Головна » Матеріал для завантаження » ЗИМОВИЙ ПЕРІОД » ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Сценарій "Свято Миколая у родині"
02.12.2017, 15:59

Мама (місить тісто). Ану, Катрусю, подай мені лист. Будемо викладувати на нього балабушки. Бери, помагай. Бо Св. Миколай усе бачить і чує. Як побачить, що не допомагаєш, то не буде вам дарунків. 
Хлопчик. Мамо, мамо, хто він є, Св. Миколай? 
Мама. Ой, діточки, то довга історія, а я не маю часу розповідати. Підіть просіть розказати тата. Він краще знає. 
Дівчинка. Повідайте нам, тату. 
Хлопчик. Повідайте! 
Тато. Жінко, а ти кликала на вечір кумів та сусідів?
Мама. Та а як же! Прийдуть. Казали, що прийдуть. А ти розкажи дітям, що просять.
Діти. Повідайте нам, тату!
Тато. Слухайте, бешкетники. Ось, сідайте поруч.... 
То було, діточки, дуже давно. Десь 500 років тому. Жив у однім краю, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Це була добра і порядна людина. Він помагав усім людям, які вірували в Ісуса Христа. А найперше він помагав тим людям, яких спіткало горе. І любив він свої дари давати так, щоб його при цому не бачили. Приміром, в одної жінки вмер чоловік. І було тій вдові дуже тяжко жити. Бо сама вона тепер утримувала малих дітей та хворих старих батьків. Одного разу прокидається вона, застилає ліжко, а під подушкою знаходить вузлик, набитий грішми. Здивувалась вона дуже. Помолилася Господу Богу, подякувала щиро за те добро, а сама одразу мала на думці, що то робота Св. Миколая. І відтоді тій вдовиці велося дуже добре, бо Св. Миколай допоміг їй від щирого серця. Тож вона і дітей поставила на ноги, і її рідні одужали.
І було ще багато подібних випадків. Отож пішло з того часу і по сьогодні, що ми святкуємо свято Св. Миколая. 
Отож нині, може дасть Бог, і до нас прийде Св. Миколай. 
Мама. Прийде, чому ж не прийде, наші дітки чемні, слухняні, помічники по господарству. 
Заходить дядько. 
Дядько. Слава Ісусу Христу!
Мама. Слава навіки!
Тато. О, вже дядько прийшли, а ти, жінко, все ще пораєшся коло печі.
Дядько. Така завірюха надворі, то я й думаю собі, піду раніше, поки не смеркло.
Тато і мама. Сідайте, грійтеся! 
Дядько (до дітей)А ви тут як? Як наука в школі? А ти, хлопче, що, далі збитки робиш? 
Іду я ось щойно вашім подвір'ям. Дивлюся, а за сараєм щось чорне. Страшне стоїть і ричить. Аж я злакався, та подумав, що не годиться втікати, не взнавши, що ж воно і до чого. Ще просунувся трохи вперед, а воно як би десь пропало, а голос чути: 
В хаті цій живе хлопчисько, 
Називається Петро, 
До науки він не дуже, 
А до шкоди о-го-го! 
За кого б отой голос таке казав, чи не знаєш? 
Хлопчик схилив голову, йому соромно... 
Мама. Кажи, де напакостив. Чому мовчиш? Чи не ти ото, часом, у тітки Мотрі вікно розбив? Зізнавайся!
Хлопчик. Я.... тільки ж я не хотів. То ж я в кицьку сніжку пустив, а вона... (плаче) 
Заходять сусіди, куми. Вітаються та сідають. 
Кум. А що це воно за веремія в хаті? Ти що плачеш, Петрику? Певно, щось накоїв?
Кума. Та він же такий гарний хлопець, чи міг він щось страшне скоїти? А вже, коли щось і вийшло, то не зі зла, не з охоти, правда?
Хлопчик. Так!
Кума. Бачите, і він більше не буде. Не будеш?
Хлопчик. Ні, не буду!
Тато. Сідайте, прошу в нашій хаті. Будемо скоро св. Миколая стрічати. 
Кум. То не завадило б і заколядувати. Бо щось дуже тихо в хаті. І Різдво Христове вже скоро, а ми не колядували. 
Колядують. Стукіт у двері. 
Мама. Мабуть, Миколай. Піду, двері відчиню.
Чути "А хто, хто Миколая любить?"
Св. Миколай. Слава Ісусу Христу!
Усі. Навіки слава!
Св. Миколай. Ішов я луками і лісами, снігами й наметами і до вашої оселі прийшов. Казали мені добрі люди, що в цій хаті діти гарні і слухняні, добрі. Я хотів їх бачити. А ну, дітки, покажіть, що вмієте, що знаєте. А хто з вас молитву знає? 
Дівчинка. Отче наш, що єси на небесах! 
Нехай святиться ім'я твоє, 
Як на небі, так і на землі. 
Хліб наш насущний 
Дай нам сьогодні 
І прости нам провини наші, 
Як ми прощаємо 
Винуватцям нашим. 
І не введи нас у спокусу, 
Але визволи нас від лукавого! 
Бо твоє є царство, і сила, і слава навіки. 
Амінь. 
Хлопчик. Боже Великий, єдиний, 
Нам Україну храни, 
Волі і світу промінням 
Ти її осіни. 
Світлом науки і знання 
Нас усіх просвіти, 
В чистій любові до краю 
Ти нас, Боже, зрости. 
Св. Миколай (обдаровує дітей). Учися, дитинко, хай розум не спить, 
Дорогу в науку всім треба любить...
Навчайтесь, навчайтесь, поки молоденьки. 
До школи щодня поспішайте, любеньки... 
На прощання всі дякують Св. Миколая за ласку, добро. Він благославляє присутніх.


02.12.2017, 15:59

Категория: ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ | Добавил: yrok | Теги: миколая, свято, родині, ДЕНЬ СВЯТОГО МИКОЛАЯ, Сценарій Просмотров: 683 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Схожий матеріал:
ТАКОЖ ВАМ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВО:

Поділитися посиланням на цю сторінку в:

Всего комментариев: 0



avatar
ДОВІДНИК
СЕРТИФІКАТИ
КОНТАКТ
Email: kresak@ukr.net
СТАТИСТИКА САЙТУ

Онлайн: 19
Гостей: 19
Читачів: 0


СЬОГОДНІ НАС ВІДВІДАЛИ

Україна. Кривий Ріг