Українські та патріотичні вірші про Україну для дітей та дорослих. Збірка нових та щирих, зворушливих та красивих віршів на українській мові про Батьківщину — про Україну. Дитячі вірші українською мовою написані у легкій формі для навчання. У віршах на тему України згадується: про любов до України, про рідну українську мову, про патріотів, про українську символіку, про рідний край, про незалежну Україну, про рідну країну (державу), про славу та героїв. Пише mamainfo.com.ua

У РІДНОМУ КРАЇ
Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

Авторські вірші про державні та народні символи України

Я хочу, щоб на моїй землі росли щасливо діти,

Щоб кожен з них міг мамі й таточку радіти,

Щоб не бомбили міст та сіл гармати,

Щоб кожен уночі спокійно міг би спати.

Жовтоблакитний колір стяга -

По всіх кутках моєї Батьківщини вітер розвіває,

На українцю кожному, чарівна вишиванка розквітає,

Я хочу жити в дійсно незалежній, вільній Україні,

Й свою любов до Батьківщини

Передать малій дитині.

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:

Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,

Коли ми, українці, забули, що ми – українці?

Любов до батьківщини сумісна з любов'ю до всього світу. Народ, набуваючи світла знань, не завдає тим шкоди своїм сусідам. Навпаки, чим просвітницькі держави, тим більше вони повідомляють один одному ідей і тим більше збільшуються сила та діяльність всесвітнього розуму.    

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас  –

Рідна мати Батьківщино, Ти ж одна у нас!

До тебе, Господи, взиваю

І сподівання щирі маю –

Що Україна вільна буде

Від лицемірства і облуди,

Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?

Коли крізь розпач випнуться надії
І загудуть на вітрі степовім,
Я тоді твоїм ім'ям радію
І сумую іменем твоїм.

.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,–

оці степи, це небо, ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

що хоч спинись і з Богом говори.

 

«Що це є Батьківщина?» - раз питалась Оля,
а батько радо відповів на це дитині:

Україна, Бог і гідність в серці.
Це не легко зрозуміти тим,
хто в криваво-силовому герці
насилав покору молодим.