"Це був звичайний міський автобус, - розповідає киянка Людмила. - Навпроти сиділа маленька симпатична дівчинка років п'яти і пильно дивилася мені прямо у вічі, від чого ставало якось ніяково. Таке відчуття, що ти на рентгені. Маленька дівчинка з очима бабусі... Тут раптом страшенно захотілося пити і я закашлялась, дістаючи з сумки пляшку з водою. - "Діабет, рання стадія, - спокійним тоном вимовило маля. - Багато нервуєш останнім часом. Він не повернеться. Але ти не хвилюйся - він темний, недобрий". - Пляшка випала у мене з рук. Мама дівчинки не витримала, стала відчитувати дитину, мовляв, знову ти за своє, просила ж... Потім вибачилась і вони вийшли на першій же зупинці. А я сама не знаю, чому поїхала в лікарню. Діагноз, поставлений мені білявою дівчинкою з мудрими очима, незабаром підтвердився"...
 
Генії "фіалкового" кольору

Їх неможливо обдурити, підкорити або примусити робити щось для них неприйнятне. Вони нечутливі до радіації і хвороб, можуть позбавити вас від болю, знають, про що ви думаєте, а брехню відчувають за версту. Вони Індиго - чудо-діти, діти Нового покоління або діти шостої раси, як люблять називати їх учені. Своєю назвою обдаровані чада завдячують американському психологу, ясновидиці Ненсі Енн Тепп, яка в 1982 році вперше побачила ауру синього кольору над головою новонародженого немовляти. Пізніше психолог помітила, що "фіалкові" дітлахи явно вирізняються серед своїх однолітків, далеко випереджаючи їх за рівнем розвитку інтелекту та пізнання світу. Відтоді "обдаровані" діти стали об'єктом досліджень учених і медиків усього світу.

За твердженнями більшості фахівців, Індиго почали з'являтися на світ у кінці 70-х - початку 80-х років минулого століття, вражаючи лікарів своїми недитячими здібностями. На відміну від звичайних малюків, Індиго вміли чітко фокусувати свій погляд, рано починали тримати голову і сидіти. Фахівці твердять, що на землі сьогодні налічується вже кілька десятків тисяч унікальних дітей, розкиданих по всіх країнах і континентах.

Наприклад, у Мордовії живе відома багатьом дівчинка-рентген Наташа Дьомкіна, здатна одним тільки поглядом безпомилково ставити діагнози хворим. Восьмирічний Марко Бойчев з Болгарії минулого року опублікував книгу про таємниці цивілізації Марса. Наташа Хлєбнікова з Анапи розмовляє 120-ма мовами, в тому числі давньосаксонською, притому, що жодну з них дівчинка не вивчала. Дванадцятирічний Якеші Тонако з Японії вже три роки очолює креативний відділ у дизайнерському автомобільному бюро. Чотирьохрічний Сергійко Краснов з Санкт-Петербурга читає закриті книги, всього лише поклавши руку на обкладинку.

Незабаром нам знайдуть заміну?

Але як пояснити появу на світ людей з феноменальними здібностями, адже народжуються такі діти, як правило, у звичайних пар, які нічим не виділяються. Вчені висувають кілька версій з цього приводу. Згідно з однією з них, Індиго є результатом процесу еволюції і техногенної революції людства. Нібито здібності у таких дітей з'явилися внаслідок постійно діючих на нас випромінювань, що поширюють комп'ютери, мобільні телефони тощо. Інтелект та інтуїція цього покоління настільки розвинуті, що комп'ютер є нібито продовженням їхньго головного мозку. Існує й інша версія, мовляв, тут не обійшлося без втручання НЛО, які час від часу викрадають землянок для виконання якоїсь своєї місії. Езотерики твердять, що Інді від самого народження підключені до єдиного інформаційного поля Всесвіту. Уфологи запевняють, що у них на вищому рівні розвинута генна пам'ять інопланетних предків.

Згідно з іншою теорією покоління особливо обдарованих дітей є передвісниками нової масштабної катастрофи. Адже доведено, що перед початком війни у світі народжується більше хлопчиків, ніж дівчаток. Так і тут, появою "нових надлюдей", здатних перенести практично будь-які біди, природа нібито намагається заповнити майбутню втрату. За прогнозами деяких учених, вже в недалекому майбутньому 90% усіх новонароджених матимуть ультрамаринову ауру. Можливо, на Землі потихеньку народжується нова цивілізація, про яку так люблять писати фантасти, а діти Індиго є безпосередніми її представниками. Хто ж вони насправді - люди кольору "ультрафіолет"?

Озирніться - вони серед нас. А може це ви?

Безумовно, Індиго - особливі діти. Ці діти приходять у світ кожен зі своєю особливою місією, принаймні, вони у цьому точно вже переконані. "Дитина відчуває, що "заслужила бути тут", і щиро дивується, якщо інші не завжди розділяють її думку, - пишуть у своїй книзі "Діти Індиго" американські психологи Лі Керролл та Джейн Тоубер. - У кожного з дітей Індиго є оригінальна теорія щодо свого призначення, своє таємне ім'я і своя місія. Вони знають в обличчя персональних ангелів-охоронців і постійно входять з ними в контакт. У кожного Індиго є таємний (невидимий) друг, і якщо ви застаєте його, коли він жваво розмовляє з пустотою, не слід округлювати очі. Дитина з фіалковою аурою може заявити мамі: "Був час, коли тебе не було на світі... Я жив при Суворові...".

У дітей Індиго немає абсолютних авторитетів, вони не вважають за потрібне пояснювати свої вчинки і визнають тільки свободу вибору - як свою, так і чужої людини, твердять психологи. Тому "нові діти", як правило, є практично некерованими. Вони не слухають батьків, учителів, їм не цікаво з однолітками. В результаті педагоги часто зараховують Індиго до категорії неадекватних дітей, або навіть психічно хворих. Такої думки дотримуються і деякі консервативні психологи, твердячи, що "фіалкові дітлахи" - лише вигадка переляканих батьків, загнаних у глухий кут власними чадами. А те, що кожне покоління людей народжується розумнішим за попереднє - це нормальний еволюційний процес.

Але все-таки численні наукові дослідження доводять зворотне. Індиго мають незвичайні інтуїтивні та інтелектуальні здібності. Вони не по роках розумні, талановиті й самостійні. "Моя знайома працює у норвезькому дитячому садку і з цікавістю спостерігає за двома такими дітьми, - розповідає Марина, - дівчинкою трьох років і п'ятирічним хлопчиком, який, як і обіцяв, перестав-таки ходити до дитячого садка. Йому було нецікаво з іншими. Сидів на яблуні, міркуючи про реінкарнацію, принцип бумеранга і багато чого іншого. Діти хотіли з ним гратися, але йому не хотілося. Вони ніби заважали йому своєю звичайною дитячістю. Зате хлопець із задоволенням розпочинав тривалі дискусії з моєю російською приятелькою, досить-таки розумною жінкою".

Коефіцієнт інтелектуального розвитку дітей Індиго в середньому дорівнює 130, тоді як раніше такий показник мала лише одна людина з десяти тисяч, а обидві півкулі головного мозку у них розвинуті однаково. Більшість дітей "шостої раси" мають дар цілительства, бачать аури людей, "читають" чужі думки, причому роблять це мимовільно. 35-річна Світлана з Дніпропетровська пам'ятає себе з двох місяців. "Я з дитинства знала, що не така, як інші діти, - говорить жінка, - хоча батьки весь час намагалися переконати мене в протилежному. Внаслідок цього я на багато років "законсервувала" свої здібності. Але у минулому році вони почали знову виявлятися". Сьогодні Світлана знову бачить ауру, вміє лікувати руками і мимовільно прочитує інформацію з людей, природи, предметів. "Іноді навіть голова болить", - скаржиться жінка. Крім того, учені довели, що більшість Індиго нечутливі до багатьох вірусів і хвороб, у тому числі й вірусу ВІЛ/СНІД.

Як виховувати Індиго?

Враховуючи все вищесказане, не дивно, що батьки часто стикаються з безліччю різних труднощів у вихованні Індиго-дітей. А інколи навіть бояться власних чад. Але цього робити не варто, говорять фахівці. Психологи переконані, з такими дітьми треба поводитися на рівних, як з дорослими. "Перш за все, їм потрібно говорити правду, якою б вона не була, і приділяти якомога більше уваги, - розповідає Олена Мазур, керівник Київського просвітницько-миротворчого центру, який вже протягом кількох років займається вивченням проблеми Індиго-дітей. - Це не той випадок, який був з нами або з попередніми поколіннями, коли можна було залишити дитину без уваги і не відповідати на її запитання. Основне запитання дитини Індиго, не "чому?", як це було раніше, а "навіщо?". Вона не буде вчитися, не знаючи, навіщо їй це потрібно, не буде взагалі нічого робити, не знаючи, навіщо їй це".

Також, за словами Олени Мазур, не слід робити з цих дітей особливих, панькатися з ними, таким чином виховуючи з них ще більших егоїстів. Не можна казати дитині: "Ти - найкращий!", правильно буде сказати: "Ти - унікальний". А унікальні діти були завжди, треба просто розвивати у дитині цю унікальність. "Я люблю порівнювати "нових дітей" з комп'ютерами 10-го покоління, тоді як основна частина дорослих - комп'ютери 5-го покоління, - говорить Олена Мазур. - Як комп'ютер п'ятого рівня може зрозуміти десятий? Тільки розширивши "базові можливості" до рівня 10-го, щоб почати спілкуватися".

Вікторія АНДРЄЄВА