Головна » Матеріал для завантаження » ВИХОВНА РОБОТА » ВИХОВУЄМО ЛЮДИНУ

Розробка виховного заходу "Подорож до країни ввічлтвості"
(49.0Kb) ] 28.03.2018, 17:16

Мета заняття: розширити і закріпити словниковий запас дітей словами ввічливості, навчати дітей ввічливому спілкуванню з ровесниками, дорослими, розкрити перевагу доброти над жадібністю, байдужістю; виховувати культуру почуттів – прихильності, дружби.

 

                                                                ХІД ЗАНЯТТЯ

 

Вчитель – Дорогі друзі! Сьогодні ми здійснимо подорож до Королівства Ввічливості. У кожному королівстві є король і королева. А подорожувати ми будемо сьогодні разом із казковими героями.

 

Король – Раді вітати вас у своєму королівстві.

 

Королева – Ви послухаєте лекцію на тему „Чи вмієте ви вітатися”?

 

Вчитель – Ми спробуємо побути трішки чарівниками, бо будемо використовувати чарівні слова. Як потрібно вимовляти ці слова? (Лагідним голосом, посміхаючись і дивлячись прямо у вічі).

 

Вчитель – Коли людина розмовляє спокійно, ніжно і не сердиться, не штовхається, коли хоче пройти біля вас, а, можливо і попросити вас допомогти їй, то як ми називаємо таку дівчинку чи хлопчика? (Вихований, ввічливий)

- От зараз ми і поговоримо про ввічливість. Адже люди повинні не лише вимовляти слова, а й знати коли і про що говорити.

 

Пан Коцький – Привіт! А я запізнився! Про що ви тут розмовляєте?

 

Вчитель – Так ти запізнився! А ми про ввічливість говоримо.

 

Пан Коцький – О-о-о! А я ввічливий! Я дуже ввічливий!

 

Вчитель – Ти ж не вмієш вітатися!

 

Пан Коцький – Я? Не вмію? Я ж сказав: „Привіт”. А ось один четвертокласник вранці наздоганяв іншого. Йдемо покажу. Він його вдарив по спині ранцем, піддів ногою, схватив за ніс і крикнув у вухо. „Здоров”!

 

Вчитель – Ну, після такого „Здоров!” можна і захворіти.

 

Пан Коцький – Ага, а я ж – ввічливий!

 

Вчитель – А як, друзі, ви вважаєте, ввічливий Пан Коцький?

                 Ввічливий, та не дуже. Хто допоможе Пане Коцькому?

 

Принцеса Чемність – Я допоможу Пану Коцькому. Шановний Пане Коцький, ось твої помилки. По-перше, ти не постукав, а це неввічливо, по-друге, ти не попросив дозволу увійти…

 

Пан Коцький – (перебиває) Зрозумів! Зрозумів! Зараз виправлюсь.

 

Принцеса Чемність – Ти знову недослухав. І це неввічливо. Ти неправильно привітався.

 

Пан Коцький – Зрозумів! Можна зайти? Добрий день? Вибачте, що запізнився. Дозвольте сісти на своє місце.

 

Принцеса – Сідай. Ось тепер ти був дуже приємною і чемною людиною.

Чемність

 

Вчитель – А зараз ми надаємо слово мушкетерам.

 

1-й мушкетер – З давніх часів і дотепер під час вітання люди обмінюються різними рухами. Декотрі вклонялись, інші падали навколішки і билися об землю лобом. Треті – підносили руку до лоба, четверті – торкалися носами, п’яті – показували язик, а в Україні клали руки на груди і вклонялися.

 

2-й мушкетер – І в наші дні вітаються по-різному: тиснуть руки і просто кажуть добрі слова:

„Доброго ранку!” – мовлю за звичаєм.

„Доброго ранку!” – кожному зичу я.

„Доброго дня вам!” – людям бажаю.

„Вечором добрим!” – стрічних вітаю.

„І посміхаються у відповідь люди!”

Добрі слова ж бо для кожного любі.

 

Принцеса Ввічливість – Молодці! Дуже дякую мушкетерам. Вони гарно розповіли нам про вітання.

 

Вчитель – Дійсно, вітання бувають різні. Але чи то уклін чи слова вітання, чи лагідна усмішка, спільне в них те, що привітання означає: „Ти мені – приємна людина. Знай, що я тебе поважаю. Я тобі бажаю всього найкращого: здоров’я, миру, радості, щастя”. Ось що означають прості слова: „Доброго дня”, „Ми раді вас вітати”.

 

Принцеса Ввічливість  –   Вклонившись ми один одному сказали,

Хоча були і незнайомі: „Доброго дня”.

Що особливого ми одному сказали.

Просто „Доброго дня”, більш нічого не сказали.

Від чого ж на краплину щастя збільшилось у світі?

Від чого ж на краплину сонця збільшилось у світі?

Від чого ж на краплину радіснішим стало наше життя?

 

Вчитель – Ось бачите, діти, звичайне привітання може бути таким приємним, що хоч на краплинку, але радіснішим стає наше життя.

А тепер я хочу з вами провести гру. Я буду задавати питання, а той, у кого є стрічка з відповідним написом, повинен прикласти її до промінчика сонця, яке світить сьогодні нам.

 

Ситуації

  1. Ви прийшли до школи. Яке перше слово повинні сказати?   („Добрий день”)
  2. Вам допомогли роздягтися, повісити одяг. Що треба сказати? („Дякую”)
  3. Ви йшли по коридору і випадково когось штовхнули. Що треба сказати? („Вибачте”)
  4. Людина зробила добре діло і їй потрібно віддячити. Які слова ви скажете?

       („Щиро дякую”)

  1. Щоб вам із задоволенням допомогла людина, не слід забувати одне чарівне слово? („Будь ласка”)

Вчитель – Я дуже задоволена, що ви відгадали вірно слова ввічливості. Але ще одне слово… „До побачення”.

Бачите, слова ці коротенькі.

Їх ви чуєте щодня.

Вони століттями живуть на світі.

Запам’ятати їх давно пора.

А чи знаєте ви таких дітей, які гарно вітаються з чужими, а вдома забувають ввічливі слова, не поважають своїх рідних?

 

Червона Шапочка і принцеса Скромність – Ми знаємо таких дітей і хочемо про них розповісти.

1. Для людства він готовий

    Багато що зробить.

    Для чого ж поспішати? –

    Він тільки починає жить.

 

2. Та вчинки він для слави

    Ніяк ще не знаходить,

    А вдома, що поробиш, -

    Нічого та й не робить.

 

3. Піднести до ліжка ліки

    Просить хворий дід.

    Але ж він – не людство,

    А лише інвалід.

 

4. Коли в житті призначено

    Всесвіт врятувати,

    Навіщо це потрібно –

    Рідним помагати?

Інсценізація вірша Анатолія Костецького „Домашній твір”.

 

Вчитель – Мами, тата, дідусі, бабусі, брати й сестрички – це всі ваші найрідніші люди! Пам’ятайте завжди про них, зігрівайте їх теплом, піклуйтеся. Про це розповість нам принцеса Чемність.

 

Принцеса Чемність –   Прокидайся”

Й тільки сонце встане,

тихенько до віконця.

Ти підстав свою долоньку

під промінчик ніжний сонця.

Прибери мерщій в кімнатці

й чистим, вмитим за сніданком

привітайся до матусі:

- Рідна, з добрим ранком!

Потім радісним, привітним

поспішай до трав, до квітів,

а щоб день минув не марно –

з усіма поводься гарно!

Баба Яга – Добрий день! Можна до вас на свято?

 

Вчитель – Якщо ви ввічливі, знаєте і вмієте поводитись чемно, то заходьте, бо в нашому королівстві тільки так можна поводитись.

 

Баба Яга – Не вмивайтеся ніколи

і не мийте навіть рук –

Не потрібне це заняття:

Не вартує стільки мук.

 

Знов замурзаються руки,

Шия, вуха, все у вас…

То навіщо сили тратить

І даремно гаять час.

 

Стригтися також не варто,

Та й резону в тім нема,

Бо однаково на старість

Облисіє голова.

 

Без запрошення йти в гості,

Не вітатись там ні з ким

І нізащо слів „будь ласка”!

І „пробачте” не кажи…

 

Вчитель – Ну то як діти підходять поради? А я вам розкрию таємницю. Нещодавно вчені зробили дивовижні відкриття – на світі є багато упертих неслухняних дітей, які все роблять навпаки. Ось їм слід давати не корисні, а шкідливі поради. Але в нашому королівстві таких дітей нема і нам поради, такі непотрібні.

 

Баба Яга – Ну, добре, добре! Але я не дуже вірю, що у вашому королівстві все правильно, всі такі ввічливі. Ось якби я перевірила, ага-а! Ну-мо, хто більше назве ввічливих слів.

Ой, досить, досить! Це ви знаєте!

Дайте мені відповідь на такі питання:

1. Ти ідеш з товаришем вулицею. Він привітався з незнайомою тобі людиною, запинився. Чи треба й тобі вітатися?

 

2. Ви увійшли в автобус із задньої площадки – побачили, що біля передніх дверей стоять ваші друзі. Чи треба привітатися з ними, а якщо треба, то як це зробити?

 

3. Чи можна замість „добрий день” говорити „привіт”?

 

4. У шкільному коридорі розмовляють вчителі, серед них Олег побачив свого класного керівника і проходячи сказав: „Добрий день”, Ігоре Степановичу! Чи не скажете, якої він припустився помилки? Можливо, все гаразд?”

 

Баба Яга – Ось тепер я бачу, що живете ви в королівстві ввічливості, а я живу в країні нечемності. Там усі такі грубі, такі невиховані там дуже неприємно жити. Дорогі друзі, допоможіть мені, я також хочу бути ввічливою.

 

Король – Я знаю, як їй допомогти. Ми зараз розкажемо Бабусі Язі вірші – усмішки про невихованих дітей, щоб вона, послухавши, змінила свою поведінку.

1. Добрий день – казати треба,

    Знаєм добре ми це всі,

    Одні кажуть раз за разом

    Інші ходять, мов німі.

 

2. У дівчаток гарні кіски,

    Але надто вже малі

    А щоб більші виростали,

    Ми їх тягнем до землі.

 

3. Ми хлоп’ят своїх навчаєм,

    Щоб були солдатами,

    А щоб краще пам’ятали,

    Любим їх щипати.

 

4. Треба добре вчить уроки

    Щоб одержати „12!,

    Ні – то кручусь на всі боки,

    Намагаюся списати.

 

5. Джентльмени ми всі справжні,

    Коли треба чергувать.

    Для дівчат звільняєм місце –

    Їм не будем заважать.

 

6. А коли йдемо в їдальню

    Чи вертаємось у клас –

    Ви чомусь всі раптом дружно

    Місць не звільните для нас.

 

7. Нас учителька навчає,

    Бути чесними дітьми.

    Щоб ми виросли і стали

    Всі хорошими людьми.

 

8. Вам усмішки розказали,

    Може, в них не все гаразд.

    Підкажіть – ми станем кращі,

    Все у нас піде на лад.  

 

Вчитель – Подорож до Королівства Ввічливості завершується. Ми навчились, як потрібно вітатися, поводитися зі старшими товаришами. Не про все сьогодні сказали, але це і неможливо. Найголовніше, ви повинні пам’ятати: треба вітатися першими з дорослими, ввічливо прощатися, дякувати за допомогу, виявляти доброзичливе і турботливе ставлення до малюків і старших. Допомагайте їм, не чекаючи, коли вони звернуться по допомогу. Будьте привітними, чемними, скромними людьми.


(49.0Kb) ] 28.03.2018, 17:16

Категория: ВИХОВУЄМО ЛЮДИНУ | Добавил: yrok | Теги: до, розробка, Країни, подорож, ВИХОВУЄМО ЛЮДИНУ, ввічлтвості, виховного, заходу Просмотров: 179 | Загрузок: 15 | Рейтинг: 1.0/1
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar