольори свої лишили…
Звуться палички оці
Кольорові … (олівці)

Ручки й олівці, щоб знали,
Ми кладемо у … (пенали)
А у мене є торбинка,
Зошитам й книжкам хатинка,
Ще й пенал туди кладу,
Як до школи я іду.
(Ранець)
Я тоненька, прозора і легенька.
Зошитові я служу і від бруду бережу.(Обкладинка)

У маленькій хатинці лежать зошити в хустинках.(Папка)
Буратіно. Молодці! Ви дуже кмітливі! Подивіться хто до вас у гості завітав?
Обкладинка.
Я Зошита вірна сестриця.
Зі мною бруду він не боїться!
Ручка
Ручка – перша помічниця.
Все напише, як годиться.
Ти ж школярик мусиш знати,
Де коли і що писати.
Гумка
Гумка виправить помилку,
Не протріть будь – ласка дірку
Краще ж щоб без помилок,
зошит буде без дірок.
Олівець
Олівець- малювець
дерев яний жупанець.
Носа довгого він має
Після себе слід лишає
Якщо хочеш з ним дружити,
Треба ніс йому гострити.
Пенал
Щоб нічого не губилось
І ніде не закотилось,
у портфелі не шукалось,
Під рукою опинялось -
У пенал усе складіть
І вночі спокійно спіть.
Лінійка
У лінійки ціль одна -
тільки лінія пряма.
Як її не повернеш,
Пряму завжди проведеш,
Все відміряє як слід,-
Дивовижний винахід.
Папка А за мене ви забули?
Я теж важлива штука.
Без мене в зошита виростають вуха.
Не ці вуха, ні! Ти скажи: -
Ось на зошиті, гляди!
Портфель
Я — Портфеличок шкільний,
Я великий і малий.
Маю я кишень багато,
Поспішаю я на свято.
І в школу кожен раз ти береш мене якраз.
На плечах твоїх ношуся, дуже я тобі згожуся,
Бо в кишені чарівній й поміщають все в мені:
Книжки, зошити, пенал і найвищий в школі бал.
(Конкурс «Збери портфелик»)
Вибігає Клякса.
Клякса: Фі, які противні діти: мене забули запросити!
Буду зараз я вам мститись, ваші зошити бруднити!
(Вішає плями на зошити)
Допоможу забрудниться, Клякса я, або Плямиця!
З школярами я дружу, плями в зошиті саджу.
Ось який в мене врожай! Хоч виставку відкривай!
Роботи в мене так багато! Люблять всі мене малята!
(З’являється тітка Лінь)
Лінь Тітка: А я звуся тітка Лінь. За вами ходжу я, як тінь.
Лінуйтесь, дітки, і не вчить уроки!
Не треба зайвої мороки!
Робіть багато різних плям - тоді цукерку я вам дам!
(Показує цукерку. Виходять Зошити-замазури)

1-й учень (про Ірочку).
Мама Ірочці в книгарні зошити купила гарні.
Іра руки не помила, зразу в них писати сіла.
Стільки плям вона зробила!
Коли Ірочка писала, на полях ручку витирала.
Став папір такий брудний, хоч бери його і мий!
2-й учень (про Юрчика).
Дивіться, хлоп’ята: оце хлопчик Юра,
Скажіть, вам не стрівся такий замазура?
А в зошиті в нього, мов курка блукала,
Ще й лапками кожну сторінку торкала.
І що там таке – не вчитаєш нічого…
Скажіть, ви не бачили хлопця такого?
Чи, може, когось, хто у вас на прикметі,
Ви зараз у цім упізнали портреті?
Діти. Ні!
Тітка Лінь. Виконайте і наше завдання. Серед цієї кількості зошитів впізнайте свій. Впізнаєте – ви перемогли, а ні, то ми вас усіх заберемо з собою.
(Діти впізнають свої зошити)

Вчитель. В нас школярики охайні!
Кляксо, Лінь тікайте негайно!
(Клякса, тітка Лінь утікають).

Знайко. Здрастуйте, любі малята! Знаю ,що у вашім класі усі учні навчилися читати,а чи вмієте із букв слова складати?
Наступне ваше випробування.

Гра «Збери слово»
удиБ
Бтьавкщінаи
дужраб
Швчеекон

Вчитель. І це завдання виявилось , моїм розумникам під силу.
Адже: Буди - це село, в якому ми живемо.
Україна – це наша Батьківщина.
Ми - українці живемо у дружбі .
Т.Г.Шевченко – славетний українець.
Що з життя Т.Г.Шевченка ви, діти, знаєте?(Відповіді дітей).
-Саме у цьому році ми відзначаємо 200-річчя від дня його народження.

Знайко. Дорогі діти, ви ще раз мені довели, що ви не тільки розумні, але й наполегливі. Я бачу, що у вас є бажання пізнавати нове. Хай вам щастить! А мені вже додому пора.
Пані Каліграфія. Я зараз хочу перевірити вас на уважність – це наступне ваше завдання.
Гра «Впізнай друга»
(Шум. Забігають Двійка та Одиниця)
Вчитель.Одинице,Двійко,ми вас на свято не запрошували!
Одиниця:Ну і що , ми самі , як те запрошення?
Двійка:Нас кликати не треба, ми самі знаємо до вас дорогу. Кажуть всі , що ви дуже розумні,та я чомусь не вірю. Тепер спробуйте моє завдання розв’язати:
У моїх словах поселився книжковий хробачок і усі їх понадкушував. Спробуйте відновити ці слова, а то я не можу сама із цим впоратися.

Ві.очок, м.ва, со.овейко, б.ндура, ко.ак, .країна.

Вчитель. Бачиш, Двійко, малята справились з цим завданням.
Двійка. Подумаєш…Це ще не все. Скажіть-но мені , як називається ваша країна?(Відповідь дітей).
Як вам в ній живеться?(Відповіді).
Одиниця. Від мене ви не утечете! Бо моє завдання важче! Ви любите математику? Я зараз усе перевірю. Якщо ви впораєтеся з ним, то до вас повернеться ваш Зошит.
Розв’яжіть приклади, до результату знайдіть відповідну літеру і розставте їх по порядку зростання.
ЗШОТИ
1 32 54

4+3-2
7+2-8
4+2-4
5+3-3
Одиниця . Ти тільки подивися на цих учнів, ніщо їм не страшне! Молодці!Як хочеться таких розумних друзів і собі мати?
Вчитель: Діти, подивіться кожна з них окремо це всього лише одиниця
та двійка, а разом…? Правильно «12»! Ось із дванадцяткою ми будемо дружити. Обіцяєте бути слухняними учнями, слухати вчителів і виконувати всі завдання? Тоді ласкаво просимо до Царства Знань!
Двійка та Одиниця: Дякуємо! Ми будемо старатися!
(Лунають фанфари,заходить король Зошит)
Зошит. Дякую, любі мої малята!Ви потрудилися, не полінувалися,мене в біді не залишили. Ви – справжні друзі!
Вітаю всіх школяриків! Привіт усім малятам!
Зошит я - фігура головна. Велика в мене є рідня:
Мої братики маленькі, і товстенькі, і тоненькі,
І старенькі, і нові – мої діти дорогі.
Розмальовані чудово – в платтях різнокольорових.
(Виходять зошити.)
Зошит в клітинку: Я зошит з математики. На моїх сторінках
Гарно виводьте цифри в клітинках.
Зошит з письма: Хто першокласнику писати допоможе
Як не в косу лінійку зошит!
Я всім вам можу підказати,
Як рівнесенько писати.
Зошит у лінію: Подивіться ви на мене: я – це зошит для письма.
В мене лінія широка і косої вже нема.
Щоб красиво написати, треба всім попрацювати.
Чернетка: У кожного школярика є найперший зошит.
Зветься він чернеткою – ваш помічник хороший.
Зошити: Зошит дуже люблять діти, бо без нього ніяк жити.
На уроках, в школі, вдома зошит вчить нас без втоми.
На лінійках і в клітинках ручка пише без зупинки.
Зошит всім потрібен дуже, бережи мене, мій друже!
Будь завжди охайним сам, уникай дірок і плям!
Король: В моєму королівстві такий закон панує:
Кожен школярик свій зошит шанує.
Хороший учень: Дуже я люблю свій зошит, він на мене такий схожий!
Я на ньому не лежу, гарні літери пишу.
На полях я не малюю, обкладинку не фарбую.
Всі сторіночки чистенькі – ані плямочки, біленькі.
Ручка гарно в мене пише, бруд ніколи не залишить.
Дірки гумкою не роблю – дуже зошит свій люблю!
Зошити: 1.Якщо зошит в плямах синіх, пошматований, брудний,
Якщо загнуті сторінки, зошит м’ятий і страшний,
2.І обкладинка – ну й горе! – помальована – ах, ах,
Ніби вчора побувала в Людожерових руках –
3.Власник зошита такого неохайний, всім відомо!
Зошит, діти – це не гра, це – обличчя школяра!
- Вчитель. Діти, ви знаєте, коли зошити всміхаються?

Учні :
- Зошити всміхаються:
• Якщо з ними шанобливо поводяться;
• Коли на них одягнена обгортка;
• Коли вони правильно і охайно підписані;
• Коли в них виконуються всі завдання;
• Коли в них пишуть чисто і каліграфічно правильно;
• Коли в них правильно виправляють помилки;


Король: Діти! Слухайте наказ!
Нагородити хочу вас!
Я, Король Королівства Зошитів, нагороджую усіх учнів 1 класу!
(нагороджують учнів за кращі зошити)

Вчитель
Ось і підходить до закінчення наше свято. Я бажаю вам, дорогі діти, хороших успіхів у навчанні.
Нехай щастить вам школярі
Ростіть розумні та сміливі,
Життя шкільного сторінки
Хай будуть сонячні й щасливі.


[size=14][color=purple]
[/i][/u][/i]
(700.5 Kb) ] 15.03.2015, 23:13 --------------------------

Категория: ЗБІРНИК ВИХОВНИХ ЗАХОДІВ | Добавил: Адюл Просмотров: 4818 | Загрузок: 823 | Рейтинг: 5.0/1
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 1
Гостей: 1
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ
maria_korenchuk72
Україна. Кривий Ріг