Головна » Матеріал для завантаження » ВИХОВНА РОБОТА » ВИХОВУЄМО ЛЮДИНУ

Родинне свято "Щаслива родина-щаслива дитина"
(78.0 Kb) ] 02.02.2018, 16:40

Сьогодні у нас зібрались разом уся велика родина. А в житті родини, як відомо, буває всяке: і сміх, і сльози, і любов.

Скрізь і завжди для наших дітей найрідніші і наймиліші тато, мама, бабуся, дідусь.

Навіть уві сні згадують милі рідні слова.

(Звучить колискова пісня, діти засинають).

Репліки уві сні.

-Мамочко, де ти ?

-Мамусю, в мене горлечко болить !

-Бабусю, накрий мене. Мені холодно.

-Татку, мені страшно без тебе.

-Дідусю, зірви мені яблучко.

Дитина :

Прокиньтесь, вставайте !

В дорогу вже час!

Чудові пригоди

Чекають на нас !

(Під музику діти прокидаються, утворюють півколо, обличчям до глядачів).

Ведуча :

Знаю я слово, у цілому світі

Краще й тепліше від сонця і квітів.

Слово це пестить, голубить і гріє,

В душу дитячу вселяє надію.

Слово лягло в родинну основу,

Стало початком рідної мови.

Помандрувало від роду й до роду,

І освітило людину й природу.

Хай же це слово завжди буде святом

Будемо маму свою шанувати.

Учитель: Дорогі гості! Радо вітаємо Вас на нашому родинному святі.

я хочу, щоб саме сьогодні у душу кожного з нас лягла зернина, яка проросте добротою, щедрістю, любов’ю одне до одного. Хочеться, щоб наше свято ви не сприймали як концерт. А щоб саме зараз кожен подумав: чи все ми робимо для того, щоб у нашій сім'ї панували довіра, розуміння і злагода?

Чи віддаємо ми своїм батькам ту теплоту, увагу і повагу, на яку вони заслуговують?

Можливо на нашому святі прозвучать і не дуже веселі нотки, але в житті так часто межують радість і сльози, злагода і негаразди. Мені дуже хочеться, щоб у нашому родинному колі, напередодні славного свята всіх жінок, панували щирість і добро. То ж зберемо тепло своїх сердець і послухаймо наших діток.

Бачу, тут сидять із нами

Наші татусі і мами

Бабусі й дідусі -

Всі прийшли на свято, всі!

Рідна мамо, рідний тато,

Я вітаю вас із святом!

Я люблю вас щиро - щиро,

Вам бажаю щастя й миру.

Ви мене любіть, рідненькі,

Бо я ще такий маленький.

Хочу бути на вас схожий,

Як і ви такий же гожий.

Що то є за днина, що то є за свято,

Що сюди зійшлося людей так багато?

Знаю що за днина, це всім треба знати:

 

Всі: То прийшли всі люди мамам честь віддати.

ПІСНЯ «МАМА І Я»

Учитель: У ваших батьків завжди вдома багато турбот. Тому потрібно їм допомагати. Пропонуємо інсценізацію вірша А. Костецького «Домашній твір». Можливо, хтось із вас впізнає себе?

Автор: Вітько - бідак страждає так, аж дригає ногами.

Він за столом, він пише твір: «Я помагаю мамі».

Старанно олівець гризе, та супить брови грізно,

Але нічого, - хоч умри! – до голови не лізе.

Та ось тихесенько зайшла в його кімнату мама.

Мама: Вітюнь, будь ласка, в магазин сходи за сірниками.

Син: Ідея!

Автор: Вигукнув синок, а мамі:

Син: Ну й морока! Сама іди! Я твір пишу, роблю важкі уроки.

Автор: І мама вийшла, а Вітько швиденько пише в зошит:

Син: Я в магазин завжди ходжу, коли мене попросять…

Автор: Хвилин за десять мамам знов з’являється у дверях.

Мама: Вітюнь, картопельки начисть, а я зварю вечерю.

Син: Сама начисть!

Автор: Кричить Вітько, та так, що ледь не лопне.

Син: Я твір пишу, я зайнятий! Сама вари картоплю!

Автор: Виходить мама, а синок писати знов сідає:

Син (пише): Я мамі сам варю обід, вечерю та сніданок.

Автор: Радіє син.

Син: Не твір, а люкс!

Оцінка буде гарна.

Автор: І геть не думає про те,

Що він радіє марно

 

Учитель: Старі люди кажуть, що все на білому світі має свій початок. Якщо хочеться пізнати людину, то завжди питають, якого ти роду і хто батьки твої. Звичайно, початок роду дає мама. Мати - берегиня, турботлива і ласкава. Вона на свої тендітні плечі завжди бере найважчу ношу.

В радості і в смутку, завжди з діточками,

Все, що тільки маємо, - маємо від мами.

У стрічках віночок й вишита сорочка

Матуся придбала, бо я її дочка.

Та не тільки одяг і ці черевички -

Від мами ось коси та ще рум’яні щічки.

І носик курносик, і ніжки проворні,

Та й вушка в сережках, та оченьки чорні.

І навіть ці губки, щоб їв і сміявся,

Я маю від мами, бо я в маму вдався.

А чуєш, як в грудях нам б’ється серденько

Те серце дала нам мама дорогенька.

Перше слово сказали ми - мама,

І вона посміхнулась ласкаво,

Колискову тихенько співала

Коли спати мене вкладала.

А скільки не спала ночей

І не змикала очей,

Коли ми хворіли, бувало,

Спасибі тобі...

 

Всі: Моя Мамо!

 

І коли перші кроки робили,

За нами ти завжди ходила,

За руку тримала легенько.

Спасибі тобі...

Всі: Моя ненько!

 

До школи мене проводжала,

Портфель залюбки ти збирала,

В житті ти мене виручала,

Спасибі тобі...

 

Всі: Моя мамо!

Провини мої пробачаєш,

Хоч іноді і палаєш,

І впевнено в світ я дивлюся

Уклін тобі...

 

Всі: Люба матусю!

Ви, мами у дитинство поверніться,

І зараз пригадайте своїх мам.

А ми для вас бадьоро затанцюєм.

Цей танець ми присвячуємо вам!

Танець ФЛЕШ МОБ
 

Ведучий: Діти! А чи не траплялося вам конфліктувати зі своїми батьками? А як ви з положення виходили? Ось як це вдалося зробити героєві вірша Анатолія Костецького «Батьки - « Чомучки»…

- Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають Смішно і сказать комусь! .....


(78.0 Kb) ] 02.02.2018, 16:40

Категория: ВИХОВУЄМО ЛЮДИНУ | Добавил: яночка0651 | Теги: свято, дитина, родина-щаслива, ВИХОВУЄМО ЛЮДИНУ, Родинне, щаслива Просмотров: 824 | Загрузок: 155 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК