Головна » Матеріал для завантаження » ВИХОВНА РОБОТА » ВИХОВУЄМО ЛЮДИНУ

Моральне виховання. Казка "Колобок" (за мотивами народної казки)
(36.5 Kb) ] 20.09.2015, 14:22

Автор

Це трапилося в Україні.

В хлібопекарні хліб пекли.

Один кругленький хлібець впав,

Хвилинка, друга і – пропав.

Біжить і бачить: ліс навколо,

Дерева-велетні стоять.

Та він нічого не боїться,

Бо йде усім допомагати.

Іде вперед і бачить зайця,

Той плаче, лапку несучи.

Колобок

Що трапилось, Зайчатко миле,

Чого ти плачеш, скривдив хто?

Заєць

Ніхто не скривдив. Біг я лісом,

Та через кущ спіткнувсь і впав.
Ось лапку раптом і зламав.

Колобок

Не лікар я, та не хвилюйся –

Є на мені яскрава стрічка

Зараз я її зніму,

Тобі я враз допоможу,

Лапку твою перев’яжу.

Заєць

Ти все зробив і не злякався.

Дива, що я тебе не з’їв.

Де ти взявся тут такий?!

Колобок

Колобок я, Колобок.

Біжу з пеньочка на горбок.

Я, як бджілка жу-жу-жу,

В лісі всім допоможу!

Автор

Біжить, радіє, стежка в’ється.

Чути скрізь пташиний спів.

Яскраве сонечко сміється, та ось…

Він Вовчика зустрів.

Вовк

Який кругленький. Здрастуй, друже!

Болить живіт у мене дуже.

Благаю я – допоможи,

Знайди ліки хоч-які.

Колобок

Ліків я не маю,

Та як зарадить горю знаю.

Я шматочок хліба відщипну

І тобі допоможу.

Вовк

Тебе всього я хочу з’їсти,

Та в тебе руки золоті.

Автор

Вовк всі слова,що мав в запасі

Віддав в підтвердження думок –

Все ж пощастило сіромасі.

Й покотився Колобок.

Колобок

Колобок я, Колобок.

Біжу з пеньочка на горбок.

Я, як бджілка жу-жу-жу,

В лісі всім допоможу!

Автор

Почув Ведмідь цей спів щасливий,

Іде, вдивляється – пеньок.

А за пеньком такий рум’яний

Іде назустріч Колобок.

Ведмідь

Почув я пісеньку твою,

Про допомогу я прошу.

Вночі мене щось покусало,

Без меду все життя пропало.

Колобок

Ти страшенно волохатий,

І великий, як гора.

З медом капелюх залишу,

Ну, бувай, мені пора!

Колобок

Колобок я, Колобок.

Біжу з пеньочка на горбок.

Я, як бджілка жу-жу-жу,

В лісі всім допоможу!

Автор

Біжить Пампушка, а в травиці

Лежить собі руда Лисиця.

Лисиця

Добрий день, милий Пампушко!

Дай скуштую, хоч за вушко.

Підходь до мене, повернися –

Я шматочок відкушу.

Автор

ЇЇ слова почули оси.

Та вразливо вкусили носа.

Які там ласощі при цьому?!

Забула все і враз додому.

Не з’їла навіть і Лисиця

Запашного того Хлібця.

Пампушці дякують звірята

За моральні вчинки.

Не перевелися в нашім краї

Пекарські «родзинки».

Печуть і досі залюбки

«Сміливі й добрі» Колобки.


(36.5 Kb) ] 20.09.2015, 14:22

Категория: ВИХОВУЄМО ЛЮДИНУ | Добавил: yrok | Теги: ВИХОВУЄМО ЛЮДИНУ, казки), народної, Моральне, колобок, виховання., мотивами, (за, Казка Просмотров: 1962 | Загрузок: 408 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК