В категории материалов: 11
Показано материалов: 1-11
Показано материалов: 1-11
Сортировать по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Загрузкам · Просмотрам
  Стаття з журналу "Учитель початкової школи" №6, 2013 Робота з учнями з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю Автор: Оксана Шльонська |
 При взаємодії з агресивною дитиною: — приймайте дитину такою, яка вона є; — висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості; — розширюйте кругозір дитини;
|
|
Під гіперактивністю прийнято розуміти занадто неспокійну фізичну і розумову активність у
дітей, коли збудження переважає над гальмуванням. Лікарі вважають, що Гіперактивність є наслідком дуже незначного ураження мозку, яке не визначається діагностичними тестами. |
|
Чому виникає «хвороба рухового розгальмування», які причини гіперактивності?
- Генетичні За дослідженнями у 10 -15% батьків гіперактивних дітей спостерігалися у дитинстві такі особливості поведінки, що і у їх дитини, Вченими -генетиками були знайдені декілька генів, зв'язаних з симптомами гіперактивності. Але пошуки конкретного гена, який викликає розлад поведінки і уваги, поки що не дали результату. Вчені генетики вважають, що треба провести ще багато досліджень, щоб впевнено визначити роль генетичного фактору. |
|
Спостерігайте, порівняйте: Активна дитина:- Більшу частину дня "не сидить на місці", віддає перевагу рухлйвим іграм, а не пасивним (пазли, конструктори). Проте, якщо її зацікавити - може книжку з мамою почитати, пазл зібрати тощо. |
|
Психологи виділяють ознаки, які є діагностичними симптомами гіперактивних дітей, згруповують їх у наступних напрямках : надмірна рухова активність, імпульсивність, відволікання-неуважність.
|
|
Завданням практичного психолога є виявлення гіперактивних дітей за допомогою надійного й
валідного психологічного інструментарію. |
|
І.Почніть із себе Батьки повинні усім серцем зрозуміти біду, що спіткала дитину. Мало знати, що треба робити. Без співчуття, любові і щирості жодні знання не допоможуть. Тільки внутрішньо прийнявши для себе ці знання, батьки зможуть правильно поводитися з дитиною: НЕ підвищувати голос і НЕ сварити дитину, НЕ сюсюкати і НЕ потурати, НЕ поспішати самим і НЕ квапити дитину, НЕ нервувати і НЕ дратуватися, НЕ міняти домовленостей і планів тощо. При цьому, в жодному разі дитина не повинна відчути, що ви її жалієте!
|
|
1. Зміна оточення:
• роботу з гіперактивною дитиною будуйте індивідуально. Дитина завжди повинна перебувати перед очима вчителя • оптимальне місце в класі для гіперактивної дитини - перша парта навпроти стола вчителя або в середньому ряду • змініть режим уроку, більше включайте фізкультхвилинок |
|
1. Зміна оточення:
• роботу з гіперактивною дитиною будуйте індивідуально. Дитина завжди повинна перебувати перед очима вчителя • оптимальне місце в класі для гіперактивної дитини - перша парта навпроти стола вчителя або в середньому ряду • змініть режим уроку, більше включайте фізкультхвилинок |
|
Наталія Букіна
"Вчора я не розбігався, буть слухняним намагався, я не бився, не ганявся".
"Така дитина нетерпляча та метушлива. Імпульсивна та агресивна. Не може утримувати на чомусь увагу більше ніж 5-10 хвилин. Багато і швидко розмовляє, задає незлічену кількість запитань, але на відповіді не чекає, бо за мить встигає зацікавитись чимось іншим", - домальовує картину психолог. Ці симптоми, а також надмірне нервове збудження, недостатній контроль над рухами та емоціями, погана координація рухів, швидка втома визначають синдром гіперактивності. |